Постанова

від 18.03.2014 по справі 827/459/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 березня 2014 рокуСправа №827/459/14

Окружний адміністративний суд міста Севастополя у складі:

судді - Александрова О.Ю.,

за участю секретаря - Ополєвої О.Г.,

за участю представників:

позивача - Майборода Анни Миколаївни, довіреність б/н від 10.02.2014,

Зезюкоковї Оксани Анатоліївни, довіреність б/н від 18.03.2014,

відповідача - Кондратюк Діани Луківни, довіреність № 04 від 04.03.2014,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Севастополі адміністративну справу за позовом Державної екологічної інспекції у місті Севастополь до Приватного підприємства «М'ясопереробний завод «Ковбаси Камо», про тимчасову заборону (зупинення) ведення господарської діяльності,

встановив:

Державна екологічна інспекція у місті Севастополь (далі - позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з адміністративним позовом до Приватного підприємства «М'ясопереробний завод «Ковбаси Камо»(далі - відповідач), про тимчасову заборону (зупинення) ведення господарської діяльності по виробництву м'ясних продуктів, оптової торгівлі м'ясом і м'ясними продуктами Приватного підприємства «М'ясопереробний завод «Ковбаси Камо», розташованого за адресою: м. Севастополь, вул. Промислова, 4, до усунення виявлених порушень.

Позов мотивований таким: проведеною у період з 30.01.2014 по 05.02.2014 плановою перевіркою дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами Приватного підприємства «М'ясопереробний завод «Ковбаси Камо», виявлено, що у порушення Закону України «Про екологічну експертизу» підприємство здійснює господарську діяльність при відсутності висновків державної екологічної експертизи; викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел, здійснюються на підстав дозволу від 17.01.2013 №5536400000-221, умови якого підприємством не виконуються, що є порушенням статті 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря»; в порушення статті 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» звіт про інвентаризацію відходів за 2013 рік на момент перевірки не представлений; підприємством не забезпечено ведення обліку обсягів нагромадження батарей свинцевих відпрацьованих, що є порушенням статей 17, 34 Закону України «Про відходи»; на момент перевірки зберігання нітриту натрію здійснюється в закритому опечатаному ящику в заводський упаковці в закритому приміщенні, дозвіл на зберігання нітриту натрію відсутній, що є порушенням Постанови Кабінету Міністрів України №440 від 20.06.1995.

Ухвалами суду від 26.02.2014 за вказаним позовом відкрито провадження в адміністративній справі №827/459/14, закінчено підготовче провадження у справі, справу призначено до судового розгляду.

Відповідач надав суду заперечення на позов, у якому з заявленими вимогами не погодився, зокрема, зазначив:

1. При проведенні перевірки від 30.01.2014 - 05.02.2014 дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних й земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічним речовинами позивачем порушені вимоги Порядку організації та проведена перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишню: середовища України № 464 від 10.09.2008 р. (далі - Порядку № 464);

2. Виходячи зі змісту ч. 2 ст. 14 Закону України «Про екологічну експертизу», діючі об'єкти підлягають екологічній експертизі тільки у разі наявності двох юридичних фактів, а саме, якщо: 1) такі об'єкти мають значний негативний вплив на стан навколишнього природного середовища; 2) та за умови постановлення про це рішення відповідним виконавчим органом або місцевою радою. У відношенні ПП «МПЗ Ковбаси Камо» ніяким компетентним органом не зафіксовано значного негативного впливу на стан навколишнього природного середовища, а також міською радою не постановлено рішення про те, що цей діючий об'єкт підлягає екологічній експертизі. Таким чином, відповідач незаконно відніс діючий об'єкт ПП «МПЗ Ковбаси Камо» до об'єктів державної екологічної експертизи. Отже, для здійснення господарської діяльності ПП «МПЗ Ковбаси Камо» не потребується висновок державної екологічної експертизи ;

3. Ні в адміністративному позові, ні в Акті перевірки Державна екологічна інспекція у м. Севастополь не зазначила, які саме умови дозволу на викиди не виконуються підприємством і документально не підтверджено даний факт, що суперечить п. 4.14 Наказу Міністерства екології та природних ресурсів України №464 від 10.09.2008 р. «Про затвердження порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання в природоохоронного законодавства». Під час перевірки ніяких інструментально-лабораторних вимірювань параметрів викидів забруднюючих речовин стаціонарних джерел позивачем не було проведено. Згідно листа Державного управляння охорони навколишнього природного середовища в м. Севастополі (вих. № 94/37-08 від 16.01.2013 р.) ПП МПЗ «КовбасиКамо» не підлягає постановці на державний облік в області охорони атмосферного повітря. У дозволі на викиди № 8536400000-221 від 17.01.2013 р. зазначені загальні умови роботи стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, яких підприємство дотримується постійно. Таким чином, відсутній факт невиконання підприємством умов, які встановлені у дозволі на викиди»;

4. В Акті перевірки зазначено, що інвентаризація відходів за 2012 р. була представлена. Однак, надання і наявність «Звіту про інвентаризацію відходів підприємства» не передбачено уніфікованим актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства у сфері охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів, поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами, затвердженим наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 02.10.2012 р. №483, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 04.10.2012 р. №1690/22002. Вимога Державної екологічної інспекції з надання даного документа суперечить п. 16 «Методики розробки уніфікованих форм, які складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю)», затвердженої Постановою КМУ № 752 від 28.02.2013 р. Крім того, згідно п. 2 наказу директора ПП МПЗ «Ковбаси Камо» № ОД 01/13 від 21.01.2013 «Про періодичність екологічних заходів» інвентаризація відходів на підприємстві повинна проводитися не пізніше першого кварталу року, наступного за звітним. Тобто, встановлений на підприємстві строк для інвентаризація відходів за 2013 рік закінчиться тільки 31.03.2014. Таким чином, відсутній факт відмови чи несвоєчасного надання підприємством ПП «МПЗ Ковбаси Камо» звіту про інвентаризацію відходів.

5. Згідно з п. «г» ст. 17 Закону України «Про відходи» підприємством забезпечено ведення обліку відходів у повному обсязі. При перевірці державним інспекторам був пред'явлений журнал первинного обліку утворення відходів на підприємстві за встановленою формою 1-ВТ «Облік відходів та пакувальних матеріалів і тари», затверджений наказом Міністерства екології та природних ресурсів № 342 від 07.07.2008 р., зареєстрований в Міністерстві юстиції України 9 вересня 2008 р. за № 824/15515, згідно з яким батареї свинцеві відпрацьовані не утворювалися. Представлена державна статистична звітність за формою 1- О та інвентаризація відходів, згідно з якими даний вид відходів на підприємстві не утворювався. Отже, такі відходи, як батареї свинцеві відпрацьовані на ПП «МПЗ Ковбаси Камо» у 2012-2013 р. не утворювалися, не збиралися, не перевозилися зберігалися, не оброблялися, не утилізувалися, не знешкоджувалися та видалялися. Крім того, згідно п. 4 абзац другий Постанови КМУ № 2034 від 01.11.1999 «Про затвердження ведення державного обліку та паспортизації відходів» форми первинного обліку та інструкції з ведення розробляються Міністерством екології та природних ресурсів і затверджуються в установленому законом порядку, отже, форма журналу обліку 1-ВТ є єдиним документом, що підтверджує ведення обліку по виду відходів - батареям свинцевим відпрацьованим. Таким чином, відсутній факт незабезпечення підприємством ПП «М Ковбаси Камо» ведення обліку обсягів нагромадження батарей свинцевих відпрацьованих. ;

6. ПП «МПЗ Ковбаси Камо» не здійснює операції поводження з відходами, а уклало відповідні договори з суб'єктами господарської діяльності у сфері поводження з відходами, які мають відповідні ліцензії. Необґрунтованим є посилання позивача на порушення вимог ст. 34 Закону України «Про відходи» . Згідно ст. 34 Закону України «Про відходи», суб'єкт господарської діяльності, у власності або у користуванні якого є хоча б один об'єкт поводження з небезпечними відходами, зобов'язаний мати ліцензію на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами. У той же час, згідно ст. 1 Закону України «Про відходи», об'єкти поводження з відходами - місця чи об'єкти, що використовуються для збирання, зберігання, сортування, оброблення, перероблення, утилізації, видалення, знешкодження та захоронення відходів. ПП «МПЗ Ковбаси Камо» не має у власності або у користуванні ніяких об'єктів поводження з небезпечними відходами. Крім того, даними державної статистичної звітності підтверджено, що у 2012 - 2013 р. на підприємстві відходи «батареї свинцеві відпрацьовані» не утворювались, що також зафіксовано у Акті перевірки. Таким чином, відсутній факт порушення ст. 17, 34 Закону України «Про відходи», ст. 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»;

7. Згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 12 від 04.01.1999 р. затвердження переліку харчових добавок, дозволених для використання у харчових продуктах» нітрит натрію міститься у переліку харчових добавок, що дозволені використання у харчових продуктах (Е250). Тому на нітрит натрію (Е250) дозвіл на зберігання і використання відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 440 від 20.08.1995 р. «Про затвердження Порядку одержання дозволу на виробництво, зберігання, транспорту» використання, захоронення, знищення та утилізацію отруйних речовин, у тому числі продуктів біотехнології та інших біологічних агентів» не вимагався, до втрати чинності вищевказаною Інструкцією, тобто до 30 серпня 2013 р. Після 01 серпня 2013 року ПП МПЗ «Ковбаси Камо» нітрит натрію не зберігало і не використовувало. Згідно наказу директора № ОД 06/13 від 30.07.2015 з 01 серпня 2013 р. у якості консерванту ПП МПЗ «Ковбаси Камо» замість нітриту натрію використовує суміш нітритної солі «Trumfanda J Normal» з кам'яної солі, дозвіл на використання і зберігання якої не потребується /а.с.30-34/.

У судовому засіданні 18.03.2014 представник позивача надав суду письмове клопотання про уточнення позовних вимог й просив тимчасово заборонити (зупинити) ведення господарської діяльності по виробництву м'ясних продуктів, оптової торгівлі м'ясом і м'ясними продуктами Приватного підприємства «М'ясопереробний завод «Ковбаси Камо», розташованої за адресою: м. Севастополь, вул. Промислова, 4, до усунення порушень виявлених у ході проведення Державною екологічною інспекцією у місті Севастополі перевірки, які зазначені в акті перевірки від 30.01.-05.02.2014, та підтримала уточнений позов.

Представник відповідача у судовому засіданні 18.03.2014 проти позову заперечував, просив у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 2, частини третьої статті 6, пункту 7 частини першої статті 3, пункту 5 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України визначальним критерієм віднесення справи до справ адміністративної юрисдикції є наявність стороною у справі суб'єкта владних повноважень та виконання ним у спірних відносинах владних управлінських функцій у сфері публічно-правових відносин, у зв'язку з чим дана справа є справою адміністративної юрисдикції.

Приватне підприємство «М'ясопереробний завод «Ковбаси Камо» є юридичною особою (ідентифікаційний код 32428092), зареєстрованою 26.03.2003, за адресою: 99011, м. Севастополь, вул. Леніна, б. 68, кв. 6, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Серії АБ №404778 /а.с.67/.

У період з 30.01.2014 по 05.02.2014 посадовими особами Державної екологічної інспекції у місті Севастополь, на підставі наказу від 30.01.2014 №72, направлення №69 від 30.01.2014 /а.с.6, 7/, проведено перевірку дотримання Приватним підприємством «М'ясопереробний завод «Ковбаси Камо» вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами.

Перевіркою, зокрема, встановлено:

1. У порушення Закону України «Про екологічну експертизу» підприємство здійснює господарську діяльність при відсутності висновків державної екологічної експертизи;

2. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел, здійснюються на підставі дозволу від 17.01.2013 №5536400000-221, умови якого підприємством не виконуються, що є порушенням статті 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря»;

3. В порушення статті 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» звіт про інвентаризацію відходів за 2013 рік на момент перевірки не представлений; підприємством не забезпечено ведення обліку обсягів нагромадження батарей свинцевих відпрацьованих, що є порушенням статей 17, 34 Закону України «Про відходи»;

4. На момент перевірки зберігання нітриту натрію здійснюється в закритому опечатаному ящику в заводський упаковці в закритому приміщенні, дозвіл на зберігання нітриту натрію відсутній, що є порушенням Постанови Кабінету Міністрів України №440 від 20.06.1995.

За результатами перевірки складений акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами Приватним підприємством «М'ясопереробний завод «Ковбаси Камо» /а.с.8-13/.

На підставі пункту 5 статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» позивач звернувся до суду й просить тимчасово заборонити (зупинити) ведення господарської діяльності по виробництву м'ясних продуктів, оптової торгівлі м'ясом і м'ясними продуктами Приватного підприємства «М'ясопереробний завод «Ковбаси Камо», розташованої за адресою: м. Севастополь, вул. Промислова, 4, до усунення порушень виявлених у ході проведення Державною екологічною інспекцією у місті Севастополі перевірки, які зазначені в акті перевірки від 30.01.-05.02.2014.

Щодо порушень при проведенні перевірки суд зазначає наступне.

Відповідач у запереченнях на позов зазначив, що позивачем при проведенні перевірки порушено вимоги пункту 4.2, підпунктів 4.19 - 4.20, 4.22 - 4.23 Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього середовища України № 464 від 10.09.2008 р. (далі - Порядок № 464): підприємству не надано переліку питань, які мають бути перевірені під час перевірки, чим позбавлено його можливості надати необхідні документи та пояснення; згідно наказу № 72-П від 30.01.2014 начальника Державної екологічної інспекції у м. Севастополь та направлення № 69 від 30.01.2014 р. на перевірку були направлені старші державні інспектор Содвонасова Т.С., Литвиненко О.О. та державні інспектори Склярова Д.Г Зезюкова O.A., Глиниста О.О., однак, в Акті перевірки вказано, що перевірку провели тільки державні інспектори Склярова Д.Г., Зезюкова O.A.; примірник Акта перевірки було вручено уповноваженій особі підприємства не в останній день перевірки (тобто не 05.02.2014), а 06.02.2014 р., про що свідчить відмітка та підпис уповноваженої особи підприємства на Акті перевірки; зазначивши у Акті перевірки п'ять порушень підприємством вимог природоохоронного законодавства, позивач не надав відповідачу відповідного припису.

За правилом пункту 2.2 Порядку № 464 для здійснення перевірки керівником відповідно органу Держекоінспекції або його заступником видається наказ про проведення перевірки, який має містити:

найменування суб'єкта господарювання, підстава перевірки та предмет перевірки;

період, за який буде здійснюватись перевірка;

визначення виконавців перевірки із залученням, у разі потреби, спеціалістів інших органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій (за погодженням з їх керівниками).

На підставі наказу оформляється направлення на проведення перевірки (додаток 1), яке підписується керівником або заступником керівника органу Держекоінспекції (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується печаткою (пункт 2.3 Порядку № 464).

Відповідно до пункту 4.2 Порядку № 464 під час підготовки до перевірки державний інспектор, якому доручено її здійснення, зобов'язаний:

підготувати проект наказу і направлення на проведення перевірки;

повідомити суб'єкта господарювання про проведення планової перевірки;

ознайомитися з матеріалами та актами попередніх перевірок об'єкта (у разі наявності);

визначити перелік питань, які мають бути перевірені під час перевірки.

Перед початком перевірки державні інспектори зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання або уповноваженій ним особі направлення на перевірку та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу Держекоінспекції, і надати копію направлення (пункт 4.3 Порядку № 464).

Відповідно до пункту 4.10 Порядку № 464 у разі, якщо державний інспектор не допускається до проведення перевірки, ним складається акт про відмову в проведенні перевірки. В цьому акті зазначаються посада, прізвище, ім'я, по батькові особи керівника суб'єкта господарювання або уповноваженої ним особи, яку ознайомлено з актом та якій вручено акт під розписку, або робиться відмітка щодо відмови від ознайомлення з актом та його отримання. У разі, якщо керівник або уповноважена ним особа суб'єкта господарювання відмовляється від отримання акта про відмову особисто, такий акт із зазначенням в ньому реєстраційного номера передається через канцелярію суб'єкта господарювання або відправляється рекомендованим листом.

Як зазначалося вище, перевірку відповідача у період з 30.01.2014 по 05.02.2014 проведено посадовими особами Державної екологічної інспекції у місті Севастополь на підставі наказу від 30.01.2014 №72, направлення №69 від 30.01.2014 /а.с.6, 7/. У вказаних наказі на направленні проведення перевірки доручено старшим державним інспекторам Содвонасовій Т.С., Литвиненко О.О., державним інспекторам Скляровій Д.Г., Зезюковій O.A., Глиниста О.О., а в Акті перевірки вказано, що перевірку провели державні інспектори Склярова Д.Г., Зезюкова O.A. Проте, вказана обставина прав та законних інтересі відповідача не порушує, оскільки на суть зафіксованих в Акті перевірки обставин ніяк не вплинула (іншого відповідачем не доведено). Крім того, відповідач допустив посадових осіб позивача до проведення перевірки, ти самим, фактично погодився з належністю оформлення позивачем документів на проведення перевірки. Нормами Порядку № 464 не визначено мінімальну та максимальну кількість посадових осіб, які мають право проводити перевірки й фактичне проведення перевірки іншою кількістю посадових осіб, ніж та, що зазначена у наказі про проведення перевірки та направленні на проведення перевірки, на думку суду, є суто внутрішнім питанням позивача.

Судом встановлено факт ненадання позивачем підприємству переліку питань, які мають бути перевірені під час перевірки, але це не є беззаперечною та достатньою підставою для визнання самої перевірки та її правових наслідків протиправними, оскільки на спростування викладеного в Акті перевірки під час адміністративного чи судового оскарження дії чи висновків посадових осіб Державної екологічної інспекції у місті Севастополь, підприємство має право надати ті докази та пояснення, які на його думку не були досліджені та прийняті до уваги під час проведення перевірки. В той же час даний факт спростовує ствердження представника позивача про ненадання відповідачем в ході перевірки певних документів, які досліджені у судовому засіданні, з неповажних причин.

Згідно з пунктом 4.13 Порядку № 464 за результатами проведеної планової або позапланової перевірки, в тому числі спільно з іншими органами державного нагляду (контролю), державним інспектором складається уніфікований акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, що містить перелік питань для здійснення планових заходів державного нагляду (контролю), залежно від ресурсу, що перевірявся.

В останній день перевірки два примірники акта перевірки підписуються державними інспекторами, які проводили перевірку, і всіма членами комісії (якщо перевірка проводилася комісією), керівником або уповноваженою особою суб'єкта господарювання. Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта перевірки. У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт, про це зазначається в акті перевірки (пункт 4.19 Порядку № 464).

Один примірник акта перевірки (з відповідними додатками) передається керівнику (уповноваженій ним особі) суб'єкта господарювання, про що на останній сторінці примірників акта перевірки робиться відповідна відмітка за підписом особи, яка отримала акт перевірки, із зазначенням посади, прізвища та ініціалів, а також дати одержання акта. Другий примірник акта перевірки зберігається в органі Держекоінспекції (пункт 4.20 Порядку № 464).

З матеріалів справи, зокрема, відмітки на акті перевірки, вбачається, що примірник Акту перевірки відповідач одержав не в останній день перевірки, а наступного дня. При цьому, відповідачем не наведено обґрунтування того, яким чином запізнення з врученням примірника Акта перевірки на 1 день вплинуло на його права та законні інтереси. Під час розгляду справи обставин, які б свідчили про реальне настання для відповідача негативних наслідків узв'язку з порушенням позивачем вимог пунктів 4.19, 4.20 Порядку № 464, також не встановлено.

Пунктом 4.22 Порядку № 464 передбачено, що на підставі акта, який складено за результатами перевірки, протягом п'яти днів з дня її завершення, у разі виявлення порушень вимог природоохоронного законодавства складається припис про усунення порушень вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища (додаток 4).

Припис щодо усунення порушень природоохоронного законодавства складається у двох примірниках, один з яких не пізніше п'яти робочих днів з дня складення акта надається керівнику суб'єкта господарювання чи уповноваженій ним особі для виконання, другий з підписом такої особи залишається в органі Держекоінспекції, який здійснював перевірку (пункт 4.23 Порядку № 464).

Доказів складання та направлення припису за результатами перевірки відповідача, позивач суду не надав. Разом з тим, враховуючи, що справу порушено за позовом саме суб'єкта владних повноважень, який звернувся до суду з метою реалізації владної управлінської функції, визначеної пунктом 5 статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», наявність чи відсутність припису не є обставиною, що суттєво впливає на реалізацію вказаної управлінської функції, оскільки у разі згоди підприємства з викладеним в Акті перевірки, усунути виявлені порушення воно може й у добровільному порядку, не чекаючи одержання припису від органу державного нагляду (контрою), а уразі незгоди - може надати докази на спростування викладеного в акті перевірки під час судового розгляду справи, ініційованого як відповідним органом державного нагляду (контрою), так і підприємством.

Щодо здійснення позивачем господарської діяльності при відсутності висновків державної екологічної експертизи.

За визначенням статті 1 Закону України «Про екологічну експертизу» екологічна експертиза в Україні - вид науково-практичної діяльності уповноважених державних органів, еколого-експертних формувань та об'єднань громадян, що грунтується на міжгалузевому екологічному дослідженні, аналізі та оцінці передпроектних, проектних та інших матеріалів чи об'єктів, реалізація і дія яких може негативно впливати або впливає на стан навколишнього природного середовища, і спрямована на підготовку висновків про відповідність запланованої чи здійснюваної діяльності нормам і вимогам законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки.

Статтею 7 Закону України «Про екологічну експертизу» об'єктами екологічної експертизи є проекти законодавчих та інших нормативно-правових актів, документація по впровадженню нової техніки, технологій, матеріалів, речовин, продукції, генетично модифікованих організмів, реалізація яких може призвести до порушення екологічних нормативів, негативного впливу на стан навколишнього природного середовища. Екологічній експертизі можуть підлягати екологічні ситуації, що склалися в окремих населених пунктах і регіонах, а також діючі об'єкти та комплекси, що мають значний негативний вплив на стан навколишнього природного середовища. Військові, оборонні та інші об'єкти, інформація про які становить державну таємницю, підлягають екологічній експертизі відповідно до цього Закону та інших спеціальних законодавчих актів України.

Відповідно до частини третьої статті 13 Закону України «Про екологічну експертизу» здійснення державної екологічної експертизи є обов'язковим для видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку. Перелік видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, і центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.

Перелік видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27 липня 1995 р. N 554.

У даному переліку зазначений й такий вид діяльності як «Виробництво харчових продуктів (м'ясокомбінати, молокозаводи, цукрозаводи, спиртзаводи) (пункт 18).

Відповідно до статті 14 Закону України «Про екологічну експертизу» державній екологічній експертизі підлягають:

1) державні інвестиційні програми, проекти схем розвитку і розміщення продуктивних сил, розвитку окремих галузей економіки;

2) проекти генеральних планів населених пунктів, схем районного планування;

3) документація по перепрофілюванню, консервації та ліквідації діючих підприємств, окремих цехів, виробництв та інших промислових і господарських об'єктів, які можуть негативно впливати на стан навколишнього природного середовища, в тому числі військового та оборонного призначення;

4) проекти законодавчих та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини в галузі забезпечення екологічної (в тому числі радіаційної) безпеки, охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів, діяльності, що може негативно впливати на стан навколишнього природного середовища;

5) документація по впровадженню нової техніки, технологій, матеріалів і речовин (у тому числі тих, що закуповуються за кордоном), які можуть створити потенційну загрозу навколишньому природному середовищу;

6) документація щодо генетично модифікованих організмів, що призначаються для використання у відкритій системі.

Відповідно до рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих виконавчих комітетів сільських, селищних, міських рад державній екологічній експертизі можуть підлягати екологічні ситуації, що склалися в окремих населених пунктах і регіонах, а також діючі об'єкти та комплекси, в тому числі військового та оборонного призначення, що мають значний негативний вплив на стан навколишнього природного середовища (частина друга статті 14 Закону України «Про екологічну експертизу»).

Виходячи зі змісту частини другої статті 14 Закону України «Про екологічну експертизу», діючі об'єкти підлягають екологічній експертизі тільки у разі наявності сукупності двох обставин, а саме, якщо: 1) такі об'єкти мають значний негативний вплив на стан навколишнього природного середовища; 2) за умови постановлення про це рішення відповідним виконавчим органом або місцевою радою.

Як зазначив позивач та не спростовано, з наданням належних доказів, відповідачем, відносно Приватного підприємства «М'ясопереробний завод «Ковбаси Камо» компетентним органом державної влади чи місцевого самоврядування не зафіксовано значного негативного впливу на стан навколишнього природного середовища, а також не постановлено рішення про те, що цей діючий об'єкт підлягає екологічній експертизі.

Отже, відповідач помилково відніс діючий об'єкт Приватного підприємства «М'ясопереробний завод «Ковбаси Камо» до об'єктів державної екологічної експертизи, й з боку підприємства відсутнє порушення вимог статті 39 Закону України «Про екологічну експертизу».

Щодо охорони атмосферного повітря.

В адміністративному позові та в Акті перевірки Позивачем зазначено, що при перевірці були виявлені порушення у сфері охорони атмосферного повітря - а саме, що підприємством не виконуються умови, які встановлені в дозволі на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонар джерелами № 8536400000-21 17.01.2013, що є порушенням статті 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря».

Проте, ні в адміністративному позові, ні в Акті перевірки Державна екологічна інспекція у м. Севастополь не зазначила, які саме умови дозволу на викиди не виконуються підприємством і документально не підтверджено даний факт, що суперечить пункту 4.14 Наказу Міністерства екології та природних ресурсів України №464 від 10.09.2008 р. «Про затвердження порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання в природоохоронного законодавства».

Як зазначив відповідач та не спростовано позивачем, під час перевірки ніяких інструментально-лабораторних вимірювань параметрів викидів забруднюючих речовин стаціонарних джерел останнім не проводилося.

Згідно з листом Державного управляння охорони навколишнього природного середовища в м. Севастополі (вих. № 94/37-08 від 16.01.2013 р.) ПП МПЗ «КовбасиКамо» не підлягає постановці на державний облік в області охорони атмосферного повітря /а.с.51/.

Таким чином, позивачем не доведений факт невиконання відповідачем умов, які встановлені у дозволі на викиди, й відповідно - не доведено порушення відповідачем статті 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря».

Щодо поводження з відходами.

В акті перевірки зазначено, що в порушення статті 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності «звіт про інвентаризацію відходів за 2013 рік на момент перевірки не представлений; підприємством не забезпечено ведення обліку обсягів нагромадження батарей свинцевих відпрацьованих, що є порушенням статей 17, 34 Закону України «Про відходи».

Згідно зі статтею 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов'язаний:

- допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом;

- виконувати вимоги органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства;

- надавати документи, зразки продукції, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до закону;

- одержувати примірник припису або акта органу державного нагляду (контролю) за результатами проведеного планового чи позапланового заходу.

Як зазначив відповідач, під час здійснення перевірки посадові особи Державної екологічної інспекції у м. Севастополь не вимагали надати їм звіт про інвентаризацію відходів за 2013 рік.

Відповідно до абзацу третього пункту 2 Порядку ведення державного обліку та паспортизації відходів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 2034 від 01.11.1999 р. «інвентаризація відходів - це комплекс разових організаційно - технічних заходів з виявлення, ідентифікації, опису та реєстрації відходів, обліку обсягів їх утворення, утилізації та видалення, а також виявлення і обстеження місць утворення відходів і об'єктів поводження з ними».

В Акті перевірки зазначено, що звіт про інвентаризацію відходів за 2012 рік був представлений відповідачем.

Однак, надання і наявність «Звіту про інвентаризацію відходів підприємства» не передбачено уніфікованим актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства у сфері охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів, поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами, затвердженим наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 02.10.2012 р. №483, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 04.10.2012 р. №1690/22002.

Вимога Державної екологічної інспекції з надання даного документа суперечить пункту 16 «Методики розробки уніфікованих форм, які складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю)», затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України № 752 від 28.02.2013 р.

Крім того, згідно з пунктом 2 Наказу директора ПП МПЗ «Ковбаси Камо» № ОД 01/13 від 21.01.2013 р. «Про періодичність екологічних заходів» інвентаризація відходів на підприємстві повинна проводитися не пізніше першого кварталу року, наступного за звітним /а.с.52/. Тобто, встановлений на підприємстві строк для інвентаризація відходів за 2013 рік закінчиться тільки 31.03.2014. Вказаний звіт направлений відповідачем до позивача 10.03.2014 /а.с.27-28/.

Таким чином, відсутній факт відмови чи несвоєчасного надання підприємством ПП «МПЗ Ковбаси Камо» звіту про інвентаризацію відходів, й відповідно - порушення підприємством вимог статті 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Згідно з пунктом «г» статті 17 Закону України «Про відходи» суб'єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов'язані на основі матеріально-сировинних балансів виробництва виявляти і вести первинний поточний облік кількості, типу і складу відходів, що утворюються, збираються, перевозяться, зберігаються, обробляються, утилізуються, знешкоджуються та видаляються, подавати щодо них статистичну звітність у встановленому порядку.

Відповідач зазначив, що при перевірці державним інспекторам був пред'явлений журнал первинного обліку утворення відходів на підприємстві за встановленою формою 1-ВТ «Облік відходів та пакувальних матеріалів і тари», затверджений наказом Міністерства екології та природних ресурсів № 342 від 07.07.2008 р., зареєстрований в Міністерстві юстиції України 09.09.2008 р. за № 824/15515, згідно з яким батареї свинцеві відпрацьовані не утворювалися /а.с.65, 66 /. Позивачем також не спростовано, що відповідачем представлена державна статистична звітність за формою 1- інвентаризація відходів, згідно з якими даний вид відходів на підприємстві не утворювався.

Крім того, згідно з абзацами першим, другим пункту 4 Порядку ведення державного обліку та паспортизації відходів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 2034 від 01.11.1999 р. первинний облік відходів ведуть підприємства відповідно до типових форм первинної облікової документації (картки, журнали, анкети) з використанням технологічної, нормативно-технічної, планово-економічної, бухгалтерської та іншої документації. Відомості для первинного обліку відходів, що заносяться до зазначених документів, обумовлюються системою показників, необхідних для заповнення форм державної статистичної звітності та ведення паспорта відходів. Типові форми первинної облікової документації про відходи згідно з державним класифікатором ДК 010-98 «Класифікатор управлінської документації» та інструкції щодо їх заповнення розробляються Мінприроди за участю Держпідприємництва інших заінтересованих центральних органів виконавчої влади, погоджуються з МОЗ і затверджуються спільним наказом Держстату та Мінприроди.

Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 7 липня 2008 року N 342, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 9 вересня 2008 р. за N 824/15515 затверджено типову форму первинної облікової документації N 1-ВТ «Облік відходів та пакувальних матеріалів і тари» та Інструкцію щодо її заповнення.

Отже, форма журналу обліку 1-ВТ є єдиним документом, що підтверджує ведення обліку по видах відходів, зокрема, по батареям свинцевим відпрацьованим.

Необгрунтованим є посилання позивача на порушення відповідачем вимог статті 34 Закону України «Про відходи», згідно якої суб'єкт господарської діяльності, у власності або у користуванні якого є хоча б один об'єкт поводження з небезпечними відходами, зобов'язаний мати ліцензію на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами. За правилом статті 1 Закону України «Про відходи», об'єкти поводження з відходами - місця чи об'єкти, що використовуються для збирання, зберігання, сортування, оброблення, перероблення, утилізації, видалення, знешкодження та захоронення відходів. Позивачем не доведено, що відповідач має у власності або у користуванні об'єкти поводження з небезпечними відходами.

Таким чином, відсутній факт незабезпечення підприємством ведення обліку обсягів нагромадження батарей свинцевих відпрацьованих, й відповідно - порушення підприємством вимог статей 17, 34 Закону України «Про відходи».

Щодо зберігання нітриту натрію.

В Акті перевірки зазначено, що на момент перевірки зберігання нітриту натрію здійснюється в закритому опечатаному ящику в заводський упаковці в закритому приміщенні, дозвіл на зберігання нітриту натрію відсутній, що є порушенням Постанови Кабінету Міністрів України №440 від 20.06.1995.

Вказаною постановою Кабінету Міністрів України затверджений Порядок одержання дозволу на виробництво, зберігання, транспортування, використання, захоронення, знищення та утилізацію отруйних речовин, у тому числі продуктів біотехнології інших біологічних агентів» (далі - Порядок №440).

У «Переліку отруйних речовин, у тому числі продуктів біотехнологій та інших біологічних агентів, виробництво, зберігання, транспортування, використання, захоронення, знищення та утилізація яких здійснюються за наявності дозволу», який є додатком до Порядку №440, міститься й натрію нітрит.

За правилом абзацу першого пункту 2 Порядку №440 суб'єкти господарювання повинні одержати дозвіл на виробництво, зберігання, транспортування (крім транзиту, який здійснюється відповідно до міжнародних договорів України та Закону України «Про перевезення небезпечних вантажів»), використання, захоронення, знищення та утилізацію отруйних речовин, у тому числі продуктів біотехнології та інших біологічних агентів (далі - дозвіл).

Дозвіл на виробництво, зберігання, використання, захоронення, знищення та утилізацію отруйних речовин, у тому числі продуктів біотехнології та інших біологічних агентів, видається Мінприроди за наявності (абзац треті пункту 3 Порядку №440).

Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 30 липня 2002 р. N 294, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2002 р. за N 781/7069, затверджено Інструкцію «Про розгляд заявок та надання дозволів на виробництво, зберігання, транспортування, використання, захоронення, знищення та утилізацію отруйних речовин, у тому числі продуктів біотехнології та інших біологічних агентів» (далі - Інструкція №294).

Згідно з абзацом четвертим пункту 1.2 Інструкції №294 дія цієї Інструкції не поширюється на поводження з радіоактивними матеріалами та препаратами, відходами, фармацевтичними препаратами, у т. ч. ліками для людей та ветеринарними засобами, хімічними речовинами, які використовуються як харчові добавки.

Перелік харчових добавок, дозволених для використання у харчових продуктах, затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 04.01.1999 р. N 12 (далі - Перелік №12).

У Переліку №12 міститься й натрію нітрит (Sodium nitrite) за індексом Е 250.

Наказ Міністерства екології та природних ресурсів України від 30 липня 2002 р. N 294 був чинним до 29.08.2013. Тобто до 29.08.2013 відповідачу не був потрібний дозвіл на поводження з нітритом натрію.

Згідно з наказом директора Приватного підприємства «М'ясопереробний завод «Ковбаси Камо» №ОД 06/13 від 30.07.2013 «Про заміну інгредієнтів», з 01.08.2013 наказано припинити використання нітріту натрію при виробництві ковбасних виробів, та використовувати суміш нітратної солі «Trumfanda J Normal» з кам'яної солі.

Як зазначив відповідач та не спростовано відповідачем, дозвіл на використання і зберігання нітратної солі «Trumfanda J Normal» не потребується; нітрит натрію з серпня 2013 року не використовується і не зберігається на підприємстві, й під час перевірки Державною екологічною інспекцією у м. Севастополь не зафіксовано факт зберігання нітриту натрію на території підприємства, а твердження про позивача про зберігання відповідачем нітриту натрію у закритому опечатаному ящику в заводській упаковці в закритому приміщенні після 01.08.2013, не відповідає вимозі пункту 4.14 Порядку № 464.

Таким чином, відсутній факт порушення підприємством вимог Порядку одержання дозволу на виробництво, зберігання, транспортування, використання, захоронення, знищення та утилізацію отруйних речовин, у тому числі продуктів біотехнології інших біологічних агентів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №440 від 20.06.1995.

За таких обставин відсутні підстави для застосування до відповідача заходів реагування, передбачених пунктом 5 статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

З огляду на викладене позовні вимоги не обґрунтовані та задоволенню не підлягають.

При вирішенні спору суд приймає рішення щодо розподілу судових витрат.

За правилом частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Інших судових витрат судом під час розгляду справи не встановлено.

Таким чином, судові витрати, належні до розподілу, у справі відсутні.

У судовому засіданні 18.03.2014 оголошено вступну та резолютивну частини постанови, відповідно до вимог частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України постанову складено у повному обсязі 24.03.2014 (22-23.03.2014 - неробочі дні).

Керуючись статями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Севастополя протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя О.Ю. Александров