Рішення

від 27.03.2014 по справі 914/277/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.03.2014 р. Справа № 914/277/14

Господарський суд Львівської області розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи:

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Галичинабуд» (м.Івано-Франківськ) до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформпроект» (с.Солонка) про:стягнення 8050 (вісім тисяч п'ятдесят) грн. 75 коп. Суддя: Цікало А. І.

При секретарі: Герасименко В. С.

Представники:

Позивача:Мельник О. Г. - представник (довіреність від 04.06.2013 р. № 17) Відповідача:не з'явився

29.01.2014 р. на розгляд господарського суду Львівської області за вх. № 294 поступила позовна заява від Товариства з обмеженою відповідальністю «Галичинабуд» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформпроект» про стягнення 8050 (вісім тисяч п'ятдесят) грн. 75 коп.

Ухвалою суду від 30.01.2014 р. було порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 20.02.2014 р.

20.02.2014 р. до суду за вх. № 7260/14 від представника позивача поступила частина витребуваних судом документів, а саме: повідомлення про відсутність обставин, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 62 або п. 2 ч. 1 ст. 81 ГПК України; копія витягу з ЄДРЮОФОП від 17.02.2014 р. № 18179183 щодо відповідача; копія витягу з ЄДРЮОФОП від 17.02.2014 р. № 18179111 щодо позивача.

Ухвалою суду від 20.02.2014 р., у зв'язку з неявкою представника відповідача, розгляд справи було відкладено на 27.03.2014 р.

Позивач вимоги ухвал суду про порушення провадження у справі від 30.01.2014 р. та про відкладення розгляду справи від 20.02.2014 р. виконав, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

Представник позивача позов підтримав повністю, просив суд задоволити позовні вимоги з підстав наведених у позовній заяві та поясненнях.

Відповідач вимоги ухвал суду про порушення провадження у справі від 30.01.2014 р. та про відкладення розгляду справи від 20.02.2014 р. не виконав, відзив на позовну заяву не представив, проти позову не заперечив, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив.

До суду повернувся конверт з ухвалою суду від 30.01.2014 р. про порушення провадження у даній справі, котрий був адресований на адресу відповідача, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (вул. 1-го Листопада, 684, с. Солонка, Пустомитівський р-н, Львівська обл., 81131) з посиланням підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» на закінчення терміну зберігання поштового відправлення (долучено до матеріалів справи).

Відповідно до підпункту 3.9.1 підпункту 3.9 пункту 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 р. № 18 (із змінами та доповненнями), особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучена до матеріалів справи засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

До матеріалів справи долучено засвідчену копію реєстру поштових відправлень суду, відповідно до якого, відповідачу направлялась ухвала суду від 20.02.2014 р. про відкладення розгляду даної справи на 27.03.2014 р.

Отже, відповідач вважається таким, що був належно повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно з підпунктом 3.9.2 підпункту 3.9 пункту 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 р. № 18 (із змінами та доповненнями), у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що позивачем надано достатньо матеріалів для розгляду спору по суті, відповідач був належно повідомлений про час і місце судового засідання, не забезпечив явку свого повноважного представника в судове засідання, відзив на позов не представив, проти позову, у встановленому чинним законодавством України порядку, не заперечив, не представив доказів сплати заборгованості, не скористався наданим йому правом на участь у судовому процесі, з метою недопущення затягування розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи, відповідно до ст. 75 ГПК України, у відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши документи і матеріали, подані до суду, заслухавши пояснення осіб, присутніх в судовому засіданні, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

29.05.2012 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Галичинабуд» (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інформпроект» (відповідач) був укладений договір поставки щебеню із щільних гірських порід № 12-046 (надалі - Договір; оригінал оглянуто в судовому засіданні, копію долучено до матеріалів справи).

Відповідно до п. 1.1 Договору, відповідач зобов'язався продавати, а позивач- приймати і оплачувати щебінь із щільних гірських порід (надалі - Товар) на умовах згідно з цим Договором.

Згідно з п. 2.1. Договору, ціна на кожну партію Товару що поставляється за цим Договором вказується в специфікації (додаток 1) на поставлену партію Товару та дублюється в рахунку-фактурі.

Відповідно до п. 2.4. Договору, розрахунки позивача з відповідачем за поставлений товар здійснюється шляхом безготівкового перерахування 100% оплати документально погодженої ціни партії Товару на банківський рахунок відповідача.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до умов Договору щодо оплати вартості Товару, позивачем було перераховано на рахунок відповідача кошти у розмірі 525014 грн. 80 коп., що підтверджується відповідними платіжними дорученнями (долучено до матеріалів справи).

Проте, відповідач поставив, а позивач прийняв Товар на загальну суму 516964 грн. 05 коп., що підтверджується відповідними видатковими накладними (оригінали оглянуто в судовому засіданні, копії долучено до матеріалів справи).

Отже, різниця між оплаченим позивачем та поставленим відповідачем Товаром становить 8050 грн. 75 коп.

Відповідно до п. 2.6. Договору, у випадку відвантаження партії товару в кількості меншою ніж було оплачено, залишок грошових коштів повертається позивачу згідно з актом звірки.

22.10.2013 р. позивач направив відповідачу претензію про повернення надмірно сплачених коштів на суму 8050 грн. 75 коп. до якої позивачем долучено акти звірки взаємних розрахунків від 08.10.2013 р. (копії вимоги та акту звірки долучено до матеріалів справи). Така вимога залишена відповідачем без розгляду та відповіді.

Станом на день розгляду справи, відповідач не представив доказів повернення позивачу коштів на суму 8050 грн. 75 коп.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного:

Відповідно до ст. 8 Конституції України, Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії.

Згідно ч. 4 ст. 13 Конституції України, Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.

Відповідно до ст. 42 Конституції України, кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. Держава забезпечує захист конкуренції у підприємницькій діяльності. Не допускаються зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірне обмеження конкуренції та недобросовісна конкуренція.

Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Згідно ст. 124 Конституції України, правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції.

Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст. 1 ЦК України, цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Відповідно до ст. 3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства зокрема є свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 510 ЦК України, сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно ст. 193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до ст. 22 ГПК України, сторони користуються рівними процесуальними правами. Сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Відповідач має право визнати позов повністю або частково, а також має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати зустрічний позов.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На час розгляду справи, відповідач відзиву на позов не представив, проти позову, у встановленому чинним законодавством України порядку, не заперечив, не забезпечив явку повноважного представника в судові засідання, не представив доказів сплати боргу, не скористався наданим йому правом на захист своїх прав та охоронюваних законом інтересів і на участь у судовому процесі.

Враховуючи те, що позивачем представлено достатньо об'єктивних, допустимих та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а відповідач проти позову не заперечив, доказів сплати заборгованості не представив, виконавши вимоги процесуального права, всебічно і повно перевіривши обставини справи в їх сукупності, дослідивши представлені докази, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Галичинабуд» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформпроект» про стягнення 8050 (вісім тисяч п'ятдесят) грн. 75 коп. обґрунтовані та підлягають до задоволення.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2014 рік», установлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня - 1218 грн.

Відповідно до підпункту 1) пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

За подання позовної заяви, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1827 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням від 22.01.2014 р. № 11 (долучено до матеріалів справи).

Відповідно до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Судовий збір, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 8, 13, 42, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 1, 3, 11, 202, 204, 509, 510, 526, 530, 655, 693, 712 ЦК України, ст. ст. 174, 179, 193 ГК України, ст. ст. 4 3 , 4 5 , 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 81, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Галичинабуд» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформпроект» про стягнення 8050 грн. 75 коп. - задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформпроект» (вул. 1-го Листопада, буд. 684, с. Солонка, Пустомитівський район, Львівська області, 81131; код ЄДРПОУ 31073660) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Галичинабуд» (вул. Леся Курбаса, буд. 4, м. Івано-Франківськ, 79018; код ЄДРПОУ 32873514) 8050 грн. 75 коп. боргу та 1827 грн. 00 коп. сплаченого судового збору.

3. Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 27 березня 2014 року.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Цікало А.І.