Рішення

від 24.03.2014 по справі 922/189/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" березня 2014 р.Справа № 922/189/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Інте Т.В.

при секретарі судового засідання Федоровой К.О.

розглянувши справу

за позовом Прокурора Комінтернівського району м. Харкова в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, м. Харків до ПП "Харківський центр промислової електроніки", м. Харків про стягнення коштів за участю представників:

позивача - Шафоростова О.М., дов. № 223 від 06.12.13 р.;

відповідача - не з'явився;

прокурора - Кріцина Н.Г., посв. № 006801 від 28.09.12 р.;

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Комінтернівського району міста Харкова в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області (далі - позивач) звернувся до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просить (з урахуванням уточнень до позовної заяви від 24.03.14 р., які були прийняті судом) стягнути з відповідача - Приватного підприємства "Харківський центр промислової електроніки" основний борг в сумі 34683,56 грн., 6190,05 грн. пені, штраф в сумі 2427,85 грн. та судові витрати по справі, мотивуючи свої вимоги неналежним виконанням відповідачем його грошових зобов'язань за договором оренди № 5165-Н від 02.04.12 р.

Представник позивача в судовому засіданні 24.03.14 р. позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

Прокурор в судовому засіданні 24.03.14 р. позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 24.03.14 р. не з'явився, вимоги суду не виконав, письмовий відзив не надав.

На адресу суду повернулась копія ухвали господарського суду Харківської області про порушення провадження по даній справі від 25.01.14 р., яка була направлена на адресу відповідача, з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Вищезазначена ухвала була направлена на адресу: 61171, м. Харків, вул. Корчагінців, 5, кв. 310, відповідно до відомостей, зазначених у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с. 20).

У пункті 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас, законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України (надалі - ГПК України), не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 ГПК України розглядає справу за наявними матеріалами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно і повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Між позивачем (орендодавцем) та відповідачем (орендарем) був укладений договір оренди (далі - договір) № 5165-Н від 02.04.12 р. (а.с. 12-15), відповідно до умов якого (п.1.1), орендодавець (позивач) передав, а орендар (відповідач) прийняв в строкове платне користування державне, окреме, індивідуально визначене майно - частина нежитлового приміщення на першому поверсі одноповерхової будівлі цеху 160 (інв. №000030 Б), загальною площею 368,70 кв.м., за адресою: м. Харків, вул. Плеханівська, 126, що перебуває на балансі ДП "Завод ім. Малишева" (ідентифікаційний номер - 14315629), вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку станом на 11 жовтня 2011 року і становить 495500,00 грн.

Відповідно до п. 3.1. договору, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 року № 786 (зі змінами), і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - січень 2012 р. - 6224,77 грн. (Додаток № 2). Орендна плата за перший місяць оренди - квітень 2012 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за лютий-квітень 2012 року.

Згідно з п. 3.3 договору, орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Відповідно до п. 3.6 договору, орендна плата перераховується орендарем щомісячно, до 12 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до вимог діючої Методики, у співвідношенні: безпосередньо до Державного бюджету на рахунки, визначені фінансовими органами - у розмірі 70%; на рахунок, визначений балансоутримувачем - у розмірі 30%.

Відповідно до п. 5.3 договору оренди, орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Позивач виконуючи свої зобов'язання за вказаним договором, передав відповідачеві майно, що є предметом цього договору, а саме частину нежитлового приміщення на першому поверсі одноповерхової будівлі цеху 160 (інв. №000030 Б), загальною площею 368,70 кв.м., за адресою: м. Харків, вул. Плеханівська, 126, що перебуває на балансі ДП "Завод ім. Малишева" (ідентифікаційний номер - 14315629), що підтверджується двостороннім актом приймання-передачі орендованого майна 02.04.12 р. (а.с. 16), який був підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками підприємств.

Згідно з п. 10.1 договору оренди, договір укладено на 2 роки 11 місяців, що діє з 02 квітня 2012 року по 02 березня 2015 року включно.

Внаслідок не виконання відповідачем зобов'язання по оплаті орендної плати за користування нерухомим майном, в розмірі та строки, передбачені договором оренди №5165-Н від 02.04.12 р., за період з квітня 2013 року по листопад 2013 року у нього утворилась заборгованість в сумі 34683,56 грн.

Відповідач доказів оплати заборгованості або контррозрахунок орендної плати та заперечень щодо правильності її нарахування суду не надав.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Частина 1 статті 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", передача об'єкта оренди орендодавцем орендареві здійснюється у строки і на умовах, визначених у договорі оренди.

Відповідно до ч. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Крім того, відповідно до ч.3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно до ч. 3 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525-526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається. Зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду доказів на підтвердження сплати ним заборгованості перед позивачем у сумі 34683,56 грн., хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обґрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про правомірність позовних вимог позивача в частині стягнення заборгованості по орендній платі в сумі 34683,56 грн. (сума основного боргу).

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача штраф в сумі 2427,85 грн. Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з п. 3.8. зазначеного договору оренди, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, відповідач також сплачує штраф у розмірі 7% від суми заборгованості.

Враховуючи викладене, перевіривши нарахування штрафу позивачем, суд визнає позовні вимоги, в частині стягнення з відповідача 2427,85 грн. штрафу законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 6190,05 грн.

Частиною 1 ст. 624 ЦК України встановлено, що якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Частиною першою ст. 216 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 ГК України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 3.7 договору оренди № 5165-Н від 02.04.12 р., сторонами була встановлена відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Відповідно до умов договору оренди № 5165-Н від 02.04.12 р. (п. 3.6), орендна плата перераховується орендарем щомісячно, до 12 числа місяця, наступного за звітним, тобто, у разі неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань, прострочення його виконання настає з 13 числа місяця, наступного за звітним.

Оскільки зобов'язання щодо сплати орендних платежів носять відокремлений характер, суд зазначає, що пеня має нараховуватись щодо кожного місяця окремо.

Проте, позивачем, при розрахунку штрафних санкцій, вищезазначена особливість не була врахована, більш того, сума боргу, на яку нараховувалась пеня, складалась із загальної суми заборгованості з квітня 2012 року по квітень 2013 року, що також є неправомірним, оскільки вже існують рішення господарського суду Харківської області по справам №№ 5023/5313/12 та 922/1783/13, якими була стягнута пеня за вказаний період. Крім того, в такому випадку не враховуються приписи ч. 6 ст. 232 ГК України.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи викладене, перевіривши нарахування пені позивачем, суд визнає вимогу про стягнення з відповідача пені такою, що підлягає частковому задоволенню в сумі 1278,85 грн.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України, відповідно до приписів якої, при частковому задоволенні позову - витрати по сплаті судового збору за подання позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 256, 258, 261, 267, 526, 530, 610-612 625, 785 ЦК України, ст. 193, ч. 6 ст 232 ГК України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33, 43, 47-49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "Харківський центр промислової електроніки" (61171, м. Харків, вул. Корчагінців, 5, кв. 310, код ЄДРПОУ 34467395) на користь державного бюджету (ГУДКСУ у Московському районі м. Харкова, код ЄДРПОУ ГУДКСУ 37999607, р/р 31116094700007, МФО 851011, код бюджетної класифікації - 22080300) заборгованості з орендної плати в сумі 34683,56 грн., 2427,85 грн. штрафу та 1278,85 грн. пені.

Стягнути з Приватного підприємства "Харківський центр промислової електроніки" (61171, м. Харків, вул. Корчагінців, 5, кв. 310, код ЄДРПОУ 34467395) на користь державного бюджету України (одержувач коштів - Управління державної казначейської служби у Дзержинському районі м. Харкова, вул. Бакуліна 18, м. Харків, 61166, код ЄДРПОУ 37999654, рахунок 31215206783003, банк одержувача - Головне управління державної казначейської служби України у Харківській області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22030001) 1619,78 грн. судового збору.

В частині вимог щодо стягнення з відповідача 4911,20 грн. пені, в позові відмовити.

Стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області (вул. Гуданова, 18, м. Харків, 61024, код ЄДРПОУ 23148337) на користь державного бюджету України (одержувач коштів - Управління державної казначейської служби у Дзержинському районі м. Харкова, вул. Бакуліна 18, м. Харків, 61166, код ЄДРПОУ 37999654, рахунок 31215206783003, банк одержувача - Головне управління державної казначейської служби України у Харківській області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22030001) 207,22 грн. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 26.03.2014 р.

Суддя Т.В. Інте