Рішення

від 21.03.2014 по справі 904/1368/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20.03.14р. Справа № 904/1368/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова група "ІНТЕРПАП", м. Київ

до В-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТС ПРИНТ", м.Київ

В-2: Товариства з обмеженою відповідальністю торгового дому "БЕРІЛ", м.Дніпропетровськ

про стягнення 180 353,21 грн.

Суддя Петренко І.В.

Представники:

від позивача: представник Кузьменко Н.О., довіреність №8 від 08.01.13р.;

від відповідача-1: не з'явився;

від відповідача-2: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Торгова група "Інтерпап", м.Київ (далі по тексту - позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "ВТС Принт", м.Київ (далі по тексту - відповідач-1) та до товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім "Беріл", м.Дніпропетровськ (далі по тексту - відповідач-2) про стягнення з відповідача-1 на користь позивача 157219,94грн. основної заборгованості на підставі укладеного між позивачем та відповідачем-1 договору купівлі-продажу №642 від 21.11.13р.

Посилаючись на п.4.5 договору купівлі-продажу №642 від 21.11.13р. позивач просить суд стягнути з відповідача-1 на свою користь проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі тридцяти процентів річних від суми заборгованості за період з 23.12.13р. по 03.03.14р., що складає 7714,79грн.

Посилаючись на п.9.2 договору купівлі-продажу №642 від 21.11.13р. позивач просить суд стягнути з відповідача-1 на свою користь пеню за період з 23.12.13р. по 03.03.14р. у розмірі 3343,08грн. та штраф за прострочення оплати понад двадцять п'ять днів у розмірі 11075,40грн.

Враховуючи, що в забезпечення виконання відповідачем-1 зобов'язань за договором купівлі-продажу №642 від 21.11.13р. між позивачем та відповідачем-2 укладено договір поруки від 21.11.12р. позивач просить суд солідарно стягнути з відповідача-1 та відповідача-2 на свою користь 1000,00грн. основної заборгованості.

Судові витрати по справі позивач просить суд солідарно стягнути з відповідача-1 та відповідача-1.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між позивачем та відповідачем-1 укладено договір купівлі-продажу №642 від 21.11.13р. за умовами якого позивач взяв на себе зобов'язання передати у власність відповідачу-1 паперову продукцію, а відповідач-1 - оплатити фактично отриману продукцію. На виконання умов укладеного між позивачем та відповідачем-1 договору купівлі-продажу №642 від 21.11.13р. позивач поставив відповідачу-1 паперову продукцію на загальну суму 205257,84грн., однак відповідач-1 оплатив її лише частково, що і стало підставою звернення позивача до суду з даною позовною заявою. Вимоги позивача до відповідача-2 ґрунтуються на підставі укладеного між позивачем та відповідачем-2 договорі поруки від 21.11.13р. укладеного в забезпечення виконання договору купівлі-продажу №642 від 21.11.13р.

За результатами розгляду позовної заяви за вих. №129-юр від 03.03.14р. ухвалою суду від 05.03.14р. порушено провадження по справі та призначено слухання на 20.03.14р.

Відповідно до п.3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України. У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81 1 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Позивач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується відомостями відображеними в протоколі судового засідання від 20.03.14р. про явку представника в судове засідання. В судовому засіданні, яке відбулося 20.03.14р. представник позивача виконав вимоги ухвали суду від 05.03.14р., супровідним листом за вих.№176-юр від 18.03.14р. надав витребувані судом документи для долучення до матеріалів справи. Представник позивача звернувся до суду з клопотанням за вих.№177-юр від 18.03.14р. в якому просив суд стягнути з відповідача-1 судові витрати по справі у розмірі 164,04грн. Представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач-1 про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується телеграмою, яка супровідним листом позивача за вих.№176-юр від 18.03.14р. залучена до матеріалів справи. Вимоги суду відповідач-1 без поважних причин не виконав у повному обсязі. В судове засідання, яке відбулося 20.03.14р. представник відповідача-1 не з'явився, однак через канцелярію суду отримано заяву за вих.№13 від 18.03.14р. (факс) в якій відповідач-1 просить суд перенести розгляд справи, у зв'язку з неможливістю приїзду на засідання відповідача-1. Господарський суд розглянув заяву за вих.№13 від 18.03.14р. (факс) відповідача-1 та залишив її без задоволення на підставі наступного: по-перше, викладені в заяві за вих.№13 від 18.03.14р. (факс) обставини жодним доказом не підтверджені, опис додатків відсутній; по-друге, представництво сторони в судовому засіданні господарського суду не обмежене певним колом осіб.

Відповідач-2 про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується телеграмою, яка супровідним листом позивача за вих.№176-юр від 18.03.14р. залучена до матеріалів справи. Відповідач-2 через канцелярію суду подав заяву за вих.№б/н від 12.03.14р. в якій позовні вимоги позивача визнає у повному обсязі та просить суд розглянути справу за його відсутністю.

В судовому засіданні, яке відбулося 20.03.14р. господарським судом розглянуто справу по суті. Після видалення до нарадчої кімнати, господарський суд, в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголосив вступну та резолютивну частину рішення та представника позивача повідомив про дату складення повного тексту рішення, роз'яснив порядок оскарження рішення суду. Фіксація судового процесу технічними засобами не проводилася.

Розглянувши матеріали справи, подані документи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

21.11.13р. між позивачем та відповідачем-1 укладено договір купівлі-продажу №642 (далі по тексту - договір купівлі-продажу). Відповідно до п.1.1 договору купівлі-продажу продавець (позивач) зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, передати у власність покупцеві (відповідачу-1), а покупець (відповідач-1) зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, прийняти та оплатити паперову продукцію, що перерахована в рахунку-фактурі або специфікації, які є невід'ємними частинами цього договору.

Пунктом 2.1 договору купівлі-продажу визначено, що ціна на товар є договірною. Кількість та ціна, згідно письмової або усної заявки покупця (відповідача-1), вказані у рахунку-фактурі або специфікації, які є невід'ємними частинами цього договору. Підтвердження узгодження сторонами заявки покупця (відповідача-1) є підписання сторонами рахунку-фактури або специфікації. Ціна на товар залежить від курсу національної валюти (гривні) до євро за даними Міжбанківської валютної біржі.

На виконання укладеного між позивачем та відповідачем-1 договору купівлі-продажу позивач поставив відповідачу-1 товар на загальну суму 205257,84грн., що підтверджується долученими до матеріалів справи видатковими накладними, а саме:

- №4362/1 від 22.11.13р. на суму 6813,84грн.;

- №4343/1 від 22.11.13р. на суму 47037,90грн.;

- №4417/1 від 27.11.13р. на суму 9608,40грн.;

- №4418/1 від 27.11.13р. на суму 54054,60грн.;

- №4463/1 від 03.12.13р. на суму 1431,18грн.;

- №4507/1 від 09.12.13р. на суму 26443,44грн.;

- №4526/1 від 09.12.13р. на суму 6856,08грн.;

- №4575/1 від 13.12.13р. на суму 32722,80грн.;

- №4598/1 від 17.12.13р. на суму 4162,32грн.;

- №4671/1 від 25.12.13р. на суму 16127,28грн.

Відповідач-1 товар отримав без заперечень та зауважень, що підтверджується підписами повноважних осіб та печатками підприємства відповідача-1.

Відповідно до п.4.2 договору купівлі-продажу розрахунки за кожну партію товару здійснюються шляхом перерахування коштів на поточний рахунок продавця (позивача) у повному обсязі, або частками протягом тридцяти календарних днів з дня передачі товару. Продавець (позивач) має право змінити строк оплати товару, виставивши вимогу про його негайну оплату, якщо курс продажу євро по відношенню до гривні за даними Міжбанківської валютної біржі з дати поставки товару зросте більше ніж на три відсотки.

Відповідач в порушення положень укладеного між сторонами договору купівлі-продажу оплатив отриманий від позивача товар частково у сумі 47037,90грн., у зв'язку з чим на час розгляду справи у суді неоплаченим залишається товар на загальну суму 158219,94грн., що належними доказами не спростував ні відповідач-1, ні відповідач-2.

Відповідно до п. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Статтею 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.1 ст. 691 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

В силу ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Дослідивши матеріали справи, оригінали документів наданих позивачем на вимогу суду в судове засідання та заслухавши повноважного представника позивача в судовому засіданні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача-1 на користь позивача 157219,94грн. основної заборгованості за договором купівлі-продажу, слід визнати обґрунтованими, документально доведеними, такими, що не суперечать чинному законодавству України, а отже є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.3 ст.692 Цивільного кодексу України, у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами (ч.3).

Статтею 536 Цивільного кодексу України визначено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами (ч.1). Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства (ч.2).

Пунктом 4.5 договору купівлі-продажу визначено, що у разі прострочення оплати поставленого товару, покупець (відповідач-1) зобов'язаний сплатити його повну вартість, а також сплачує проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі тридцяти процентів річних від суми заборгованості.

Господарський суд перевіривши розрахунок наданий позивачем дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача-1 на користь позивача процентів за користування чужими грошовими коштами у розмірі тридцяти процентів річних від суми заборгованості за період з 23.12.13р. по 03.03.14р. у сукупності по кожній частині боргу, що складає 7714,79грн., слід визнати обґрунтованими, документально доведеними, такими, що не суперечать чинному законодавству України, а отже є такими, що підлягають задоволенню.

За ст.ст. 611, 549, 551 Цивільного кодексу України, у разi порушення зобов'язання настають правовi наслiдки, встановленi договором або законом, зокрема - сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме i нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмiр встановлюється договором або актом цивiльного законодавства.

Відповідно до ст.1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 6 ст.232 Господарського кодексу України, передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п.9.2 договору купівлі-продажу у разі порушення строків оплати товару покупець (відповідач-1) виплачує продавцю (позивачу) пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на період несплати, від суми заборгованості за кожний день прострочення. Пеня нараховується за весь період прострочення виконання зобов'язання. За прострочення оплати понад двадцять п'ять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків від вартості неоплаченого товару.

Господарський суд перевіривши розрахунок наданий позивачем дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача-1 на користь позивача пені за період з 23.12.13р. по 03.03.14р. у сукупності по кожній частині боргу, що становить 3343,08грн. та штрафу за прострочення оплати понад двадцять п'ять днів у розмірі 11075,40грн., слід визнати обґрунтованими, документально доведеними, такими, що не суперечать чинному законодавству України, а отже є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (ч.1). Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання (ч.2).

Статтею 547 Цивільного кодексу України визначено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (ч.1). Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним (ч.2).

З метою забезпечення виконання в повному обсязі зобов'язань відповідача-1 за договором купівлі-продажу між позивачем та відповідачем-2 укладено договір поруки від 21.11.13р. (далі по тексту - договір поруки).

Відповідно до ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником (ч.1). Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі (ч.2). Поручителем може бути одна особа або кілька осіб (ч.3).

Відповідно до ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (ч.1). Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ч.2). Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки (ч.3).

Пунктом 1.1 договору поруки визначено, що відповідно з даним договором поручитель (відповідач-2) зобов'язується частково відповідати перед кредитором (позивачем) за виконання зобов'язань відповідача-1 по спірному договору купівлі-продажу укладеному між кредитором (позивачем) та боржником (відповідачем-1).

Підставою зобов'язання, забезпеченого порукою є договір купівлі-продажу (п.2.1 договору поруки).

Пунктом 2.3 договору поруки визначено, що строк виконання зобов'язання, забезпеченого договором поруки, настає протягом трьох календарних днів з моменту отримання поручителем (відповідачем-2) відповідної вимоги.

Позивач звернувся до відповідача-2 з вимогою за вих.№б/н від 07.02.14р. про часткове погашення боргу у розмірі 1000,00грн. Відповідач-2 зазначену вимогу отримав 07.02.14р., що підтверджується відміткою на вимозі, копія якої долучена до матеріалів справи (а.с.35).

Господарський суд констатує, що строк виконання зобов'язання, забезпеченого договором поруки настав.

Відповідно до п.3.1 договору поруки відповідальність поручителя (відповідача-2) перед кредитором (позивачем) включає зокрема зобов'язання з оплати суми боргу за договором купівлі-продажу.

Пунктом 3.2 договору поруки визначено, що відповідальність поручителя (відповідача-2) перед кредитором (позивачем) у випадках передбачених п.3.1 обмежується сплатою поручителем (відповідачем-2) кредитору (позивачу) грошових коштів у розмірі 1000,00грн.

Поручитель (відповідач-2) та боржник (відповідач-1) несуть солідарну відповідальність перед кредитором (позивачем) за виконання зобов'язань за договором купівлі-продажу.

Враховуючи, що на час розгляду справи у суді договір поруки є чинним, відповідальність відповідача-1 та відповідача-2 солідарна, господарський суд визнав позовні вимоги позивача про солідарне стягнення з відповідача-1 та відповідача-2 на користь позивача 1000,00грн. основної заборгованості обґрунтованими, документально доведеними, такими, що не суперечать чинному законодавству України, а отже такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи, що склад судових витрат не є вичерпним, і оцінка тих чи інших витрат сторін як судових здійснюється господарським судом з урахуванням обставин конкретної справи, господарський суд, дослідивши вимоги викладені у клопотанні позивача за вих.№177-юр від 18.03.14р. визнав витрати позивача понесені, у зв'язку з відправкою на адресу відповідача-1 та відповідача-2 телеграм з інформацією про час та місце розгляду справи судовими. Зазначені витрати у розмірі 164,04грн. підтверджуються долученими до матеріалів справи, належним чином засвідченими копіями фіскальних чеків №0163 від 13.03.14р. та №0164 від 13.03.14р.

Судові витрати по справі, а саме 3607,06грн. судового збору та 164,04грн. витрат позивача понесених, у зв'язку з відправкою на адресу відповідача-1 та відповідача-2 телеграм з інформацією про час та місце розгляду справи покласти солідарно на відповідача-1 та відповідача-2.

Керуючись, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 536, 549, 551, 546, 547, 553, 554, 611, 629, 655, 691, 692, Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 2, 12, 21, 32, 36, 44, 49, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ВТС Принт" (08600, Київська область, м.Васильків, пров.Фрунзе, буд.16, кв.2; ідентифікаційний код 37184093) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Торгова група "Інтерпап" (03028, м.Київ, вул.Саперно-Слобідська, буд.8 літера А, офіс 291; ідентифікаційний код 35137937) 157219,94грн. (сто п'ятдесят сім тисяч двісті дев'ятнадцять грн. 94 коп.) - основної заборгованості; 7714,79грн. (сім тисяч сімсот чотирнадцять грн. 79 коп.) - процентів за користування чужими грошовими коштами; 3343,08грн. (три тисячі триста сорок три грн. 08 коп.) - пені; 11075,40грн. (одинадцять тисяч сімдесят п'ять грн. 40 коп.) - штрафу, видати наказ.

Солідарно стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ВТС Принт" (08600, Київська область, м.Васильків, пров.Фрунзе, буд.16, кв.2; ідентифікаційний код 37184093) та товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім "Беріл" (49000, м.Дніпропетровськ, вул.Мечнікова, 10-б; ідентифікаційний код 32931083) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Торгова група "Інтерпап" (03028, м.Київ, вул.Саперно-Слобідська, буд.8 літера А, офіс 291; ідентифікаційний код 35137937) 1000,00грн. (одна тисяча грн. 00 коп.) - основної заборгованості; 3607,06грн. (три тисячі шістсот сім грн. 06 коп.) - судового збору; 164,04грн. (сто шістдесят чотири грн. 04 коп.) - витрат, пов'язаних з відправкою телеграм, видати наказ.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

24.03.14р.

Суддя І.В. Петренко Згiдно з оригіналом Помічник судді В.С. Лисаченко