Постанова

від 18.03.2014 по справі 812/750/14

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

8.3.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 березня 2014 рокуЛуганськСправа № 812/750/14

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Шембелян В.С.,

при секретарі судового засідання: Стройній О.О.

за участю:

представника позивача: Болото О.О.

представника відповідача: Бойко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Старобільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000051700 від 21.01.2014 року та №0000061700 від 21.01.2014 року,-

ВСТАНОВИВ:

04 лютого 2014 року позивач звернувся з позовом до відповідача, в обґрунтування вимог зазначивши наступне. За результатами проведеної перевірки позивача відповідачем складено Акт від 30.12.2013 року за № 130/1700-2532406440 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_3 щодо правомірності включення до складу податкового кредиту з податку на додану вартість за лютий 2013 р. задекларованих взаємовідносин з ТОВ "ТК "Гамма" код ЄДРПОУ 38357153»

21 січня 2014 року податковим органом відповідача на підставі Акту перевірки було прийнято:

- податкове повідомлення-рішення № 0000051700, яким ФОП ОСОБА_3 збільшені грошові зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 173 955 грн. 93 коп., з яких 115970 грн. 62 коп. податку та 57985 грн. 31 коп. - штрафних санкцій;

- податкове повідомлення-рішення № 0000061700, яким до ФОП ОСОБА_3 застосована фінансова (штрафна) санкція, згідно з абз. 2 пункту 121.1 ст. 121 Податкового кодексу України за ненадання книги обліку доходів та витрат в сумі 1020 грн. 00 коп.

Позивач не згоден із прийнятими Відповідачем податковими повідомленнями - рішеннями від 21.01.2014 року № 0000051700 та № 0000061700 вважає, що вони порушують вимоги чинного законодавств, тому просить їх визнати протиправними та скасувати.

Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, просив задовольнити їх в повному обсязі

Представник відповідача в судовому засіданні адміністративний позов не визнав повністю, надав заперечення, яке обґрунтував наступним. 02.12.2013 року Старобільською ОДПІ отримано від ДПІ у Будьонівському р-ні м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області Акт від 25.11.2013 № 222/05-61-22- 01/38357153 про результати проведення зустрічної звірки ТОВ "ТК Гамма" щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами за період: лютий 2013 року. З аналізу ланцюга постачання - придбання товарів встановлено нереальність здійснення господарської діяльності і участі підприємств у схемах ухилення від оподаткування. Відповідач зазначив, що підставою для призначення та проведення перевірки стала зазначена податкова інформація та надання позивачем документів не в повному обсязі, тому податковий орган діяв в межах повноважень, передбачених ПК України. В ході перевірки позивача були встановлені порушення, що відображені в Акті перевірки, у зв'язку з чим були прийняті оскаржені повідомлення-рішення. Тому, адміністративний позов не підлягає задоволенню повністю.

На підставі досліджених доказів судом встановлені наступні обставини.

Листом від 27.11.2013 № 3066/8/12-30-17-11 Старобільська ОДПІ у зв'язку з проведенням аналізу податкової декларації з ПДВ за лютий та березень 2013 року та отриманням Старобільською ОДПІ податкової інформації про вірогідність відсутності господарських оперецій між ФОП ОСОБА_3 та ТОВ ТК "Гамма" в лютому 2013 року та на підставі п.п. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20, п.п. 1 п. 73.3 ст. 73 ПК України запитало у платника податків пояснення та засвідчені копії первинних документів стосовно взаємовідносин з контрагентами постачальниками та контрагентами покупцями за лютий 2013 року. (а.с. 21-22)

В запиті зазначено, що у випадку відмови, на підставі п.п. 78.1.1, п. 78.1 ст. 78 ПКУ податковий орган має право на проведення позапланової документальної перевірки позивача.

Листом від 09.12.2013 року №27 платник податків надав пояснення та первинні документи на запит від 27.11.2013 № 3066/8/12-30-17-11. Відповідь від 09.12.2013 року з додатками та поясненнями відповідач отримав 09.12.2013, про що свідчить штамп вхідної кореспонденції податкового органу (а.с. 23-24)

Наказом від 12.12.2013 № 241-ОД Старобільська ОДПІ ГУ Міндоходів у Луганській області прийнято рішення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_3 (і.к. НОМЕР_3) з питань правомірності включення до складу податкового кредиту з податку на додану вартість за лютий 2013 року взаємовідносинам з ТОВ ТК "Гамма" (код ЄДРПОУ 38357153) (а.с. 25)

Повідомленням від 12.12.2013 № 16 відповідач попередив позивача про те, що 17.12.2013 Старобільською ОДПІ буде проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ФОП ОСОБА_3

За результатами перевірки податковим органом складено Акт від 30.12.2013 року № 130/1700-2532406440 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_3 (і.к. НОМЕР_3), з питань правомірності включення до складу податкового кредиту з податку на додану вартість за лютий 2013 року по взаємовідносинам з ТОВ "ТК "Гамма" (код ЄДРПОУ 38357153) (а.с. 31-56).

У висновках акту перевірки зазначені наступні порушення з боку позивача, а саме:

- п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, ст. 198 Податкового кодексу України в частині завищення задекларованих показників у поданих Деклараціях з податку на додану вартість (рядки 10-17) за лютий-березень 2013 року на загальну суму 115970,62 грн., у т.ч. в лютому 2013 року на суму ПДВ 57123,95 грн., березні 2013 року на суму ПДВ 58846,67 грн.;

- не надано до перевірки книгу обліку доходів та витрат.

10 січня 2014 року позивачем подано до податкового органу заперечення на акт перевірки (а.с.58-60).

Листом від 16.01.2014 року № 344/8/12-30-17-11 позивачу було відмовлено у задоволенні його вимог (а.с.61-67).

За результатами перевірки податковим органом винесено:

- податкове повідомлення-рішення №0000051700 від 21.01.2014 року (а.с.68), яким збільшено позивачу суму грошового зобов'язання з ПДВ за основним платежем - 115970,62 грн. та за штрафними санкціями - 57985,31грн., згідно розрахунку (а.с. 69) та

- податкове повідомлення-рішення №0000061700 від 21.01.2014 року (а.с.70) з податку на доходи фізичних осіб за штрафними санкціями - 1020,00 грн., у зв'язку з ненаданням до перевірки книги обліку доходів та витрат, відповідно до розрахунку (а.с.71).

Перевіряючи законність та обґрунтованість прийняття податкового повідомлення рішення з ПДВ №0000051700 від 21.01.2014 року, суд виходить з наступного.

Як вбачається з Акту перевірки позивача, податковий орган обґрунтовує правомірність своїх висновків щодо нереальності господарських операцій задекларованих позивачем за лютий та березень 2013 року з ТОВ "ТК "Гамма", посилаючись на висновки Акту від 25.11.2013 № 222/05-61-22- 01/38357153 про результати проведення зустрічної звірки ТОВ "ТК Гамма" щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами за період: лютий 2013 року (а.с.162-171), а також на недоліки товаро-транспортних накладних, що були представлені позивачем під час перевірки. А саме, що в порушення вимог порядку відпуску нафти та нафтопродуктів автомобільним транспортом (Інструкція №281/171/578/155) зазначені товаро-транспортні накладні не містять відомостей щодо густини, температури, маси нафтопродуктів, номеру резервуара, дати і час виїзду та прибуття транспорту.

Посилаючись на вказані підстави, а також той факт, що ФОП ОСОБА_3 не узгоджувалися з УДАІ ГУМВС України у Луганській області маршрути перевезення небезпечних вантажів, податковий орган вважає неможливим встановити реальність зазначених господарських операцій (а.с.44-46), та прийшов для висновку про неправомірність формування позивачем податкового кредиту з ПДВ за рахунок нереальних господарських операцій з ТОВ "ТК "Гамма" за лютий та березень 2013 року на загальну суму 115970,62 грн..

Суд, перевіряючи правомірність формування податкового кредиту позивачем щодо взаємовідносин з ТОВ "ТК "Гамма" встановив наступні обставини.

01 грудня 2012 року між ФОП ОСОБА_3 та ТОВ "ТК "Гамма" укладений договір поставки нафтопродуктів №22 (а.с.82-84).

На виконання умов договору поставки від 01 грудня 2012 року № 22 ТОВ "ТК "Гамма" ФОП ОСОБА_3 видано рахунок №130219/38 від 08.02.2013 на суму 342743,72 грн. (а.с.85) та № 130304/216 від 22.02.2013 року на суму 353080,00 грн. (а.с.91), видаткові накладні від 08.02.2013 року на суму 342743,70 грн. (а.с.86) та від 22.02.2013 року на суму 353080,00 грн. (а.с.92), а також податкові накладні №339 від 08.02.2013 року на суму 342743,70 грн., ПДВ - 57123,95 грн. (а.с.87) та №439 від 22.02.2013 року на суму 353080,00 грн., ПДВ - 58846,67 грн. (а.с.93). Зазначені податкові накладні включені до реєстру виданих та отриманих податкових накладних за лютий 2013 року (а.с.129-142).

Факт оплати товарно-матеріальних цінностей, придбаних ФОП ОСОБА_3 у ТОВ "ТК "Гамма" за договором поставки від 01 грудня 2012 року № 22 підтверджується виписками з банківського рахунку (а.с. 229-237).

Відповідно до податкових декларацій з ПДВ за лютий 2013 року №9014430380 від 19.03.2013 року та березень 2013 року №9021260131 від 19.03.2013 року, до складу податкового кредиту позивачем включено по господарським операціям ТОВ "ТК "Гамма" в лютому - 57123,95 грн., в березні - 58846,67 грн. на загальну суму - 115970,62 грн. (а.с. 143-149).

Також позивачем надано документи, що підтверджують факт використання товару у власній діяльності - книгу обліку надходження нафтопродуктів на АЗС ФОП ОСОБА_3 (а.с.184), та щодо реалізації продукції третім особам - видаткові накладні на реалізацію дизельного палива контрагентам (а.с.185-205).

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачем податковий кредит з податку на додану вартість у лютому - березні 2013 року щодо фінансово-господарських операцій з ТОВ "ТК "Гамма" з дотриманням наступних вимог Податкового кодексу України.

З 01 січня 2011 року відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Розділом V Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.

У відповідності із статтею 198 Податкового кодексу України:

- право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу (пункт 198.1);

- датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2);

- податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3);

- якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника (пункт 198.4);

- не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу) (пункт 198.6).

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, яка згідно з пунктом 201.6 статті 201 Податкового кодексу України є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 201.10 статті 201 Податкового кодексу України).

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачем податковий кредит з податку на додану вартість у лютому-березні 2013 року щодо фінансово-господарських відносин з ТОВ "ТК "Гамма" на загальну суму - 115970,62 грн. сформовано з дотриманням вимог чинного законодавства.

Також суд зазначає, що з огляду на реальний характер господарських операцій з придбання робіт з метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, суд прийшов до висновку про відсутність у податкового органу підстав для збільшення позивачу суми грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" на 173 955 грн. 93 коп., у тому числі 115970 грн. 62 коп. - за основним платежем, 57985 грн. 31 коп. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Посилання відповідача в Акті перевірки на недоліки товаро-транспортних накладних, що надані позивачем до перевірки, не можуть свідчити про нереальність господарських операцій і відсутність у позивача права на податковий кредит, оскільки фактично не є первинними документами на підтвердження наявності зазначеного права позивача. Тому висновки відповідача, що зазначені в Акті перевірки недоліки товаро-транспортних накладних, а також не узгодження позивачем з УДАІ ГУМВС України у Луганській області маршрутів перевезення небезпечних вантажів вказують на порушення позивачем норм Податкового законодавства, суд вважає хибними.

Також суд не вважає змістовним посилання відповідача на висновки Акту від 25.11.2013 № 222/05-61-22- 01/38357153 про результати проведення зустрічної звірки ТОВ "ТК Гамма" щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами за період: лютий 2013 року, оскільки він оскільки недоліки в оформленні господарських операцій ТОВ "ТК Гамма" із контрагентами не можуть прямо ставити під сумнів реальність господарських операцій між ним та вказаним контрагентом.

Крім того, суд зазначає, що порушення норм податкового законодавства контрагентом позивача породжує негативні наслідки безпосередньо для контрагента позивача і не може впливати на право позивача на включення сплачених сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Будь-які судові рішення з приводу визнання недійсним правочину між позивачем та його контрагентом або встановлені судовим рішенням факти наявності нікчемності правочину, з застосуванням відповідних правових наслідків, положень статей 207 та 208, 250 Господарського кодексу України, статті 203, 228 Цивільного кодексу України, які б вказували на такий правочин, як на недійсний або вчинений з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, порушує публічний порядок, та надавали б право податковому органу приймати відповідне рішення, на час розгляду цієї справи відсутні.

Факту порушень з боку позивача правил бухгалтерського та фінансового обліку, що впливають на законне право позивача щодо формування податкового кредиту з ПДВ на підставі належним чином оформлених господарських операцій між позивачем та ТОВ "ТК Гамма", відповідач не довів. Відсутність доведення факту правопорушення та неналежна оцінка міжгосподарських відносин призвела до невідповідності висновків контролюючого органу фактичним обставинам справи.

Тому податкове повідомлення-рішення від 21.01.2014 року № 0000051700 є неправомірним і підлягає скасуванню.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 21.01.2014 року № 0000061700 судом зазначається наступне.

13 листопада 2013 року позивачу винесено податкове повідомлення рішення № 0004001700 про застосування штрафних санкцій відповідно до ст. 121 Податкового кодексу України щодо незабезпечення зберігання книги обліку доходів та витрат.

Пунктом 44.3 статті 44 Кодексу передбачено, платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті (первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством), а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Якщо ж платником податків не забезпечено зберігання первинних документів облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи (у разі її неподання - з передбаченого Кодексом граничного терміну подання такої звітності - 1095 дня) та/або не надано ним контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених Кодексом, - такий платник податків сплачує штраф у розмірі 510 гривень згідно з пунктом 121.1 статті 121 Кодексу.

За ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.

Позивач не згоден з рішенням, оскільки відповідач притягнув його до відповідальності не за такі ж самі, подібні дії, як це передбачено ст.121 ПК України, а за ті ж самі. До матеріалів справи він надав Акт попередньої перевірки позивача відповідачем № 92/1700-2532406440 від 31.10.2013 року та повідомлення-рішення, з яких вбачається, що оскарженим повідомленням-рішенням позивача повторно притягнуто до відповідальності за втрату книги обліку доходів та витрат (а.с.239-243).

Відповідно до статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Старобільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000051700 від 21.01.2014 року та №0000061700 від 21.01.2014 року в повному обсязі.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень, на якого частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов'язок щодо доказування правомірності своїх дій та рішень, не довів суду правомірності свого рішення, що є підставою для задоволення адміністративного позову.

Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Старобільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000051700 від 21.01.2014 року та №0000061700 від 21.01.2014 року задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Старобільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області №0000051700 від 21.01.2014 року та №0000061700 від 21.01.2014 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 судовий збір у сумі 349,95 грн. (триста сорок дев'ять гривень 95 коп.).

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складено та підписано 24 березня 2014 року.

Суддя В.С. Шембелян