ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 березня 2014 р. Справа № 909/84/14
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Цюх Г. З., при секретарі судового засідання Ломей Л. Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Рогатинської міської ради, вул.Шевченка,5, м.Рогатин, Івано-Франківська область, 77000
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Транс-Авто", вул. Мухи 6-В, м. Рогатин, Івано-Франківська область, 77000
про стягнення 141175,59 грн. заборгованості
за участю представників сторін:
від позивача: Нищук Х.М.-спеціаліст І категорії, довіреність № 02-08/141 від 10.02.14р.
від відповідача: не з'явилися.
ВСТАНОВИВ:
Рогатинська міська рада звернулася до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Транс- Авто" про стягнення 141175,59 грн. заборгованості, в тому числі 131319,24 грн. основного боргу та 9856,35 грн. пені.
Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 24.01.14 порушено провадження у справі, розгляд справи в судовому засіданні призначено на 18.02.14. Ухвалами суду від 18.02.14 та 11.03.14 розгляд справи відкладався у зв"язку з неявкою в засідання суду представників сторін та неподанням витребуваних доказів.
Представник позивача в засіданні суду позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві.
Окрім того, позивач у клопотанні від 12.02.14 №02-08/156 просив залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Державну фінансову інспекцію в Івано-Франківській області, так як заявлена до стягнення заборгованість вказана в акті ревізії Державної фінансової інспекції в Івано-Франківській області.
Відповідно до ч.1 ст.27 ГПК України, якщо господарський суд при прийнятті позовної заяви, вчиненні дій по підготовці справи до розгляду або під час розгляду справи встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.
Враховуючи те, що прийняте рішення не може вплинути на права і обов'язки Державної фінансової інспекції в Івано-Франківській області, то суд відмовляє у задоволенні клопотання представника позивача про залучення останньої до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
Відповідач в судове засідання повторно не з"явився, витребуваних доказів суду не подав, будь-яких заперечень в спростування позовних вимог чи доказу оплати боргу не подав, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином - ухвалами від 18.02.14 та 11.03.04, докази вручення яких містяться в матеріалах справи.
Згідно з п. 3.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" неявка у судове засідання однієї із сторін, належним чином повідомленої про час та місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені ч. 1 ст. 77 ГПК України.
У відповідності до п.3.14 зазначеної постанови Пленуму ВГСУ нез'явлення представників учасників судового процесу в судові засідання без поважних причин та без повідомлення причин, якщо її явку судом визнано обов'язковою, може розцінюватися судом як зловживання процесуальними правами.
Відповідно до ч.3 ст.22 ГПК сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
За таких обставин, згідно ст.75 ГПК України та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами, враховуючи, що у суду є всі необхідні докази для вирішення спору по суті, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, дослідивши та оцінивши зібрані докази відповідно до приписів ст.43 ГПК України, з"ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, судом з"ясовано наступне.
Між сторонами по справі 26.10.11 укладено Договір купівлі-продажу земельної ділянки, відповідно до п.1.1. якого продавець (позивач) на підставі рішення одинадцятої сесії Рогатинської міської ради шостого демократичного скликання від 15.09.11 зобов"язується передати у приватну власність відповідача земельну ділянку, розміщену на землях, що знаходяться у віданні Рогатинської міської ради, площею - 1,6554 га.
Відповідно до п.2.1. ціна продажу земельної ділянки за цим договором відповідно до рішення позивача становить 388853,46 грн., із яких перший платіж 50% відповідач зобов"язується сплатити позивачу протягом десяти банківських днів після нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу, а решту суми зобов"язується сплачувати протягом трьох років рівними частками щомісячно.
Відповідач порушив умови укладеного договору, внаслідок чого заборгованість по оплаті з моменту укладення договору по грудень 2013 року становить 131319,24 грн.
З метою досудового врегулювання спору позивач направляв відповідачу ряд претензій (містяться в матеріалах справи), однак останній залишив їх без відповіді і задоволення.
Відповідно до ст.629 ЦК України Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.
Відповідно до ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з п. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобовязання.
Станом на день вирішення спору відповідач будь-яких заперечень в спростування позовних вимог чи доказу оплати боргу суду не надав.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає позовну вимогу щодо стягнення 131319,24 грн. заборгованості обгрунтованою і такою, що підлягає до задоволення.
Щодо стягнення 9856,35 грн. пені, суд зазначає наступне:
Частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ст. 611 Цивільного Кодексу України).
Ст. 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов"язання.
Пунктом 2.1. договору сторони погодили, що за кожен день простроченого платежу відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 0,5% від суми платежу.
Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Договором сторін термін оплати платежів чітко не визначений, в засіданні суду представник позивача пояснив, що графік погашення платежів у нього відсутній, тобто, неможливо встановити з якого періоду слід проводити нарахування, а тому в задоволенні стягнення 9856,35 грн. пені слід відмовити.
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).
Згідно із ч.1, 2 ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Крім того, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право стягувати в доход Державного бюджету України з винної сторони штраф у розмірі до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону.
Ухвалами суду від 24.01.14, 18.02.14 та 11.03.04 суд зобов'язував відповідача: представити відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову, а також направити копію відзиву позивачу; довідку про включення Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Транс- Авто" до Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб - підприємців на день слухання справи у суді; забезпечити обов'язкову явку повноважного представника в судове засідання.
Відповідач вимоги ухвали суду не виконав, про причини їх невиконання суду не повідомив.
Отже, за невиконання вимог суду, на підставі п. 5 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд вважає за необхідне стягнути з відповідача штраф в розмірі 1700 грн. за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом.
Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст.49 ГПК України, слід покласти судові витрати пропорційно задоволеним вимогам, а саме 2626,38 грн. судового збору.
Керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст.ст. 179, 193, 230, 232 ГК України, ст.ст. 509, 526, 530, 538, 546, 549, 629, 655 Цивільного кодексу України, ст.ст.33, 34, 43, 44, 49, 75, ст. ст. 82 -82 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
позов Рогатинської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Транс-Авто" про стягнення заборгованості в сумі 141175,59 грн. - задоволити частково .
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Транс-Авто" (вул. Мухи 6-В, м. Рогатин, Івано-Франківська область, 77000; код 31619321) на користь Рогатинської міської ради (вул.Шевченка,5, м.Рогатин, Івано-Франківська область, 77000, код 04054323) - 131319 (сто тридцять одну тисячу триста дев"ятнадцять) грн. 24 коп. основного боргу та 2626 (дві тисячі шістсот двадцять шість) грн. 38 коп. судового збору.
В стягненні 9856,35 грн. пені відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Транс-Авто" (вул. Мухи 6-В, м. Рогатин, Івано-Франківська область, 77000; код 31619321) в доход Державного бюджету України - 1700 (одну тисячу сімсот) грн. 00 коп. штрафу.
Видати накази суду після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
повне рішення складено 27.03.14
Суддя Г.З. Цюх
Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"
Суд | Господарський суд Івано-Франківської області |
Дата ухвалення рішення | 25.03.2014 |
Оприлюднено | 27.03.2014 |
Номер документу | 37850786 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Івано-Франківської області
Цюх Г. З.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні