Рішення

від 26.03.2014 по справі 910/2418/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/2418/14 26.03.14

за позовомЗакладу Федерації професійних спілок України "Учбово-спортивна база "Спартак" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спартак - С" простягнення 226533,37 грн. суддя Пукшин Л.Г.

Представники :

від позивача Михалишина О.Л. - представник за довіреністю № 5 від 20.01.2014; від відповідача не з'явились

В судовому засіданні 26.03.14. в порядку ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Закладу Федерації професійних спілок України "Учбово-спортивна база "Спартак" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спартак-С" про стягнення заборгованості з орендної плати в розмірі 226 533,37 грн. та звільнення приміщення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 02.02.2011 між сторонами був укладений договір оренди нерухомого майна № 23, відповідно до умов якого позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування нерухоме майно загальною площею 942,78 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Фрунзе, 105. В порушення умов договору, відповідач, починаючи з липня 2013 року не виконував зобов'язання по оплаті орендних платежів та відшкодування за комунальні послуги, внаслідок чого в останнього утворилась заборгованість в розмірі 226 533,37 грн., в тому числі 162000,00 грн. заборгованість з орендної плати, 50767,45 грн. заборгованість з відшкодування комунальних послуг, 7943,17 грн. пеня за час прострочення зобов'язання по сплаті орендної плати, 1703,08 грн. пеня за час прострочення зобов'язання по відшкодуванню за комунальні послуги, 1431,00 грн. втрати від інфляції за час прострочення зобов'язання по сплаті орендної плати, 359,34 грн. втрати від інфляції за час прострочення зобов'язання по відшкодуванню за комунальні послуги, 1932,90 грн. - 3 % річних за час прострочення зобов'язання по сплаті орендної плати, 396,43 грн. - 3 % річних за час прострочення зобов'язання по відшкодуванню за комунальні послуги. Крім того, позивач просить зобов'язати відповідача звільнити орендоване приміщення у зв'язку з закінченням строку дії договору оренди.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 18.02.2014 порушено провадження у справі № 910/2418/14 за вказаною позовною заявою та призначено розгляд справи в судовому засіданні на 26.03.2014.

19.03.14 через канцелярію суду від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду, які були залучені до матеріалів справи.

21.03.14 відповідач через відділ діловодства суду подав заяву, відповідно до якої позовні вимоги визнав в повному обсязі, просив розгляд справи здійснювати без його представника.

У судове засідання 26.03.14 представник позивача з'явився, надав пояснення по суті спору, позов підтримав.

Судом заслухані пояснення представника позивача, досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, суд встановив:

02 лютого 2011 року між Закладом Федерації професійних спілок України "Учбово-спортивна база "Спартак" (далі - позивач, орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Спартак-С» (далі - відповідач, орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна № 23 (далі - договір), відповідно до п.1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування частину ізольованих нежитлових приміщень загальною площею 942,78 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Фрунзе, 105 і розміщені в будівлі готелю «Спартак» для використання під готель.

Згідно з п. 2.1 договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, визначений у цьому договорі, але не раніше дати підписання акту приймання-передачі майна, який є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до п.3.2, 3.3 договору орендна плата за орендоване майно становить 27000,00 грн. з ПДВ, в орендну плату не входить оплата за комунальні послуги, експлуатаційні витрати, витрати за користування радіо і телефонним зв'язком.

Орендар проводить оплату орендних платежів на поточний рахунок орендодавця, шляхом щомісячних перерахувань до 15 числа за звітним місяцем (п. 3.5 договору).

Згідно з п.3.8 договору компенсація витрат орендодавця на комунальні послуги та інших експлуатаційних витрат, у тому числі: електроенергія, холодна вода, гаряча вода, гаряча вода, телефонний зв'язок, вивіз сміття, використання інженерних мереж здійснюється орендарем в окремому порядку згідно виставлених рахунків (актів), підтверджених розрахунками, згідно діючих тарифів КМДА для комерційних структур.

Строк дії договору встановлюється з 02.02.11 по 31.12.11 включно (п.7.1 договору).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору позивачем було передано відповідачу об'єкт оренди загальною площею 942,78 кв.м. в придатному для використання за призначенням стані.

Додатковою угодою № 1 від 03.11.11 було за згодою сторін продовжено строк дії договору до 31.12.12.

Відповідно до п.1 Додаткової угоди № 2 від 01.10.12 сторони дійшли згоди внести зміни в п. 3.5 договору оренди, виклавши його в наступній редакції: «Орендар проводить оплату орендних платежів на поточний рахунок орендодавця або готівкою в касу підприємства орендодавця, шляхом щомісячних перерахувань до 05 числа місяця, за який вноситься орендна плата».

Додатковою угодою № 3 від 01.01.13 за згодою сторін було продовжного строк дії договору до 31.12.13.

Листом від 27.12.13 № 205 позивач повідомив відповідача про закінчення терміну дії договору оренди № 23 від 02.02.11, просив погасити заборгованість в сумі 533 905,44 грн. та звільнити приміщення до 10.01.14.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошових зобов'язань за договором оренди № 23 від 02.02.11 в період з 01.07.13 по 31.12.13, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 226 533,37 грн.

За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є договором найму (оренди), а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України, Глави 30 Господарського кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до п. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Аналогічні норми містяться в положеннях ст. 759 Цивільного кодексу України.

Матеріалами справи підтверджується факт передачі майна в оренду, користування відповідачем об'єктом оренди та правомірне нарахування позивачем орендної плати та плати за спожиті комунальні послуги.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Пунктами 1, 4 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи пунктів 3.5, 3.8 договору оренди строк виконання відповідачем зобов'язань по сплаті орендної плати та компенсації витрат орендодавця на комунальні послуги станом на момент вирішення спору настав.

Як вбачається з матеріалів справи (рахунки-фактури, що виставлялись до сплати відповідачу, акти звірки взаєморозрахунків сторін станом на 30.09.13, 30.11.13, 31.12.13, 26.03.14, що підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені їх печатками) заборгованість відповідача перед позивачем по договору оренди № 23 від 02.02.2011 року за період з 01.07.13 по 31.12.13 становить 212 767,45 грн., з яких:

162 000,00 грн. - заборгованість зі сплати орендної плати;

50 767,45 грн. - заборгованість з відшкодування комунальних витрат.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Це стосується відповідача, який мав довести суду, що він зобов'язання за спірним договором виконав своєчасно та в повному обсязі, відповідно до умов договору. Відповідач доказів відсутності заборгованості по орендній платі та комунальним платежам суду не надав, позовні вимоги визнав.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач належним чином не виконав зобов'язання по сплаті орендної плати та комунальних платежів згідно умов договору оренди від 02.02.2011 № 23, тому вимоги про стягнення основної суми заборгованості підлягають задоволенню в сумі 212 767,45 грн

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені, втрат від інфляції та 3 % річних, що нараховані за час прострочення виконання грошових зобов'язань по сплаті орендної плати та оплаті відшкодування за комунальні послуги.

Відповідач у встановлений строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням зобов'язання (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так як факт прострочення виконання грошового зобов'язання встановлений судом та відповідачем не спростований, з відповідача підлягає стягненню 1932,90 грн. - 3 % річних та 1431,00 грн. втрат від інфляції, що нараховані за час прострочення виконання грошових зобов'язань по сплаті орендної плати, а також 396,43 грн. - 3 % річних та 359,34 грн. втрат від інфляції, що нараховані за час прострочення виконання грошових зобов'язань з відшкодування витрат на комунальні послуги, розмір яких відповідає обґрунтованому розрахунку позивача, наданому в додатках до позовної заяви.

Пунктом 3.10. договору № 23 від 02.02.11 передбачено, що орендна плата, а також інші платежі, передбачені п.3.8 та п.3.9 внесені несвоєчасно або не в повному обсязі, стягуються з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За ст. З Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 1.12 Постанови Пленуму ВГСУ від 17.12.13 № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» з огляду на вимоги частини першої статті 4 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Суд погоджується з обґрунтованим розрахунком пені, що наданий позивачем в додатку до позовної заяви, тому вимоги про стягнення пені в сумі 7943,17 грн., нарахованої за час прострочення виконання грошових зобов'язань по сплаті орендної плати, та пені в сумі 1703,08 грн., нарахованої за час прострочення виконання грошових зобов'язань з відшкодування витрат на комунальні послуги, підлягають задоволенню в повному обсязі.

Пунктом 2.3, 2.4 договору оренди № 23 від 02.02.11 передбачено, що у разі припинення цього договору майно повертається орендарем аналогічно порядку, встановленому при передачі майна орендарю. Майно вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами Акту приймання-передачі.

Обов'язок по складанню Акта приймання-передачі покладається на сторону, яка передає майно іншій стороні (п.2.5 договору).

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

В матеріалах справи наявний лист орендодавця від 27.12.13 № 205, що містить заяву позивача про припинення строку дії договору № 23 з 31.12.13 та містить вимогу до орендаря звільнити приміщення до 10.01.14.

В матеріалах справи відсутні докази узгодження сторонами нових умов договору в частині строку його дії.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (п. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Частиною 4 ст. 284 Господарського кодексу України встановлено, що строк договору оренди визначається за погодженням сторін.

Згідно з ч. 2 ст. 291 ГК України договір оренди припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до ч.1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу або стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідачем не було надано жодних доказів на спростування обставин щодо закінчення терміну дії договору оренди № 23 від 02.02.11, таким чином позовні вимоги про зобов'язання відповідача звільнити нерухоме майно загальною площею 942,78 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Фрунзе, 105, що було йому передано за договором оренди, є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до п.2.23 Постанови Пленуму ВГСУ від 21.02.13 № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» якщо факт недоплати судового збору з'ясовано господарським судом у процесі розгляду прийнятої заяви (скарги), суд у залежності від конкретних обставин справи може стягнути належну суму судового збору за результатами вирішення спору з урахуванням приписів частин першої - четвертої статті 49 ГПК.

Судом встановлено, що при зверненні з даним позовом до суду позивачем було не доплачено судовий збір за вимогу немайнового характеру (зобов'язати звільнити орендоване приміщення) в розмірі 1218 грн. 00 коп., що підлягає стягненню з відповідача в доход Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд м. Києва,-

ВИРІШИВ:

1. Позов Закладу Федерації професійних спілок України "Учбово-спортивна база "Спартак" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спартак-С» (04080 м. Київ, вул. Фрунзе, буд. 105, ідентифікаційний код 31244413) на користь Закладу Федерації професійних спілок України "Учбово-спортивна база "Спартак" (04080 м. Київ, вул. Фрунзе, буд. 105, ідентифікаційний код 02583615) заборгованість за договором оренди нерухомого майна № 23 від 02.02.2011 року по орендній платі в сумі 162 000 (сто шістдесят дві тисячі) грн. 00 коп.; заборгованість за договором оренди нерухомого майна № 23 від 02.02.2011 року по сплаті відшкодування за комунальні послуги в розмірі 50 767 (п'ятдесят тисяч сімсот шістдесят сім) грн. 45 коп.; пеню за час прострочення виконання грошового зобов'язання з орендної плати в сумі 7 943 (сім тисяч дев'ятсот сорок три) грн. 17 коп.; пеню за час прострочення грошового зобов'язання по відшкодуванню комунальних послуг в сумі 1 703 (одну тисячу сімсот три) грн. 08 коп.; втрати від інфляції за час прострочення виконання грошового зобов'язання з орендної плати в сумі 1 431 (одну тисячу чотириста тридцять одну) грн. 00 коп.; втрати від інфляції за час прострочення виконання грошового зобов'язання по відшкодуванню комунальних послуг в сумі 359 (триста п'ятдесят дев'ять) грн. 34 коп.; 3 % річних за прострочення виконання грошового зобов'язання з орендної плати в сумі 1 932 (одну тисячу дев'ятсот тридцять дві) грн. 90 коп.; 3 % річних за прострочення виконання грошового зобов'язання по відшкодуванню комунальних послуг в сумі 396 (триста дев'яноста шість) грн. 43 коп.; судовий збір в сумі 4 530 (чотири тисячі п'ятсот тридцять) грн. 67 коп.

3. Зобов'язати Товариства з обмеженою відповідальністю «Спартак-С» (04080 м. Київ, вул. Фрунзе, буд. 105, ідентифікаційний код 31244413) звільнити приміщення згідно договору оренди нерухомого майна № 23 від 02.02.2011 року: частину ізольованих нежитлових приміщень загальною площею 942,78 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Фрунзе, 105 і розміщені.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спартак-С» (04080 м. Київ, вул. Фрунзе, буд. 105, ідентифікаційний код 31244413) на користь Державного бюджету України 1 218 (одну тисячу двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. судового збору.

5. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 27.03.2014 р.

Суддя Пукшин Л.Г.