Постанова

від 11.03.2014 по справі 826/2040/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

11 березня 2014 року 16:18 № 826/2040/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., при секретарі судового засідання Хилі І.В. та за участю представників: позивача - Тернового Р.Б., відповідача - Цюрупи Д.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Екватор-А» доДержавної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві провизнання незаконним та скасування наказу № 17 від 31 січня 2014 року, - На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 11 березня 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

17 лютого 2014 року до Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Екватор-А» (далі - ТОВ «Екватор-А») з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі - ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, відповідач) про визнання незаконним та скасування наказу № 17 від 31 січня 2014 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що оскаржуваний наказ відповідача є необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню, оскільки податковий орган не дослідив в повній мірі обставини справи, не проаналізував усі наявні листи ТОВ «Екватор-А», а також відповідні норми Податкового кодексу України.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги повністю підтримав та просив їх задовольнити.

Відповідач - Державна податкова інспекція у Подільському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві в своїх запереченнях просив суд в задоволенні адміністративного позову ТОВ «Екватор-А» повністю відмовити, оскільки при винесенні наказу діяв в рамках чинного законодавства України.

На думку представника відповідача, позивач за формальними обставинами намагається скасувати правовстановлюючий акт, тоді як це може в подальшому сприяти уникненню від фінансової відповідальності за порушення вимог податкового законодавства, встановленого за наслідками проведеної перевірки.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Екватор-А» (код ЄДРПОУ 33639727) зареєстроване Подільською районною у м. Києві державною адміністрацією 28 липня 2005 року, запис в ЄДР № 1 071 102 0000 003014). Місцезнаходження ТОВ «Екватор-А»: 04071, м. Київ, вул. Межигірська, 39/20.

ТОВ «Екватор-А» взято на податковий облік в органах державної податкової служби 17 серпня 2005 року за № 1968 та станом на час винесення оскаржуваного наказу перебуло в ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві.

Наказом № 117 від 31 січня 2014 року, виданим ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві призначено проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Екватор-А» (код за ЄДРПОУ 33639727) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «ГАЛАНД СЕРВІС ГРУП» (код за ЄДРПОУ 38005712), ПАФ «Дрос» (код за ЄДРПОУ 13737653), ТОВ «ЮЖСПЕЦАТОМЕНЕРГОМОНТАЖ» (код за ЄДРПОУ 33010817), ПП «ОВД-Трейд» (код за ЄДРПОУ 37091177), ТОВ «Компанія «Інтербазіс» (код за ЄДРПОУ 37194178), ТОВ «Інвестком-Капітал» (код за ЄДРПОУ 37240660), ТОВ «УКРДРІМ» (код за ЄДРПОУ 36302590), ТОВ «Дк Трейдинг Лтд» (код за ЄДРПОУ 36302170), ТОВ «Каренстайл» (код за ЄДРПОУ 37045618) за період з 01.01.2010р. по 31.12.2012р.

Незгода з вказаним наказом відповідача обумовила звернення позивача до суду з адміністративним позовом.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення представників позивача та відповідача, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд не погоджується з доводами ТОВ «Екватор-А», виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підпунктом 16.1.5 пункту 16.1. статті 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПК України) передбачено, що платник податків зобов'язаний подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов'язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання.

Контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок та в інших випадках, передбачених статтею 39 цього Кодексу;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної;

5) у разі проведення зустрічної звірки;

6) в інших випадках, визначених ПК України.

Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Інформація на запит контролюючого органу надається Національним банком України, іншими банками безоплатно у порядку і обсягах, встановлених Законом України "Про банки і банківську діяльність".

Порядок отримання інформації контролюючими органами за їх письмовим запитом визначається Кабінетом Міністрів України (п. 73.3 ст. 73 ПК України).

Відповідно до пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Як встановлено судом, відповідачем на адресу ТОВ «Екватор-А», у відповідності до пп. 16.1.5 п.16.1 ст.16, п. 20.1 ст. 20, ст. 85 ПК України, надіслано запит від 25.12.2013р. № 8364/10/26-56-22-01-12 «Щодо надання пояснень та документальних підтверджень по фінансово-господарським операціям з ТОВ «ГАЛАНД СЕРВІС ГРУП», ПАФ «Дрос», ТОВ «ЮЖСПЕЦАТОМЕНЕРГОМОНТАЖ», ПП «ОВД-Трейд», ТОВ «Компанія «Інтербазіс», ТОВ «Інвестком-Капітал», ТОВ «УКРДРІМ», ТОВ «Дк Трейдинг Лтд», ТОВ «Каренстайл» за період з 01.01.2010р. по 31.12.2012р.».

Лише 04 лютого 2014 року на вказаний вище запит листом № 1 позивачем надано документи які витребовувалися, втім в меншому обсязі, ніж перелік який витребовувався.

Наказом № 117 від 31 січня 2014 року, виданим ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві призначено проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Екватор-А» (код за ЄДРПОУ 33639727) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «ГАЛАНД СЕРВІС ГРУП» (код за ЄДРПОУ 38005712), ПАФ «Дрос» (код за ЄДРПОУ 13737653), ТОВ «ЮЖСПЕЦАТОМЕНЕРГОМОНТАЖ» (код за ЄДРПОУ 33010817), ПП «ОВД-Трейд» (код за ЄДРПОУ 37091177), ТОВ «Компанія «Інтербазіс» (код за ЄДРПОУ 37194178), ТОВ «Інвестком-Капітал» (код за ЄДРПОУ 37240660), ТОВ «УКРДРІМ» (код за ЄДРПОУ 36302590), ТОВ «Дк Трейдинг Лтд» (код за ЄДРПОУ 36302170), ТОВ «Каренстайл» (код за ЄДРПОУ 37045618) за період з 01.01.2010р. по 31.12.2012р., тривалістю 5 робочих днів. Термін проведення перевірки з 03.02.2014р. по 07.02.2014р.

Копію вказаного наказу та направлення на перевірку було вручено представнику позивача 03 лютого 2014 року.

Документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Екватор-А» була фактично проведена службовими особами ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві у період з 03.02.2014р. по 07.02.2014р., за наслідками проведення якої складено Акт № 445/26-56-22-01-03/33639727 від 13.02.2013 року.

З приводу встановлених під час розгляду справи фактів, суд зазначає наступне.

За змістом п. 81.1 ст. 81 ПК України посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення документальної виїзної перевірки за наявності підстав для її проведення, визначених цим Кодексом, і фактичної перевірки, яка проводиться з підстав, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (об'єкта), перевірка якого проводиться (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється), мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби.

Непред'явлення платнику податків (його посадовим (службовим) особам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) направлення на проведення перевірки або пред'явлення направлення, оформленого з порушенням вимог, установлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці другому цього пункту, не дозволяється.

Так, згідно позиції Верховного Суду України, висловленій в постанові від 24 грудня 2010 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Foods and Goods L.T.D.» до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька, третя особа - Державна податкова адміністрація в Донецькій області, про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом не допуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до проведення перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється контролюючими органами.

Тобто, згідно з правовою позицією Верховного Суду України, саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе. Водночас, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки.

Відтак, з огляду на наведене, позови платників податків, спрямовані на оскарження рішень (у тому числі наказів про призначення перевірки), дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки.

В іншому разі в задоволенні відповідних позовів має бути відмовлено, оскільки правові наслідки оскаржуваних дій за таких обставин є вичерпаними, а отже, задоволення позову не може призвести до відновлення порушених прав платника податків, оскільки після проведення перевірки права платника податків порушують лише наслідки проведення відповідної перевірки.

Відповідно до ч. 1 ст. 244 -2 Кодексу адміністративного судочинства України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Як підтверджено матеріалами справи, позивач допустив посадових осіб відповідача до проведення перевірки, фактично погодився з діями ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, що були вчинені останніми до початку виїзної документальної позапланової перевірки. При цьому, своїм правом не допуску посадових осіб до проведення перевірки не скористався.

Таким чином, враховуючи викладене вимога позивача про визнання незаконним та скасування наказу ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві № 17 від 31 січня 2014 року щодо проведення документальної позапланової перевірки ТОВ «Екватор-А», задоволена бути не може.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. ст. 69, 70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищезазначене, суд всебічно, повно та об'єктивно, за правилами, встановленими ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представників сторін по справі, вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими, у зв'язку із чим в задоволені адміністративного позову слід відмовити повністю.

Враховуючи положення ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, відшкодування судового збору позивачу не підлягає.

Керуючись ст. ст. 69-71, ст. 94, ст. 128, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Екватор-А» відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя І.М. Погрібніченко

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 17.03.2014р.