Постанова

від 27.03.2014 по справі 380/294/14-а

ТЕТІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

27.03.2014 Провадження по справі № 2-а/380/4/14

Справа № 380/294/14-а

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

27 березня 2014 року Тетіївський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді : Кравець О.А.

при секретарі: Мідзяновській І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тетієві адміністративну справу за позовом Тетіївського районного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної допомоги отриманої обманним шляхом,

встановив:

Тетіївський районний центр зайнятості звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача незаконно отримане матеріальне забезпечення на випадок безробіття.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідач перебував на обліку в Тетіївському районному центрі зайнятості в статусі безробітного з 01.06.2006 року по 26.05.2007 рік, та з 16.07.2010 року по 11.07.2011 рік.

В грудні 2013 року було встановлено, що відповідач зареєстрований як фізична особа-підприємець з 03.06.2003 року по 04.02.2014 року, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, який надійшов до Тетіївського районного центру зайнятості 10.02.2014 року.

Отже відповідач незаконно отримував допомогу по безробіттю у розмірі 19026,76 грн., добровільно повернути кошти відмовляється, тому позивач звернувся до суду з даним позовом.

Представник позивача в судове засідання не прибув, до суду надав заяву про слухання справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не прибув, до суду надав заяву про слухання справи у його відсутність, позовні вимоги визнає в повному обсязі.

Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши письмові докази, вважає, що позовна заява обґрунтована та підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Так, в суді встановлено, що відповідач перебував на обліку в Тетіївському районному центрі зайнятості в статусі безробітного з 01.06.2006 року по 26.05.2007 рік, та з 16.07.2010 року по 11.07.2011 рік. У заявах про надання статусу від 01.06.2006 року та від 16.07.2010 року відповідач вказав, що не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності.

Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про зайнятість населення» визначено, що безробітним визнається особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи.

Згідно ст. 3 ЗУ «Про зайнятість населення» зайнятість населення забезпечується шляхом встановлення відносин, що регламентуються трудовими договорами (контрактами), провадження підприємницької та інших видів діяльності, не заборонених законом. У відповідності до ст.4 даного закону до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, що навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах та поєднують навчання з роботою.

Відповідно до частини 2 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідач, як приватний підприємець, відповідно до вищевказаного відноситься до зайнятого населення і не мав права на статус безробітного. 19.12.2013 р. йому було вручено повідомлення для добровільної сплати, отриманого обманним шляхом забезпечення з Фонду. Відповідач, станом на дату подання позовної заяви, кошти згідно претензії не відшкодував.

Аналізуючи таким чином зібрані по справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, оскільки в судовому засіданні достовірно встановлено, що відповідач отримав обманним шляхом допомогу по безробіттю у розмірі 19026,76 грн., про що він не заперечив, написавши власноруч відповідну заяву про визнання позовних вимог.

Згідно ст. 94 КАС України та ЗУ «Про судовий збір» з відповідача на користь держави необхідно стягнути судовий збір в розмірі 1,5 мінімальної заробітної плати, що становить 1827 грн.

Керуючись ст.ст. 8, 10, 11, 94, 161-163, 186 КАС України, ЗУ «Про зайнятість населення» ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», ЗУ «Про судовий збір», суд

постановив:

Адміністративний позов Тетіївського районного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної допомоги отриманої обманним шляхом задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Тетіївського районного центру зайнятості, 09800, м. Тетіїв, вул. Комсомольська, 5, Київської області, р/р 37175001001786, УДК в Київській області, МФО 821018, код ЄДРПОУ 22203904, виплачену допомогу по безробіттю в сумі 19026 (дев'ятнадцять тисяч двадцять шість) гривень 76 коп.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) гривень судового збору р/рахунок №31217206700616, банк одержувача: ГУДКУ у Київській області, МФО 821018, код 37443544, одержувач: Тетіївський район.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О. А. Кравець