Рішення

від 19.03.2014 по справі 924/223/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" березня 2014 р.Справа № 924/223/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Транс-Сервіс-1", с. Ставчани Пустомитівського району Львівської області

до товариства з обмеженою відповідальністю „Баркософт Експорт", с. Павликівці Волочиського району Хмельницької області

про стягнення 48793,48 грн., з яких 40000 грн. основного боргу, 4244,49 грн. пені, 4548,99 грн. 10 % річних

Суддя Смаровоз М.В.

Представники сторін:

позивача: не з'явився ;

відповідача: Цапів І.М. - за довіреністю від 27.01.2014р.

У судовому засіданні 19.03.2014р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

14.02.2014р. позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача 40000 грн. основного боргу, 4548,99 грн. 10% річних, 5652,43 грн. пені у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами у справі договору транспортного перевезення № 1102 від 11.02.2013р.

18.03.2014р. представником позивача подано заяву від 17.03.2014р. про зменшення розміру позовних вимог (з доданим розрахунком заборгованості), у якій просить суд стягнути з відповідача забргованість, що склалася станом на 15.01.2014р., у розмірі 48793,48 грн., з яких 40000 грн. основного боргу, 4244,49 грн. пені, 4548,99 грн. 10 % річних. Дана заява, з урахуванням положень ст. 22 ГПК України, судом прийнята.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач, зокрема, відзначив, що між товариством з обмеженою відповідальністю „Транс-Сервіс-1" та ТОВ „Баркософт Експорт" укладено договір транспортного перевезення за № 1102 від 11.02.2013р. Згідно з п.7.1. договору договір набирає чинності з моменту підписання та діє до 31.12.2013р. Якщо жодна із сторін не заявить про намір припинити дію договору не пізніше ніж за місяць до закінчення строку дії договору, договір вважається пролонгованим на наступний календарний рік на тих же самих умовах. Як зазначив представник позивача, у зв'язку з тим, що жодна із сторін не заявила про намір припинити дію договору, станом на день подання позовної заяви, даний договір вважається чинним. Згідно з п. 7.2. договору всі додаткові угоди, додатки та заявки до даного договору оформлюються в письмовому вигляді і вступають в силу не раніше дати їх підписання уповноваженими представниками сторін. Як стверджує представник позивача, на виконання умов договору та вимог чинного законодавства було складено відповідні акти виконання робіт. Посилаючись на ст.599 ЦК України, представник позивача вказав, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Як зазначено у позовній заяві, позивач виконав всі зобов'язання за договором перед відповідачем. Однак, відповідачем проведена лише часткова сплата заборгованості.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.14, 15 ЦК України, умовами укладеного між сторонами у справі договору транспортного перевезення № 1102 від 11.02.2013р., представник позивача просить суд задовольнити позов у повному обсязі.

У надісланій на адресу суду телеграмі від 18.03.2014р. представник позивача, вказуючи на незмінність розміру заборгованості, заявленої до стягнення, просить суд розглянути справу без участі представника товариства з обмеженою відповідальністю „Транс-Сервіс-1".

19.03.2014р. представником відповідача подано заяву, в якій позовні вимоги визнає повністю у частині вимог про стягнення основного боргу та 10% річних. Однак, у зв'язку із частковим виконанням зобов'язань перед позивачем, важким фінансовим станом товариства та значним розміром штрафних санкцій (порівняно з основним боргом) представник товариства з обмеженою відповідальністю „Баркософт Експорт" просить суд зменшити розмір заявленої до стягнення суми пені.

Розглядом наявних матеріалів справи встановлено таке.

11.02.2013р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Транс-Сервіс-1" (перевізником) та товариством з обмеженою відповідальністю "Баркософт Експорт" (замовником) укладено договір транспортного перевезення № 1102 (далі - договір), відповідно до якого перевізник зобов'язується надати замовнику послуги по перевезенню вантажу на умовах, визначених цим договором, а також у випадку перевезень за межами України відповідно до Конвенції про договір міжнародних перевезень вантажів (КДПВ), Митної Конвенції про міжнародні перевезення вантажів з застосуванням книжки МДП Конвенції МДП), автомобільним транспортом, а замовник прийняти й оплатити виконані перевізником послуги по перевезенню (п.1.1. договору).

Згідно з п. 1.2. договору конкретні умови по перевезенню оформлюються заявками замовника на перевезення вантажу, в яких передбачаються конкретні умови для належного виконання умов договору.

Розділом 2 договору визначені обов'язки сторін, де в п. 2.1. вказано, що замовник зобов'язаний, зокрема: здійснити своєчасну оплату за послуги по перевезенню перевізнику в порядку та згідно умов, передбаченим цим договором та заявкою; замовник зобов'язаний організувати підписання і відправлення зворотно перевізнику акт виконаних робіт протягом 3 днів з моменту його відправлення. У разі коли акт виконаних робіт не підписаний зі сторони замовника та немає обгрунтованих на це підстав, то вважається, що цей акт є погоджений замовником та роботи вважаються виконаними на дату, вказану в акті.

В свою чергу, перевізник зобов'язаний, зокрема: протягом строку дії даного договору здійснювати перевезення вантажу, наданого замовником згідно з умовами, викладеними в заявках; вважається, що перевізник виконав свої зобов'язання по перевезенню вантажу належним чином з моменту передання вантажу вантажоодержувачу і отримання свого примірника СМК або товаротранспортної накладної (п. 2.2. договору).

Як передбачено п. 3.1. договору, вартість послуг по перевезенню визначається у заявці, яка є невід'ємною частиною договору по конкретному перевезенні.

Відповідно до п. 3.2. договору оплата наданих перевізником за даним договором послуг здійснюється замовником шляхом перерахування коштів на поточний рахунок перевізника протягом 10 банківських днів після виконання послуг з перевезення. Датою виконання послуг є дата підписання акту виконаних робіт. У випадку відсутності акту виконаних робіт з будь-яких причин, датою виконання перевезення вважається дата надання послуг з перевезення, що зазначена в будь-якому іншому документі, що може підтвердити факт надання послуги.

Згідно з п. 3.3. договору сторони визнають, що достатнім та належним доказом надання послуг з перевезення перевізником та відповідно їх прийняття замовником є або підписаний сторонами акт виконаних робіт, або товарно-транспортний документ (CMR), або інший документ, що може підтвердити факт надання та прийняття послуг за цим договором.

Як передбачено п. 3.4. договору, у випадку прострочення оплати наданих послуг перевізника, замовник виплачує перевізнику неустойку (пеню) в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення, а також 10% річних від простроченої суми заборгованості відповідно до ст. 625 ЦК України.

Відповідно до п. 3.5. договору сторони погодили, що у випадку, коли у замовника перед перевізником існує неоплачена заборгованість за надані послуги з перевезення та кожне перерахування коштів від замовника на поточний рахунок перевізника незалежно від цільового призначення насамперед на погашення самої давньої заборгованості, яка існує перед перевізником.

Договір вступає в дію з моменту його підписання і діє до 31.12.2013р. Якщо жодна із сторін не заявить про намір припинити дію договору, шляхом укладення додаткової угоди, не пізніше ніж за місяць до закінчення строку дії договору, договір вважається пролонгованим на наступний календарний рік на тих же самих умовах (п. 7.1. договору).

Відповідно до п. 7.2. договору, всі додаткові угоди, додатки та заявки до даного договору оформляються в письмовому вигляді і вступають в силу не раніше дати їх підписання уповноваженими представниками сторін.

Згідно з актами виконання робіт (наданих послуг) № 11129 від 05.04.2013р., № 9432 від 05.04.2013р., № 9430 від 04.04.2013р., № 8873 від 27.03.2013р., № 8060 від 26.03.2013р., № 8054 від 07.03.2013р., № 6606 від 07.03.2013р., № 6375 від 07.03.2013р., № 8052 від 06.03.2013р., № 5121 від 26.02.2013р., № 5123 від 28.02.2013р., № 5125 від 01.03.2013р., № 6604 від 05.03.2013р., № 5127 від 21.02.2013р., № 5615 від 25.02.2013р. загальна вартість наданих позивачем послуг відповідачеві по перевезенню цукру складає 105600 грн. При цьому в означених актах зазначено, що сторони претензій одна до одної не мають.

Відповідно до банківських виписок по рахунку позивача, у період з 22.03.2013р. по 06.11.2013 р. проведено часткову оплату наданих послуг в сумі 65600 грн.

В матеріалах справи також наявні: розрахунок заборгованості, копія витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 17940325 від 14.01.2014р., копія витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 17940317 від 14.01.2014р. тощо.

Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, судом береться до уваги наступне.

Пунктом 3 ст.3, ст.627 Цивільного кодексу України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Ст. 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Беручи до уваги наведені вище положення закону, враховуючи встановлені судом факти, зміст позовних вимог та розрахунку заборгованості, визнання позову відповідачем у частині вимог про стягнення 40000 грн. основного боргу та 4548,99 грн. 10 % річних, з огляду на неналежне виконання товариством з обмеженою відповідальністю „Баркософт Експорт" умов укладеного між сторонами у справі договору транспортного перевезення № 1102 від 11.02.2013р., суд вважає правомірними вимоги позивача щодо стягнення з відповідача на підставі вищезазначеного договору заборгованості, існуючої станом на 15.01.2014р. та на момент вирішення спору, у вигляді 40000 грн. основного боргу та 4548,99 грн. 10 % річних. Отже, позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.

Однак, на думку суду, позовні вимоги про стягнення з відповідача на підставі договору транспортного перевезення № 1102 від 11.02.2013р. 4244,49 грн. пені підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.551 Цивільного кодексу України, предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Судом береться до уваги, що на підставі п. 3.4. договору № 1102 від 11.02.2013р. позивачем нараховано неустойку у вигляді 4244,49 грн. пені. При цьому, як встановлено судом, у зв'язку із частковим виконанням зобов'язань перед позивачем, важким фінансовим станом товариства та значним розміром штрафних санкцій (порівняно з основним боргом) представник товариства з обмеженою відповідальністю „Баркософт Експорт" просить суд зменшити розмір заявленої до стягнення суми пені.

При вирішенні питання про стягнення неустойки судом враховується, що згідно з ч.3 ст. 551 Цивільного кодексу України за рішенням суду розмір неустойки, що стягується з боржника за порушення зобов'язання, зменшується, якщо розмір неустойки значно перевищує розмір збитків. Аналогічна за змістом і норма ст.233 Господарського кодексу України, відповідно до якої у разі, якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може, з урахуванням інтересів боржника, зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. Також, згідно з п.3 ч.1 ст.83 Господарського кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Крім того, відповідно до п.3.17.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011 року, вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Оцінивши в сукупності вищезазначені обставини та надані докази, беручи до уваги обставини, які призвели до виникнення боргу, та той факт, що відповідачем погашено більшу частину основної заборгованості (65600 грн. зі 105600 грн.), з огляду на розмір річних, що підлягають стягненню з відповідача, зважаючи на невідповідність розміру стягуваної неустойки наслідкам порушення зобов'язання, суд вважає за необхідне зменшити розмір загальної суми пені, що підлягає стягненню з відповідача з 4244,49 грн. до 3000 грн. Тому, позовні вимоги в частині стягнення пені у сумі 3000 грн. підлягають задоволенню, а у решті суми пені - відмові.

Крім того, згідно зі ст. 49 ГПК України суд вважає за необхідне стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Баркософт Експорт" на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Транс-Сервіс-1" 1827 грн. відшкодування судового збору.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 4 5 , 12, 13, 33, 43 - 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю „Транс-Сервіс-1", с. Ставчани Пустомитівського району Львівської області до товариства з обмеженою відповідальністю „Баркософт Експорт", с. Павликівці Волочиського району Хмельницької області про стягнення 48793,48 грн., з яких 40000 грн. основного боргу, 4244,49 грн. пені, 4548,99 грн. 10 % річних, задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Баркософт Експорт" (с. Павликівці Волочиського району Хмельницької області, вул. Жовтнева, буд. 30, ідентифікаційний код 36238975) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Транс-Сервіс-1" (с. Ставчани Пустомитівського району Львівської області, ідентифікаційний код 32602104) 40000 грн. основного боргу, 3000 грн. пені, 4548,99 грн. 10 % річних.

Видати наказ.

У решті позову відмовити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Баркософт Експорт" (с. Павликівці Волочиського району Хмельницької області, вул. Жовтнева, буд. 30, ідентифікаційний код 36238975) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Транс-Сервіс-1" (с. Ставчани Пустомитівського району Львівської області, ідентифікаційний код 32602104) 1827 грн. відшкодування судового збору.

Видати наказ.

Повний текст рішення складено 24.03.2014р.

Суддя М.В. Смаровоз

Віддрук. 2 прим.: 1 - до справи; 2 - позивачу (81118, Львівська обл., Пустомитівський р-н, с. Ставчани).