ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
і м е н е м У к р а ї н и
13 березня 2014 рокусправа № 804/3367/13-а
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Нагорної Л.М.
суддів: Мельника В.В. Юхименка О.В.
за участю секретаря судового засідання: Федосєєвої Ю.В.
представника позивача - Дербічової І.А. (довіреність від 03.01.2013)
представника відповідача - Войтенко К.В. (довіреність від 04.02.2014)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську апеляційну скаргу Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2013 року в адміністративній справі № 804/3367/13-а за позовом Публічного акціонерного товариства «Дніпровський крохмалопатоковий комбінат» до Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень ,-
в с т а н о в и в:
Публічне акціонерне товариство „Дніпровський крохмалопатоковий комбінат" (далі - Позивач) звернулося до адміністративного суду з позовною заявою до Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області ( далі-Відповідач), у якому просило визнати недійсним та скасувати податкові повідомлення-рішення, прийняті Відповідачем № 0000032210 про донарахування податку на додану вартість у сумі 5 797, 94 грн. де 4 638, 35 грн. - основний платіж, 1159, 59 грн. - штрафні (фінансові) санкції та № 0000042210 про донарахування податку на прибуток 15 964, 33 грн., де 12 775, 46 грн. - основний платіж, 3 188, 87 грн. штрафні (фінансові) санкції.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки податкового органу про нереальність господарських операцій із контрагентами ПП "Агро-спецтехніка Н09" та ПП "Сервіс транс - Н-08" виключно на підставі акту перевірки № 106/222-00383372 від 08.02.2013р., не відповідають дійсності та спростовуються наявними договорами з вказаними постачальниками, рахунками - фактурою на оплату, видатковими накладними, банківськими виписками із рахунків про проведення оплати за поставлений товар безпосереднім контрагентам. Дані документи підтверджують фактичне переміщення (транспортування) від контрагентів позивача та зберігання і використання товару у господарській діяльності позивача. Заперечень до належного оформлення первинних документів у перевіряючих не виникало. Зазначають, що Закон № 168 та Податковий кодекс України виникнення права на податковий кредит у платника податку на додану вартість не ставлять у залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання. (а.с. 2-9).
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2013 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Дніпровський крохмалопатоковий комбінат» задоволено у повному обсязі.
Рішення суду першої інстанції обґрунтовано тим, що господарські операції Позивача з ПП "Агроспецтехніка Н09", ПП "Сервіс транс Н-08" мали реальний характер, викликаючи зміни в структурі активів Позивача, підтверджені документами первинного бухгалтерського обліку, тому формування ним податкового кредиту з ПДВ на підставі належним чином оформлених первинних документів ПП "Агроспецтехніка Н09", ПП "Сервіс транс Н-08" ґрунтується на вимогах податкового законодавства України.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач - Верхньодніпровська ОДПІ подала на нього апеляційну скаргу, відповідно до якої, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2013 року та прийняти нову постанову, якою відмовити Позивачу у задоволенні позову.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції безпідставно не прийняв до уваги те, що Позивачем до перевірки не було надано товаротранспортних накладних, які б свідчили про факт транспортування товару від його контрагентів ПП "Агроспецтехніка Н09", ПП "Сервіс транс Н-08", що свідчить про відсутність реальності господарських операцій. При цьому, актами зустрічних перевірок даних контрагентів встановлено, що вони не мали необхідних умов для здійснення господарських операцій, діяли поза межами правового поля, а ПАТ «Дніпровський КПК» у даних взаємовідносинах діяло без належної обачності і йому мало бути відомо фактичний та адміністративно-майновий стан його контрагентів. Тому усі операції щодо придбання товарів у зазначених контрагентів, у подальшому - їх реалізація (частини товарів) підприємцям-покупцям носять ознаки фіктивності та свідчать про безпідставне завищення підприємством податкового кредиту. Щодо оприбуткування частини товарів, отриманих нібито від зазначених контрагентів (на виконання одних і тих же договорів) та використання їх у власній господарській діяльності, за висновками перевіряючих, факт оприбуткування та використання товарів мав місце, однак отримані вони від невідомих поставщиків, так як ПП "Агроспецтехніка Н09", ПП "Сервіс транс Н-08" не мали можливості відвантажувати цей товар)
Заперечень на апеляційну скаргу до суду не надходило.
У судовому засіданні апеляційної інстанції представник Відповідача - Верхньодніпровської ОДПІ, вимоги апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити із підстав,у ній зазначених. При цьому підтвердив, що вони не заперечують факт поставки товарів та послуг позивачу та використання їх у господарській діяльності та факт їх оплати позивачем вказаним контрагентам, однак вважають, що поставка товарів та послуг відбулась за рахунок третіх осіб, а не вказаними контрагентами.
Представник Позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість її доводів.
Заслухавши представників сторін, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що уповноваженими особами ОДПІ проведено проведено позапланову документальну невиїзну перевірку ПАТ "Дніпровський КПК" з питань підтвердження господарських відносин з ПП "Агроспецтехніка Н09" (код ЄДРПОУ 36699569), за період червень-вересень 2010р. та з ПП "Сервіс г- Н-08" (код ЄДРПОУ 35950329), за червень 2010р.
За наслідком перевірки складено Акт № 106/222-00383372 від 08.02.2013р., згідно висновків якого встановлено порушення ПАТ „Дніпровський КПК":
- нереальність здійснення господарських операцій в частині придбання ПАТ "Дніпровський КПК" товару у ПП "Агроспецтехніка Н09", ПП "Сервіс транс Н-08" та його подальшої реалізації;
- порушення п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.5.1, п.п.5.3.9 п.5.3, ст.5 Закону України від 28.12.1994р. № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств", що призвело до заниження податку на прибуток підприємства на загальну суму 12 755, 46 грн.;
- порушення п.3.1 ст. 3, п.п.7.3.1, п.7.3, п.п.7.4.1 п.п.7.4.5 п. 7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97р. № 168/97 - ВР, що призвело до заниження податку на додану вартість у сумі 4638, 35 грн.
На підставі вказаного Акту Відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення від 26.02.2013р. за № 0000032210 про донарахування податку на додану вартість у сумі 5 797, 94 грн. де 4 638, 35 грн. - основний платіж, 1159, 59 грн. - штрафні (фінансові) санкції та № 0000042210 про донарахування податку на прибуток приватних підприємств у сумі 15 964, 33 грн., де 12 775, 46 грн. - основний платіж, 3 188, 87 грн. - штрафні (фінансові) санкції.
Скасування вказаних повідомлень-рішень було предметом судового позову.
Задовольняючи позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Дніпровський крохмалопатоковий комбінат», суд першої інстанції виходив з того, що угоди, укладені Позивачем з ПП "Агроспецтехніка Н09", ПП "Сервіс транс Н-08", оформлені належним чином. Дані правочини не визнані судом недійсними та їх недійсність прямо не встановлена законом, у зв'язку з чим існує презумпція правомірності правочинів. Дані угоди сторонами виконані: доставка товару, його оприбуткування, використання в господарській діяльності підтверджені належними первинними документами; позивачем здійснена оплата товару. При цьому Відповідачем не заперечується, що отримані Позивачем товари використані в господарській діяльності; товар та послуги були фактично отримані позивачем. В той же час Відповідачем не доведено безтоварність операцій з вищевказаними контрагентами, як не доведено і те, що вчинені правочини є нікчемними, порушують публічний порядок та суперечать інтересам держави і суспільства.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи із наступного.
Пунктом 1.8 Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР дано визначення поняття «бюджетне відшкодування». Це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.
Відповідно до вимог пп. 7.4.1 п. 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, податковий кредит звітного періоду складався із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Згідно з пп. 7.5.1 Закону (168/97-ВР) датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:
або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
У відповідності ж з пп. 7.4.5 ст. 7 Закону (168/97-ВР) не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Вищевказані положення Закону № 168 не ставлять у залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання.
В силу пп. 7.2.4 Закону (168/97-ВР) право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.
Згідно зі ст.204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Необхідними умовами для висновку про нікчемність угоди згідно до ст.207 ГК України та ст.228 ЦК України є доведення факту наявності завідомо суперечної інтересам держави та суспільства мети укладення угоди сторонами, а також наявність вини у формі умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних наслідків, причому, склад правопорушення повинен бути встановлений компетентним державним органом і підтверджений законодавчо визначеними належними засобами доказування.
Однак висновки про нікчемність угод між ПАТ „ Дніпровський КПК" та контрагентами - зроблені Відповідачем лише на підставі того, що Позивачем до перевірки не надано у повному обсязі товарно-транспортні накладні, та на висновках актів зустрічних перевірок контрагентів Позивача. В той же час, матеріали зустрічних перевірок містять лише припущення податкового органу про відсутність у підприємств необхідних умов для здійснення господарської діяльності у частині купівлі, продажу, реалізації, зберігання та відвантаження ТМЦ.
В той же час судом встановлено та сторонами визнано, що і Позивач і його контрагенти на час здійснення господарських операцій зареєстровані як платники податків. Угоди, укладені між ними оформлені належним чином, заперечення відповідача з цього приводу відсутні. Дані правочини не визнані судом недійсними та їх недійсність прямо не встановлена законом, укладені угоди виконані сторонами: доставка позивачу товару та надання послуг підтверджені належними первинними документами, позивачем здійснена оплата отриманого товару та послуг. Відповідачем визнано, що поставлені товари та надані послуги позивачем використані у господарській діяльності.
Щодо формування даних податкової звітності та відповідності податкових накладних, які були підставою віднесення позивачем сум ПДВ до податкового кредиту, вимогам Закону, зауважень у фахівців податкового органу не виникало.
В силу статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
В іншому випадку визначення сум податкового зобов'язання мало б кратний характер - по ланцюгу до виробника, що не відповідає принципам системи оподаткування.
Посилання відповідача на те, що поставка товарів та послуг відбулась за рахунок третіх осіб, а не вказаними контрагентами, визнається колегією суддів безпідставним та таким, що спростовується вищенаведеними доказами.
Щодо посилання відповідача на те, що саме із постанов Самарського районного суду у м. Дніпропетровську від 03.04.2012р. та від 05.08.2011р., якими посадових осіб ПП "Агроспецтехніка Н09" та ПП "Сервіс транс Н-08", визнано винними у фіктивній господарській діяльності та звільнено від відповідальності по Амністії слідує, що у контрагентів Позивача були відсутні умови для здійснення господарської діяльності в частині купівлі, продажу, реалізації, зберігання та відвантаження товарно-матеріальних цінностей, що не уможливлює здійснення ними господарської діяльності з Позивачем, колегія суддів зазначає наступне.
Суд першої інстанції за наявних у матеріалах справи та досліджених доказів дійшов обгрунтованого висновку, що оскільки Публічне акціонерне товариство "Дніпровський крохмалепатоковий комбінат" до відповідальності не притягалося, взаємовідносини ПП "Агроспецтехніка Н09", ПП "Сервіс транс Н-08" з підприємством Позивача предметом слідчих дій не були, сам Відповідач за результатами перевірки Позивача установив факт придбання ТМЦ, їх належне оприбуткування та використання у господарській діяльності (вважає лише, що вказані ТМЦ отримані від третіх осіб, а не зазначених контрагентів), з огляду на повне виконання сторонами умов договорів та належне їх оформлення первинними документами, наданими Позивачем до перевірки та досліджених судом, тому формування Позивачем податкового кредиту з ПДВ ґрунтується на вимогах податкового законодавства України.
За таких обставин та у межах доводів апеляційної скарги підстави для зміни або скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст. 200, ст. 205, 206 КАС України, суд,-
у х в а л и в:
Апеляційну скаргу Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2013 року в адміністративній справі № 804/3367/13-а - залишити без змін.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України у порядку та строки, передбачені статтею 212 КАС України.
Повний текст ухвали складено 18.03.2014 року.
Головуючий: Л.М. Нагорна
Суддя: В.В. Мельник
Суддя: О.В. Юхименко
Суд | Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 13.03.2014 |
Оприлюднено | 27.03.2014 |
Номер документу | 37843846 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд
Нагорна Л.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні