Рішення

від 24.03.2014 по справі 904/418/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24.03.14р. Справа № 904/418/14

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПЛЕКТ-ДНЕПР", м. Дніпропетровськ

до товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСТОРГ", м. Дніпропетровськ

про стягнення 17 574 грн. 58 коп.

Суддя Кармазіна Л.П.

Представники:

від позивача - представник не з'явився

від відповідача - представник не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "КОМПЛЕКТ-ДНЕПР" звернулось до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСТОРГ" про стягнення 17 574 грн. 58 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки №К-204 від 20.09.2011 року, щодо оплати за поставлений позивачем товар.

Ухвалою господарського суду від 23.01.2014 року, порушено провадження у справі, а розгляд справи призначено на 06.02.2014р.

06.02.2014р. представники сторін в призначене судове засідання не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином, відомості щодо отримання ухвали суду представниками сторін в матеріалах справи відсутні.

Ухвалою господарського суду від 06.02.2014 року розгляд справи відкладено на 25.02.2014 року, у зв'язку з неявкою представників сторін в судове засідання.

Розпорядженням голови господарського суду Дніпропетровської області №184 від 25.02.2014 року, у зв'язку з перебуванням судді Кармазіної Л.П. з 06.02.14р. на лікарняному, з метою дотримання процесуальних строків, керуючись рішенням зборів суддів господарського суду Дніпропетровської області від 20.12.13р. (протокол від 20.12.13р.) та наказом голови господарського суду Дніпропетровської області № 23-О від 24.12.13р. справу №904/418/14 передано на розгляд судді Красоті О.І.

Ухвалою суду від 25.02.2014р. справа №904/418/14 прийнята до свого провадження суддею Красота О.І., а розгляд справи призначено на 11.03.2014р.

У зв'язку з поверненням судді Кармазіної Л.П. з лікарняного, на підставі доповідної записки судді Красоти О.І. від 03.03.14р. справу №904/418/14 передано на розгляд судді Кармазіній Л.П.

Ухвалою суду від 03.03.2014р. справа №904/418/14 прийнята до свого провадження суддею Кармазіною Л.П., а розгляд справи призначено на 11.03.2014р.

Ухвалою господарського суду від 11.03.2014р. розгляд справи відкладено на 24.03.2014 року, у зв'язку з неявкою представників сторін в судове засідання.

24.03.2014 р. представник позивача в призначене судове засідання не з'явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується наявною в матеріалах справи телефонограмою від 11.03.2014р. (а.с.32), оскільки відповідно до п. 3.9.1. Постанови Вищого господарського суду України від 26.12.11р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції"належним підтвердженням повідомлення учасників судового процесу про час та місце розгляду справи може вважатися телефонограма суду з відміткою про її прийняття посадовою (службовою) особою сторони.

Представник відповідача в призначене судове засідання не з'явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, до суду провернувся поштовий конверт з відміткою поштової установи про закінчення терміну зберігання поштового відправлення. (а.с.33)

Згідно з п. 3.9.1. Постанови Вищого господарського суду України від 26.12.11р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Суд вважає, що сторони не скористались своїм правом на участь у судовому засіданні та вважає можливим розглянути справу за відсутності представників сторін, оскільки останні повідомлені про час та місце судового засідання належним чином, а матеріали справи містять достатньо документів необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення.

Відзиву на позов до суду не надано, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п.3.9.2. Постанови Вищого господарського суду України від 26.12.11р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

24.03.2014р. в порядку ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні прийнято рішення.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між товариством з обмеженою відповідальністю "КОМПЛЕКТ-ДНЕПР" (продавець-позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "ТРАНСТОРГ" (покупець-відповідач) укладено договір поставки №К-204 від 20.09.2011 року, відповідно до умов якого продавець передає у власність металопродукцію (далі - товар), а покупець приймає і оплачує товар на умовах, що визначаються в п. 4.1. договору у кількості та асортименті відповідно до видаткових накладних, які є невід'ємною частиною цього договору. (а.с. 8)

Відповідно до п. 8.1. договору в редакції додаткової угоди №1 від 04.04.2012 року, договір набуває чинності з дня підписання його сторонами і діє до повного виконання зобов'язань сторонами.

Відповідно до п. 2.1. договору, ціни на товар встановлюються у відповідності з прайс-листами діючими у продавця на момент передачі товару в національній валюті України і вказуються у рахунках-фактурах. Термін дії рахунку-фактури становить 7-м банківських днів з моменту його підписання.

Загальна сума цього договору складається із сум, зазначених у видаткових накладних кожної партії переданого товару. (п.2.2. договору)

Пунктом 3.5. договору сторони погодили, що продавець здійснює поставку кожної партії товару з додатком необхідної документації на товар: рахунок-фактура, видаткова накладна, податкова накладна. Сертифікат якості, посвідчення якості продукції, сертифікат відповідності, товарно-транспортна на вимогу покупця.

Відповідно до п. 4.1. договору, розрахунки за цим договором здійснюються у національній валюті України - гривні.

Згідно п.4.2. договору, покупець зобов'язується оплатити товар шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця, зазначений у рахунках-фактурах, за попередньою 100% передоплатою, до моменту поставки або іншим чином, не заборонених законодавством України. Датою оплати товару вважається день надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця.

На виконання вимог укладеного договору, позивач поставив відповідачу товар (сталь оцинкована листова), про що свідчить наявні в матеріалах справи товарно-транспортна накладна (а.с.11), податкова накладна (а.с.12) та видаткова накладна №251 від 05.06.2012 року на загальну суму 22 984 грн. 10 коп.

Товар за вищевказаною видатковою накладною отримав уповноважений представник відповідача Козловський А.Ю. на підставі довіреності №04/0106 від 01.06.2012 року. (а.с.13)

Належним чином виконуючи свої зобов'язання за договором, позивач виставив відповідачу рахунок на оплату №344 від 05.06.2012 року на суму 22 984 грн. 10 коп. (а.с.17)

Проте, як вбачається з матеріалів справи, відповідач за отриманий від позивача товар розрахувався частково, на загальну суму 6984 грн. 10 коп., у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 16 000 грн. 00 коп.

На підставі п. 6.1. договору, в разі невиконання або неналежного виконання умов цього договору однією зі сторін, винна сторона відшкодовує збитки в розмірі 5% від суми поставленої продукції, позивач нарахував відповідачу штраф у розмірі 800 грн. 00 коп.

На підставі ст. 625 ЦК України, за неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором, позивач нарахував відповідачу за весь період прострочки 3% річних в розмірі 774 грн. 58 коп.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав:

Сторони є суб'єктами господарювання, тому відповідно до положень ст.ст. 4, 173-175 і 193 ГК України до прав і обов'язків сторін, що виникли на підставі зазначеного договору і є господарськими зобов'язаннями, мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Факт отримання відповідачем товару підтверджується матеріалами справи, а саме видатковою накладною, що міститься у матеріалах справи (а.с.10).

Доказів повної оплати поставленого позивачем товару, матеріали справи не містять.

Зобов'язання відповідача, щодо оплати за отриманий товар передбачено умовами договору та нормами законодавства.

Відповідачем оплату поставленого товару не здійснено, тобто порушено умови договору, який підписаний між сторонами.

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з приписами ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Стаття 663 Цивільного кодексу України передбачає, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Стаття 712 ЦК України зазначає, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини першої статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач неналежним чином виконав свої зобов'язання за вищевказаним договором, спір між сторонами виник з його вини, тому позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 16000 грн. 00 коп. - доводяться матеріалами справи, є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо позовних вимог позивача про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 800 грн.00 коп. суд враховує наступне.

Як на підставу стягнення штрафу позивач посилається на п.6.1 договору та на п.66 Положення про поставки продукції виробничо-технічного призначення затвердженого Постановою Ради Міністрів СРСР від 25.07.1988 року № 888.

Дослідивши п. 6.1. договору, яким встановлено, що в разі невиконання або неналежного виконання умов цього договору однією зі сторін, винна сторона відшкодовує збитки в розмірі 5% від суми поставленої продукції, судом встановлено, що сторони передбачили відповідальність сторін у вигляді збитків.

Відповідно до ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Отже, для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; 4) вини та встановлення заходів, вжитих стороною для одержання такої вигоди.

Відсутність хоча б одного із вищезазначених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована, як правопорушення.

З поданої позовної заяви вбачається, що позивач посилаючись на п. 6.1 договору, просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 5% на суму 800 грн. 00 коп., який не передбачений укладеним між сторонами договором, а наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою відповідача, яка полягала в невиконанні покладених на нього зобов'язань перед позивачем та розміром завданих позивачеві збитків, позивачем не доведено, у зв'язку з чим суд доходить до обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення штрафу у розмірі 800 грн.

Щодо позовних вимог позивача про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 774 грн. 58 коп., суд зазначає наступне:

Відповідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошових зобов'язань на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок розрахунок 3% річних за неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань (а.с.19), встановив, що при здійсненні розрахунку позивач почав нарахування 3% річних з дати видаткової накладної, а саме з 05.06.2012 року, що суперечить положенням чинного законодавства.

Виходячи з того, що факт поставки позивачем товару відповідачу є доведеним матеріалами справи, а оплата вказаного товару відповідачем у повному обсязі проведена не була, перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних за неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань (а.с.19), вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача суми 3% річних у розмірі 774 грн.58 коп., підлягають частковому задоволенню, на суму 773 грн. 26 коп. за період з 06.06.12 року по 14.01.14р. (588 дні).

Отже, факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором, щодо своєчасної оплати за поставлений позивачем товар встановлено судом та доведено матеріалами справи.

Згідно зі ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 4, 32, 33, 36, 43, 49, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСТОРГ" (49051, м. Дніпропетровськ, вул. Винокурова, буд. 11, р/р 26008050400097 в КБ "Приватбанк", м. Дніпропетровськ, МФО 305299, код ЄДРПОУ 32457055) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПЛЕКТ-ДНЕПР" (49050, м. Дніпропетровськ, пр. Генерала Пушкіна, 1А, р/р26002220375200 в АТ "Укрсиббанк" м. Харків, МФО 351005, код ЄДРПОУ 36208453) суму основного боргу 16000 грн. 00 коп., 3% річних у розмірі 773 грн. 26 коп. та суму судового збору у розмірі 1743 грн. 70 коп.

В решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскаржене протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя Л.П. Кармазіна

Повне рішення складено 24.03.14р.