Рішення

від 02.08.2011 по справі 18/1616/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

02.08.2011р. Справа №18/1616/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Максимус Трейд, вул. Первомайська,10, с. Кача, м. Севастополь, 99804

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1

про стягнення 5086,85 грн.

Суддя Іваницький О.Т.

Секретар судового засідання Нечипоренко А.П.

Представники:

від позивача: Яненко І.П. дор. №121/11-П від 22.02.2011 року

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Розглядається позовна заява про стягнення боргу за за поставлений товар з урахуванням штрафних санкцій у сумі 5086,85 гривень, з яких сума основного боргу складає 4234,64 гривень, сума пені 432,99 гривень, сума індексу інфляції за весь час прострочення оплати 310,89 гривень та 3% річних в сумі 108,33 гривень.

Відповідач наданими йому правами, передбаченими статтею 22 ГПК України, не скористався, свого представника в судове засідання не направив. Ухвали суду направлені на адресу відповідача ( АДРЕСА_1) повернулись до суду з відміткою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до ч. 4 п. 3.6. роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" у разі нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

З огляду на вищевикладене, а також достатністю документальних доказів в матеріалах справи для її розгляду по суті, суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши подані позивачем докази, на які він посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, в їх сукупності, керуючись законом, заслухавши представника позивача, суд встановив, що відповідно до усної домовленості, що була досягнута між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (надалі Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Максимус Трейд" (надалі Відповідач), перший у період з жовтня 2010 року по листопад 2010 року здійснював поставку товару на загальну суму5827,20 гривень.

Вказаний факт отримання Відповідачем зазначених товарів підтверджується видатковою накладною № РLT-00269843 від 16.11.2010 року (копія в матеріалах справи).

Відповідач лише частково розрахувався за поставлений товар перед Позивачем і за ним рахується заборгованість у сумі 4234,64 гривень.

На момент розгляду справи по суті та прийняття по ній рішення сума основного боргу Відповідача перед Позивачем становить 4234,64 гривень. Крім того, Позивачем Відповідачу нарахована пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань в сумі 432,99гривень, збитки від інфляції 310,89, 108,33 гривень 3% річних.

Суд вважає вимоги Позивача обґрунтованими, доведеними наданими по справі матеріалами і доказами та такими, що підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Згідно із ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Стаття 206 ЦК України передбачає, що усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Згідно із ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 1 статті 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Статтями 509 - 510 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статей 525 - 527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Вимоги Позивача в частині стягнення з Відповідача суми основного боргу в розмірі 4234,64 гривень підтверджені наявними у справі доказами та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Позивачем нарахована Відповідачу пеня в сумі 432,99 гривень за неналежне виконання зобов'язань (розрахунок в матеріалах справи).

Відповідно до статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Згідно зі статтею 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пеня як штрафна санкції застосовуються законом лише за наявності договірних відносин між сторонами.

Надана позивачем, суду видаткова накладна РLT-00269843 від 16.11.2010 року не є правочином, а є первинною бухгалтерською документацією. Первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, ст. 1 Закону України "Про Бухгалтерський облік та фінансову звітність" №996-XIV від 16 липня 1999 року зі змінами та доповненнями.

Правочином є договір на підставі якого виникають зобов"язання, а видатковою накладною лише підтверджується виконання зобов"язань, які виникли за договором.

В зв'язку з вище викладеним суд прийшов до висновку в частині стягнення пені 432,99 гривень відмовити позивачу повністю.

Відповідно до положень ч. 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процента річних від простроченої суми.

Позивачем Відповідачу нараховані збитки від інфляції в сумі 310,89 гривень та 3% річних в сумі 108,33 гривень (розрахунок в матеріалах справи). Вказані вимоги підтверджені наявними у справі доказами та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Стаття 33 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі статтею 34 ГПК України Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Стаття 36 ГПК України передбачає, що письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 82 ГПК України рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті .

У нарадчій кімнаті суд приходить до висновку, що позивачем у відповідності до положень статей 32-34, 36 ГПК України подані належні докази, що містяться в матеріалах справи, які дають підстави заявлені позовні вимоги задовольнити частково.

Враховуючи викладене, матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши і оцінивши подані додаткові докази, обставин справи в їх сукупності, керуючись статтями 4 - 4 7 , 22, 28, 32 - 34, 36, 38, 43, 44 - 45, 47 1 , 49, 69, 75, 81 1 , 82 - 82 1 , 83- 85 Господарського процесуального кодексу України, у нарадчій кімнаті, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Відмовити в частині стягнення пені в сумі 432,99 гривень.

3. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_2 в АБ "Діамантбанк", МФО 320854, ідент. номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Максимус Трейд" (вул. Первомайська, буд.10, смт.Кача, м. Севастополь, 99804, р/р 26000060485868 в СФ КБ "Приватбанк" м. Севастополь, МФО 324935, код ЄДРПОУ 35525722) 4234,64грн. суми боргу, 310,89 грн. збитки від інфляції,108,33 грн. 3% річних ; судові витрати: держане мито в розмірі - 102,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу -236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ Іваницький О.Т.

Повне рішення складено 09.08.2011 р .

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.