Постанова

від 28.03.2014 по справі 254/1362/14-а

БУДЬОННІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДОНЕЦЬКА

Справа № 254/1362/14-а

Провадження № 2а/254/92/2014

П О С Т А Н О В А

іменем України

27 березня 2014 року м. Донецьк

Будьоннівський районний суд м. Донецька у складі:

Головуючий-суддя Сенчишин Ф.М.

При секретарі Литовченко М.О.

За участю позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу адміністративної юрисдикції за адміністративним позовом ОСОБА_1 до УДАІ ГУМВС України в Донецькій області та т.в.о. ІДПС РДПС ВДАІ ДМУ ГУМВС України в Донецькій області Павленка Євгена Олександровича про скасування постанови про накладення на позивача адміністративного стягнення,

В С Т А Н О В И В:

Згідно позову, постановою Серії ПСІ № 141181 від 19 лютого 2014 року т.в.о. інспектора ДПС РДПС ВДАЇ ДМУ старшини міліції Павленка Євгена Олександровича на позивача накладено адміністративне стягнення за ст. 122 ч. 2 КУпАП у розмірі 425 гривень через порушення пункту 16.2 Правил дорожнього руху. Відповідно до вищезазначеної постанови, ОСОБА_1 19 лютого 2014 року о 07 годині 15 хвилин в м. Донецьку, керуючи автомобілем ВАЗ 211340 державний номер НОМЕР_1, при повороті праворуч з пр-ту Павших Комунарів на вул. Постишева не надав переваги в русі пішоходу, який знаходився на нерегульованому пішохідному переході, чим порушив правила проїзду перехресть. Постанова не відповідає обставинам справи та вимогам законодавства з таких підстав. Позивач, виконуючи поворот праворуч переконався що пішоходи, яким може бути створена загроза або небезпека, відсутні, продовжив рух. У той момент, коли він вже знаходився на проїзній частині на яку повертав, що має дві смуги для руху транспортних засобів в попутному напрямку та трамвайну колію, з лівої від нього сторони з тротуару на проїзну частину вибіг пішохід. По перше, слід зазначити, що відповідно до п. 4.14 ПДР України пішоходам забороняється: а) виходити на проїзну частину не переконавшись у відсутності небезпеки для себе та інших учасників руху; б) несподівано виходити, вибігати на проїзну частину, у тому числі на пішохідний перехід. Тобто, вибігши с тротуару на пішохідний перехід у той момент коли на ньому знаходився автомобіль позивача, пішохід був переконаний у власній безпеці та безпеці других учасників дорожнього руху. По друге, пішохід не був змушений змінювати ані швидкість, ані напрямок руху, небезпеки наїзду на нього не існувало, уникати наїзду він не був змушений. За таких умов, обов'язку дати дорогу не існувало. Суть словосполучення «дати дорогу» роз'яснює п. 1.10 ПДР України. Зокрема, згідно цього пункту, вимога «дати дорогу» вважається виконаною, коли учасники дорожнього руху, які мають перевагу, не були змушені змінити напрямок руху або швидкість. Все це позивач намагався пояснити інспектору ДАІ. Однак його пояснення з посиланням на ПДР України інспектором не були прийняті до уваги. Також у протоколі та постанові немає даних про пішохода, якому нібито було створено перешкоду та небезпеку. Між тим така особа є потерпілим по справі (ст. 269 КУпАП) або, принаймні, є свідком (ст. 272 КУпАП). У відповідності до ст. 251 КУпАП, пояснення цієї особи були б доказами по справі. Незалучення до справи не тільки пояснень, але й даних потерпілих та свідків грубо суперечить ст. 256 КУпАП та призводить до відсутності в справі передбачених законом доказів. Але незважаючи на це, інспектор ДПС почав складати протокол про адміністративне правопорушення. Також у протоколі про адміністративне правопорушення інспектор Павленко Є.О. не зазначив, що мається відео фіксація, яка не досліджувалася при накладенні на позивача стягнення, що свідчить про необ'єктивність та неповноту розгляду справи. У протоколі не вказано назву, модель, серійний номер технічного засобу, на який здійснювалася відео фіксація. На питання про сертифікат та документ про повірку, інспектор відповів що вони у даному випадку не потрібні. Таким чином, застосування такого відео записуючого пристрою інспектором ДПС було неправомірним, згідно п. 19.2 Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС (Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 27 березня 2009 року № 111) «Працівники підрозділів ДПС, яким видані технічні засоби та прилади, персонально відповідають за їх цілісність та працездатність. Забороняється застосування технічних засобів та приладів, які не сертифіковані в Україні, у разі якщо вони підлягають сертифікації відповідно до чинного законодавства, та які не пройшли метрологічної повірки або мають свідоцтво про таку повірку, термін дії якого минув, а також передавати такі прилади для користування безпосередньо на маршруті патрулювання без здійснення контролю командиром підрозділу результатів роботи приладу за зміну». У постанові про накладення на позивача стягнення інспектор на відео фіксацію, як на доказ скоєння ним правопорушення, не посилався, що свідчить про незаконність такого доказу згідно Конституції України ст.ст. 32, 62, а так само при розгляді справи про адміністративне правопорушення зібрані по справі докази повинні оцінюватися з позиції дотримання вимог закону при їх отриманні. За зазначених обставин позивач вважає постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ПСІ № 141181 від 19 лютого 2014 року прийнятою з порушеннями чинного законодавства, необґрунтованою, протиправною, незаконною, а також такою, що підлягає скасуванню.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав в повному обсязі заявлені позовні вимоги та доводи позовної заяви, на яких вони ґрунтуються.

Відповідачі УДАІ ГУМВС України в Донецькій області та т.в.о. ІДПС РДПС ВДАІ ДМУ ГУМВС України в Донецькій області Павленка Є.О., належним чином та завчасно сповіщені про час та місце розгляду справи, до суду не з'явилися. Павленком Є.О. надані заперечення проти позовної заяви, які зводяться до того, що він правомірно наклав на позивача адміністративне стягнення за наявності доказів вчинення останнім адміністративного правопорушення. За ухвалою суду справа розглянута за відсутності відповідачів.

На підставі досліджених в судовому засіданні письмових доказів, які були надані позивачем, судом встановлені наступні фактичні обставини:

19 лютого 2014 року т.в.о. ІДПС РДПС ВДАІ ДМУ ГУМВС України в Донецькій області Павленком Євгеном Олеговичем у відношенні позивача - ОСОБА_1, був складений протокол про адміністративне правопорушення за яким ОСОБА_1 19 лютого 2014 року о 07 годині 15 хвилин в м. Донецьку, керуючи автомобілем ВАЗ 211340 державний номер НОМЕР_1, при повороті праворуч з пр-ту Павших Комунарів на вул. Постишева не надав переваги в русі пішоходу, який знаходився на нерегульованому пішохідному переході, чим порушив правила проїзду перехресть. Павленко Є.О. дійшов висновку про порушення позивачем п. 16.2 Правил дорожнього руху України та наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП. Одразу після складання протоколу про адміністративне правопорушення на місці Павленком Є.О. винесена постанова серії ПС1 № 141181, за якою останній на позивача наклав адміністративне стягнення у вигляді 425 гривень штрафу.

Аналізуючи правовідносини, що є предметом судового розгляду, суд враховує наступне:

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Як зазначено в ч. 1 ст. 287 КУпАП, постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим.

Згідно ч. 1 ст. 293 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обгрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень:

1) залишає постанову без зміни, а скаргу або протест без задоволення;

2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд;

3) скасовує постанову і закриває справу;

4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки протокол про адміністративне правопорушення складений повноважною посадовою особою згідно вимог КУпАП за наявності достатніх даних про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, дії позивача кваліфіковані правильно. Адміністративне стягнення також накладене повноважною особою з дотриманням передбаченої КУпАП процедури, в межах санкції, визначеною відповідною статтею КУпАП, постанова містить визначені адміністративним законом реквізити. Позивачем, натомість, не доведені фактичні обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, а обґрунтування неправомірності дій відповідача ґрунтується на невірному тлумачення змісту чинних нормативно правових актів.

Керуючись ч. 2 ст. 19 Конституції України, ч. 1 ст. 7, ч. 1 ст. 287, ч. 1 ст. 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення та ст.ст. 3, 9, 11, 14, 71, 160 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до УДАІ ГУМВС України в Донецькій області та т.в.о. ІДПС РДПС ВДАІ ДМУ ГУМВС України в Донецькій області Павленка Євгена Олександровича про скасування постанови про накладення на позивача адміністративного стягнення - відмовити в повному обсязі.

Згідно ч. 2 ст. 171-2 КАС України постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий: