Рішення

від 24.03.2014 по справі 904/1121/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24.03.14р. Справа № 904/1121/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Левіт-Безпека", смт. Ювілейне Дніпропетровський район

до Автогосподарства ГУМВС України в Дніпропетровської області, м. Дніпропетровськ

про стягнення 27 641 грн. 70 коп.

Суддя Первушин Ю.Ю.

Представники:

від позивача: Трубніков С.І., наказ №№20-К від 20.08.2014 року, директор;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Левіт-Безпека", смт. Ювілейне звернулось з позовом до Автогосподарства ГУМВС України в Дніпропетровської області, м. Дніпропетровськ про стягнення 27 641, 70 грн., із яких: 24 999 грн. 00 коп. - основний борг, 2051 грн. 29 коп. - пеня, 466 грн. 42 коп. - 3% річних, 124 грн. 99 коп. - інфляційні втрати та витрат по сплаті судового збору в розмірі 1827 грн. 00 коп.

Позовні вимоги обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем умов договору №11/Б про фізичну охорону об'єкта від 01.01.2012 року, укладеного між сторонами, в частині повної та своєчасної оплати за надані послуги, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість.

Ухвалою господарського суду від 24.02.2014 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 17.03.2014 року.

У судовому засіданні 17.03.2014 року представник позивача подав клопотання про долучення до матеріалів справи лист № 19 від 12.03.2014 року та копію акту звірки від 11.03.2014 року (а.с. 43-45).

У судовому засіданні 17.03.2014 року оголошувалась перерва до 24.03.2014 року.

Відповідач у судове засідання 17.03.2014 року не з'явився, причини неявки суду невідомі. Про час, дату та місце судового засідання повідомлений судом належним чином, клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надіслав.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п.3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18).

Суд вважає можливим розглянути спір по суті за відсутності представника відповідача, згідно ст. 75 ГПК України, оскільки в матеріалах справи достатньо документів необхідних господарському суду для прийняття правомірного та обґрунтованого рішення.

У порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 24.03.2014 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення позивача, оцінивши надані до матеріалів справи докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.01.013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Левіт - Безпека" (далі - Позивач/Охорона) та Автогосподарством ГУМВС України в Дніпропетровської області (далі - Відповідач/Замовник) було укладено договір №11/Б про фізичну охорону (далі - Договір) за умовами якого Замовник доручає, та Охорона приймає на себе виконання обов'язків щодо організації та забезпечення контрольне - пропускного режиму та охорону майна на "Об'єкті" Замовника: територія Автогосподарства з розташованими на ній адміністративними та складськими спорудами, за адресою: м. Дніпропетровськ, вулиця Героїв Сталінграду, 146.

За пунктом 4.1 Договору строк дії договору з 01.01.2012 року до 31.12.2012 року і набуває чинності з моменту його підписання сторонами.

Договір вважається продовженим на наступний рік, якщо жодна із сторін за 10 (десять) діб до закінчення дії договору не вимагала у письмовому вигляді його розірвання. Розірвання договору не звільняє сторони від відповідальності за виконання зобов'язання, яке мало місце під час його дії (п.п. 4.2, 4.4 Договору).

01.07.2013 року сторонами укладено додаткову угоду до Договору №11/Б від 01.01.2012 року, з якої вбачається що сторони прийшли до згоди розірвати дію Договору № 11/Б від 01.01.2012 року з 01.07.2013 року (а.с. 14).

Відповідно до п. 5.1 Договору, щомісячна вартість послуг з охорони об'єкта становить 8 333 грн. 00 коп.

Оплата за даним Договором здійснюється Замовником у наступному порядку: Замовник виплачує Охороні до 10 числа поточного місяця за попередній, суму вартості наданих останнім послуг з охорони, відповідно до умов даного договору. Оплата здійснюється Замовником на підставі рахунку - фактури, виставленого Охороною (п. 6.1 Договору).

Згідно ч.1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно умов п. 6.2 Договору, здача - приймання виконаних робіт (послуг) оформлюється актом приймання - передачі виконаних робіт (послуг), підписаними обома сторонам, який подається Охороною Замовникові не пізніше останнього дня календарного місяця. У випадку мотивованої відмови Замовника прийняти виконані роботи (послуги) сторонами складається акт із переліком претензій Замовника, у якім вказується строки усунення недоліків Виконавцем у виконаних роботах (послуг).

Як вбачається із матеріалів справи, Позивач свої зобов'язання по договору виконав, надавши відповідачу послуги щодо забезпечення охорони об'єкта на загальну суму 24 999 грн. 00 коп., що підтверджується Актом № УоХ 000076 здачі - прийняття робіт (надання послуг) за квітень 2013 року, Актом № УоХ 000102 здачі - прийняття робіт (надання послуг) за травень 2013 року, Актом № УоХ 000126 здачі - прийняття робіт (надання послуг) за червень 2013 року (а.с. 17-18). Дані акти підписані обома сторонами без претензій.

За ч.1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як встановлено матеріалами справи, Відповідач в порушення умов Договору, належним чином не виконав свої зобов'язання, у зв'язку з чим у останнього утворилася заборгованість перед Позивачем у розмірі 24 999 грн. 00 коп. за наступними рахунками-фактурами:

- № СФо - 000083 від 30.04.2013 року на суму 8 333 грн. 00 коп. (а.с. 19);

- № СФо - 000110 від 31.05.2013 року на суму 8 333 грн. 00 коп. (а.с. 20)

- № СФо - 000142 від 30.06.2013 року на суму 8 333 грн. 00 коп. (а.с. 21).

10.10.2013 року Позивач направив на адресу Відповідача претензію №27 від 10.10.2013 року (а.с. 22), яку Відповідач отримав 25.10.203 року, що підтверджується поштовим повідомленням (а.с. 23) та претензію №02 від 14.01.2014 року (а.с. 24) з вимогою сплатити заборгованість у розмірі 24 999 грн. 00 коп. за період квітень, травень, червень 2013 року за Договором №11/Б від 01.01.2012 року. Відповідачем відповіді на вищезазначені претензії не надано.

Станом на момент розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем становить 24 999 грн. 00 коп.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. (ст. 611 ЦК України).

Враховуючи вищевикладене, господарський суд прийшов до висновку про неналежне виконання відповідачем Договірних зобов'язань в частині повної та своєчасної оплати замовлених охоронних послуг, у зв'язку із чим у останнього в спірному періоді утворився основний борг в загальній сумі 24 999 грн. 00 коп., розмір якого визнається господарським судом, оскільки підтверджується належними документами, які є в матеріалах справи.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір не передбачено законом або договором, а статтями 1 та 4 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996 року №543-96-ВР передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але розмір пені не повинен перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховувалася пеня.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов'язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Відповідно до п. 6.4 Договору, у випадку несвоєчасної оплати, згідно п. 6.1 Договору, нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченої оплати за кожний день прострочення, починаючи з наступного дня після останньої дати платежу.

Відповідно до п. 6.4 Договору, Позивачем була нарахована пеня за період з 30.06.2013 року по 11.02.2014 року на загальну суму 2051 грн. 99 коп. (розрахунок - а.с. 38).

Розглянувши наданий розрахунок пені, господарський суд прийшов до висновку, що заявлений позивачем період з 30.06.2013 року по 11.022.014 року нарахування пені визначений невірно, оскільки відповідно до п. 6.4 Договору нарахування пені починається з наступного дня після останньої дати платежу. Як свідчить з матеріалів справи, рахунок - фактура № СФо - 000142 датований 30.06.2013 року, тому нарахування пені повинно бути здійснено за період з 01.07.2013 року по 11.02.2014 року.

Після перерахунку відповідно до вимогам чинного законодавства, пеня за період з 01.07.2013 року по 11.02.2014 року становить 2041 грн. 70 коп.

При викладених обставинах вимоги позивача щодо стягнення пені підлягають задоволенню частково, а саме у розмірі 2041 грн. 70 коп. за період з 01.07.2013 року по 11.02.2014 року.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищезазначеної норми закону позивачем було нараховано інфляційні втрати за період з 30.06.2013 року по 11.02.2014 року на загальну суму 124 грн. 99 коп. та 3% річних за період з 30.06.2013 року по 11.02.2014 року на загальну суму 466 грн. 42 коп., розрахунки (а.с. 39-40) яких перевірено господарським судом.

При викладених обставинах вимоги позивача щодо стягнення інфляційних втрат на загальну суму 124 грн. 99 коп. та 3% річних на загальну суму 466 грн. 42 коп. слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково: стягненню підлягає основна заборгованість у розмірі 24 999 грн. 00 коп., пеня в розмірі 2041 грн. 70 коп., інфляційні втрати у розмірі 124 грн. 99 коп. та 3% річних в розмірі 466 грн. 42 коп., в решті позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на Відповідача.

Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 43-45, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Автогосподарства ГУМВС України в Дніпропетровської області (49033, місто Дніпропетровськ, вулиця Героїв Сталінграда, 146, код ЄДРПОУ 08679385, р/р 35219001002108 ГУ ДКСУ в Дніпропетровській області, МФО 805012) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Левіт-Безпека" (52005, Дніпропетровська область, Дніпропетровській район, смт. Ювілейне, вулиця Теплична, 27, код ЄДРПОУ 37232602) суму основного боргу в розмірі 24 999 грн. 00 коп., 3% річних у розмірі 466 грн. 42 коп., інфляційні втрати у розмірі 124 грн. 99 коп. , пеня у розмірі 2041 грн. 70 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 827 грн. 00 коп.

В решті позовних вимог - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його оголошення, а у разі якщо в судовому засідання було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 27.03.2014 року.

Суддя Ю.Ю. Первушин