Рішення

від 22.01.2014 по справі 384/16/14-ц

ВІЛЬШАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ № 384/16/14-ц

№пр. 2/384/16/2014

22 січня 2014 року Вільшанський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого - судді Галицького В.В.,

зі секретарем Лалаян А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Вільшанка справу за позовною заявою Вільшанського районного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді Вільшанської райдержадміністрації Кіровоградської області до ОСОБА_1 про стягнення надмірно виплаченої заробітної плати, -

ВСТАНОВИВ:

Вільшанський районний центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення надмірно виплаченої заробітної плати. Позов мотивовано тим, що рішенням Вільшанського районного суду Кіровоградської області від 22 жовтня 2013 року з позивача стягнуто на користь відповідача недоплачену індексацію заробітної плати за період з квітня по грудень 2011 року в сумі 4028 грн. 95 коп. Дане рішення було виконано та проведено примусове стягнення з рахунків позивача коштів у сумі 4028 грн. 95 коп. Однак позивач зазначає, що дана сума стягнена надлишково внаслідок лічильної помилки. Відповідачу здійснено перерахунок індексації за період з квітня 2011 року по грудень 2011 року та додатково нараховано до сплати зазначену суму без вирахування податків, а саме Єдиного соціального внеску в сумі 245 грн. 77 коп. та прибуткового податку в сумі 567 грн. 77 коп., тобто 813 грн. 25 коп. Позивач зазначає, що провести відрахування надлишково виплаченої суми з відповідача неможливо, оскільки вона переведена на роботу до іншої установи, а добровільно повернути цю суму вона відмовляється, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача на його користь 813 грн. 25 коп., надмірно виплаченої заробітної плати внаслідок лічильної помилки.

Відповідач подала заперечення на позовну заяву, в якій вказала, що дійсно рішенням Вільшанського районного суду Кіровоградської області від 22 жовтня 2013 року частково задоволено її позов та стягнуто з позивача на її користь недоплачену індексацію заробітної плати за період з квітня по грудень 2011 року в сумі 4028 грн. 95 коп. На підставі цього рішення вона отримала виконавчий лист та звернулась до управління Казначейської служби у Вільшанському районі для примусового стягнення з рахунку позивача заробітної плати, що було виконано. Позивачем в позові зазначено невірну дату видачі виконавчого листа. Відповідач зазначає, що рішенням суду задоволено позов частково та стягнуто суму згідно розрахунку, який надавав позивач. Позивач не скористався правом на оскарження, а тому відповідач вважає, позов необґрунтованим та просить відмовити в його задоволенні.

Представник позивача Балєва В.Д. в судовому засіданні позов підтримала повністю та просила його задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні позов не визнала з підстав, зазначених в запереченні, просила відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення сторін, показання свідка та вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Рішенням Вільшанського районного суду Кіровоградської області від 22 жовтня 2013 року частково задоволено позов ОСОБА_1 до Вільшанського районного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді та стягнуто з останнього недоплачену індексацію заробітної плати за період з квітня по грудень 2011 року в розмірі 4028 грн. 95 коп..

Згідно з квитанції від 19 листопада 2013 року на користь ОСОБА_1 Вільшанським районним центром соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді виплачено 4028 грн. 95 коп. (а.с. 8).

Відповідно до платіжних доручень та квитанції від 19 листопада 2013 року (а.с. 9-11), Вільшанський районний центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді самостійно сплатив 813 грн. 25 коп. Єдиний соціальних внесок та податок на доходи фізичних осіб за отримання ОСОБА_1 доходу.

Позивач звертаючись до суду з позовом про стягнення надмірно виплаченої заробітної плати надав новий перерахунок недоплаченої індексації заробітної плати ОСОБА_1 за період з квітня по грудень 2011 року (а.с. 6), згідно якого невиплачена заборгованість за даний період, із врахуванням податків в сумі 813 грн. 25 коп., становить 3215 грн. 70 коп..

Свідок ОСОБА_3, яка працює у Вільшанському районному центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді головним бухгалтером, показала, що при здійсненні розрахунку недоплаченої індексації заробітної плати ОСОБА_1 за період з квітня по грудень 2011 року була допущена лічильна помилка, оскільки нарахована заборгованість в сумі 4028 грн. 95 коп. була нарахована без врахування обов'язкових відрахувань податків, а саме Єдиного соціального внеску та прибуткового податку.

У суду немає підстав ставити під сумнів показання свідка і таких доказів суду не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Частиною першою ст. 1213 ЦК України передбачено, що набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Нормами статті 127 Кодексу законів про працю України, встановлено, що відрахування із заробітної плати працівників для покриття їх заборгованості підприємству, установі і організації, де вони працюють, можуть провадитись за наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу для повернення авансу, виданого в рахунок заробітної плати, для повернення сум, зайво виплачених внаслідок лічильних помилок, а також в інших випадках.

Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку, що при проведенні позивачем розрахунку недоплаченої індексації заробітної плати ОСОБА_1 була допущена помилка в сумі цієї заборгованості, в позасудовому порядку позивач не має можливості стягнути зайво виплачену суму, у зв'язку з тим, що відповідач працює в іншій організації.

У своїй постанові №13 від 24.12.1999 року "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" в пункті 24 Пленум Верховного Суду України роз'яснив, що вимоги про повернення працівником авансу, виданого в рахунок заробітної плати, і сум, зайво виплачених внаслідок лічильних помилок, а також погашення невитраченого і своєчасно не поверненого авансу, виданого на службове відрядження, переведення до іншої місцевості чи на господарські потреби, розглядаються судами в тому разі, коли роботодавець не має можливості провести відрахування із заробітної плати у зв'язку з тим, що працівник оспорює підстави і розмір останнього, або минув місячний строк для видання відповідного наказу (розпорядження), або з інших причин.

До лічильних помилок належать неправильності в обчисленнях, дворазове нарахування заробітної плати за один і той самий період тощо.

У зв'язку з наведеним, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача безпідставно набуті кошти в сумі 813 грн. 25 коп., в зв'язку з наявністю рахункової помилки при розрахунку недоплаченої індексації заробітної плати.

Частиною 1 ст. 88 ЦПК України встановлено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Відповідно до ч. 2 ст. 82 ЦПК України, судові витрати стягуються за судовим рішенням, в тому разі коли оплата судових витрат була відстрочена до ухвалення цього рішення.

Враховуючи вищезазначене, керуючись ст.ст. 11, 61, 88, 213-215, 218 ЦПК України, постановою Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» № 13 від 24.12.1999 року, ст.ст. 127 КЗпП України, ст. 1213, 1215 ЦК України, -

В И Р І Ш И В:

Позов Вільшанського районного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді Вільшанської райдержадміністрації Кіровоградської області до ОСОБА_1 про стягнення надмірно виплаченої заробітної плати, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає АДРЕСА_1, на користь Вільшанського районного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді Вільшанської райдержадміністрації Кіровоградської області надмірно виплачені кошти, в розмірі 813 (вісімсот тринадцять) грн. 25 коп. на р/р 35414001021171, МФО 823016, код ЄДРПОУ 25966784.

Стягнути з ОСОБА_1 243 грн. 60 коп. судового збору в дохід держави.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Кіровоградської області через суд першої інстанції (Вільшанський районний суд). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя