Рішення

від 25.03.2014 по справі 902/135/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25 березня 2014 р. Справа № 902/135/14

Господарський суд Вінницької області у складі судді Матвійчука Василя Васильовича розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом : публічного акціонерного товариства «Вінницяобленерго» в

особі Структурної одиниці «Літинські електричні мережі»

(22300, Вінницька область, смт.Літин, вул. Дзержинського, 66)

до : фермерського господарства «Літинка Плюс»

(22311, Вінницька область, Літинський район, с. Літинка, вул. Жовтнева)

про стягнення 1 076,58 грн.

при секретарі судового засідання Солоненко Т.В.

за участю представників сторін:

позивача: М. Ніколюк за довіреністю № 1-14-4186 від 22.01.2014 року;

О. Степанова за довіреністю № 2 від 24.02.2014 року; не з'явився;

відповідача: не з'явився .

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство «Вінницяобленерго» в особі структурної одиниці «Літинські електричні мережі» звернулось до суду з позовом про стягнення з фермерського господарства «Літинка Плюс» заборгованості за спожиту електроенергію в розмірі 1 271,70 грн., з яких: 1038,87 грн. - заборгованість за спожиту електричну енергію, 31,08 грн. - плата за послуги з перетікання реактивної енергії, 5,46 грн. - пеня, 1,17 грн. - три відсотки річних.

У клопотанні № СО/60/105 від 24.03.2014 року представник позивача за дорученням Ніколюк М.К. просить включити до ціни позову 192,12 грн. за перевищення договірної величини.

Дослідивши клопотання суд зазначає, що вказане питання не входить до компетенції суду, а є правом позивача. Разом з тим, зважаючи, що вказана сума зазначена у мотивувальній частині позовної заяви та в загальній сумі ціни позову, суд розцінює клопотання представника позивача як пояснення щодо ціни позову.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 01.04.2011 року між сторонами укладено договір № ЛІ-044100 про постачання електричної енергії за умовами якого позивач здійснював постачання електричної енергії електроустановок відповідача. Відповідно до п. 2.3.3. договору та додатків № 3, № 4 відповідач зобов'язався здійснювати повну оплату спожитої електричної енергії шляхом внесення грошових коштів на відповідний рахунок позивача. Дані умови договору відповідачем порушено і розрахунків за спожиту електричну енергію за грудень 2013 року та січень 2014 року не було проведено.

Ухвалою суду від 08.02.2014 року за вказаним позовом порушено провадження у справі № 902/135/14 та зобов'язано сторін надати ряд доказів необхідних для вирішення даного спору.

Ухвалою суду від 25.02.2014 року розгляд справи відкладено на 25.03.2014 року з зв'язку з невиконанням відповідачем вимог суду в частині надання доказів та у зв'язку з відсутністю в матеріалах справи доказів повідомлення відповідача про розгляд справи.

В судове засідання 25.03.2014 року з'явилися представники позивача. Відповідач правом участі в судовому засіданні не скористався, визначених судом доказів не надав, про поважність причини своєї неявки суду не повідомив. Про час та місце слухання справи повідомлений завчасно та належним чином, що стверджується поштовим повідомленням вх. 1435 від 11.03.2014 року.

Враховуючи викладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

При цьому суд констатує, що відповідачем не подано жодного клопотання, заяви, телеграми, в тому рахунку і щодо перенесення розгляду справи, її відкладення чи неможливості забезпечити участь в судовому засіданні свого представника.

За викладених вище обставин справу розглянуто за наявними у ній матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

01 квітня 2011 року між публічним акціонерним товариством «Вінницяобленерго» в особі СО «Літинські електричні мережі» (позивач, за договором Постачальник), та фермерським господарством «Літинка Плюс» (відповідач, за договором Споживач) укладено договір № ЛІ-044100 про постачання електричної енергії.

Відповідно до п.п. 1.1., 1.2. договору Постачальник (позивач) продає електричну енергію Споживачу (відповідач) для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю 60 кВт, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору. Розрахунковий період за даним договором прирівнюється до календарного місяця, протягом якого визначається обсяг енергії, що продається Споживачу за цей час та протягом якого Споживач повинен здійснити розрахунки за куплену електроенергію за тарифами, що діють на кінець розрахункового періоду.

Відповідно до п.п. 2.2., 2.2.2. договору, Постачальник зобов'язується виконувати умови договору; постачати Споживачу електроенергію, як різновид товару:

- в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 договору (додаток №1 «Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачам»);

- згідно з категорією струмоприймачів Споживача відповідно до ПУЕ та гарантованого рівня надійності електропостачання схем електропостачання, визначених додатком № 2 «Акт розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін»;

- із дотриманням граничних показників якості електричної енергії, визначених державними стандартами.

Споживач зобов'язується виконувати умови Договору, оплачувати Постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків № 3 «Порядок розрахунків» та № 4 «Графік зняття показників засобів обліку електроенергії» (п.п. 2.3.1., 2.3.3. договору).

Постачальник зобов'язується оплачувати Постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків № 3 «Порядок розрахунків» та № 4 «Графік зняття показників засобів обліку електроенергії». Здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії між електромережею Постачальника та електроустановки Споживача згідно з додатком № 5 «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії» (п.п. 2.3.3., 2.3.4. договору).

Пунктом 1 додатку № 3 до договору визначено, що оплата вартості використаної електричної енергії здійснюється Споживачем у формі попередньої оплати шляхом внесення грошових коштів на відповідний рахунок Постачальника до 15 числа розрахункового періоду 100% від вартості договірної величини споживання електроенергії протягом розрахункового періоду.

Споживач протягом 5 днів з моменту отримання рахунку на оплату спожитої електроенергії але не пізніше, ніж за два банківських дні до кінця розрахункового періоду зобов'язується здійснити остаточний розрахунок за спожиту електроенергію за розрахунковий період з урахуванням планових платежів.

Споживач зобов'язується протягом 5-ти днів з моменту отримання відповідного рахунку, здійснити оплату за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електричної енергії та потужності відповідно до умов, визначених у відповідному додатку до даного договору шляхом перерахування грошових кошів на відповідний рахунок Постачальника.

Відповідно до додатку № 4 до договору Споживач зобов'язаний до 15 числа місяця передати Постачальнику Акт про використану електричну енергію з показами лічильників. У разі неотримання Постачальником даних про спожиту електричну енергію від Споживача в зазначені терміни, визначення обсягу спожитої електричної енергії за поточний розрахунковий період здійснюється за середньодобовим обсягом споживання за попередній розрахунковий період з подальшим перерахунком у разі надання даних протягом наступного розрахункового періоду.

Пунктом 3.1.1. договору встановлено, що Постачальник має право отримувати від Споживача плату за поставлену електричну енергію за роздрібними тарифами, розрахованими згідно з Умовами та правилами здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, та інші платежі, обумовлені цим договором.

Згідно з п.7.1. договору облік електроенергії, спожитої Споживачем та (або) субспоживачами, приєднаними до електричних мереж Споживача, здійснюється згідно з вимогами ПУЕ та ПКЕЕ. У разі порушення Споживачем вимог нормативно-технічних документів щодо встановлення та експлуатації засобів обліку, їх показники не використовуються при розрахунках за спожиту електроенергію, а обсяги спожитої електроенергії визначаються Постачальником розрахунково згідно з вимогами додатку № 3.

Як свідчать матеріали справи, позивачем у грудні 2013 року та січні 2014 року виставлено відповідачу рахунки на оплату вартості спожитої останнім електроенергії.

Згідно з вимогами п. 6.11 Правил користування електричною енергією (ПКЕЕ) та договору про постачання електричної енергії Споживач має надавати енергопостачальнику інформацію щодо даних розрахункового обліку. У разі ненадання зазначеної інформації відповідно до вимог п. 6.39 ПКЕЕ протягом одного розрахункового періоду обсяг спожитої електроенергії визначається за середньодобовим обсягом споживання за попередній період, після чого розрахунок здійснюється за величиною дозволеної потужності.

Судом встановлено, що 14.01.2014 року згідно акту № 233-30 технічної перевірки вимірювального комплексу, відповідача відключено від електропостачання шляхом відключення вхідного автоматичного вимикача у зв'язку з невиконанням відповідачем умов договору в частині проведення оплати спожитої електричної енергії.

Всього за період грудень 2013 року та січень 2014 року відповідачу було поставлено електричну енергію на загальну суму - 1038,87 грн.. Крім того позивачем виставлено рахунки для оплати послуг з компенсації перетікання реактивної енергії на розподільчий рахунок в сумі 31,08 грн. та 195,12 грн. перевищення договірної величини електроспоживання. Рахунки направлено на адресу відповідача рекомендованим листом.

Як свідчать матеріали справи на момент звернення до суду з позовом про стягнення суми боргу за спожиту електричну енергію сума заборгованості відповідача складає 1 265,07 грн..

З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ч.6 ст.276 Господарського кодексу України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію (ч.7 ст.276 ГК України).

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Беручи до уваги встановлені обставини та наведені вище приписи законодавчих норм суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 1038,87 грн., 31,08 грн. плати за послуги з компенсації перетікання реактивної енергії та 195,12 грн. за перевищення договірної величини електроспоживання, підлягають задоволенню в повному обсязі як обґрунтовані та правомірні.

Окрім суми основного боргу позивачем заявлено до стягнення 5,46 грн. пені та 1,17 грн. 3% річних. Щодо зазначених вимог суд виходить з наступного.

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов'язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до п.3 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

У відповідності до ч.ч.1, 2 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно ч.1 ст.550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Статтею 230 Господарського кодексу України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Стаття 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Пунктом 4.2.1. договору передбачено, що за внесення платежів, передбачених п.п. 2.3.3-2.3.4 цього договору, з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, Споживач сплачує Постачальнику пеню в розмірі 0,75%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент виникнення заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

До позовної заяви позивачем надано розрахунок штрафних санкцій зі змісту якого неможливо встановити період їх нарахування.

З метою з'ясування наведених обставин, суд ухвалою про порушення провадження у справі зобов'язав позивача надати обґрунтований розрахунок ціни позову із зазначенням моменту виникнення боргу, його перебігу та погашення з посиланням на первинні документи (розрахунок провести окремо по кожній із заявлених суму, з посиланням на первинні документи).

Як свідчать матеріали справи, позивачем не виконано вказаних вимог суду.

Враховуючи наведене вище суд зважає на наступне.

В силу ст. ст. 4 3 , 33 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами, якими в розумінні ГПК України є належно засвідчені копії або оригінали. Крім того, оригінали доказів подаються згідно ст. 36 цього ж Кодексу на вимогу суду.

У відповідності зі ст. 115 ГПК України передбачена обов'язковість виконання рішень, ухвал, постанов суду на всій території України.

Як зазначено судом, позивачем не надано обґрунтованого розрахунку заявлених до стягнення штрафних санкцій, що позбавляє суд можливості, у відповідності зі ст. 43 ГПК України, повно, всебічно та об'єктивно оцінити докази, з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За вказаних обставин суд вбачає, що позивач без поважних причин не подав визначені судом матеріали необхідні для вирішення спору, що перешкоджає вирішенню спору, оскільки поважними визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами.

Враховуючи вищевикладене в його сукупності, позов в частині стягнення пені та 3% річних слід залишити без розгляду.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Всупереч наведеним вище нормам та вимогам суду відповідач не подав до суду жодного доказу в спростування позовних вимог позивача.

За таких обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з розподілом судових витрат за правилами ст. 49 ГПК України.

Керуючись п. 5 ч. 1 ст. 81, ст.ст.4 3 , 32, 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85, 115 Господарського процесуального кодексу України, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з фермерського господарства «Літинка Плюс» (22311, Вінницька область, Літинський район, с. Літинка, вул. Жовтнева, код ЄДРПОУ 36564623) на користь публічного акціонерного «Вінницяобленерго» в особі структурної одиниці «Літинські електричні мережі» (22300, Вінницька область, смт. Літин, вул. Дзержинського, 66, код 25510328) 1 038 (одну тисячу тридцять вісім) грн. 87 коп. - боргу за спожиту електричну енергію; 31 (тридцять одну) грн. 08 коп. - плати за послуги з компенсації перетікання реактивної енергії; 195 (сто дев'яносто п'ять) 12 коп. - перевищення договірної величини електроспоживання; 1817 (одну тисячу вісімсот сімнадцять) грн. 47 коп. - витрат зі сплати судового збору.

3. Позов в частині стягнення пені та трьох відсотків річних залишити без розгляду.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Копію рішення направити відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повне рішення складено 27.03.2014р.

Суддя Матвійчук В.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - відповідачу (22311, Вінницька область, Літинський район, с. Літинка, вул. Жовтнева)