Рішення

від 22.10.2013 по справі 760/20403/13-ц

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 2-5723/13

760/20403/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2013 року Солом'янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Кізюн Л.І.,

при секретарі Слепусі О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Градо Інвест" до ОСОБА_1 про розірвання договору, -

в с т а н о в и в:

Позивач ТОВ "Градо Інвест" звернулось до суду із позовом, в якому просив розірвати договір про заснування товариства з обмеженою відповідальністю та Акт приймання-передачі Об'єктів від 19.07.2013 року, що укладені між ТОВ "Градо Інвест" та ОСОБА_2

Під час розгляду справи, позивач уточнив позовні вимоги та просив розірвати договір про заснування товариства з обмеженою відповідальністю та Акт приймання-передачі Об'єктів від 19.07.2013 року, що укладені між ОСОБА_1 та ТОВ "Градо Інвест", визнати за ТОВ "Градо Інвест" право власності на нежитлову будівлю, (в літ. А), загальною площею 94,8 кв.м., що складається з групи приміщень АДРЕСА_1; нежитлову будівлю, (в літ. А), загальною площею 76,5 кв.м., що складається з групи приміщень АДРЕСА_2. Також, позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на свою користь судовий збір у розмірі 1614 грн. 71 коп.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що ТОВ "Градо Інвест" 19.07.2013 року, на підставі ч. 1 ст. 142 Цивільного кодексу України, уклало з гр. ОСОБА_2 договір про спільну діяльність.

Пунктом 1.1. Договору позивач та відповідач узгодили, що предметом даного Договору є: «Сторони за даним Договором зобов'язуються шляхом об'єднання майна і зусиль спільно здійснювати роботи в сфері господарської діяльності».

Розділом 2 Договору визначено, що предметом угоди є зобов'язання позивача та відповідача об'єднати свої зусилля і спільно діяти для досягнення загальної мети по створенню ТОВ "Інтегріс енд Ко" та забезпечення виконання інвестиційних зобов'язань.

Пунктом 4.2. Договору закріплено, що на дату заснування Товариства частки учасників у статутному капіталі повинні складати: ТОВ "Градо Інвест" 50 % в розмірі 150000 грн. 00 коп. та ОСОБА_1 50 % в розмірі 150000 грн. 00 коп.

Вкладом позивача, в обмін на частку у статутному капіталі Товариства, є наступне майно: нежитлова будівля, (в літ. А), загальною площею 94,8 кв.м., що складається з групи приміщень АДРЕСА_1; нежитлова будівля, (в літ. А), загальною площею 76,5 кв.м., що складається з групи приміщень АДРЕСА_2. Загальна балансова вартість вищевказаних об'єктів складає 150000 грн. 00 коп.

Вкладом підповідача, в обмін на частку у статутному капіталі Товариства, є грошові кошти у розмірі 150000 грн. 00 коп.

Частиною 1 пункту 4.6. Договору визначено, що частки учасників у статутному капіталі Товариства повинні бути оплачені позивачем та відповідачем у розмірі: не менше 50% - при створенні Товариства до його державної реєстрації, але не пізніше ніж у строк до 14.08.2013 року.

Однак, відповідач не виконує умови договору про спільну діяльність від 19.07.2013 року, то позивач змушений звернутися з позовом до суду для захисту своїх прав та інтересів.

Представник позивача просив справу розглядати у його відсутність, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача просив справу слухати у його відсутність за наявними у справі матеріалами, позовні вимоги не визнав та заперечував проти їх задоволення.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так судом встановлено, що 19.07.2013 року між ТОВ "Градо Інвест" та гр. ОСОБА_2 був укладений договір про спільну діяльність.

Пунктом 1.1. Договору позивач та відповідач узгодили, що предметом даного Договору є: «Сторони за даним Договором зобов'язуються шляхом об'єднання майна і зусиль спільно здійснювати роботи в сфері господарської діяльності».

Розділом 2 Договору визначено, що предметом угоди є зобов'язання Позивача та Відповідача об'єднати свої зусилля і спільно діяти для досягнення загальної мети по створенню ТОВ "Інтегріс енд Ко" та забезпечення виконання інвестиційних зобов'язань.

Пунктом 4.2. Договору закріплено, що на дату заснування Товариства частки учасників у статутному капіталі повинні складати: ТОВ "Градо Інвест" 50 % в розмірі 150000 грн. 00 коп. та ОСОБА_1 50 % в розмірі 150000 грн. 00 коп.

Вкладом позивача, в обмін на частку у статутному капіталі Товариства, є наступне майно: нежитлова будівля, (в літ. А), загальною площею 94,8 кв.м., що складається з групи приміщень АДРЕСА_1; нежитлова будівля, (в літ. А), загальною площею 76,5 кв.м., що складається з групи приміщень АДРЕСА_2. Загальна балансова вартість вищевказаних об'єктів складає 150000 грн. 00 коп.

Вкладом відповідача, в обмін на частку у статутному капіталі Товариства, є грошові кошти у розмірі 150000 грн. 00 коп.

Частиною 1 пункту 4.6. Договору визначено, що частки учасників у статутному капіталі Товариства повинні бути оплачені позивачем та відповідачем у розмірі: не менше 50% - при створенні Товариства до його державної реєстрації, але не пізніше ніж у строк до 14.08.2013 року;

Таким чином, позивач та відповідач, повинні сплатити свої внески, у повному обсязі, у строк до 14.08.2013 року.

Тобто, кожна зі сторін Договору, повинна внести до статутного капіталу майбутнього товариства, по 75000 грн. 00 коп., до моменту проведення державної реєстрації.

Пунктом 4.7. Договору сторони узгодили що, з метою формування установчої документації, формування статутного капіталу ТОВ "Інтегріс енд Ко", Позивач та Відповідач зустрічаються для підписання, нотаріально засвідченого, Статуту товариства о 9 годині 00 хв. 14.08.2013 року у приватного нотаріуса Київського міського округу ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_3

Позивач свої зобов'язання за Договором виконав у повному обсязі, а саме ним було підготовлено Акт на передачу вищезазначених Об'єктів, який було підписано відповідачем та підготовлено довідку про балансову вартість Об'єктів.

Позивач, як визначено Договором, з'явився до приватного нотаріуса для підписання статутних документів. Відповідач, навпроти, на зустріч не з'явився, довідку про внесення грошей до статуту не надав, на телефонні дзвінки не відповідає.

На замовлення позивача, було розроблено проект будівництва Об'єктів.

Будівництво вказаних Об'єктів було завершено позивачем, а КП КМ БТІ виготовлено технічний паспорт на Об'єкти.

Тобто, на момент підписання Договору між позивачем та відповідачем, позивачем вже було створено Об'єкти, яким він користувався та розпоряджався на власний розсуд. Відповідач безпідставно стверджує про те, що він самостійно провів реконструкцію зазначених Об'єктів.

Пунктом 5.1. Договору визначено, що Договір негайно припиняється у випадку невиконання будь-яким з Засновників пунктів 4.6., 4.7. Договору.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 1130 ЦК України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові.

Статтею 1133 ЦК України визначено, що вкладом учасника вважається все те, що він вносить у спільну діяльність (спільне майно), в тому числі грошові кошти, інше майно, професійні та інші знання, навички та вміння, а також ділова репутація та ділові зв'язки.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1141 ЦК України договір простого товариства припиняється у разі відмови учасника від подальшої участі у договорі простого товариства або розірвання договору на вимогу одного з учасників, якщо домовленістю між учасниками не передбачено збереження договору щодо інших учасників.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем умови Договору виконувалися неналежним чином, а саме ним не було надано підтвердження сплати ним частки у статутному капіталі майбутнього товариства та не з'явився до нотаріуса для підписання статутних документів.

Крім того, позивач зазначав, що відповідач безпідставно, зайняв Об'єкти, та використовує його зовсім з іншою метою ніж це було передбачено Договором, та стверджує, що у позивача відсутні будь-які підстави для володіння, розпорядження та користування Об'єктами і фактично відповідач є їх власником.

З вказаними обставинами позивач не може погодитись, оскільки він власними зусиллями та коштами, почав будівництво Об'єктів, та отримав відповідну дозвільну документацію. Позивач є користувачем земельної ділянки під Об'єктами, та сплачує відповідні податки за користування земельною ділянкою.

Також, позивачем отримано Висновок експерта Київської незалежної судово-експертної установи № 0631/17 від 24.09.2013 року, з якого вбачається, що Об'єкти, а саме: нежитлова будівля, (в літ. А), загальною площею 94,8 кв.м., що складається з групи приміщень АДРЕСА_1; нежитлова будівля, (в літ. А), загальною площею 76,5 кв.м., що складається з групи приміщень АДРЕСА_2; відповідають вимогам чинним в галузі будівництва України та придатний до експлуатації.

Згідно ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Цивільний кодекс України розкриває поняття права власності як сукупність трьох правомочностей власника: права володіння, права користування та права розпорядження.

У відповідності до статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 331 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Пунктом 1 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України визначено, що визнання права власності на майно є одним із способів захисту права власності.

Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оскаржене або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст. 181 Цивільного кодексу України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Згідно ч. 2 ст. 386 Цивільного кодексу України, власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Згідно ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи викладене та те, що відповідач ОСОБА_1 не виконав належним чином свої зобов'язання відповідно до умов договору про спільну діяльність та те, що позивач має право володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном, то суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України судовий збір у розмірі 1614,71 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 10, 15, 60, 88, 169, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України на підставі ст.ст. 321, 331, 376 ЦК України, -

в и р і ш и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Градо Інвест" до ОСОБА_1 про розірвання договору - задовольнити.

Розірвати Договір про заснування товариства з обмеженою відповідальністю та Акт приймання-передачі Об'єктів від 19.07.2013 року, що укладені між ОСОБА_1 та ТОВ "ГРАДО ІНВЕСТ".

Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "ГРАДО ІНВЕСТ" (Код ЄДРПОУ 38778689, 04208, м. Київ, проспект Георгія Гонгадзе, будинок 5-А, офіс 5) право власності на: нежитлову будівлю, (в літ. А), загальною площею 94,8 кв.м., що складається з групи приміщень АДРЕСА_1; нежитлову будівля, (в літ. А), загальною площею 76,5 кв.м., що складається з групи приміщень АДРЕСА_2.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ГРАДО ІНВЕСТ" (Код ЄДРПОУ 38778689) судовий збір у розмірі 1614 грн. 71 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду м. Києва через районний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Л.І. Кізюн