Постанова

від 24.03.2014 по справі 909/786/13

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" березня 2014 р. Справа № 909/786/13

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого-судді Михалюк О.В.

суддів Новосад Д.Ф.

Мельник Г.І.

розглянув апеляційну скаргу ПАТ КБ «Приватбанк»

на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 23.09.2013р.

у справі № 909/786/13

за позовом ПАТ КБ «Приватбанк», м.Дніпропетровськ

до ліквідаційної комісії товариства з обмеженою відповідальністю «Авалон-Віндор», м.Івано-Франківськ

про зобов»язання вчинити дії ,

з участю представників :

від скаржника - не з»явився

від відповідача - не з»явився

Сторони належним чином були повідомлені про день та час слухання справи, однак повноважних представників в засідання не скерували, в зв"язку з чим колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за наявними у справі доказами.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 23.09.2013р. у справі № 909/786/13 (суддя Фанда О.М.) задоволено частково позов Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк», м.Дніпропетровськ до ліквідаційної комісії Товариства з обмеженою відповідальністю "Авалон-Віндор" про зобов'язання ліквідаційної комісії ТзОВ "Авалон-Віндор" в особі голови ліквідаційної комісії Поповської О.В. визнати в повному обсязі вимоги публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" зі сплати заборгованості за кредитним договором №117М від 27.05.2008 року, яка станом на 01.04.2013 року становить 329 233 грн. 99 коп., з них: 90 416 грн. 36 грн. - прострочена заборгованість по тілу кредиту, 148 525 грн. 72 коп. - прострочена заборгованість за відсотками, 74 376 грн. 01 коп. - заборгованість за пенею, нараховані за п.6.6 договору штрафи - 250,00 грн. (фіксована частина) та 15 665 грн. 90 коп. (відсоткова частина в розмірі 5%); а також заборгованість за договором про відкриття банківського рахунку станом на 05.04.2011 року в розмірі 143 грн. 80 коп., включивши зазначені вимоги до реєстру вимог кредиторів, а також до ліквідаційного балансу товариства з обмеженою відповідальністю "Авалон-Віндор"; визнано вимоги кредитора публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (вул.Набережна Перемоги, 50, м. Дніпропетровськ, 49094, код 14360570) до товариства з обмеженою відповідальністю "Авалон-Віндор" (вул. Короля Данила, 16-В, м. Івано-Франківськ, 76010, код 35516926) зі сплати заборгованості за кредитним договором №117М від 27.05.2008 року на суму 251 139 грн. 12 коп. (двісті п"ятдесят одна тисяча сто тридцять дев"ять гривень дванадцять копійки), з них: простроченої заборгованості по тілу кредиту в сумі 90 416 грн. 36 грн. (дев"яносто тисяч чотириста шістнадцять гривень тридцять шість копійки); простроченої заборгованості за відсотками в сумі 148 525 грн. 72 коп. (сто сорок вісім тисяч п"ятсот двадцять п"ять гривень сімдесят дві копійки); простроченої заборгованості по відсотковій частині штрафу в розмірі 5% на суму 11 947 грн. 04 коп. (одинадцять тисяч дев"ятсот сорок сім гривень чотири копійки) та фіксованій частині штрафу в сумі 250 грн. 00 коп. (двісті п"ятдесят гривень); зобов»язано ліквідаційну комісію товариства з обмеженою відповідальністю "Авалон-Віндор" (вул. Короля Данила, 16-В, м. Івано-Франківськ, 76010, код 35516926) в особі голови ліквідаційної комісії Поповської О.В. визнати кредитором Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпропетровськ, 49094, код 14360570) із загальною сумою вимог 251 139 грн. 12 коп. (двісті п"ятдесят одна тисяча сто тридцять дев"ять гривень дванадцять копійки), з них: простроченої заборгованості по тілу кредиту в сумі 90 416 грн. 36 грн. (дев"яносто тисяч чотириста шістнадцять гривень тридцять шість копійки); простроченої заборгованості за відсотками в сумі 148 525 грн. 72 коп. (сто сорок вісім тисяч п"ятсот двадцять п"ять гривень сімдесят дві копійки); простроченої заборгованості по відсотковій частині штрафу в розмірі 5% на суму 11 947 грн. 04 коп. (одинадцять тисяч дев"ятсот сорок сім гривень чотири копійки) та фіксованій частині штрафу в сумі 250 грн. 00 коп. (двісті п"ятдесят гривень) та включити їх до реєстру вимог кредиторів та ліквідаційного балансу товариства з обмеженою відповідальністю "Авалон-Віндор"; стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Авалон-Віндор" (вул. Короля Данила, 16-В, м. Івано-Франківськ, 76010, код 35516926) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпропетровськ, 49094, код 14360570) - 5 024 грн. 98 коп. (п"ять тисяч двадцять чотири гривні дев"яносто вісім копійки) судового збору; в частині позовних вимог щодо визнання ліквідаційною комісією товариства з обмеженою відповідальністю "Авалон-Віндор" пені в сумі 74 376 грн.01 коп. та включення їх в реєстр вимог кредиторів та ліквідаційного балансу товариства з обмеженою відповідальністю "Авалон-Віндор" - позов залишити без розгляду; в решті позову - відмовлено.

Не погоджуючись з даним рішенням позивач - ПАТ КБ «Приватбанк» подав до Львівського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати згадане рішення, посилаючись, зокрема, на те, що воно є незаконне, винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, в порушення статті 43 ГПК України господарський суд не вжив заходів, спрямованих на всебічне, повне і об»єктивне встановлення всіх обставин справи, оскільки, як зазначає скаржник, суд першої інстанції безпідставно зменшив суму штрафу та залишив вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» в частині стягнення пені без розгляду, не звертаючи увагу на належні докази, які містяться в матеріалах справи та не оспорювались сторонами. Крім того, відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості за договором про відкриття банківського рахунку, суд першої інстанції необгрунтовано виходив із того, що позивачем не доведено тих обставин, на які він посилався, як на підставу своїх вимог, так як надаючи пояснення в судовому засіданні представник відповідача уникала пояснень щодо наявності укладеного договору банківського рахунку, при цьому ігноруючи як умови самого договору так і відомостей зведеного реєстру тарифів на послуги, у відповідності до яких і було нараховано дану заборгованість у розмірі 143,80 грн.

Наводить скаржник і інші доводи, що є на його думку підставою для скасування оскаржуваного рішення.

Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

27 травня 2008 року між закритим акціонерним товариством комерційний банк "ПриватБанк", правонаступником якого є публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк", внаслідок зміни типу банку відповідно до рішення загальних зборів акціонерів від 30.04.2009 року (по договору - Банк/по справі - позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "Авалон-Віндор" (по договору - позичальник/по справі - відповідач) укладено кредитний договір №117М, за умовами якого Банк (позивач по справі) надав позичальнику (відповідачу по справі) у тимчасове користування на умовах повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти (кредит) в сумі 110 000 грн. 00коп. (п.1.1 та п.1.2. Договору).

Внаслідок неналежного виконання позичальником (відповідачем по справі) своїх зобов"язань за кредитним договором №117М від 27.05.2008 року позивач звернувся до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська з позовом про стягнення з ТзОВ "Авалон-Віндор" заборгованості в сумі 173 775 грн. 46 коп.

Рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 21.04.2011 року вищезазначені позовні вимоги задоволено та стягнуто з ТзОВ "Авалон-Віндор" на користь ПАТ КБ "Приватбанк" заборгованість в сумі 173 775 грн. 46 коп.

Як зазначає позивач вищезазначене рішення суду відповідачем виконано частково.

22 квітня 2013 року ПАТ КБ "Приватбанк", внаслідок отримання ним відомостей про те, що ТзОВ "Авалон-Віндор" перебуває на стадії припинення та визначення засновниками (учасниками) строку для заявлення кредиторами своїх вимог - до 15.05.2013 року, направив заяву з вимогами до боржника про визнання грошових вимог на суму 329 377 грн.79 коп., з них: з них: 90 416 грн. 36 грн. - прострочена заборгованість, 148 525 грн. 72 коп. - прострочена заборгованість за відсотками, 74 376 грн. 01 коп. - заборгованість за пенею, нараховані за п.6.6 договору штрафи - 250,00 грн. - фіксована частина та 15 665 грн. 90 коп. - відсоткова частина в розмірі 5%, а також заборгованість за договором про відкриття банківського рахунку станом на 05.04.2011 року в розмірі 143 грн.80 коп. та зобов"язання ліквідаційної комісії ТзОВ "Авалон-Віндор" в особі голови ліквідаційної комісії Поповської О.В. визнати кредитором Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" із загальною сумою 329 377 грн. 79 коп. та включення їх до Реєстру вимог кредиторів.

Листом від 24.05.2013 року, за результатом розгляду зазначеної вище заяви, головою ліквідаційної комісії ТзОВ "Авалон-Віндор" Поповською О.В. повідомлено, про часткове визнання вимог Публічного акціонерного товариство Комерційний банк "Приватбанк" на суму 173 775 грн.46 коп. та включення їх до Реєстру вимог кредиторів. В решті кредиторських вимог відмовлено.

Отже, підставою звернення є відмова голови ліквідаційної комісії товариства з обмеженою відповідальністю "Авалон-Віндор" Поповської О.В. визнати вищезазначені кредиторські вимоги.

Відповідно до частин 1 та 7 статті 59 Господарського кодексу України припинення діяльності суб"єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації - за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб - засновників суб"єкта господарювання чи їх правонаступників, а у випадках, передбачених цим Кодексом, - за рішенням суду; скасування державної реєстрації позбавляє суб"єкта господарювання статусу юридичної особи і є підставою для вилучення його з державного реєстру; суб"єкт господарювання вважається ліквідованим з дня внесення до державного реєстру запису про припинення його діяльності; такий запис вноситься після затвердження ліквідаційного балансу відповідно до вимог цього Кодексу.

Пунктом 2 статті 60 Господарського кодексу України та пунктом 4 статті 105 Цивільного кодексу України встановлено, що комісія з припинення юридичної особи поміщає в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї. Цей строк не може становити менше двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи.

Положеннями частини 2 статі 112 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право до затвердження ліквідаційного балансу юридичної особи звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії.

Частиною 3 статті 112 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.

Частиною 8 статті 111 Цивільного кодексу України встановлено, що ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач звернувся з вимогою до відповідача та суду у встановлений законом строк.

Як встановлено з матеріалів справи правовідносини між публічним акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк" та товариством з обмеженою відповідальністю виникли на підставі кредитного договору №117М від 27.05.2008 року.

Відповідно до умов даного договору Банк (позивач по справі) надав позичальнику (відповідачу по справі) у тимчасове користування на умовах повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти (кредит) в сумі 110 000 грн. 00 коп. (п.1.1 та п.1.2. Договору. Відповідно до п.1.4 кредитного договору кредит надано позичальнику на наступні цілі: придбання обладнання. Термін дії договору з моменту підписання договору обома сторонами до повного виконання зобов"язань сторонами за даним Договором (п.7.1 Договору). Договір підписаний сторонами та скріплений печатками.

Відповідно до п. 1.3. зазначеного вище договору повернення кредиту здійснюється відповідно до Графіка погашення кредиту, відсотків та винагороди (Додаток №1) , який є невід"ємною частиною цього договору та визначено строк користування кредитом до 26.05.2011 року (п.1.3 Договору).

Згідно п.4.1 Договору за користування кредитом у період з дати списання коштів з позичкового рахунка до дати погашення кредиту позичальник сплачує відсотки в розмірі 24% річних.

В силу п.4.2. Договору сплата відсотків за користування кредитом, передбачених п.4.1 даного договору здійснюється в дату сплати відсотків (кожного поточного місяця), відповідно до Графіка погашення кредиту, відсотків та винагороди (Додатку №1 до Договору). При несплаті відсотків у зазначений термін, вони вважаються простроченими.

Пунктами 4.3 та 4.4. Кредитного договору передбачено, що при порушенні позичальником зобов"язань по погашенню кредиту відповідно до п.4.3 Договору позичальник сплачує банку відсотки за користування кредитом в розмірі 48% річних від суми залишку непогашеної заборгованості до 10 числа кожного поточного місяця, починаючи з дати підписання даного договору.

Разом з тим, абзацом 2 пункту 4.6 встановлено, що позичальник сплачує також банку винагороду за оформлення кредитного договору в розмірі 0,5% від суми кредиту, яка сплачується одноразово при першому погашенні відсотків по кредиту в дату зазначену в Графіку погашення кредиту, відсотків, і винагороди.

В силу ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України між сторонами на підставі договору виникли зобов"язальні відносини.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов"язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб"єкти господарування та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов"язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов"язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ч.2 ст.1054 Цивільного кодексу України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа І цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті договору.

Частиною 2 ст.1050 Цивільного кодексу України (параграф І глави 71) визначено, якщо договором встановлений обов"язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього кодексу.

В супереч зазначеним нормам у відповідача виникла заборгованість перед позивачем по Кредитному договору №117М від 27.05.08 щодо оплати кредиту та відсотків, що підтверджується розрахунком заборгованості.

За змістом статті 614 Цивільного кодексу України підставою для відповідальності за порушене зобов'язання є наявність вини особи, на яку покладається обов'язок доведення відсутності своєї вини.

Ураховуючи, що відповідач не надав суду доказів, які могли б підтвердити відсутність його вини у порушенні ним грошового зобов'язання перед позивачем у розрахованій останнім сум тіла кредиту та відсотків за користування кредитом, суд підставно погодився з позивачем щодо порушення товариством з обмеженою відповідальністю "Авалон-Віндор" зобов'язань за кредитним договором.

Таким чином, сума заборгованості відповідача в розмірі 238942 грн.08 коп., з них: 90 416 грн.36 коп. - заборгованість по кредиту та 148 525 грн.72 коп. - заборгованість по відсотках є обгрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині визнання ліквідаційною комісією ТзОВ "Авалон-Віндор" пені в сумі 74 376 грн.01 коп. та включення їх в реєстр вимог кредиторів та ліквідаційного балансу ТзОВ "Авалон-Віндор", то в цій частині позов обгрунтовано залишено без розгляду. При цьому судом враховано наступне.

Згідно з положеннями ст. 36 ГПК України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору; письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії; оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Положення ГПК України не передбачають вчинення з боку суду дій спрямованих на примусове вилучення документів, які не надаються сторонами, а всі можливі дії, спрямовані на встановлення зазначених обставин при безпосередньому дослідженні доказів необхідних для вирішення спору, судом були вчинені.

Обов"язок по доведенню обставин покладено положеннями Господарського процесуального кодексу України на сторони у справі, і в даному випадку на позивача. Право на звернення до суду обумовлюється фактом порушення прав особи станом на час звернення до суду, і зазначений факт порушення права має бути доведений належними доказами. Доведення факту порушення прав позивача не є обов"язком суду, яким в свою чергу надається оцінка доводам сторін з урахуванням представлених ними доказів.

Невиконання вимог суду, ненадання позивачем витребуваних судом відомостей та документів протягом тривалого часу перешкоджає всебічно та об"єктивно встановити обставини справи, повно дослідити обґрунтованість позовних вимог по справі та прийняти правильне та обґрунтоване рішення в межах встановлених процесуальних строків.

Вирішення спору в частині стягнення пені за наявними матеріалами є неможливим, та спричинене саме невиконанням позивачем вимог суду щодо надання витребуваних документів.

Вимоги суду, які в силу положень процесуального кодексу є обовязковими для всіх установ, підприємств, організацій позивачем не виконані, жодних поважних причин з яких виявилось неможливим з'ясувати відповідні обставини, надати суду витребувані документи, на виконання вимог викладених в ухвалі суду від 18.09.13 позивачем не повідомлено, що відповідно унеможливлює вирішення спору по суті, перешкоджає встановленню дійсних обставин справи з метою з'ясування обґрунтованості заявлених вимог.

З поданого позивачем розрахунку позовних вимог неможливо встановити період нарахування пені, а саме чи враховано приписи ст. 232 Господарського кодексу України та графіку погашення заборгованості, оскільки відповідачем частково здійснювалось погашення боргу, проте, період сплати коштів (з урахуванням графіку погашення чи без) позивачем не відображено у розрахунку, що унеможливлює здійснення самостійного розрахунку судом пені з метою перевірки обгрунтованості заявленої суми.

Згідно п.5 ч.1ст.81 ГПК України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не зявився на виклик у засідання господарського суду і його незявлення перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на наведене, враховуючи, що після усунення підстав, з яких заява була залишена без розгляду, позивач має право звернутись до суду в загальному порядку, суд підставно дійшов висновку, що позов в частині зобов"язання ліквідаційну комісію товариства з обмеженою відповідальністю "Авалон-Віндор" визнати пеню та включити її до Реєстру вимог кредиторів та ліквідаційного балансу має бути залишений без розгляду.

Щодо позову в частині зобов"язати ліквідаційну комісію товариства з обмеженою відповідальністю "Авалон-Віндор" визнати штрафи в розмірі 15 665 грн. 90 коп. (відсоткова частина в розмірі 5%) та 250 грн. 00 коп. (фіксована частина) і включення їх в реєстр вимог кредиторів та ліквідаційного балансу ТзОВ "Авалон-Віндор", то суд бере до уваги наступне.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України встановлено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Згідно із ч. 1 ст. 220 Господарського кодексу України боржник, який прострочив виконання господарського зобов'язання, відповідає перед кредитором (кредиторами) за збитки, завдані простроченням, і за неможливість виконання, що випадково виникла після прострочення.

Відповідно до ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Стаття 230 цього ж кодексу штрафними санкціями визнає господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання чи неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ст. 549, 550 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Право на неустойку виникає незалежно у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Пунктом 6.2 даного Договору передбачено, що при порушенні позичальником зобов"язань, передбачених пунктом 2.2.8, 2.2.9, 2.2.12 цього договору позичальник сплачує банку за кожен випадок порушення штраф в розмірі 2% від суми отриманого кредиту.

Відповідно до п. 6.4. Договору нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов"язань, передбачених п.п. 6.1, 6.2, 6.3 договору здійснюється протягом трьох років від дня, коли відповідне зобов"язання повинне було бути виконане позичальником.

Здійснивши перерахунок нарахування штрафів, суд прийшов до правильного висновку про часткове їх задоволення, зокрема штраф в сумі 250 грн. 00 коп. (фіксована частина) та 11 947 грн.09 коп. (відсоткова частина в розмірі 5%). В частині стягнення 3 718 грн. 86 коп. (відсоткова частина в розмірі 5%) обгрунтовано відмовлено, у зв"язку з недоведеністю позивачем розміру пені.

Щодо решти позовних вимог, зокрема в частині зобов"язання ліквідаційну комісію товариства з обмеженою відповідальністю "Авалон-Віндор" визнати заборгованість за договором про відкриття банківського рахунку в розмірі 143 грн.80 коп. та включити її в реєстр вимог кредиторів та ліквідаційного балансу ТзОВ "Авалон-Віндор", то суд виходить з наступного.

Згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог статті 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Всупереч вищезазначеної норми закону позивачем не доведено наявність боргу належними доказами по справі.

За таких обставин, доводи скаржника зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

На підставі наведеного та відповідно до вимог ст.ст.91,101-105 ГПК України,-

Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 23.09.2013р. у справі № 909/786/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Судові витрати покласти на скаржника.

Повний текст постанови складено « 27» березня 2014р.

Головуючий суддя Михалюк О.В.

суддя Новосад Д.Ф.

суддя Мельник Г.І.