Рішення

від 26.09.2011 по справі 18/2119/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2011 р. Справа № 18/2119/11

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рітерна-УА", юридична адреса: 03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 65, офіс 347; фактична адреса: 03039, м. Київ, пр. Червонозоряний, 119, офіс 525

до Приватного акціонерного товариства "Полтава-Авто", 36040, м. Полтава, вул. Великотирнівська, 1

про стягнення 17230,79 грн.

Суддя Гетя Н.Г.

Представники до перерв:

від позивача: Шепелюк Д.О., Лазько С.В.

від відповідача: Боряк І.М.

Представники після перерв:

від позивача: Лазько С.В.

від відповідача: Боряк І.М.

Розгляд справи продовжується після перерв, оголошених відповідно до ст. 77 ГПК України в судових засіданнях 11.08.2011 року та 25.08.2011 року.

Рішення оголошено в судовому засіданні 26.09.2011 року після виходу з нарадчої кімнати.

Суть справи: розглядається позовна заява про стягнення 17230,79 грн. боргу за договором поставки № 075-FV/2008 від 10.06.2008 року, в т.ч. 9832,68 грн. основного боргу, 1535,92 грн. пені, 4806,33 грн. інфляційних витрат та 1055,86 грн. 3% річних.

Представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та повідомив суд про зміну відповідачем свого найменування на Публічне акціонерне товариство "Полтава-Авто", на підтвердження чого надав копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 15.02.2011 року (а.с. 38-40).

Представник відповідача визнав суму основного боргу в розмірі 9832,68 грн., про що було зазначено в протоколі судового засідання від 11.08.2011 року (а.с. 43), в іншій частині проти задоволення позовних вимог заперечує, посилаючись на введення ухвалою суду мораторію на задоволення вимог кредиторів з 05.05.2010 року.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив:

10.06.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Рітерна-УА" (позивач, постачальник) та Відкритим акціонерним товариством "Полтава-Авто" (відповідач, замовник), що в подальшому змінило найменування на Публічне акціонерне товариство "Полтава-Авто", був укладений договір поставки за № 075-FV/2008 (а.с. 22-23), у відповідності до умов якого постачальник зобов'язався виготовити та провести монтаж і наладку секційних (далі - продукція) в кількості за ціною та адресою, вказаними у додатку № 1 до договору - специфікації (а.с. 24), яка є невід'ємною частиною даного договору, а замовник - прийняти та оплатити продукцію на умовах цього договору (п. 1.1. договору).

Відповідно до п. 3.1. договору поставки № 075-FV/2008 від 10.06.2008 року (далі - договір), загальна вартість договору становить 37832,68 грн., в т.ч. ПДВ - 6305,45 грн., з яких:

- 34697,98 грн., в т.ч. ПДВ - 5783,00 грн. - вартість продукції;

- 3134,70 грн., в т.ч. ПДВ - 522,45 грн. - вартість монтажних робіт.

Як вбачається з п. 2.1. договору, строк поставки продукції та виконання монтажних робіт - 20 (двадцять) робочих днів з дня проведення замовником передоплати у розмірі 80% вартості продукції відповідно до п. 3.4. договору.

Відповідно до п.п. 2.11., 2.12. договору, після монтажу та наладки продукції постачальник подає замовнику на підпис акт здачі-приймання виконаних робіт, який за відсутності зауважень підписується замовником протягом трьох банківських днів.

На виконання п. 2.1. договору відповідачем було перераховано на розрахунковий рахунок позивача грошові кошти в сумі 28000,00 грн., про що свідчать надані до справи копії банківських виписок по рахунку (а.с. 27-29).

Факт виконання позивачем зобов'язань за договором підтверджується наявними в матеріалах копіями акту приймання-здачі виконаних робіт від 14.08.2008 року та довідкою про виконані вартість виконаних підрядних робіт та витрат від 14.08.2008 року (а.с. 25-26). Слід зазначити, що у відповідності до вказаних акту та довідки виконання монтажних робіт по встановленню секційних воріт відбувалося на філії "Прима-Авто", яка відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 15.02.2011 року є відокремленим підрозділом Публічного акціонерного товариства "Полтава-Авто".

Згідно приписів п. 3.4. договору, кінцевий розрахунок замовник здійснює протягом 2 (двох) банківських днів з дня поставки продукції та підписання видаткової накладної, акту прийому-передачі виконаних робіт.

Як зазначає позивач у позовній заяві, кінцевий розрахунок відповідно до п. 3.4. договору відповідачем проведено не було, у зв'язку з чим сума заборгованості відповідача перед позивачем станом на момент звернення до суду з даним позовом склала 9832,68 грн.

Згідно ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 174 ГК України, підставою виникнення господарських зобов'язань є, зокрема, господарські договори та інші угоди, передбачені законом.

Згідно ч. 1 ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. ст. 509, 510 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Згідно ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до вимог ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вже було зазначено вище, в судовому засіданні 11.08.2011 року представник відповідача визнав суму основного боргу в розмірі 9832,68 грн. Пояснення представника позивача занесено під його підпис до протоколу судового засідання від 11.08.2011 року.

Дії позивача щодо часткового визнання позову не суперечать чинному законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

За таких обставин, враховуючи приписи ч. 5 ст. 78 ГПК України, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 9832,68 грн. підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача інфляційні витрати в сумі 4806,33 грн., 3% річних в сумі 1055,86 грн. за період з 19.08.2008 року по 22.07.2011 року та пеню в розмірі 1535,92 грн. за період з 10.08.2010 року по 22.07.2010 року.

В судовому засіданні 25.08.2011 року представник відповідача повідомив суд про те, що ухвалою господарського суду Полтавської області від 05.05.2010 року (а.с. 47-48) було порушено провадження у справі за № 23/33 про визнання Відкритого акціонерного товариства "Полтава-Авто" банкрутом та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Ухвалою господарського суду Полтавської області від 20.01.2011 року (а.с. 45-46) провадження у цій справі припинено. Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення суми пені, інфляційних витрат та 3% річних, нараховані позивачем під час дії мораторію, задоволенню не підлягають.

Разом з тим, інфляційні нарахування на суму заборгованості та 3% річних входять до складу грошового зобов'язання, внаслідок чого дія мораторію на них не розповсюджується.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Судом за допомогою ІАЦ "Ліга" здійснено власний перерахунок сум інфляційних витрат та 3% річних за період з 19.08.2008 року по 22.07.2011 року, які склали 3913,14 грн. та 1055,45 грн. відповідно.

За змістом ст. ст. 216, 218, 229, 230, 231 ГК України, боржник несе господарсько-правову відповідальність за невиконання ним грошового зобов'язання шляхом застосування до нього господарських санкцій.

Згідно зі ст. ст. 546, 549, 550 ЦК України, зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штрафом або пенею) - грошовою сумою або іншим майном, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

У відповідності до ст. ст. 547-548 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вичиняється у письмовій формі. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно п. 6.3. договору, в разі прострочення термінів оплати, передбачених п. 3.4. даного договору, замовник сплачує пеню у розмірі 0,5% від вартості простроченого платежу за кожен день затримки.

Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи вищенаведене, нарахування позивачем пені на суму основного боргу за період 10.08.2010 року по 22.07.2010 року, тобто поза межами шестимісячного сроку, є безпідставним, у зв'язку з чим суд відмовляє у задоволенні позовних вимог в цій частині.

Клопотання про витребування додаткових доказів по справі в порядку ст. 38 ГПК України від сторін не надходили.

У відповідності до п. 4 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Сторони вільні у наданні до суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості.

Таким чином, господарський суд, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, з'ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спорів, дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Судові витрати у відповідності до ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, 78, 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Полтава-Авто" (36040, м. Полтава, вул. Великотирнівська, 1, код ЄДРПОУ 03118340) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рітерна-УА" (юридична адреса: 03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 65, офіс 347; фактична адреса: 03039, м. Київ, пр. Червонозоряний, 119, офіс 525, код ЄДРПОУ 32851134) - 9832,68 грн. основного боргу, 3913,14 грн. інфляційних витрат, 1055,45 грн. 3% річних, 148,01 грн. державного мита та 202,72 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу .

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову відмовити.

Суддя Гетя Н.Г.