Рішення

від 24.03.2014 по справі 922/248/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" березня 2014 р.Справа № 922/248/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Інте Т.В.

при секретарі судового засідання Федоровой К.О.

розглянувши справу

за позовом Державного підприємства Міністерства оборони України "102 підприємство електричних мереж", м.Севастополь до ТОВ "Спецтрубомонтаж", м. Харків про стягнення коштів за участю представників сторін:

позивача - не з'явився;

відповідача - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Державне підприємство Міністерства оборони України "102 підприємство електричних мереж" звернувся до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просить стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецтрубомонтаж" попередню оплату за договором підряду № 51/-08 від 06.03.13 р. в сумі 359233,78 грн., 35,92 грн. пені та 7184,68 грн. судового збору, мотивуючи свої вимоги неналежним виконанням відповідачем його зобов'язань за договором підряду № 51/-08 від 06.03.13 р.

Представник позивача в судове засідання 21.03.14 р. не з'явився, через канцелярію суду надав клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 21.03.14 р. не з'явився, вимоги суду не виконав, письмовий відзив не надав.

На адресу суду повернулась копія ухвали господарського суду Харківської області від 10.02.14 р. по даній справі, яка була направлена на адресу відповідача, з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Вищезазначена ухвала була направлена на адресу: 61022, м. Харків, вул. Каразіна, 6Б, відповідно до відомостей, зазначених у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с. 33).

У пункті 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас, законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України (надалі - ГПК України), не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 ГПК України розглядає справу за наявними матеріалами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно і повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Між Державним підприємством Міністерства оборони "102 підприємство електричних мереж" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Спецтрубомонтаж" (підрядник) був укладений договір підряду (далі - договір) № 51/-08 від 06.03.13 р. (а.с. 13-16), відповідно до умов якого (п.1.1), відповідач зобов'язався за завданням позивача на свій ризик виконати і здати у встановлений договором строк, відповідно до проектно-кошторисної документації, закінчені роботи з реконструкції РУ- 6 кВ ТП- 280 , ТП-281 у м. Феодосії, а відповідач зобов'язався прийняти виконанні роботи та оплатити їх.

Відповідно до п. 2.1 договору, загальна вартість робіт становить 359233,78 грн., у тому числі ПДВ 59872,30 грн.

В пункті 14.2 договору встановлено, що позивач повинен провести попередню оплату, а саме в розмірі 70% від загальної суми за даним договором, тобто 251463,65 грн.

Остаточний розрахунок проводиться позивачем протягом п'яти робочих днів з моменту отримання письмового повідомлення про готовність устаткування до відвантаження та готовність проведення монтажних робіт передбачених проектно-кошторисною документацією та умовами договору (п. 14.3 договору).

На виконання умов договору, в період з 18.03.2012 р. по 12.06.2013 р., в якості попередньої оплати за договором, відповідно до договірних цін на реконструкцію ТП- 280, ТП-281 м. Феодосія (а.с. 17-18), які були підписані та скріплені печатками сторін, позивачем на розрахунковий рахунок ТОВ "Спецтрубомонтаж" були перераховані грошові кошти на загальну суму 359233,78 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №664 від 20.03.13 р. - на суму 92642,43 грн., № 663 від 20.03.13 р. - на суму 75000,00 грн., № 385 від 18.03.13 р. - на суму 83821,22 грн., № 680 від 11.06.13р. на суму 53855,07 грн., № 684 від 12.06.13 р. - на суму 53885,06 грн. (а.с. 19-21).

Датою початку робіт сторони визначили (п. 3.1 договору) квітень 2013 року.

Відповідно до п.3.2 договору, датою завершення робіт з реконструкції РУ- 6 кВ ТП- 280 , ТП- 281 у м. Феодосії, сторонами визначено 31 грудня 2013 року.

Згідно з п.6.1.1, договору відповідач зобов'язався виконати роботи передбачені умовами договору в обумовлений сторонами строк, а саме в термін до 31.12.2013 р.

Проте, в порушення умов договору, роботи з реконструкції ТП-280, ТП-281 м. Феодосія, ТОВ "Спецтрубомонтаж" в квітні 2013 року так і не розпочались.

Оскільки зобов'язання за договором відповідачем у встановлений договором строк не були виконані, 31.10.2013 р. позивачем на адресу відповідача було направлено нагадування вих. № 05/1857 (а.с. 22) з проханням провести роботи за договором в обумовлений сторонами строк, а так само надати графік виконання робіт за договором та здавальну документацію, згідно правил технічної експлуатації (акти здачі-приймання електромонтажних робіт, акти робочої комісії, акти виконаних робіт КБ-2, паспорта та сертифікати якості на обладнання). Нагадування відповідачем було отримано 05.11.2013р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (зворотна сторона а.с. 22), але жодної відповіді від відповідача не було надано.

12.12.2013 р. позивачем було направлено на адресу ТОВ "Спецтрубомонтаж" претензію вих. № 05/2209 від 12.12.2013 р. (а.с. 23), з вимогою виконати зобов'язання за договором в повному обсязі, в строк до 31.12.2013 р., або повернути попередню оплату за договором, в розмірі 359233,78 грн. Вказана претензія була отримана відповідачем 16.12.2013р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (зворотна сторона а.с. 23).

Але відповідач ніяким чином на вказану претензію не відреагував, попередню оплату за договором не повернув, у зв'язку з чим позивач звернувся до господарського суду Харківської області з даним позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За приписами ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ч. 1 ст. 837 ЦК України).

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Предметом спору у даній справі є повернення попередньої оплати, сплаченої позивачем за виконання підрядних робіт.

Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Розподіл обов'язку доказування визначається предметом спору. За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин справи покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Виходячи з положень вказаної норми права, до предмета доказування у даній справі входить встановлення наявності чи відсутності певних юридичних фактів, а саме: обов'язку відповідача виконати передбачену договором роботу у встановлений строк; здійснення позивачем попередньої оплати; виконання чи невиконання відповідачем передбачених договором робіт та обов'язок відповідача повернути сплачені позивачем кошти.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на розрахунковий рахунок ТОВ "Спецтрубомонтаж" були перераховані грошові кошти в якості попередньої оплати на загальну суму 359233,78 грн., у зв'язку з чим у відповідача виникло зобов'язання розпочати та виконати роботи передбачені спірним договором. Проте, відповідач до виконання робіт так і не приступив, на претензії позивача жодним чином не відреагував.

Позивач, в обґрунтування своїх вимог, посилається на ст. 1212 ЦК України, в якій зазначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Проте, у Висновках Верховного Суду України, викладених в постановах, ухвалених за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 355 Цивільного процесуального кодексу України, за II півріччя 2013 р. роз'яснено, що у разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень ч. 1 ст. 1212 ЦК України, у тому числі й щодо зобов'язання повернути майно позивачу (постанова судових палат у цивільних та у господарських справах Верховного Суду України від 2 жовтня 2013 р. у справі N 6-88цс13).

Виходячи з вищевикладеного, посилання позивача на ст. 1212 ЦК України, як на підставу виникнення у відповідача обов'язку повернути попередню оплату є неправомірним.

В той же час, позивачем було направлено на адресу ТОВ "Спецтрубомонтаж" претензію вих. № 05/2209 від 12.12.2013 р. (а.с. 23), з вимогою виконати зобов'язання за договором в повному обсязі, в строк до 31.12.2013 р., або повернути попередню оплату за договором, в розмірі 359233,78 грн. Вказана претензія була отримана відповідачем 16.12.2013р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (зворотна сторона а.с. 23).

Оскільки зобов'язання за спірним договором відповідачем так і не були виконані, у нього виник обов'язок повернути попередню оплату за договором в розмірі 359233,78 грн. в строк до 31.12.2013 р.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону

Стаття 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Станом на момент розгляду справи, відповідач 359233,78 грн. заборгованості не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу чи підтверджували б оплату заборгованості.

Отже, враховуючи умови претензії вих. № 05/2209 від 12.12.2013 р., відповідач визнається судом таким, що з 01.01.14 р. прострочив виконання зобов'язання з повернення позивачу попередньої плати в сумі 359233,78 грн.

Згідно з ч.1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Враховуючи викладене, а також те, що відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 359233,78 грн. заборгованості, належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 ст. 624 ЦК України встановлено, що якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

В п. 17.3 договору передбачено, що за порушення відповідачем строків виконання зобов'язання, стягується неустойка в розмірі 0,01% від ціни договору.

Враховуючи порушенням відповідачем строків виконання зобов'язання, перевіривши нарахування пені позивачем, суд визнає вимогу про стягнення з відповідача 35,92 грн. пені законною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, судовий збір відшкодовується за рахунок відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецтрубомонтаж" (61022, м. Харків, вул. Каразіна, 6Б, код ЄДРПОУ 31939034) на користь Державного підприємства Міністерства оборони України "102 підприємство електричних мереж" (99007, м. Севастополь, вул. 4-та Бастіонна, 32, код ЄДРПОУ 24964620) заборгованість в сумі 359233,78 грн., 35,92 грн. пені та 7184,68 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України

Повне рішення складено 26.03.2014 р.

Суддя Т.В. Інте