Рішення

від 26.03.2014 по справі 910/3068/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/3068/14 26.03.14

За позовом Дочірнього підприємства «Житлово-експлуатаційна контора - ЛК «Відкритого акціонерного товариства «Завод «Ленінська кузня»

до Дочірнього підприємство «ЛК-Металургія» Акціонерного товариства «Завод «Ленінська кузня»

про стягнення 8 790,96 грн.

Суддя Пукшин Л.Г.

Представники :

від позивача Мольченко В.В. - представник за довіреністю № 136 від 12.03.2014 р.

від відповідача не з'явились

В судовому засіданні 26.03.2014 в порядку ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Дочірнього підприємства «Житлово-експлуатаційна контора - ЛК «Відкритого акціонерного товариства «Завод «Ленінська кузня» до Дочірнього підприємство «ЛК-Металургія» Акціонерного товариства «Завод «Ленінська кузня» про стягнення заборгованості за договором № 20-7 від 24.12.2012 р. у розмірі 8 790,96 грн.

В обґрунтування позовний вимог позивач зазначає, що між сторонами було укладено договір про надання житлової площі в гуртожитку та житлово-комунальних послуг від 24.12.2012 р. № 20-7, за яким позивач зобов'язався надавати відповідачу в строкове платне користування жилу площу для проживання співробітників відповідача. А відповідач в свою чергу зобов'язався вчасно та у повному обсязі сплачувати надані за договором послуги. За доводами позивача відповідачем не виконуються належним чином зобов'язання за договором, внаслідок чого утворився борг у розмірі 8 790,96 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 27.02.2014 за вказаною позовною заявою порушено провадження у справі № 910/3068/14 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 26.03.2014.

У судове засідання, призначене на 26.03.2014, з'явився представник позивача, на виконання вимог ухвали суду надав документи для долучення до матеріалів справи, позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач не забезпечив явку уповноваженого представника у судове засідання, вимоги ухвали суду не виконав, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0417602833648. Клопотання про відкладення від відповідача не надходило.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

24 грудня 2012 року між Дочірнім підприємством «Житлово-експлуатаційна контора - ЛК «Відкритого акціонерного товариства «Завод «Ленінська кузня» (надалі - управитель майна, позивач) та Дочірнім підприємством «ЛК-Металургія» Акціонерного товариства «Завод «Ленінська кузня» (надалі - користувач, відповідач) було укладено договір про надання жилої площі в гуртожитку та житлово-комунальних послуг № 20-7 (надалі - договір), на підставі якого управитель майна передає, а користувач приймає в тимчасове, строкове платне користування жилу площу за адресою: Електриків, 26/6, Електриків, 31, Хорива, 33/35, Сурикова,5, Старовокзальна, 14/16, Щекавицька, 45 (п. 1.1. договору).

Метою договору є використання жилої площі для проживання співробітників користувача (п. 1.2. договору).

Згідно з п. 2.1. договору плата за користування майном встановлюються у розмірі 390 грн (в т.ч. ПДВ) в місяць за кожне ліжко-місце. Користувач вносить плату за фактично зайняті ліжко-місця, що підтверджується актом виконаних робіт, які підписують сторони по закінченню кожного місяця.

Крім плати за користування майном користувач також зобов'язаний проводити оплату за житлово-комунальні послуги, що надаються. Оплату за використанні житлово-комунальні послуги користувач проводить щомісячно за їх фактичне використання, сума якої включається в загальний розрахунок (п. 2.2. договору).

Згідно з п. 3.1. договір користувач зобов'язується проводити платежі в розмірі 100% суми в місяць протягом 3 банківських днів, згідно виставленого рахунку-фактури і акту про надання послуг.

Відповідно до п. 2.4. договору користувач вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору.

У п. 9.1. договору визначено, що цей договір укладено з 01.01.2013 р. по 31.03.2013 р.

Позивач вказує, що відповідач в порушення взятого на себе грошового зобов'язання зі сплати платежів належним чином не виконав, у зв'язку із чим за лютий 2013 р. за ним утворилась заборгованість у розмірі 8 790,96 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з приписами ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 626 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав умови договору № 20-7 від 24.12.2012 р. належним чином (належним чином завірена копія акта надання послуг № 339 від 26.02.2013 р. на суму 8 790,96 грн, підписана уповноваженими представниками сторін та скріплена їх печатками та рахунок на оплату № 339 від 26.02.2013 року за проживання в гуртожитках за лютий 2013 року, містяться в матеріалах справи), в той час, як відповідач в порушення умов договору оренди не виконав своїх зобов'язань щодо повної оплати отриманих послуг за договором, у результаті чого виник борг у розмірі 8 790,96 грн.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи п. 3.1. договору виконання грошового зобов'язання відповідача по сплаті отриманих послуг за договором на момент розгляду справи настав.

Факт наявності суми основної заборгованості за наданими послугами згідно договору № 20-7 від 24.12.2012 р відповідачем не спростовано, доказів повної сплати вказаної заборгованості відповідачем суду не надано.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Таким чином, обов'язок доказування законодавчо покладено на сторони.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті отриманих послуг за договором № 20-7 від 24.12.2012 р у розмірі 8 790,96 грн. За таких обставин, позовні вимоги позивача є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 32,33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Дочірнього підприємство «ЛК-Металургія» Акціонерного товариства «Завод «Ленінська кузня» (04176, м. Київ, вул. Електриків, будинок 26, ідентифікаційний код 24371818) на користь Дочірнього підприємства «Житлово-експлуатаційна контора - ЛК «Відкритого акціонерного товариства «Завод «Ленінська кузня» (04176, м. Київ, вул. Електриків, будинок 26, ідентифікаційний код 36337376) заборгованості за договором № 20-7 від 24.12.2012 р. у розмірі 8 790 (вісім тисяч сімсот дев'яносто) грн 96 коп. та судовий збір у розмірі 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 27.03.2014 р.

Суддя Пукшин Л.Г.