Рішення

від 12.03.2014 по справі 908/408/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 10/12/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.03.2014 Справа № 908/408/14

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Дистрибуційна компанія" "Укрсоюз", м. Запоріжжя.

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма"Стелсі", м. Запоріжжя.

про стягнення заборгованості в розмірі 140 167 грн. 48 коп.

Суддя: Алейникова Т.Г.

Представники сторін:

від позивача - Штабовенко Д. В., на підставі довіреності б/н від 11.03.2013 р.;

від відповідача - не з'явився.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглядається позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Дистрибуційна компанія" "Укрсоюз", м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма"Стелсі", м. Запоріжжя про стягнення заборгованості за договором поставки № 144 від 01.04.2011 р. в сумі 140 167 грн. 48 коп., яка складається з основного боргу в розмірі 13 5550, 00 грн., пені в розмірі 3 751, 72 грн., 3% річних в розмірі 865, 76 грн.

Відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 30 від 26.11.2010р., протоколом автоматичного розподілу справи між суддями від 11.02.2014 р., справу 908/408/14 передано на розгляд судді Алейниковій Т.Г.

Ухвалою господарського суду від 12.02.2014 р., порушено провадження у справі № 908/408/14. Справі присвоєно номер провадження 10/12/14, її розгляд призначено на 24.02.2014 р.

Представник відповідача у судове засідання 24.02.2014 р. не з'явився, на адресу суду відзив не направив. Про час та місце проведення судового засідання відповідач був повідомлений належним чином.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав свої вимоги в повному обсязі.

У відповідності до ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Статтею 77 ГПК України встановлено, що нез'явлення в судове засідання представників сторін, інших учасників судового процесу, є підставою для відкладення розгляду справи в межах строків, встановлених ст. 69 ГПК України.

У зв'язку із неявкою у судове засідання представника відповідача, зважаючи на ненадання відповідачем відзиву на позовну заяву, та для отримання всіх необхідних документів, судом було відкладено розгляд справи на 12.03.2014 р. о 10 год. 00 хв.

12.03.2014 р. представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та надав до суду акт звірки взаємних розрахунків та платіжне доручення № 202 від 11.03.2014 р. про часткове погашення відповідачем суми боргу на суму 12 000, 00 грн.

12.03.2014 р. представник відповідача до суду вдруге не з'явився, відзив на адресу суду не направив, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чинорм.

Статтею 64 ГПК України передбачено, що ухвала про порушення провадження у справі надсилається учасникам спору за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином. Таким чином, відповідач є повідомленим належним чином, про час і місце розгляду справи судом.

Згідно п. 3.6 Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" з наступними змінами та доповненнями, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Неявка відповідача не перешкоджала вирішенню спору, у судовому засіданні 12.03.2014 р., розгляд справи був закінчений, судом оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Справа розглянута в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами та без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

01 квітня 2011 року між позивачем та відповідачем було укладено договір № 144 на поставку товарів.

Відповідно до п. 1.1. Договору, позивач зобов'язався на протязі строку дії договору передавати відповідачу оптові партії товару, а відповідач зобов'язався приймати товар та оплачувати його в встановленому порядку.

Відповідно до п. 2.1. Договору, поставка товару проводиться на підставі заявок, що направляються за допомогою факсу, телефону, електронною поштою та іншим чином.

Відповідно до п.п. 1.3., 1.5. Договору кількість, асортимент та ціна товару узгоджується сторонами в накладних на поставку товару, що є, відповідно до їх правової природи, додатковими угодами до договору поставки.

Стаття 207 ЦК України встановила, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Згідно ст. 181 ГК України, допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень.

Відповідно до п. 4.1. Договору, підставою для оплати товару є підписання покупцем накладної на кількість товару, що постачається.

Відповідно до п. 4.4. Договору, відповідач зобов'язався оплатити вартість партії товару на протязі 14 календарних дня з дати поставки.

На виконання умов договору, 24 вересня 2013 року позивачем, згідно видаткової накладної № 2409075, поставлено відповідачу масло у кількості 3000 кг. на загальну суму 55950 грн.

Відповідно до п. 4.4. Договору, заборгованість за накладною повинна була бути сплачена 08.10.2013р. в повному обсязі.

В той же час, відповідачем 20.01.2014р. було сплачено лише 5950 грн. заборгованості за даною накладною.

Заборгованість у сумі 50000 грн. відповідачем не сплачена.

04 грудня 2013 року позивачем, згідно видаткової накладної № 412001, поставлено відповідачу спред кондитерський у кількості 5000 кг. на загальну суму 85550 грн.

Відповідно до п. 4.4. Договору, заборгованість за накладною повинна була бути сплачена 18.12.2013р.

В той же час, заборгованість у сумі 85550 грн. відповідачем не була сплачена в повному обсязі.

Отже, загальна сума заборгованості на день подання позову до суду склала 135550 грн.

Відповідно до п. 4.5. Договору, з метою уточнення всіх взаєморозрахунків між сторонами, кожного місяця підписується акт звірки за попередній місяць, який є обов'язковим для сторін.

Так, відповідно до актів звірки між позивачем та відповідачем в період з вересня по грудень 2013 року, відповідач визнав існування заборгованості шляхом підписання всіх без виключення актів звірки.

Пунктом 5.2. Договору передбачено, що за прострочення оплати поставленої продукції відповідач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочки від суми заборгованості за кожний день прострочки.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Станом на 03.02.2014 р. розмір пені становив - 3751,72 гривень, розмір 3% річних від простроченої суми становить 865,76 гривень.

В судовому засіданні 12.03.2014 р. представник позивача надав платіжне доручення № 202 від 11.03.2014 р., як доказ сплати відповідачем частини заборгованості на суму 12 000, 00 грн. Отже з урахуванням часткової сплати боргу відповідачем на адресу позивача на суму 12 000, 00 грн., сума основного боргу відповідача перед позивачем за поставлений товар склала 12 3550 грн. 00 коп.

Враховуючи вищевикладене, вивчивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги частково, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України договори та інші правочини відносяться до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 173 Господарського Кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформації тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно статті 193 Господарського кодексу України (загальні умови виконання господарських зобов'язань) "Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться ".

Відповідно до частини 2 статті 193, Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальнодержавного інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитор) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Згідно з ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону та договору.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк/термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк/термін (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Порушенням зобов'язання, в тому числі, є його невиконання. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки (ст. 610 та п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України закріплено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за договором поставки № 144 від 01.04.2011 р.. склала 128 167, 48 грн., яка складається з основного боргу в розмірі 12 3550 грн. 00 коп.., пені в розмірі 3 751, 72 грн., 3% річних в розмірі 865, 76 грн.

Факт порушення відповідачем умов договору поставки товарів № 144 від 01.04.2011 р., а також факт заборгованості., за договором, підтверджується матеріалами справи.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. На адресу суду від відповідача ніяких заяв та клопотань не надходило. Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини, викладені у справі позивачем були підтверджені належними доказами.

Згідно з ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

З урахуванням викладеного, проаналізувавши надані докази, суд частково задовольняє позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Дистрибуційна компанія" "Укрсоюз", м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма"Стелсі", м. Запоріжжя про стягнення заборгованості за договором поставки № 144 від 01.04.2011 р. в сумі 128 167 грн. 48 коп., яка складається з основного боргу в розмірі 123 555, 00 грн., пені в розмірі 3 751, 72 грн., 3% річних в розмірі 865, 76 грн.

В частині стягнення суми боргу в розмірі 12 000, 00 грн. провадження по справі припинити.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» - судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подасться до суду; ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлюється 2 % від ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається повністю на відповідача, внаслідок неправильних дій якого виник спір у суді.

Керуючись ст. 44, 49, 75, п. 1-1 ст. 80, 82, 84, ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Дистрибуційна компанія" "Укрсоюз", м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма"Стелсі", м. Запоріжжя задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Стелсі», 69035, м. Запоріжжя, вул. Сєдова, СМП-398, ЄДРПОУ 24513081 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дистрибуційна компанія «Укрсоюз», 69084, м. Запоріжжя, вул. М. Краснова, 6, ЄДРПОУ 37443340 - суму основного боргу в розмірі 123 555 (сто двадцять три тисячі п'ятсот п'ятдесят п'ять) грн. 00 коп., пені в розмірі 3 751 (три тисячі сімсот п'ятдесят одна) грн. 72 коп., 3% річних в розмірі 865 (вісімсот шістдесят п'ять) грн. 76 коп., судові витрати у розмірі 2 803 (дві тисячі вісімсот три) грн. 35 коп.

Видати наказ.

В частині стягнення суми боргу в розмірі 12 000, 00 грн. провадження по справі припинити.

Суддя Т.Г. Алейникова

Рішення підписане 13.03.2014 р.