Рішення

від 25.03.2014 по справі 918/212/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" березня 2014 р. Справа № 918/212/14

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого - судді Торчинюка В.Г. розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вимпел - СБ12"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торговельне підприємство "АГРОПЕРЕРОБКА"

про стягнення заборгованості в сумі 44 556 грн. 97 коп.

Представники:

позивача: не з'явився ;

відповідача: Орел Ю.М. за довіреністю № від 17 грудня 2013 року.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Вимпел - СБ12" звернувся до господарського суду з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торговельне підприємство "АГРОПЕРЕРОБКА" про стягнення заборгованості в сумі 44 556 грн. 97 коп., з яких: 43 403 грн. 23 коп. сума боргу, 1 153 грн. 74 коп. пеня, окрім того просить суд судові витрати в розмірі 1 827 грн. 00 коп. покласти на відповідача, а також стягнути витрати на послуги адвоката в розмірі 5 000 грн. 00 коп.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 18 лютого 2014 року порушено провадження у справі № 918/212/14, розгляд якої призначено на 04 березня 2014 року, проте в ухвалі від 18 лютого 2014 року було допущено описку, а саме помилково вказано що розгляд справи призначено на 04 березня 2014 року, тоді як розгляд справи відбудеться 11 березня 2014 року, про що винесено відповідну ухвалу.

Ухвалою суду від 11 березня 2014 року розгляд справи відкладено на 25 березня 2014 року.

04 березня 2014 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому визнає позовні вимоги, проте заперечує проти покладання на підприємство витрат пов'язаних із оплатою послуг адвоката в розмірі 5 000 грн. 00 коп., оскільки представник позивача не надав для ознайомлення доказу того, що оплата проведена ТОВ "Вимпел СБ 12" представнику ОСОБА_3 саме за надання адвокатських послуг в спорі з відповідачем ТОВ ВТП "Агропереробка".

В судовому засіданні 25 березня 2014 року представник позивача не з'явився, хоча про місце час та дату судового засідання повідомлений належним чином.

У судовому засіданні 25 березня 2014 року представник відповідача не заперечив проти позовних вимог, проте заперечив проти покладання на підприємство витрат пов'язаних із оплатою послуг адвоката в розмірі 5 000 грн. 00 коп., з підстав зазначених у відзиві на позов.

Суд вбачає, що відповідно до статті 75 ГПК України наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи без участі представника відповідача.

В результаті розгляду матеріалів справи, господарський суд:

ВСТАНОВИВ:

11 жовтня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вимпел-СБ12 та Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-торговельним підприємством "АГРОПЕРЕРОБКА" було укладено договір № 14 про надання охоронних послуг (надалі - Договір; а.с. 9-13).

Згідно з пункту 1.1 Договору Замовник передає, а Виконавець приймає під охорону об'єкт, вказаний в дислокації (Додаток № 1) в подальшому об'єкт. Вид охорони визначається за згодою сторін, як інспекторська-сторожова.

Пунктом 1.2. Договору визначено, що охорона здійснюється 2 (двома) цілодобовими і 1 (одним) дванадцятигодинним постами. Виконавець гарантує постійну присутність на об'єкті 5 (п'яти) охоронців, в разі відсутності достатньої кількості охоронців сума оплати наданих послуг пропорційно зменшується.

Охорона матеріальних цінностей, які знаходяться за межами охороняємих приміщень, здійснюються згідно з окремою домовленістю. Охорона ОБЄКТУ здійснюється у дні і години, вказані у дислокації (Додаток № 1) до цього договору та згідно регламенту несення служби на постах, вказаних у Додатку № 2, а також згідно Додатку № 3, що до прийому приміщень під охорону. Система охорони об'єкту та дислокація постів визначається Виконавцем та узгоджується із Замовником у Додатках, вказаних у пункті 1.5. цього Договору (пункти 1.3., 1.4. Договору).

Відповідно до пункту 1.5 Договору, Додаток № 1 "Дислокація постів", Додаток № 2 " Інструкція інспектора охорони на об'єкті Замовника", Додаток № 3 "Інструкція про порядок приймання (здавання) об'єктів та окремих приміщень під охорону" та Додаток № 4 "Акт обстеження технічного стану об'єкту зі схемою постів" - є невід'ємними складовими частинами Договору. Додаток № 2, Додаток № 3 та Додаток № 4 затверджуються Замовником та Виконавцем не пізніше 5 діб з моменту взяття об'єкту під нагляд (пункт 7.1. Договору) (пункт 1.7. Договору).

Пунктами 2.1., 2.2. Договору встановлено, що вартість охоронних послуг складає: 20 000 (двадцять тисяч) грн. 00 коп. без ПДВ за місяць. Оплата суми Договору, яка визначена пунктом 2.1. цього Договору, здійснюється Замовником на розрахунковий рахунок Виконавця щомісячно до 10-го числа місяця, що слідує за звітним, податкова накладна надається після надходження коштів на рахунок Виконавця. Одноразово, протягом 7-ми днів з дати прийняття об'єкту під охорону, Замовник зобов'язаний сплатити 50% від суми указаної у пункті 2.1. Договору (у якості авансового платежу), шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Виконавця.

Відповідно до пункту 2.3. Договору, фактичне надання Виконавцем послуг згідно Договору фіксується Сторонами у двосторонньому Акті виконаних робіт, який складається не пізніше 10-го числа наступного за звітним місяця. У разі, якщо на протязі 10 діб після вказаного у пункті 2.2. цього Договору терміну Замовник не підписав Акт виконаних робіт та не надав мотивованих пояснень відмови його підписання, послуги вважаються наданими у повному обсязі.

Згідно з пунктом 2.5. Договору, претензії щодо якості виконаних робіт Замовник зобов'язаний пред'являти Виконавцю не пізніше 10 днів від дати їх виявлення. Претензії можуть стосуватися як поточного, так і закінченого періоду, за який підписано Акти виконаних робіт.

На виконання умов договору позивач надав ТОВ ВТП "АГРОПЕРЕРОБКА" послуги по охороні об'єктів на загальну суму 66 451 грн. 62 коп., що підтверджується актами здачі-приймання робіт (наданих послуг) № ОУ-0000036 від 31 жовтня 2013 року на суму 13 548 грн. 39 коп. (а.с. 36), № ОУ-0000043 від 25 листопада 2013 року на суму 20 000 грн. 00 коп. (а.с. 37), № ОУ-0000049 від 31 грудня 2013 року на суму 20 000 грн. 00 коп. (а.с. 38), № ОУ-0000001 від 21 січня 2014 року на суму 12 903 грн. 23 коп. (а.с. 39).

Відповідно до двостороннього акту зняття постів, 21 січня 2014 року була знята охорона з об'єктів визначених у дислокації та Договорі надання охоронних послуг від 11 жовтня 2013 року. У вищевказаному акті також зазначено, що Замовник не має претензій до виконавця по якості виконаних останнім договірних обов'язків на постах, що знімаються відповідно до цього акту, як те передбачає пункт 2.5. Договору.

Відповідач, в свою чергу, в порушення умов Договору, частково оплатив надані послуги в сумі 23 048 грн. 39 коп., що підтверджується випискою з особового рахунку позивача за період з 15 жовтня 2013 року по 24 січня 2014 року (а.с. 40).

Таким чином, судом встановлено, що заборгованість відповідача перед позивачем за надані послуги становить 43 403 грн. 23 коп..

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи те, що сума основного боргу за вищезазначеним договором, яка складає 44 556 грн. 97 коп., підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, і відповідач на момент прийняття рішення не надав документів, які б могли свідчити про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість та законність вимог позивача про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торговельного підприємства "АГРОПЕРЕРОБКА" вказаної суми, у зв'язку з чим даний позов у цій частині підлягає задоволенню.

Крім того, на підставі пункту 5.7.1. Договору позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 1 153 грн. 74 коп., а саме: по акту № ОУ-0000036 від 31 жовтня 2013 року за період з 10 листопада 2013 року по 12 лютого 2014 року в сумі 453 грн. 59 коп., по акту № ОУ-0000043 від 25 листопада 2013 року за період з 10 грудня 2013 року по 12 лютого 2014 року в сумі 455 грн. 89 коп., по акту № ОУ-0000043 від 25 листопада 2013 року за період з 10 січня 2014 року по 12 лютого 2014 року в сумі 235 грн. 07 коп., по акту № ОУ-0000001 від 21 січня 2014 року за період з 10 лютого 2014 року по 12 лютого 2014 року в сумі 9 грн. 19 коп.. (розрахунок а.с. 61-62).

Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно з частиною 3 вищезазначеної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (частина 1 статті 550 ЦК України).

Частиною 1 статті 552 ЦК України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі.

Приписами статті 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Преамбулою Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Суб'єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності.

Згідно статей 1, 3 цього Закону платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктами 5.7., та 5.7.1. Договору визначено, у випадку несвоєчасної сплати Замовником вартості послуг Виконавця згідно Договору, Замовник зобов'язаний сплатити Виконавцю штрафну компенсацію у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Оскільки розмір нарахованої штрафної санкції, відповідає вищезазначеним нормам законодавства та положенням договору, а також є арифметично вірним, позовна вимога про стягнення з відповідача 1 153 грн. 74 коп. пені підлягає задоволенню.

Водночас, як зазначалось в описовій частині рішення, відповідач у наданому відзиві на позов визнає позовні вимоги в повному обсязі (окрім витрат пов'язаних із оплатою послуг адвоката). Відтак, з огляду на вищевикладене в сукупності вбачається, що задоволенню підлягають вимоги позивача про стягнення з відповідача 43 403 грн. 23 коп. заборгованості, та 1 153 грн. 74 коп. пені.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача згідно ст.49 ГПК України.

В позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 5 000 грн. 00 коп. витрат на послуги адвоката.

Частиною 5 статті 49 ГПК України встановлено, що суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, при відмові у позові покладаються на позивача.

Відповідно до частини 3 статті 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру".

Пунктом 4 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" унормовано, що договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За частиною 1 статті 30 вказаного Закону формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту є гонорар.

Згідно з частиною 2 вищезазначеної статті порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При визначенні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (частина 3 статті 30 цього Закону).

Пунктом 6.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21 лютого 2013 року встановлено, що витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

Судом встановлено, що 27 січня 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Вимпел-СБ12" (Замовник) та адвокат ОСОБА_3 (адвокат) уклали договір про надання юридичних послуг № 01-27/01/2014, відповідно до якого Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується надавати юридичні послуги згідно КВЕД-2010 - 69,10. (Діяльність у сфері права). (а.с.42-43).

Згідно пункту 2.1. Договору про надання юридичних послуг: виконавець бере на себе зобов'язання надати Замовнику комплекс юридичних послуг по цивільному та господарському законодавству: юридичний аналіз документів, підготовка позовних заяв та інших процесуальних документів до суду, представництво інтересів Замовника в Господарському суді Рівненської області.

Предмет доручення: стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торговельного підприємства "АГРОПЕРЕРОБКА" заборгованості на суму 44 556 грн. 97 коп.

У пункті 5.1. вказаного договору сторони погодили, що вартість послуг по Договору становить 5 000 грн. (п'ять тисяч гривень) 00 коп.

До матеріалів справи позивачем долучено копію свідоцтва № 351 про право на заняття адвокатською діяльністю, виданого ОСОБА_3 (а.с. 45), акт приймання-передачі наданих послуг від 04 березня 2014 року (а.с.75), платіжне доручення № 51 від 05 лютого 2014 року про сплату 5 000 грн. 00 коп. адвокату за юридичні послуги (а.с.44).

Відтак, враховуючи вищезазначені обставини, суд дійшов висновку, щодо задоволення позовної вимоги, стосовно витрат на послуги адвоката в сумі 3 000 грн. 00 коп..

Правова позиція суду, щодо обмеження відшкодування за рахунок відповідача витрат позивачів на послуги адвоката кореспондується з позицією Вищого господарського суду України викладеною у постанові від 25 липня 2011 року по справі № 5002-22/3663.1-2010(2-23/5545-2009).

На підставі ст.49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торговельного підприємства "АГРОПЕРЕРОБКА" (35360, Рівненська область, Рівненський район, село Велика Омеляна, вулиця Ярослава Гашека, 120, р/р 26005010047350, в ПАТ "ВТБ Банк", МФО 321767, ідентифікаційний код: 22572180, свідоцтво № 24739583, ІПН № 225721817125) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вимпел-СБ12" (23223, Вінницька область, Вінницький район, село Зарванці, вулиця Островського, будинок 19А, ідентифікаційний код:38174196, р/р 26000393014376 в ПАТ "Ідея Банк" МФО 336310) 43 403 (сорок три тисячі чотириста три) грн. 23 коп. основного боргу, 1 153 (одна тисяча сто п'ятдесят три) грн. 74 коп. пені, 3 000 (три тисячі) грн. 00 коп. витрат на послуги адвоката та 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено "26" березня 2014 року

Суддя Торчинюк В.Г.