Рішення

від 18.03.2014 по справі 924/48/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" березня 2014 р.Справа № 924/48/14

Господарський суд Хмельницької області у складі:

суддя Шпак В.О., розглянувши матеріали справи

за позовом Прокурора міста Кам'янця-Подільського в інтересах держави та органу державного управління, який уособлює Міністерство енергетики та вугільної промисловості України м.Київ, Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" м.Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю Подільська енергосервісна компанія" м. Кам'янець-Подільський

про стягнення 876 832,88грн., з яких: по договору №13/3100-ТЕ-34 від 28.12.2012 -183223,86грн., 3% річних - 4 091,86грн., та пеню - 13 042,03грн.; по договору №13/3101-БО-34 від 28.12.2012 - 576 410,20грн., 3% річних - 20 598,78грн. та пеню - 79 466,15грн.

Представники сторін:

від позивача: Безпалюк О.Л. - за довіреністю №14-174 від 18.11.2013р.

від відповідача: не з'явився

від прокуратури: Мартинюк Ю.М. - прокурор прокуратури м. Хмельницького

Суть спору:

Прокурор міста Кам'янця-Подільського звернувся з позовом в інтересах держави та органу державного управління, який уособлює Міністерство енергетики та вугільної промисловості України м.Київ, Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю Подільська енергосервісна компанія" м. Кам'янець-Подільський про стягнення 876 832,88грн., з яких: по договору №13/3100-ТЕ-34 від 28.12.2012 -183223,86грн., 3% річних - 4 091,86грн., та пеню - 13 042,03грн.; по договору №13/3101-БО-34 від 28.12.2012 - 576 410,20грн., 3% річних - 20 598,78грн. та пеню - 79 466,15грн.

Відповідач у судове засідання не з'явився. Відповідач у відзиві на позовну заяву повідомив, що станом на 10.02.2014 р. заборгованість відповідача за спожитий природний газ складає:

- за Договором 1 (№13/3100-ТЕ-34 від 28.12.2012р.) - 183 223,86 грн.

- за Договором 2 (№13/3101-БО-34 від 28.12.2012р.) - 446 585,60 грн.

Зазначив, що здійснив проплати по договору 2 платіжним дорученням №269 від 26.12.2013р. на суму 35 000грн., платіжним дорученням №272 від 30.12.2013р. на суму 74 824,60грн., №274 від 30.12.2013р. на суму 20 000грн.

ТзОВ „Подільська енергосервісна компанія" використовує отриманий від ПАТ „Нафтогаз Україна" природний газ для виробництва тепла та відпускає вироблене тепло виключно державним підприємствам, зокрема, Подільському державному аграрно-технічному університету, Подільському коледжу Подільського державного аграрно-технічного університету, що реалізують господарську компетенцію органу державної влади Міністерства аграрної політики України та фінансуються з державного бюджету з проведенням розрахунків через органи державного казначейства України.

Заборгованість вищенаведених державних установ - споживачів теплової енергії станом на день слухання справи загалом складає суму, що значно перевищує суму позову та підлягає примусовому стягненню на підставі наказів, виданих господарським судом Хмельницької області.

На даний час судові накази перебувають в процесі виконавчого провадження,

Проте, в силу обставин, пов'язаних з прийняттям та використанням державного бюджету та таких, що не залежать від волі ТзОВ „Подільська енергосервісна компанія", проведення розрахунків на виконання судових рішень затримується, що в свою чергу, унеможливлює своєчасне проведення розрахунків відповідача з позивачем.

При цьому відповідач вважає, що інтереси держави, на захист яких було подано позов, фактично не постраждали, оскільки сальдо з вищенаведених фінансово-господарських взаємовідносин на даний час є на користь останньої.

Відповідач вважає, що позивачем невірно проведений розрахунок пені.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 ст. 232 ГК України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняються через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Проте, нарахування пені в деяких випадках в розрахунках, доданих позивачем до позовної заяви, здійснено останнім з перевищенням термінів, передбачених вищезазначеною нормою ГК України.

Відповідачем також заявлено клопотання про зменшення розміру пені, оскільки заборгованість виникла виключно з підстав відсутності фінансування державних установ. Зазначив, що клопотання щодо розміру зменшення стягнення пені буде подано відповідачем після отримання від позивача уточнення ціни позову.

Позивач у запереченні на відзив позивача зазначив, що станом на 31.01.2014 року сума основного боргу по договору №13/3101-БО-34 становить 446 585,60 грн.

Звернув увагу суду, що відповідно до п.9.3 договорів №13/3100-ТЕ-34 від 28.12.2012 року та №13/3101-БО-34 від 28.12.2012 сторони погодили встановлення строку позовної давності тривалістю у 5 років.

Розрахунок заборгованості по даним договорам було здійснено станом на 19.12.13 року.

Відповідач наголошує на заборгованості перед ним ряду державних підприємств. Відповідно до ст.218 ГК України суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Просить суд при винесенні рішення врахувати наступні особливості діяльності НАК „Нафтогаз України".

Спеціальним законом, що регулює відносини між позивачем та відповідачем, є Закон України „Про засади функціонування ринку природного газу" від 8 липня 2010 року.

Статтею 9 даного Закону встановлені принципи функціонування ринку природного газу, зокрема принцип вільного вибору постачальників природного газу, регулювання рівнів тарифів на транспортування, розподіл, постачання, зберігання, закачування та відбір природного газу, недопущення дій, спрямованих на спричинення збитків іншим суб'єктам ринку, відповідальності суб'єктів ринку за порушення правил діяльності на ринку природного газу та умов договорів.

П.5 ст.19 Закону встановлено обов'язки споживача природного газу, у тому числі і обов'язок забезпечувати своєчасну оплату в повному обсязі послуг з постачання природного газу згідно з умовами договорів.

Пунктом 3 ст.4 Закону встановлено повноваження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, зокрема забезпечення проведення тарифної та цінової політики на ринку природного газу, формування, розрахунку та встановлення цін на природний газ для суб'єктів господарювання, що здійснюють його видобуток.

Відповідно до п.1 ст.1 даного Закону „гарантований постачальник - визначене у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, газопостачальне підприємство, яке не має права відмовити споживачу в укладенні договору на постачання природного газу".

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України „Про визначення гарантованих постачальників природного газу» від 25.07.2012 № 705 „гарантованим постачальником природного газу для промислових споживачів, річний обсяг споживання природного газу яких перевищує 3 млн. куб. метрів, та підприємств, що здійснюють виробництво теплової енергії, є НАК „Нафтогаз України".

Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України" перебуває у тяжкому фінансовому стані, наведені обставини підтверджуються звітом про фінансові результати за перше півріччя 2013 року, згідно якого збиток Позивача становить 10 012 568 тис. грн.

Відповідно до консолідованого балансу на 30.06.2013 року, поточна кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги становить 21 775 822 тис. грн. Зазначив, що основним видом діяльності Позивача є закупівля та постачання природного газу на території України.

Отже, виходячи за наведеного вище, суд при винесенні рішення не врахував особливі обставини щодо діяльності Позивача, а саме.

Здійснюючи покладене державою завдання з забезпечення галузей національної економіки та населення природним газом, Компанія діє у жорстких рамках затверджених тарифів на закупівлю та постачання природного газу споживачам.

Позивач є гарантованим постачальником та не може відмовитись від постачання природного газу споживачам, а отже законодавчо зобов'язаний надавати споживачам природний газ, незалежно від свого фінансового становища, наявності чи відсутності заборгованості контрагентів. Водночас, у свою чергу має обов'язок щодо своєчасного розрахунку за закуплений природний газ з газодобувними підприємствами та іншими контрагентами. Несвоєчасність розрахунків за поставлений природний газ споживачів ( у тому числі Відповідача), як наслідок - нестача коштів, тягне за собою заборгованість перед газопостачальними підприємствами відповідно до договорів, які передбачають жорсткі санкції (як то - штраф, пеня) за прострочення оплат, обов'язок Позивача сплатити неустойку, що спричиняє значні збитки НАК „Нафтогаз України".

Підтвердженням скрутного становища з розрахунками контрагентів НАК „Нафтогаз України" є міри, до яких змушена долучатись держава у особі Кабінету Міністрів, зокрема, мова йде про Розпорядження КМУ від 17 липня 2013 р. № 618-р „Деякі питання діяльності Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України" у 2013 році".

Відповідно до п.34 даного розпорядження встановлено, що „Національній акціонерній компанії „Нафтогаз України", керівникам центральних органів виконавчої влади, Голові Ради міністрів Автономної Республіки Крим, головам обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій забезпечити негайне обмеження постачання природного газу до технологічного мінімуму суб'єктам господарювання, які виробляють теплову енергію, за умови непроведення в повному обсязі розрахунків за спожитий природний газ".

Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України", забезпечує галузі національної економіки і населення природним газом. Тобто, Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України" як підприємство державного сектору економіки є об'єктом, що має стратегічне значення для економіки, суспільства і безпеки держави. Відсутність можливості вчасно розраховуватись за природний газ а як наслідок - відсутність можливості вчасно надати послуги з постачання природного газу спричинить значні соціально та економічно негативні наслідки для всієї України.

Зменшення судом розміру неустойки спричиняє позивачу збитки та дозволяє відповідачу і у подальшому безкарно порушувати договірні умови.

Розглядом наявних матеріалів справи встановлено:

28.12.2012р. між НАК „Нафтогаз України" (продавець) та ТОВ „Подільська енергосервісна компанія" (покупець) укладено договір №13/3100-ТЕ-34 купівлі-продажу природного газу.

Пунктами 1.1, 1.2 передбачено, що продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2013р. природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ „Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей природний газ, на умовах цього договору. Газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням, релігійними організаціями та національними творчими спілками і їх регіональними осередками (крім обсягів, що використовуються для виробничо-комерційної діяльності).

Відповідно до п.2.1 продавець передає покупцеві з 01 січня 2013р. газ обсягом до 300 тис.куб.м.

Згідно із п.3.3, п.3.4 приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг споживання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузлі/вузлів обліку газу покупця. Не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу, покупець зобов'язується надати продавцеві підписані та скріплені печатками покупця та газотранспортного підприємства три примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов'язується повернути покупцеві та газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

Ціна за 1 000куб.м. природного газу становить 1 091,00грн. з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування податку на додану вартість. До сплати за 1000куб.м. природного газу - 1091грн., крім того ПДВ - 20% - 218,20грн., всього з ПДВ - 1 309,20грн. (п.5.2).

Відповідно до п.6.1 договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

На виконання умов договору №13/3100-ТЕ-34 позивач поставив відповідачу газ на загальну суму 183 223,86грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу від 31.01.2013р., 28.02.2013р., 31.03.2013р., 30.04.2013р.

28.12.2012р. між НАК „Нафтогаз України" (продавець) та ТОВ „Подільська енергосервісна компанія" (покупець) укладено договір №13/3101-БО-34 купівлі-продажу природного газу.

Пунктами 1.1, 1.2 передбачено, що продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2013р. природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ „Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, або/та природний газ, видобутий на території України підприємствами, які не підпадають під статтю 10 Закону України „Про засади функціонування ринку природного газу", а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей природний газ, на умовах цього договору. Газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами.

Відповідно до п.2.1 продавець передає покупцеві з 01 січня 2013р. газ обсягом до 525 тис.куб.м.

Згідно із п.3.3, п.3.4 приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг споживання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузлі/вузлів обліку газу покупця. Не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу, покупець зобов'язується надати продавцеві підписані та скріплені печатками покупця та газотранспортного підприємства три примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов'язується повернути покупцеві та газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

Ціна за 1 000куб.м. природного газу становить 3 509,00грн. без урахування податку на додану вартість, збору3 у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ -2%; податок на додану вартість за ставкою - 20%. Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 305,6грн., крім того ПДВ - 20% - 61,12грн., всього з ПДВ - 366,72грн. До сплати за 1000куб.м. природного газу - 3 884,78грн., крім того ПДВ - 20% - 776,96грн., всього з ПДВ - 4 661,74грн. (п.5.2).

Відповідно до п.6.1 договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

На виконання умов договору №13/3101-БО-34 позивач здійснив відповідачу поставку газу га загальну суму 1 140 214,01грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу від 31.01.2013р., 28.02.2013р., 31.03.2013р., 30.04.2013р.

Відповідач частково оплатив отриманий газ по договору №13/3101-БО-34 на суму 693 628,41грн., а саме:

- платіжне доручення № 147 від 20.07.2013р. на суму 142 731,63грн.;

- платіжне доручення №156 від 31.078.2013р. на суму 35 568,24грн.;

- платіжне доручення №160 від 14.08.2013р. на суму 100 000грн.;

- платіжне доручення №165 від 21.08.2013р. на суму 31 300грн.;

- платіжне доручення №175 від 30.08.2013р. на суму 45 000грн.;

- платіжне доручення №176 від 12.09.2013р. на суму 15 000грн.;

- платіжне доручення №189 від 30.09.2013р. на суму 20 203,94грн.;

- платіжне доручення №210 від 21.10.2013р. на суму 25 000грн.;

- платіжне доручення №213 від 24.10.2013р. на суму 35 000грн.;

- платіжне доручення №219 від 29.100.2013р. на суму 63 000грн.;

- платіжне доручення №238 від 22.11.2013р. на суму 25 000грн.;

- платіжне доручення №241 від 25.11.2013р. на суму 26 000грн.;

- платіжне доручення №269 від 26.12.2013р. на суму 35 000грн.;

- платіжне доручення №272 від 30.12.2013р. на суму 74 824,60грн.;

- платіжне доручення №274 від 30.12.2013р. на суму 20 000грн.

Статтею 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або їх зміна не допускається.

Відповідач своїх зобов'язань за договорами належним чином та в повному обсязі не виконав, не сплатив частину боргу в сумі 183 223,86грн. по договору №13/3100-ТЕ-34 від 28.12.2012р., 446 585,60грн. по договору №13/3101-БО-34 від 28.12.2012р.

На момент прийняття рішення в матеріалах справи відсутні докази добровільного погашення заборгованості відповідачем.

Отже, вимога позивача в частині стягнення частину боргу в сумі 183 223,86грн. по договору №13/3100-ТЕ-34 від 28.12.2012р., 446 585,60грн. по договору №13/3101-БО-34 від 28.12.2012р. підлягає задоволенню.

Позивачем позов до суду подано 04.01.2014р (штамп відділу зв'язку на конверті).

У стягненні 129 824,60грн. заборгованості по договору №13/3101-БО-34 від 28.12.2012р. належить відмовити, оскільки відповідач сплатив дану суму до подачі позовної заяви до суду та порушення провадження у справі.

Пунктами 7.1 договорів від 28.12.2012р. передбачено, що у разі невиконання покупцем пункту 6.1 умов цих договорів він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Відповідно позивачем нараховано 13 042,03грн. пені по договору №13/3100-ТЕ-34 від 28.12.2012р. та 79 466,15грн. пені по договору №13/3101-БО-34 від 28.12.2012р.

Згідно зі ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6 ст.232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором , припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Здійснивши перерахунок пені, суд прийшов до висновку, що правильним є нарахування та підлягає стягненню з відповідач 12 966,73грн. пені по договору №13/3100-ТЕ-34 від 28.12.2012р. та 78 675,41грн. пені по договору №13/3101-БО-34 від 28.12.2012р.

У частині стягнення 75,30грн. пені по договору №13/3100-ТЕ-34 від 28.12.2012р., 790,74грн. пені по договору №13/3101-БО-34 від 28.12.2012р. належить відмовити.

Позивачем нараховано 4 091,86грн. 3% річних по договору №13/3100-ТЕ-34 від 28.12.2012р та 20 598,78грн. 3% річних по договору №13/3101-БО-34 від 28.12.2012р.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок 3% річних, суд прийшов до висновку, що правомірним є нарахування та підлягає стягненню з відповідача 4 076,80грн. 3% річних по договору №13/3100-ТЕ-34 від 28.12.2012р. та 20 343,41грн. 3% річних по договору №13/3101-БО-34 від 28.12.2012р.

У стягненні 15,06грн. 3% річних по договору №13/3100-ТЕ-34 від 28.12.2012р. та 255,37грн. 3% річних по договору №13/3101-БО-34 від 28.12.2012р. необхідно відмовити.

Вирішуючи клопотання відповідача про зменшення пені, суд приймає до уваги наступне.

Частина 1 статті 233 Господарського кодексу встановлює, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно з частиною 3 статті 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, що має істотне значення.

За змістом наведених норм господарський суд взявши до уваги ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу і оцінивши співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора, може зменшити розмір пені, що підлягає до стягнення.

Таким чином, зазначені норми матеріального і процесуального права допускають можливість зменшити лише розмір пені та штрафу, що підлягає до стягнення і лише при наявності вказаних обставин.

Розмір пені, що підлягає задоволенню становить 91 642,14грн. Вказана сума, на думку суду, не є надмірно великою до по відношенню до збитків позивача.

Отже, в задоволенні клопотання відповідача про зменшення пені належить відмовити.

У відповідності із ст. 49 ГПК України судовий збір у справі належить покласти на сторони пропорційно до задоволених вимог.

Зважаючи на викладене, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 83, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

Позов Прокурора міста Кам'янця-Подільського в інтересах держави та органу державного управління, який уособлює Міністерство енергетики та вугільної промисловості України м.Київ, Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю Подільська енергосервісна компанія" м. Кам'янець-Подільський про стягнення 876 832,88грн., з яких: по договору №13/3100-ТЕ-34 від 28.12.2012 -183223,86грн., 3% річних - 4 091,86грн., та пеню - 13 042,03грн.; по договору №13/3101-БО-34 від 28.12.2012 - 576 410,20грн., 3% річних - 20 598,78грн. та пеню - 79 466,15грн. задовільнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Подільська енергосервісна компанія" м. Кам'янець-Подільський, вул. Князів Коріатовичів, 25а (код ЄДРПОУ 35805075) на користь Публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України" м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6 (код ЄДРПОУ 20077720) - по договору №13/3100-ТЕ-34 від 28.12.2012р. - 183 223,86грн. (сто вісімдесят три тисячі двісті двадцять три гривні 86коп.) заборгованості, 12 966,73грн. (дванадцять тисяч дев'ятсот шістдесят шість гривень 73коп.) пені, 4 076,80грн. (чотири тисячі сімдесят шість гривень 80коп.) 3% річних; по договору №13/3101-БО-34 від 28.12.2012р. - 446 585,60грн. (чотириста сорок шість тисяч п'ятсот вісімдесят п'ять гривень 60коп.) заборгованості, 78 675,41грн. (сімдесят вісім тисяч шістсот сімдесят п'ять гривень 41коп.) пені, 20 343,41грн. (двадцять тисяч триста сорок три гривні 41коп.) 3% річних.

Видати наказ.

У стягненні по договору №13/3100-ТЕ-34 від 28.12.2012р. - 75,30грн. пені, 15,06грн. 3% річних; по договору №13/3101-БО-34 від 28.12.2012р. - 129 824,60грн. заборгованості, 790,74грн. пені, 255,37грн. 3% річних відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Подільська енергосервісна компанія" м. Кам'янець-Подільський, вул. Князів Коріатовичів, 25а (код ЄДРПОУ 35805075) в доход Державного бюджету України (код класифікації доходів 22030001, отримувач коштів - УДКСУ у м. Хмельницькому, рахунок отримувача № 31218206783002, код ЄДРПОУ отримувача 38045529, банк отримувача - ГУ ДКСУ у Хмельницькій області, МФО 815013) - 14 917,44грн. (чотирнадцять тисяч дев'ятсот сімнадцять гривень 44коп.) судового збору.

Видати наказ.

Повне рішення складено 24.03.2014р.

Суддя В.О. Шпак

Віддрук. 6 прим. :

1 - до справи, 2 - позивачу - м. Київ, вул. Хрещатик, 30 простим. 3 - позивачу -м. Київ, вул. Б.Хмельницького 6. 4 - відповідачу - м. Кам'янець-Подільський вул. Князів Коріатовичів, 25а простим. 5- прокуратурі м. Кам'янець-Подільского - .м. Кам'янець-Подільський вул. Драгоманова, 11 простим. 6 - прокуратурі м. Хмельницького