Постанова

від 26.03.2014 по справі 812/532/14

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

5.1.2

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 березня 2014 рокуЛуганськСправа № 812/532/14

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Кравцова Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за адміністративним позовом Територіального управління Держгірпромнагляду у Луганській області в особі Краснолуцької державної регіональної гірничотехнічної інспекції нагляду у вугільній промисловості до Приватного підприємства «Запорізька-Комсомольська» про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду,-

ВСТАНОВИВ:

29 січня 2014 року на адресу Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Територіального управління Держгірпромнагляду у Луганській області в особі Краснолуцької державної регіональної гірничотехнічної інспекції нагляду у вугільній промисловості до Приватного підприємства «Запорізька-Комсомольська» про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідно до наказу № 1170 від 13.12.2013 та направлення на перевірку №12/01 від 25.12.2013 27.01.2014 посадовими особами територіального управління проведено планову перевірку ведення робіт підвищеної небезпеки ПП «Запорізька-Комсомольська»: 94420, Луганська область, м. Алчевськ, вул. Глинки, 87, код ЄДРПОУ 34318084, КВЕД 05.10.

Під час перевірки виявлено 5 порушень нормативно-правових актів з охорони праці, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей.

Так, згідно розділу 5 акту перевірки суб'єкта господарювання (виробничого об'єкта) від 27.02.2014 № ЛМ 1/6, ВА-8/01 зафіксовані наступні порушення, а саме:

- статті 21 Закону України №2694: на шахті відсутній план ліквідації аварії;

- статті 15 Закону України №2694: на шахті відсутня служба охорони праці;

- статті 53 КУ №132/94, статті 21 Закону України №2694: установлені контрольно-вимірювальні пристрої експлуатуються з простроченим на шахті відсутні геолого-маркшейдерська служба та геолого-маркшейдерська документація;

- статті 24 КУ №132/94, статті 21 Закону України №2694: на гірничому відводі шахти на відстані 200 м на схід від головного похилого ствола пласта 15 за породним відвалом ведуться несанкціоновані гірничі роботи з видобутку вугілля. Керівництвом шахти не прийняті заходи по недопущенню несанкціонованих гірничих робіт;

- статті 21 Закону України №2694: головний похилий ствол по плату 15 не провітрюється і не ізольовані.

На підставі викладеного та у зв'язку з тим, що виявлені порушення створюють загрозу життю та здоров'ю людей, позивач просив суд застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду до Приватного підприємства «Запорізька-Комсомольська»: 94420, Луганська область, м. Алчевськ, вул. Глинки, 87, код ЄДРПОУ 34318084, КВЕД 05.10 шляхом повного зупинення гірничих робіт, крім робіт з усунення причин скасування плану ліквідації аварій.

У судове засідання пре станик позивача не прибув, до суду надав заяву про розгляд справи без його участі, згідно якої позовні вимоги підтримав у повному обсязі. .

Представник відповідача у судове засідання не прибув, до суду надав заяву про розгляд справи без його участі, згідно якої позовні вимоги визнав повністю.

Ухвалою суду від 26.03.2014 на підставі ст.122 КАС України справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суддя виходить з наступного.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу гірничого нагляду та промислової безпеки України, затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року №408/2011 (далі - Положення №408/2011), Державна служба гірничого нагляду та промислової безпеки України (Держгірпромнагляд України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра надзвичайних ситуацій України.

Держгірпромнагляд України входить до системи органів виконавчої влади та забезпечує реалізацію державної політики з промислової безпеки, охорони праці, державного гірничого нагляду, охорони надр та державного регулювання у сфері безпечного поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення.

Пунктом 6 Положення №408/2011 встановлено, що Держгірпромнагляд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, у місті обласного значення Кривий Ріг.

Наказом Держгірпромнагляду України від 02 грудня 2011 року № 186-к затверджено Положення про територіальне управління Держгірпромнагляду України у Луганській області (далі - теруправління), згідно пункту першим якого, територіальне управління є територіальним органом, який діє у складі Держгірпромнагляду України та їй підпорядковується.

Закон України «Про охорону праці» (далі - Закон №2694) визначає основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров'я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці, регулює за участю відповідних органів державної влади відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні.

Відповідно до вимог статті 38 Закону №2694 державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно - правових актів про охорону праці здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.

Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон № 877) визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Відповідно до статті 1 Закону № 877 державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Відповідно до підпункту сьомого пункту четвертого Положення про теруправління, територіальне управління відповідно до покладених на нього завдань: здійснює у визначеному порядку державний нагляд (контроль) за додержанням законодавства з охорони праці в частині безпечного ведення робіт, промислової безпеки, безпеки робіт у сфері поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення юридичними та фізичними особами, які відповідно до законодавства використовують найману працю, у тому числі з питань:

- будівництва, реконструкції та експлуатації об'єктів підвищеної небезпеки, потенційно небезпечних об'єктів і виробництв;

- видобування вуглеводнів, їх транспортування, переробки та використання на підприємствах, в установах та організаціях;

- застосування технологій, технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів виробництва;

- забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального та колективного захисту;

- виготовлення, монтажу, ремонту, реконструкції, налагодження, випробування і безпечної експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів виробництва;

- облаштування системами автоматичного контролю і управління технологічними процесами та станом виробничого середовища;

- проведення робіт у сфері поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, а також утилізації зброї, звичайних видів боєприпасів, виробів ракетної техніки та палива, вибухових матеріалів військового призначення, окрім вибухових матеріалів, призначених для військового та спеціального використання.

Суддею встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідно до наказу № 1470 від 13.12.2013 та направлення на перевірку №12/01 від 26.12.2013 посадовими особами територіального управління проведено планову оперативну перевірку ведення робіт підвищеної небезпеки ПП «Запорізька-Комсомольська»: 94420, Луганська область, м. Алчевськ, вул. Глинки, 87, код ЄДРПОУ 34318084, КВЕД 05.10 (а.с.12-15, 16, 17).

За результатами перевірки позивачем складено акт перевірки суб'єкта господарювання (виробничого об'єкту) від 27 січня 2014 року № ЛМ 1/6, ВА-8/01 (а.с.12-15). З висновків акту вбачається, що під час перевірки зафіксовані наступні порушення, а саме:

- статті 21 Закону України №2694: на шахті відсутній план ліквідації аварії;

- статті 15 Закону України №2694: на шахті відсутня служба охорони праці;

- статті 53 КУ №132/94, статті 21 Закону України №2694: установлені контрольно-вимірювальні пристрої експлуатуються з простроченим на шахті відсутні геолого-маркшейдерська служба та геолого-маркшейдерська документація;

- статті 24 КУ №132/94, статті 21 Закону України №2694: на гірничому відводі шахти на відстані 200 м на схід від головного похилого ствола пласта 15 за породним відвалом ведуться несанкціоновані гірничі роботи з видобутку вугілля. Керівництвом шахти не прийняті заходи по недопущенню несанкціонованих гірничих робіт;

- статті 21 Закону України №2694: головний похилий ствол по плату 15 не провітрюється і не ізольовані

Акт перевірки суб'єкта господарювання (виробничого об'єкту) від 27 січня 2014 року № ЛМ 1/6, ВА-8/01 підписаний посадовими особами відповідача без зауважень та заперечень.

Статтею 4 Закону №2694 визначено, що державна політика в галузі охорони праці базується, у тому числі на принципах пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці.

Відповідно до Положення про організацію та здійснення державного гірничого нагляду державного нагляду (контролю) у сфері промислової безпеки та охорони праці в системі Держгірпромнагляду України, затвердженого наказом МНС України від 11 серпня 2011 року № 826 (далі - Положення), загроза життю та здоров'ю працівників - виникнення умов, за яких подальше продовження виконання робіт або експлуатація об'єкта, машин і механізмів несе ризик спричинення внаслідок цих умов фізичної шкоди працівникові, в тому числі такої, яка може призвести до смертельних наслідків.

Пунктом 2.26 Положення передбачено, що право заборони виконання робіт, виробництва виникає у разі виявлення під час перевірки:

- порушень вимог законодавства з охорони праці та промислової безпеки, що створюють загрозу життю працівників;

- порушень вимог Кодексу України про надра;

- відсутності дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки;

- не проведення у встановленому порядку та в терміни технічного огляду, випробування або експертного обстеження машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки;

- виникнення нещасного випадку зі смертельним або тяжким наслідком, групового нещасного випадку.

У разі виявлення факту перевищення допустимих норм технологічного навантаження виробничого об'єкта (окремого виробництва, машин і механізмів) або якщо дійсний рівень технологічного навантаження створює загрозу життю працівників, уникнути чого можливо за рахунок його зниження, роботи такого об'єкта (виробництво, експлуатація машин і механізмів) можуть бути обмежені до допустимого безпечного рівня.

Враховуючи зазначене, у зв'язку з виникненням загрози життю та здоров'ю людей з метою недопущення спричинення шкоди життю чи здоров'ю людей є підставами для повного зупинення роботи підприємств.

Відповідно до пункту 5 статті 4 Закону № 877 повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування.

Відповідно до частини 2 статті 13 Закону №2694 роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення вимог, зазначених у частині першій статті.

Оскільки порушення зазначені в акті перевірки суб'єкта господарювання (виробничого об'єкту) від 27 січня 2014 року № ЛМ 1/6, ВА-8/01 відповідачем не було усунуто, існує загроза життю та/або здоров'ю людей та з метою не допущення спричинення шкоди життю чи здоров'ю людей, суддя вважає за доцільним застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду до Приватного підприємства «Запорізька-Комсомольська»: 94420, Луганська область, м. Алчевськ, вул. Глинки, 87, код ЄДРПОУ 34318084, КВЕД 05.10 шляхом повного зупинення гірничих робіт, крім робіт з усунення причин скасування плану ліквідації аварій.

Частиною 1, 3 статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Судове рішення у зв'язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1, 3 статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України позивач може відмовитися від адміністративного позову повністю або частково, а відповідач - визнати адміністративний позов повністю або частково. Відмова від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову під час підготовчого провадження мають бути викладені в адресованій суду письмовій заяві, яка приєднується до справи. У разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

Згідно частини 4 статті 112 Кодексу адміністративного судочиснтва України суд не приймає відмови від адміністративного позову, визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Підстав для неприйняття визнання адміністративного позову відповідачем суд не вбачає.

Суддя звертає увагу, що згідно з пунктом десятим частини 1 статті 256 Кодексу адміністративного судочинства, негайно виконуються постанови суду про повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, проведення робіт, у тому числі будівельно - монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпеченої продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо це загрожує життю та/або здоров'ю людей.

Одночасно, суддя вважає за необхідним роз'яснити відповідачу, що у відповідності до частин 12-13 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, особа має право подати заяву про скасування заходів реагування, застосованих судом за результатом розгляду справи, передбаченої пунктом 5 частини першої цієї статті, якщо обставини, які стали підставою для вжиття заходів реагування, перестали існувати або усунуті, що підтверджується відповідними доказами. Така заява подається до адміністративного суду, який прийняв постанову про застосування відповідних заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю).

Заява про скасування заходів реагування підлягає розгляду та вирішенню суддею одноособово з повідомленням осіб, які беруть участь у справі, протягом п'яти днів з дня її отримання судом. Неприбуття у судове засідання осіб, яким належним чином повідомлено про час і місце розгляду, не перешкоджає розгляду такої заяви. У разі якщо суд дійде висновку про можливість ухвалення законного судового рішення без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, він розглядає заяву у порядку письмового провадження.

За результатами розгляду заяви суд постановляє ухвалу про задоволення заяви або про відмову в її задоволенні, яка не підлягає оскарженню.

Відмова у задоволенні заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду із заявою про скасування заходів реагування.

Щодо питання про розподіл судових витрат суддя зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно з частиною 2 статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо оплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

Разом з позовною заявою позивачем було подано клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2014 року позивачу було відстрочено сплату судового збору до винесення судового рішення по справі.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 0,06 розміру мінімальної заробітної плати.

Зважаючи, що позивача не звільнено від сплати судового збору, а статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення з відповідача, суд прийшов до висновку про стягнення з позивача на користь Державного бюджету України судового збору у розмірі 73,08 грн.

Керуючись ст.ст. 17, 87, 88, 94, 112, 113, 136, 158-163, 167, 183-2, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Територіального управління Держгірпромнагляду у Луганській області в особі Краснолуцької державної регіональної гірничотехнічної інспекції нагляду у вугільній промисловості до Приватного підприємства «Запорізька-Комсомольська» про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду задовольнити повністю.

Застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду до Приватного підприємства «Запорізька-Комсомольська»: 94420, Луганська область, м. Алчевськ, вул. Глинки, 87, код ЄДРПОУ 34318084, КВЕД 05.10 шляхом повного зупинення гірничих робіт, крім робіт з усунення причин скасування плану ліквідації аварій у зв'язку з загрозою життю та здоров'ю людей.

Стягнути з Територіального управління Держгірпромнагляду у Луганській області (ідентифікаційний код 37991084, місцезнаходження: 91055, м. Луганськ, вул. Лермонтова, буд. 1в) на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 73,08 грн. (сімдесят три гривні 08 копійок).

Роз'яснити відповідачу, що відповідно до частини 12 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України він має право подати заяву про скасування цих заходів реагування, якщо обставини, які стали підставою для вжиття заходів реагування, перестали існувати або усунуті, що підтверджується відповідними доказами. Така заява подається до адміністративного суду, який прийняв постанову про застосування відповідних заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю).

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Суддя Н.В. Кравцова