Постанова

від 17.03.2014 по справі 902/1139/13

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" березня 2014 р. Справа № 902/1139/13

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Демидюк О.О.

судді Бригинець Л.М. ,

судді Тимошенко О.М.

при секретарі Головченко Д.М.

Учасники провадження у справі в судове засідання не з'явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача Приватного орендного підприємства "Поліс" на рішення господарського суду Вінницької області від 22.10.13 р. у справі №902/1139/13

Позивач: в.о. прокурора Оратівського району в інтересах держави в особі Оратівської районної державної адміністрації

Відповідач: Приватне орендне підприємство "Поліс"

про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Вінницької області від 22.10.2013 р. у справі №902/1139/13 (суддя Грабик В.В.) позов в.о. прокурора Оратівського району в інтересах держави в особі Оратівської районної державної адміністрації до Приватно-орендного підприємства "Поліс" про визнання недійсним договору оренди №10 від 21.01.2010р. земельної ділянки № 39 загальною площею 2,5019 га укладеного між Оратівською районною державною адміністрацією та приватно-орендним підприємством "Поліс" задоволено частково, в задоволенні позову в частині повернення земельної ділянки №39 загальною площею 2,5019 га в розпорядження Оратівській районній державній адміністрації відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що Розпорядженням Оратівської РДА №372 від 19.10.2009р. земельна ділянка передавалася в оренду строком на один рік, а не на п'ять років, як зазначено в договорі оренди. Таким чином, судом встановлена відсутність згоди орендодавця на передачу земельної ділянки орендарю на строк, який вказано в договорі оренди.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням Приватне орендне підприємство "Поліс" оскаржило його в апеляційному порядку, у своїй апеляційній скарзі скаржник просить суд скасувати рішення місцевого господарського суду та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову в.о. прокурора Оратівського району відмовити повністю.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що в.о. прокурора Оратівського району без поважних причин пропустив строк позовної давності, яка встановлюється тривалістю у три роки, а Оратівська районна державна адміністрація була обізнана про порушення та мала змогу звернутися до суду з позовом протягом перебігу строку позовної давності, вважає, що є наявні підстави для відмови в позові у зв'язку із закінчення строку позовної давності.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду №902/1139/13 від 1 5 .11.2013 року прийнято до розгляду апеляційну скаргу відповідача Приватного орендного підприємства "Поліс" на рішення господарського суду Вінницької області від 22.10.13 р. у справі №902/1139/13.

На виконання вимог ухвали Рівненського апеляційного господарського суду Приватним орендним підприємством "Поліс" подано клопотання про долучення до матеріалів справи документів (вх. №22032/13 від 03.12.2013 року).

Прокурором Оратівського району подано відзив на апеляційну скаргу (вх. №22106/13 від04.12.2013 року).

Ухвалами Рівненського апеляційного господарського суду №902/1139/13 від 0 4 .12.2013 року, від 23 .12.2013 року розгляд апеляційної скарги відкладався.

Розпорядженням голови Рівненського апеляційного господарського суду №902/1139/13 від 14.01.2014 року у зв'язку із перебуванням у відпустці судді Огородніка К.М., внесено зміни до складу колегії суддів, окрім заміни головуючого судді та визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Демидюк О.О., суддя Бригинець Л.М., суддя Тимошенко О.М..

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду №902/1139/13 від 15.01.2013 року розгляд апеляційної скарги було відкладено у зв'язку із необхідністю витребувати додаткові докази.

На виконання вимог ухвали Рівненського апеляційного господарського суду прокурором Оратівського району подано клопотання про долучення до матеріалів справи документів (вх. №3315/14 від 18.02.2014 року).

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду №902/1139/13 від 24.02.2014 року розгляд апеляційної скарги було відкладено у зв'язку з тим, що Державним реєстратором реєстраційної служби Рівненського міського управління юстиції не виконано вимоги ухвали Рівненського апеляційного господарського суду від 15.01.2014 року.

На виконання вимог ухвали Рівненського апеляційного господарського суду від 24.02.2014 року Державним реєстратором реєстраційної служби Рівненського міського управління юстиції надано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо Оратівської районної державної адміністрації Вінницької області.

Представники сторін в судове засідання 17.03.2014 року не з'явились. Причини своєї неявки суду не повідомили. Явка представників сторін в судове засідання не вимагалась. Сторони у справі були належним чином повідомлені про місце, дату та час судового засідання, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштового відправлення. Судова колегія вважає, що неявка представників не перешкоджатиме перегляду рішення господарського суду Вінницької області від 22.10.13 р. у справі №902/1139/13

Як вбачається з матеріалів справи, Розпорядженням Оратівської РДА Вінницької області №372 від 19.10.2009р., надано в оренду Приватному орендному підприємству "Поліс" с. Мервин землі нерозподілених (невитребуваних) земельних ділянок Чагівської сільської ради за межами с. Мервин загальною площею 53,5579га, в тому числі: ділянки № 27 - 2,4984 га, № 47 - 3,7009 га, № 48 - 3,4675 га, № 245 - 2,0812 га, № 261 -2,0811 га, № 107/1 - 1,1620 га, № 107/2 - 1,3399 га, № 211 - 1,8856 га, № 76 - 2,5183 га, №143 - 2,4983 га, №238 - 2,0811 га, № 132/1 - 0,8134 га, №132/2 - 1,6877 га, № 153/1 - 1,6578 га, № 153/2 - 0,5686 га, № 306 - 2,1476 га, № 221 - 2,0006 га, №44 - 3,9345 га, № 39 - 2,5019 га, №14 - 2,4983 га, № 231/1 - 1,1360 га, №231/2 - 0,9452 га, № 93 - 2,4984 га, № 233 - 2,0811 га, № 326 - 1,8863 га, №330 - 1,8862 га терміном на 1 рік для ведення товарного сільськогоспо дарського виробництва (п.1); встановлено орендну плату в розмірі 3% нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що в грошовому виразі становить 343,02 грн. за 1 га в рік (п.2) (а.с.12).

21.01.2010р. між Оратівською РДА в особі голови райдержадміністрації Кириленко Галини Володимирівни з одного боку та відповідачем було укладено договір оренди землі №10. Договором передбачено наступне: орендодавець надає, а орендар приймає на основі розпорядження голови Оратівської РДА №372 від 19 жовтня 2009р., №457 від 21 грудня 2010 року в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Чагівської сільської ради за межами с. Мервин Оратівського району Вінницької області (п.1.); в оренду передається земельна ділянка № 39 загальною площею 2,5019 га (п.2.); нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 28 695 гривень (п.5); договір укладено на 5 (п'ять) років(п.8); орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі у грошовій формі в розмірі 342 грн. за 1га в рік (п.9.); земельна ділянка передається в оренду для вирощування товарної сільськогосподарської продукції (п.15); цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації. Невід'ємними частинами договору є: кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт приймання-передачі об'єкта оренди (п.43). Договір підписаний та скріплений печатками сторін. Договір зареєстрований у Вінницькій регіональній філії ДП "ЦДЗК", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 27 жовтня 2010р. за №041001700789 (а.с.15-17).

Згідно кадастрового плану земельна ділянка №39 площею 2,5019 га, яка розташована на території Чагівської сільської ради (с. Мервин) Оратівського району Вінницької області має кадастровий номер 0523186300:07:003:0302. Кадастровий план містить план-схему земельної ділянки (а.с.18).

Актом від 2010р. встановлено в натурі межі земельної ділянки площею 2,5019 га, в акті міститься план-схема земельної ділянки ( а.с.19).

Згідно розпорядження Оратівської РДА Вінницької області №28-к від 06.07.2010р. Кириленко Г. приступила до виконання обов'язків голови Оратівської РДА з 6 липня 2010 року (а.с.14).

31.01.2013р. за вх.№65/108вх-в до прокуратури Оратівського району на вих.№67/834 вих-12 від 12.12.2012р. надійшов лист Державної інспекції сільського господарства у Вінницькій області наступного змісту. Відповідно до розпоряджень голови Оратівської РДА №372 від 19.10.2009р. та №457 від 21.12.2009р. між Оратівською РДА та ПОП "Поліс" 21.01.2010р. укладено 16 договорів оренди землі, які пройшли державну реєстрацію у Вінницькій регіональній філії ДП "ЦДЗК". Перевіркою договорів встановлено, що Кириленко Г.В., яка вказана в договорах представником Оратівської РДА на момент їх укладення головою РДА не була, на цю посаду була призначена лише в липні 2010р., відсутні також акти прийому-передачі земельних ділянок (а.с.9).

Згідно відповіді Державної інспекції сільського господарства у Вінницькій області від 17.05.2013р. №10-02/1474/13, адресованої ст. слідчому СВ Оратівського РВ УМВС України у Вінницькій області ст. лейтенанту міліції Фурману Ю.Ю. договори оренди землі укладені терміном на 5 років, що суперечить п. 1 розпорядження Оратівської РДА №372 від 19.10.2009 року, в якому термін оренди встановлено 1 рік, тобто договори оренди землі укладені з порушенням вимог чинного законодавства (а.с.10-11).

Згідно листа Чагівської сільської ради №280 від 25.07.2013р. земельні ділянки не витребуваних часток (паїв) загальною площею 37,7782 га, які згідно з договорами укладеними 21.01.2010 між Оратівською РДА та ПОП "Поліс" с. Мервин на даний час дійсно використовуються ПОП "Поліс" (а.с.20).

Колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду, вивчила та дослідила матеріали справи та наявні в ній докази, розглянула матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, відзив на апеляційну скаргу, перевірила правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, та прийшла до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду Вінницької області від 22.10.13 р. у справі №902/1139/13 без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до норм ст. ст. 13, 14 Конституції України, ст. ст.167, 170, 324, 374 Цивільного кодексу України, ст. ст.2, 8, 148, Господарського кодексу України, ст. ст.80, 84, 122, 124 Земельного кодексу України, ст. ст.3, 4 Закону України «Про оренду землі» земельні ділянки є об`єктами цивільних прав, а держава та територіальні громади через свої органи беруть участь у земельних відносинах з метою реалізації цивільних та інших прав у приватно-правових відносинах, тобто прав власників земельних ділянок. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування у правовідносинах щодо розпорядження земельними ділянками державної та комунальної власності діють як органи, через які держава або територіальна громада реалізують повноваження власника земельних ділянок.

Відповідно до ст.15 Закону України "Про оренду землі" (у редакції чинній на момент укладення договору оренди земельної ділянки) істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін. Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4 - 6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Законом України "Про оренду землі" (в редакції Закону, що діяла на момент укладення спірного Договору), передбачено, що: орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі (ст.6); відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4 - 6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для визнання договору недійсним відповідно до закону (ч. 2 ст.15); передача об'єкта оренди орендарю здійснюється орендодавцем у строки та на умовах, що визначені у договорі оренди землі, за актом приймання-передачі (ч. 1 ст.17); строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років (ч. 1 ст.19).

Відповідно до статті 4 вказаного Закону (у редакції чинній на момент укладення договору оренди) орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є районні, обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та Кабінет Міністрів України в межах повноважень, визначених законом.

Відповідно до ч. 3 статті 122 Земельного кодексу України (у редакції чинній на момент укладення договору оренди) районні державні адміністрації на їх території надають земельні ділянки із земель державної власності у постійне користування юридичним особам у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: сільськогосподарського використання; ведення водного господарства, крім випадків, передбачених частиною сьомою цієї статті; будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), крім випадків, визначених частиною сьомою цієї статті.

Крім того, у постанові Верховного Суду України від 06.02.2013 року № 6-169цс12 викладена правова позиція щодо можливості землекористування лише на підставі акту органу місцевого самоврядування, прийнятого у суворій відповідності з нормами чинного законодавства.

Оратівська райдержадміністрація виступаючи в даному випадку як суб'єкт господарських правовідносин, який виконує делеговані повноваження по розпорядженню земельною ділянкою, своїм розпорядженням визначився з своїм волевиявленням стосовно строку договору оренди з відповідачем на 1 рік.

Також, судова колегія звертає увагу на те, що у договорі оренди землі №10 від 21.01.2010р. зазначено, що договір укладає орендодавець, Оратівська районна державна адміністрація, в особі голови Кириленко Г.В.

Проте, в матеріалах даної справи міститься розпорядження Оратівської райдержадміністрації №28-к від 06.07.2010р. з якого вбачається, що розпорядженням Президента України від 02.07.2010р. №967/2010-рп «Про призначення Г.Кириленко головою Оратівської райдержадміністрації Вінницької області», остання приступила до виконання обов`язків голови Оратівської райдержадміністрації з 06.07.2010 р.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів вважає, що висновок місцевого господарського суду щодо визнання недійсним договору оренди землі №10 від 21.01.2010р., є цілком правомірним, таким, що відповідає обставинам справи.

Також, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції в частині відмови у поверненні орендованої земельної ділянки Оратівській райдержадміністрації у розпорядження, з огляду на те, що повноваження щодо розпорядження земельними ділянками визначаються законом.

Щодо доводів скаржника в апеляційній скарзі, що прокурором пропущено строк позовної давності при зверненні до суду, слід зазначити наступне.

Як вказано у договорі, датою його державної реєстрації є « 27» жовтня 2010 року, про що у Державному реєстрі земель вчинено відповідний запис за №041001700789. Таким чином, згідно ст.210 ЦК України правочин вчинено 27.10.2010р., а позовна заява прокурора зареєстрована місцевим господарським судом 09.08.2013р. за вх.№1172/13, що вбачається зі штемпеля вхідної кореспонденції господарського суду Вінницької області, тобто у межах 3-річного строку позовної давності з дотриманням норм ст. ст.257, 261 ЦК України.

Крім того, судом апеляційної інстанції не приймаються до уваги доводи відповідача про незазначення прокурором у позовній заяві ціни позову, з якого обчислюється судовий збір, та про процесуальне порушення, допущене судом першої інстанції, оскільки, на думку скаржника, позовна заява прокурора підлягала поверненню без розгляду.

Так, відповідно до п. 3 ч.2 ст. 54 ГПК України ціна позову зазначається у разі, якщо позов підлягає грошовій оцінці або якщо наявні суми договору (у спорах, що виникають при укладенні, зміні та розірванні господарських договорів), тоді як прокурором заявлено позов про визнання недійсним договору та повернення орендованої земельної ділянки.

Частиною першою статті 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені, зокрема, частиною першою статті 203 ЦК України.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтею 216 ЦК України передбачено загальні наслідки недійсності правочину - недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, а згідно зі статтею 236 ЦК України правочин є недійсним з моменту його вчинення та не породжує тих юридичних наслідків, задля яких укладався, у тому числі не породжує переходу права власності до набувача.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" судам необхідно враховувати, що згідно із статтями 4, 10 та 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК України, міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства.

Згідно з абз. 4 п. 2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" №11 від 29.05.2013 року, вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів вважає, що вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах, й ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для його скасування чи зміни та задоволення апеляційної скарги.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст.49 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, Рівненський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Вінницької області від 22.10.2013 року у справі Вінницької - залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача Приватного орендного підприємства "Поліс" на рішення господарського суду Вінницької області від 22.10.2013 року у справі №902/1139/13 - залишити без задоволення.

2. Справу №902/1139/13 повернути до господарського суду Вінницької області.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом XII-1 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Демидюк О.О.

Суддя Бригинець Л.М.

Суддя Тимошенко О.М.