Постанова

від 18.03.2014 по справі 2-6/180-2010

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2014 року Справа № 2-6/180-2010 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Панової І.Ю., суддів:Білошкап О.В., Погребняка В.Я., розглянувши касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю фірми "Союз-Віктан" ЛТД на ухвалу та постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 11.04.2013 року Севастопольського апеляційного господарського суду від 28.05.2013 року у справі № 2-6/180-2010 господарського суду Автономної Республіки Крим за заявою Закритого акціонерного товариства "Завод марочних вин та коньяків "Коктебель" провизнання банкрутом, за участю представників сторін: від Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Союз-Віктан" ЛТД - Ярош-Сейн І.В., дов. б/н від 08.01.2014 року; від Компанії Ютілія Лімітед (EUTILIA LIMITED) - Павленчик М.В., дов. б/н від 29.11.2013 року,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 21.12.2009 року за заявою боржника Закритого акціонерного товариства "Завод марочних вин та коньяків "Коктебель" (далі - ЗАТ "Завод марочних вин та коньяків "Коктебель") порушено провадження у справі № 2-6/180-2010 в порядку ст. ст. 8, 11, 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції до набрання чинності з 19.01.2013 року змін, внесених Законом України від 22.12.2011 року № 4212-VI) (далі - Закон про банкрутство).

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 11.04.2013 року у справі № 2-6/180-2010 (суддя - Шкуро В.М.) заяву Компанії Ютілія Лімітед (EUTILIA LIMITED) про визнання поточних грошових вимог в розмірі 718 669 366,34 російських рублів, що в еквіваленті становить 191 374 465,56 грн. згідно офіційного курсу НБУ, встановленого на 01.02.2013 року, задоволено; визнано грошові вимоги Компанії Ютілія Лімітед (EUTILIA LIMITED) в розмірі 718 669 366,34 російських рублів, що в еквіваленті становить 191 374 465,56 грн. згідно офіційного курсу НБУ, встановленого на 01.02.2013 року; зобов'язано ліквідатора ЗАТ "Завод марочних вин та коньяків "Коктебель" Кухту В.М. включити грошові вимоги Компанії Ютілія Лімітед (EUTILIA LIMITED) про визнання поточних грошових вимог в розмірі 718 669 366,34 російських рублів, що в еквіваленті становить 191 374 465,56 грн. згідно офіційного курсу НБУ, встановленого на 01.02.2013 року, та 1147,00 грн. витрат на оплату судового збору до реєстру вимог кредиторів боржника.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 28.05.2013 року у справі № 2-6/180-2010 (головуючий суддя - Сотула В.В., суддя - Голик В.С., суддя - Черткова І.В.) (з урахуванням ухвали Севастопольського апеляційного господарського суду від 31.05.2013 року у справі № 2-6/180-2010 про виправлення описки) апеляційні скарги ЗАТ "Завод марочних вин та коньяків "Коктебель", Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Союз-Віктан" ЛТД (далі - ТОВ фірма "Союз-Віктан" ЛТД) залишено без задоволення. Ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 11.04.2013 року у справі № 2-6/180-2010 залишено без змін.

Не погоджуючись із ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 11.04.2013 року та постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 28.05.2013 року у справі № 2-6/180-2010, ТОВ фірма "Союз-Віктан" ЛТД звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 11.04.2013 року та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 28.05.2013 року та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 31.05.2013 року у справі № 2-6/180-2010 про виправлення описки. Прийняти нову постанову, якою відмовити Компанії Ютілія Лімітед (EUTILIA LIMITED) у визнанні грошових вимог, заявлених у провадженні справи про банкрутство ЗАТ "Завод марочних вин та коньяків "Коктебель", у розмірі 718 669 366,34 російських рублів, що в еквіваленті становить 191 374 465,56 грн. згідно офіційного курсу НБУ, встановленого на 01.02.2013 року.

В обґрунтування доводів касаційної скарги ТОВ фірма "Союз-Віктан" ЛТД посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Компанія Ютілія Лімітед (EUTILIA LIMITED) подала до Вищого господарського суду України відзив на касаційну скаргу ТОВ фірми "Союз-Віктан" ЛТД, в якому просить залишити її без задоволення, а ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 11.04.2013 року та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 28.05.2013 року та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 31.05.2013 року у справі № 2-6/180-2010 про виправлення описки без змін.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 4 1 Господарського процесуального кодексу Україи (далі - ГПК України) господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.

Згідно з ст. 5 вказаного Закону, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України.

Згідно зі ст. 1 Закону про банкрутство, кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника. Відповідно до положень цієї ж статті конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство. Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі.

Виходячи з вимог ст.ст. 14, 15 Закону про банкрутство, обов'язок розгляду грошових вимог та надання правового аналізу поданих кредитором письмових доказів, підставам виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру та змісту, а також, обов'язок встановлення розміру та моменту виникнення грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює правосуддя в процедурах банкрутства.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 15.12.2008 року між Відкритим акціонерним товариством "Альфа-Банк" (далі - ВАТ "Альфа-Банк") та ТОВ фірмою "Союз-Віктан" ЛТД укладено угоду № 12623 про кредитування в російських рублях, за умовами якого ВАТ "Альфа-Банк" надав ТОВ фірмі Союз-Віктан" ЛТД" кредит у розмірі 650 000 000,00 російських рублів.

Також 15.12.2008 року між позикодавцем та позичальником укладено додаткову угоду № 1 до кредитного договору, відповідно до якої позикодавець надав позичальнику кредит в розмірі 650 000 000,00 російських рублів з датою погашення 15.06.2009 року, сплатою процентів за кредитування за ставкою з розрахунку 19,95 % річних.

Згідно з п. 1.8 кредитного договору виконання позичальником своїх зобов'язань за вказаним договором забезпечено порукою ЗАТ "Завод марочних вин та коньяків "Коктебель", про що укладений договір від 15.12.2008 року № 126213/п1.

24.06.2010 року між ВАТ "Альфа-Банк" та Компанією Ютілія Лімітед (EUTILIA LIMITED) укладено договір про відступлення права вимоги №1 до кредитного договору.

На підставі звернення Компанії Ютілія Лімітед (EUTILIA LIMITED) з позовом до суду рішенням Арбітражного суду м. Москви від 19.08.2010 року у справі № 151150/09-10-835 стягнуто солідарно з ТОВ фірми "Союз-Віктан" ЛТД, ЗАТ "Завод марочних вин та коньяків "Коктебель", ТОВ "Союз-Віктан Трейд" на користь Компанії Ютілія Лімітед (EUTILIA LIMITED) заборгованість за угодою № 12623 від 15.12.2008 року про кредитування в російських рублях в сумі 718 669 366,34 російських рублів.

Після чого, 22.11.2012 року ухвалою Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим у справі № 121/9746/12, яка залишена без змін ухвалою апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 25.12.2012 року, надано дозвіл на примусове виконання на території України рішення Арбітражного суду м. Москви від 19.08.2010 року у справі № 151150/09-10-835.

Враховуюче зазначене, Компанія Ютілія Лімітед (EUTILIA LIMITED) стверджує, що є поточним кредитором боржника у справі про банкрутство, оскільки її грошові вимоги отримали своє підтвердження в Україні з моменту набрання чинності рішення апеляційної інстанції - 25.12.2012 року. Тобто, вимоги виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Суд першої інстанції погодився з такою позицією Компанії Ютілія Лімітед (EUTILIA LIMITED), визнав грошові вимоги Компанії Ютілія Лімітед (EUTILIA LIMITED) в розмірі 718 669 366, 34 російських рублів, що в еквіваленті становить 191 374 465, 56 грн. згідно офіційного курсу НБУ, встановленого на 01.02.2013 року поточними та такими, що підлягають внесенню до реєстру кредиторів четвертої черги задоволення.

Суд апеляційної інстанції погодився з судом першої інстанції, вказавши, що такі висновки відповідають нормам чинного законодавства та фактичним обставинам у справі.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що такі висновки судів попередніх інстанцій є передчасними, оскільки зроблені з порушенням приписів ст. 43 ГПК України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Згідно з п. п. 1, 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року № 6 "Про судове рішення" рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: - чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; - чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; - яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Оскаржувані ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції вказаним вимогам не відповідають.

Як вбачається з матеріалів справи, суди попередніх інстанцій при винесенні оскаржуваних рішень, виходили з того, що вимоги Компанії Ютілія Лімітед (EUTILIA LIMITED), що виникли на підставі кредитного договору, мають бути визнані та включені до реєстру вимог кредиторів у російських рублях з відображенням їх в національній валюті відповідно до офіційного курсу гривні до російського рубля, встановленого Національним Банком України на дату звернення кредитора із заявою з грошовими вимогами - 01.02.2013 року та визначені у розмірі 191 374 465,56 грн.

При цьому, судами попередніх інстанцій, не враховано, що відповідно до п. 8 ст. 395 Цивільного процесуального кодексу України, якщо в рішенні іноземного суду суму стягнення зазначено в іноземній валюті, суд, який розглядає це клопотання, визначає суму в національній валюті за курсом Національного Банку України на день постановлення ухвали.

Згідно зі ст. 398 Цивільного процесуального кодексу України на підставі рішення іноземного суду та ухвали про надання дозволу на його примусове виконання, що набрала законної сили, суд видає виконавчий лист, який надсилається для виконання в порядку, встановленому законом.

22.11.2012 року ухвалою Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим у справі № 121/9746/12, яка залишена без змін ухвалою апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 25.12.2012 року, надано дозвіл на примусове виконання на території України рішення Арбітражного суду м. Москви від 19.08.2010 року у справі № 151150/09-10-835.

Вказаною ухвалою визначено суму стягнення в національній валюті за курсом Національного Банку України у розмірі 182 815 116,00 грн.

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Як вбачається з матеріалів справи, при винесенні оскаржуваних рішень, судом першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, грошові вимоги Компанії Ютілія Лімітед (EUTILIA LIMITED) визнано у розмірі 191 374 465, 56 грн., тобто фактично змінено розмір суми, яка була визначена для стягнення ухвалою Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим у справі № 121/9746/12.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, ЗАТ "Завод марочних вин та коньяків "Коктебель" є поручителем за виконання позичальником ТОВ фірмою "Союз-Віктан" ЛТД" своїх зобов'язань за кредитним договором № 12623 від 15.12.2008 року.

При цьому, щодо основного боржника ТОВ фірми "Союз-Віктан" ЛТД" також порушено провадження у справі про банкрутство.

Судами попередніх інстанцій не встановлено чи заявляла Компанія Ютілія Лімітед (EUTILIA LIMITED) в межах справи про банкрутство ТОВ фірми "Союз-Віктан" ЛТД" свої вимоги до боржника на підставі невиконання ним зобов'язань за кредитним договором № 126213 від 15.12.2008 року. Якщо такі вимоги заявлялись, то в якому розмірі, і чи були вони визнані судом повністю чи частково.

Виходячи із викладеного та враховуючи, що оцінка доказів і з'ясування обставин у справі на підставі ст. 111 7 ГПК України знаходяться поза межами компетенції суду касаційної інстанції, а прийнятті у справі судові акти не можна вважати законними та обґрунтованими, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про їх скасування з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, і, в залежності від встановлених обставин, вирішити спір у відповідності з нормами матеріального і процесуального права, що підлягають застосуванню до відповідних правовідносин.

Керуючись ст. ст. 111 7 , 111 9 - 111 13 ГПК України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Союз-Віктан" ЛТД задовольнити частково.

Ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 11.04.2013 року та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 28.05.2013 року у справі № 2-6/180-2010 (з урахуванням ухвали Севастопольського апеляційного господарського суду від 31.05.2013 року) скасувати.

Справу № 2-6/180-2010 передати на новий розгляд до господарського суду Автономної Республіки Крим в іншому складі суду.

Головуючий: Панова І.Ю. Судді: Білошкап О.В. Погребняк В.Я.