Постанова

від 26.03.2014 по справі 5011-44/18702-2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2014 року Справа № 5011-44/18702-2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полякова Б.М., - головуючого (доповідач у справі), Коваленка В.М., Короткевича О.Є., розглянувши касаційну скаргу Сімферопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Автономній Республіці Крим на ухвалувід 24.01.2014 Київського апеляційного господарського суду у справі№ 5011-44/18702-2012 господарського суду м. Києва про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "АТ Групп", м. Київ ліквідаторМіщенко Я.О., м. Київ представники сторін у судове засідання не з'явилися.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.12.2012 порушено провадження у справі № 5011-44/18702-2012 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "АТ Групп" (далі - ТОВ "АТ Групп") у порядку статті 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції, чинній до 19.01.2013, далі - Закон про банкрутство ).

Постановою господарського суду м. Києва від 09.01.2013 визнано боржника банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатора банкрута, зобов'язано його вчинити певні дії та інше.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 16.12.2013 затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ТОВ "АТ Групп", ліквідовано банкрута та припинено провадження у справі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.01.2014 (судді: Сотніков С.В. - головуючий, Копитова О.С., Разіна Т.І.) відмовлено Сімферопільській об'єднаній Державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів в Автономній Республіки Крим (далі - скаржник) в прийнятті апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції від 16.12.2013 з підстав не набуття скаржником статусу учасника провадження у справі про банкрутство.

Не погоджуючись із ухвалою суду апеляційної інстанції, скаржник звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в який просить її скасувати.

Касаційна скарга мотивована порушенням судом норм матеріального та процесуального права, зокрема ст. 51 Закону про банкрутство ст. 107 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України ). Скаржник зазначає, що оскаржувана ухвала безпосередньо впливає на його права та обов'язки, як контролюючого органа, не залежно від факту звернення з грошовими вимогами до боржника.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.

Пункт 8 частини 3 статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку , встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Таким чином, ГПК України повинен містити імперативні норми про те, в яких випадках особа має право оскаржити рішення суду в апеляційному чи касаційному порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 91 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Між тим, згідно з ч. 6 ст. 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, зазначені у цьому Кодексі та Законі про банкрутство .

Відтак, в силу особливостей справи про банкрутство (ст. 4 1 ГПК України), коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення у справі про банкрутство, діючим законодавством звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства.

У відповідності до абз. 22 ст. 1 Закону про банкрутство учасниками провадження у справі про банкрутство визнано таких осіб: сторони (кредитори, боржник), арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю.

При цьому колегія суддів бере до уваги, що вищевказаний перелік учасників провадження у справі про банкрутство не є вичерпним, оскільки до учасників справи про банкрутство названа стаття відносить також інших осіб, які у випадках, передбачених Законом про банкрутство, беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Однак інші випадки участі органу доходів і зборів у справі про банкрутство платника податків Законом про банкрутство не передбачені. Таким чином, орган доходів і зборів не віднесений чинним законодавством до інших, окрім кредиторів, учасників справи про банкрутство.

Необхідно зазначити, що особа, яка має грошові вимоги до боржника, набуває статусу учасника провадження у справі про банкрутство, а саме кредитора, лише після подачі у встановленому порядку заяви з грошовими вимогами до боржника . Тільки після цього така особа має процесуальне право на оскарження процесуальних документів у справі про банкрутство.

Провадження у даній справі про банкрутство здійснюється за ст. 51 Закону про банкрутство, де виявлення кредиторів боржника відбувається у ліквідаційній процедурі шляхом офіційного оприлюднення постанови про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом. Кредитори повинні заявити свої вимоги до боржника в місячний строк з дня такого оприлюднення.

Як вбачається, оголошення про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури було опубліковане 22.01.2013 у №13 (4899) газети "Урядовий кур'єр". З дня публікації відповідного оголошення в офіційних друкованих органах зазначені в ньому відомості набувають загальновідомого значення.

Проте судом апеляційної інстанції було встановлено відсутність доказів звернення скаржника з грошовими вимогами до боржника в установленому порядку.

Більше того, у матеріалах справи міститься довідка скаржника від 15.11.2013 № 332/10/11-06 про відсутність у боржника податкового боргу станом на 15.11.2013. (а.с. 106).

Таким чином, скаржник не набув статусу учасника справи про банкрутство, оскільки не звернувся до боржника з грошовими вимогами. Тому вказана особа позбавлена можливості оскаржити будь-які судові рішення у даній справі.

За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку про відмову в прийнятті апеляційної скарги скаржника - неучасника провадження у справі відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 62, ст. 91 ГПК України.

У зв'язку з чим ухвала суду апеляційної інстанції підлягає залишенню без змін, як така, що відповідає нормам чинного законодавства.

З урахуванням наведеного та керуючись ст. ст. 55, 129 Конституції України, ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", ст.ст. 1, 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та ст. ст. 4 1 , 62, 91, 106, 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Сімферопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Автономній Республіці Крим залишити без задоволення.

2. Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 24.01.2014 у справі №5011-44/18702-2012 залишити без змін.

Головуючий Б.М. Поляков

Судді В.М. Коваленко

О.Є. Короткевич