номер провадження справи 3/4/14
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.03.2014 Справа № 908/191/14
про стягнення заборгованості в сумі 50 193, 95 грн.
Суддя Соловйов В.М.
при секретарі Осоцькому Д.І.
Представники:
від позивача: Розум О.В., довіреність № 5 від 07.02.2014р.
від відповідача: не з'явився
ТОВ фірма "Дека" звернулось до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до відповідача ТОВ "АзовЕкспресбуд" про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором субпідряду від 02.07.2012р. № 135 в сумі 50 286, 49 грн.
Відповідно до протоколу розподілу справ між суддями від 23.01.2014р. автоматизованою системою документообігу суду позовну заяву передано на розгляд судді Соловйову В.М.
Позовні вимоги мотивовані обставинами, викладеними у позовній заяві, та обґрунтовані ст. 1, 2, 4, 5, 12, 32, 54, 57 ГПК України, ст. 525, 526, 610, ч. 2 ст. 625, 837 ЦК України.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 24.01.2014р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 908/191/14, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 05.02.2014р. об 11 год. 30 хв.
Ухвалою від 05.02.2014р. за клопотанням позивача розгляд справи відкладений на 12.03.2014р. о 10 год. 00 хв.
Ухвалою від 12.03.2014р. розгляд справи відкладений на 20.03.2014р. о 10 год. 40 хв.
В судовому засіданні 20.03.2014р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повідомлено, що повне рішення буде складено 25.03.2014р.
Під час розгляду справи представник позивача вимогу про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявляв.
В судовому засіданні 20.03.2014р. представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, наведених у позовній заяві та в заяві про зменшення розміру позовних вимог від 18.03.2014р. № 8, просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором субпідряду від 02.07.2012р. № 135 в сумі 50 193, 95 грн., а саме: 48 450, 80 грн. заборгованості за виконані роботи, 209, 07 грн. втрат від інфляції грошових коштів та 1 533, 88 грн. - 3 % річних від простроченої суми.
Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.
Як зазначено в абзаці 1 пункту 3.10 постанови Пленуму Вищого господарського суд України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення.
Отже, заява позивача від 18.03.2014р. про зменшення розміру позовних вимог прийнята судом, оскільки такі дії позивача не суперечать законодавству і не порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.
В обґрунтування позовних вимог представник ТОВ фірма "Дека" зазначив, що на підставі договору субпідряду № 135 від 02.07.2012р. позивач виконав відповідачу будівельно - монтажні роботи з монтажу опалення, каналізації, гарячого водопроводу, господарчо - питного водопроводу на об'єкті будівництва КП "Центральна районна лікарня" в м. Приморськ на загальну суму 252 280, 80 грн.
27.02.2012р. та 30.08.2012р. відповідачем було здійснено попередню оплату за договором в розмірі 200 000, 00 грн. Інші виконані роботи відповідачем не оплачені.
Таким чином неоплаченою залишилась сума за виконані роботи у розмірі 52 280, 80 грн.
За результатами перевірки Державної фінансової інспекції України та відповідно до п. 5.3.7 договору, борг відповідача був зменшений до 48 450, 80 грн.
Сума боргу у розмірі 48 450, 80 грн. підтверджується актом звірки розрахунків.
У зв'язку із несвоєчасним виконанням грошових зобов'язань відповідачу також нараховано 1 533, 88 грн. - 3 % річних та 209, 27 грн. втрат від інфляції грошових коштів.
Відповідач відзив на позовну заяву, витребувані судом документи і документи, що підтверджують заперечення проти позову, не надав, в судові засідання жодного разу не з'явився.
Приймаючи рішення за відсутності відповідача господарський суд бере до уваги те, що той повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи судом, про що свідчить повідомлення про вручення 28.02.2014р. рекомендованого поштового відправлення - копії ухвали господарського суду Запорізької області від 24.01.2014р. про порушення провадження у справі № 908/191/14.
Копії ухвал суду від 05.02.2014р. та від 12.03.2014р. про відкладення розгляду справи на 12.03.2014р., 20.03.2014р., які направлені на адресу відповідача, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 20.03.2014р., до канцелярії суду не повертались.
Отже, відповідач був належним чином повідомлений про час і місце проведення розгляду справи в засіданні господарського суду 20.03.2014р.
Питання про визнання явки представника відповідача у засідання господарського суду обов'язковою, відповідно до п.7 ч.1 ст.65 ГПК України, судом не вирішувалось.
Як зазначено в підпункті 3.9.2 постанови пленуму ВГСУ від 26.12.2011р. № 18, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Надані позивачем матеріали свідчать про те, що неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, отже справу розглянуто відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши представника позивача, суд
ВСТАНОВИВ:
Між ТОВ фірма "Дека" (Субпідрядник) та ТОВ "АзовЕкспресбуд" (Генпідрядник) укладений договір субпідряду № 135 від 02.07.2012р. за умовами якого Субпідрядник зобов'язується у 2012 році виконати роботи, зазначені в п. 1.2, а Генпідрядник - прийняти і оплатити такі роботи (п. 1.1. Договору).
Найменування робіт - будівельно-монтажні роботи з монтажу опалення, каналізації, гарячого водопроводу, господарчо - питного водопроводу (п. 1.2 Договору).
Об'єкт будівництва: КП "Центральна районна лікарня" м. Приморськ. Розширення. Поліклініка на 300 відвідувачів. Об'єкт за складністю архітектурно - будівельного рішення та інженерного обладнання належить до ІІІ категорії складності (п. 1.3 Договору.)
Місцезнаходження об'єкта: 72100, Запорізька область, м. Приморськ, вул. Морська, 74 (п. 1.4 Договору).
Найменування робіт, їх кількість та вартість зазначені в проектно-кошторисній документації, Договірній ціні та Локальному кошторисі (Додаток № 1), що є невід'ємними частинами Договору (Додаток № 1) до Договору (п. 1.7 Договору).
Згідно п. 3.1 Договору, загальна ціна цього Договору становить 2 673 248, 40 грн., у тому числі ПДВ (20 %) 445 541, 40 грн. за винятком витрат Генпідрядника, які склалися під час виконання предмету Договору (закупівля матеріалів, послуги механізмів та т.і.).
Пунктом 3.2 Договору передбачено, що ціна цього Договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін.
Договірна ціна робіт визначається на основі динамічного (приблизного) кошторису, що є невід'ємною частиною Договору (п. 3.3 Договору).
Порядок здійснення оплати визначений в Розділі IV Договору.
Зокрема, розрахунки проводяться шляхом: перерахування Генпідрядником грошових коштів на поточний рахунок Субпідрядника поетапно проміжними платежами в міру виконання робіт з обов'язковим наданням попередньої оплати на закупівлю будівельних матеріалів.
Оплата за цим договором здійснюється наступним чином:
Після підписання цього Договору, за наявності фінансування, Генпідрядник на підставі рахунку перераховує на поточний рахунок Субпідрядника попередню оплату в розмірі 30 % від ціни договору, що складає 801 974, 52 грн., у тому числі ПДВ (20%) 133 662, 42 грн.
Субпідрядник протягом 20 днів з дня надходження коштів, як попередньої оплати, підтверджує їх використання за призначенням.
У подальшому розрахунки за виконані роботи здійснюються Генпідрядником поетапно проміжними платежами в міру виконання робіт на протязі 10 банківських днів від дати підписання сторонами актів приймання виконаних субпідрядних робіт за формою КБ-2в та довідки за формою КБ-3, на підставі наданого Субпідрядником рахунку, з урахуванням попередньої оплати (п.4.1 Договору).
Відповідно до п. 4.2 Договору, щомісячно Субпідрядник надає Генпідряднику акт приймання виконаних субпідрядних робіт за формою КБ-2в та довідку за формою КБ-3. Якість матеріалів, що застосовуються при виконанні робіт за цим Договором, повинна підтверджуватись сертифікатами якості або відповідності, які Субпідрядник надає Генпідряднику одночасно з актом приймання виконаних підрядних робіт. Генпідрядник зобов'язаний прийняти виконані роботи протягом трьох робочих днів з дня надання Субпідрядником акту приймання виконаних робіт, або в цей же строк направити Субпідряднику мотивовану відмову в прийнятті виконаних робіт. У цьому випадку Сторонами складається двосторонній акт з переліком необхідних доробок і терміном їх виконання.
Підпунктами 5.1.1, 5.1.2 п. 5.1 Договору передбачено, що Генпідрядник зобов'язаний:
своєчасно та в повному обсязі сплачувати за виконані роботи;
приймати виконані роботи згідно з актом приймання - передачі виконаних робіт.
Згідно п.п. 5.4.1 п. 5.4 Договору, Субпідрядник має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за виконані роботи.
Строк (термін) виконання робіт - до 31 грудня 2012р. (п. 10.1 Договору).
При цьому, у відповідності до п. 10.2 Договору, дата початку виконання робіт визначається з повним виконанням Генпідрядником наступних зобов'язань:
- надання субпідряднику будівельного майданчику (фронту робот);
- передача проектної документації;
- сплата авансу.
Підпунктом 5.3.7 п. 5.3 Договору встановлено обов'язок Субпідрядника у разі появи у Замовника, Генпідрядника КРУ чи інших державних контролюючих органів в процесі виконання робіт або по їх закінченню зауважень чи пропозицій до об'ємів чи вартості виконаних Субпідрядником робіт (а саме: перевищення виконаних об'ємів, неправильне застосування розцінок та таке інше), повернути різницю у вартості робіт у п'ятиденний термін після отримання від Генпідрядника відповідної письмової вимоги.
В п. 18.1 Договору сторони встановили, що цей договір набирає чинності з моменту укладання та діє до 31.12.2012р. Договір може бути продовжений за взаємною згодою Сторін за наявності фінансування згідно Календарного плану фінансування шляхом укладення додаткової угоди про продовження терміну дії Договору.
На виконання умов договору Сторони погодили договірну ціну "На будівництво КП "Приморська центральна лікарня" м. Приморськ, Розширення. Поліклініка на 300 відвідувачів" та локальні кошториси (а.с. 58-85).
Як стверджує позивач, 27.02.2012р. та 30.08.2012р. відповідачем було здійснено попередню оплату за договором шляхом перерахування коштів на рахунок позивача на загальну суму 200 000, 00 грн.
В свою чергу, позивач виконав будівельно - монтажні роботи за договором на загальну суму 252 280, 80 грн., що підтверджується наступними актами приймання виконаних будівельних робіт:
№ 1/8 за 01.08.2012 - 31.08.2012р. на суму 19 717, 20 грн., підписаний сторонами 24.09.2012р.;
№ 1/9 за 01.09.2012 - 30.09.2012р. на суму 16 930, 80 грн., підписаний сторонами 01.10.2012р.;
№ 1/10 за 01.10.2012 - 23.10.2012р. на суму 81 019, 20 грн., підписаний сторонами 22.10.2012р.;
№ 2/10 за 09.10.2012 - 25.10.2012р. на суму 48 862, 80 грн., підписаний сторонами 25.10.2012р.;
№ 3/10 за 21.10.2012 - 22.10.2012р. на суму 6 858, 00 грн., підписаний сторонами 22.10.2012р.;
№ 1/11 за 01.11.2012 - 20.11.2012р. на суму 31 557, 60 грн., підписаний сторонами 26.11.2012р.;
№ 5/11 за 08.11.2012 - 20.11.2012р. на суму 33 034, 80 грн., підписаний сторонами 26.11.2012р.;
№ 2/11 за 02.11.2012 - 20.11.2012р. на суму 3 159, 60 грн., підписаний сторонами 29.11.2012р.;
№ 3/11 за 05.11.2012 - 20.11.2012р. на суму 1 003, 20 грн., підписаний сторонами 29.11.2012р.;
№ 4/11 за 07.11.2012 - 20.11.2012р. на суму 848, 40 грн., підписаний сторонами 29.11.2012р.;
№ 1/12 за 09.11.2012 - 03.12.2012р. на суму 5 894, 40 грн., підписаний сторонами 10.12.2012р.;
№ 2/12 за 10.11.2012 - 03.12.2012р. на суму 3 394, 80 грн., підписаний сторонами 10.12.2012р. (а.с.17-41).
Таким чином неоплаченими залишились виконані роботи на суму 52 280, 80 грн.
Як зазначає позивач, за результатами перевірки Державної фінансової інспекції України та відповідно до п.п. 5.3.7 Договору, борг відповідача був зменшений до 48 450, 80 грн., про що свідчать акти звірки розрахунків між сторонами від 15.05.2013р. та від 04.11.2013р. (а.с.42-43).
Доказів оплати суми боргу у розмірі 48 450, 80 грн. відповідачем не надано.
Оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав .
Правовідносини сторін є господарськими.
Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Підстави виникнення господарських зобов'язань визначені в ст. 174 ГК України. Так, господарські зобов'язання можуть виникати:
безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність;
з акту управління господарською діяльністю;
з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать;
внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав;
у результаті створення об'єктів інтелектуальної власності та інших дій суб'єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.
При цьому, відповідно до ч.1 ст.175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, що визначено ч. 2 ст. 175 ГК України.
Частинами 1-3 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.
Згідно ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є:
1) договори та інші правочини;
2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;
3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;
4) інші юридичні факти.
Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.
У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.
У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.
В даному випадку підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, є договір субпідряду № 135 від 02.11.2012р.
Як зазначено у ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов'язаний одержати спеціальний дозвіл.
До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2 - 4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 838 ЦК України, підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.
Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку.
Згідно ст. 875 ЦК України, за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.
До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
Згідно ч.1 ст. 839 ЦК України, підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.
За приписами ч.1, 3 ст. 843 ЦК України, у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.
Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.
Частиною 1 ст. 844 ЦК України встановлено, що ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі.
В даному випадку ціна роботи визначена сторонами в п. 3.1 договору № 135 від 02.11.2012р. та у договірній ціні на будівництво КП "Приморська центральна лікарня" м. Приморськ, Розширення. Поліклініка на 300 відвідувачів (а.с.58).
Відповідно до ч.1 ст. 879 ЦК України, матеріально-технічне забезпечення будівництва покладається на підрядника, якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.
Оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін (ч.4 ст. 879 ЦК України).
Передання та прийняття робіт регламентоване статтею 882 ЦК України, частинами 1, 4 якої встановлено, що замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття.
Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.
У справі, що розглядається, розрахунки проводяться шляхом перерахування Генпідрядником грошових коштів на поточний рахунок Субпідрядника поетапно проміжними платежами в міру виконання робіт з обов'язковим наданням попередньої оплати на закупівлю будівельних матеріалів.
Оплата за цим договором здійснюється шляхом перерахування на поточний рахунок Субпідрядника попередньої оплати в розмірі 30 % від ціни договору, що складає 801 974, 52 грн. (з ПДВ).
Субпідрядник протягом 20 днів з дня надходження попередньої оплати підтверджує використання цих коштів за призначенням.
У подальшому розрахунки за виконані роботи здійснюються поетапно проміжними платежами в міру виконання робіт на протязі 10 банківських днів від дати підписання сторонами актів приймання виконаних субпідрядних робіт (КБ-2в) та довідки КБ-3 на підставі наданого Субпідрядником рахунку, з урахуванням попередньої оплати (п.4.1Договору).
Генпідрядник зобов'язаний прийняти виконані роботи протягом трьох робочих днів з дня надання Субпідрядником акту приймання виконаних робіт, або в цей же строк, направити Субпідряднику мотивовану відмову в прийнятті виконаних робіт. У цьому випадку Сторонами складається двосторонній акт з переліком необхідних доробок і терміном їх виконання (п.4.2 Договору).
Акти приймання виконаних будівельних робіт на загальну суму 252 280, 80 грн. підписані сторонами без будь-яких зауважень.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 202 ГК України, господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами.
Господарське зобов'язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду.
До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (частина 1 статті 599 ЦК України).
Підстави для припинення зобов'язання за договором субпідряду № 135 від 02.07.2012р., які визначено главою 50 ЦК України, відсутні.
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Оскільки між позивачем та відповідачем підписані акти приймання виконаних будівельних робіт на загальну суму 252 280, 80 грн. без зауважень, тому зазначені акти є підставою для проведення остаточних розрахунків між сторонами.
У зв'язку із тим, що відповідач 27.07.2012р. та 30.08.2012р. перерахував на рахунок позивача авансові платежі на загальну суму 200 000, 00 грн., та у зв'язку із зменшенням сторонами суми основного боргу на підставі п.п. 5.3.7 договору № 135 від 02.11.2012р., неоплаченими залишились роботи на суму 48 450, 80 грн.
Встановлений договором строк для здійснення відповідачем оплати (на протязі 10 банківських днів від дати підписання сторонами актів приймання виконаних субпідрядних робіт) сплинув.
Тому в частині стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 48 450, 80 грн. позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню повністю.
Також позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь 3 % річних від простроченої суми та втрати від інфляції грошових коштів.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Договором субпідряду № 135 від 02.11.2012р. сторони інший розмір процентів не встановлювали.
Позивачем заявлено до стягнення 3 % річних у розмірі 1 533, 88 грн.
Перевіривши розрахунок 3 % річних, здійснений позивачем у заяві про зменшення розміру позовних вимог (а.с.92), господарський суд вважає правильним наступний розрахунок:
від суми боргу 37 980, 40 грн. за період з 11.12.2012р. по 14.05.2013р. (155 днів прострочки) 3 % річних складає 483, 68 грн.;
від суми боргу 5 011, 20 грн. за період з 14.12.2012р. по 14.05.2013р. (152 днів прострочки) 3 % річних складає 62, 59 грн.;
від суми боргу 9 289, 20 грн. за період з 25.12.2012р. по 14.05.2013р. (141 днів прострочки) 3 % річних складає 107, 64 грн.;
від суми боргу 48 450, 80 грн. за період з 15.05.2013р. по 12.12.2013р. (212 днів прострочки) 3 % річних складає 844, 24 грн.
У зв`язку із чим стягненню з відповідача підлягає 1 498, 15 грн. річних. В частині стягнення 3 % річних в розмірі 35, 73 грн. в задоволенні позову слід відмовити.
Також позивач просить стягнути з відповідача 209, 07 грн. втрат від інфляції грошових коштів.
Суд приймає до уваги, що інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.
Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.
Відповідно до "Рекомендацій відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" № 62-97р. від 03.04.1997р. Верховного Суду України, для визначення індексу за будь-який період необхідно щомісячні індекси, що складають відповідний період, перемножити між собою.
У випадку, коли відшкодуванню належить сума, яка складається з внесків, зроблених в різні періоди, кожний внесок збільшується на величину індексу відповідного періоду, результати підсумовуються. При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць. Тому умовно слід рахувати, що сума внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з урахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця - червня.
Перевіривши розрахунок суми втрат від інфляції грошових коштів, здійснений позивачем у заяві про зменшення розміру позовних вимог (а.с. 92), господарський суд вважає правильним наступний розрахунок:
від суми боргу 37 980, 40 грн. за період з грудня 2012р. по квітень 2013р. (індекс інфляції 100,2999) сума втрат від інфляції склала 113, 94 грн.;
від суми боргу 5 011, 20 грн. за період з грудня 2012р. по квітень 2013р. (індекс інфляції 100,2999) сума втрат від інфляції склала 15, 03 грн.;
від суми боргу 9 289, 20 грн. за період з січня 2013р. по квітень 2013р. (індекс інфляції 100,0998) сума втрат від інфляції склала 9, 27 грн.;
від суми боргу 48 450, 80 грн. за період з травня 2013р. по листопад 2013р. (індекс інфляції склав 99, 8964), тобто за значений період була наявна дефляція.
У зв`язку із чим стягненню з відповідача підлягає 138, 24 грн. втрат від інфляції грошових коштів. В частині стягнення втрат від інфляції грошових коштів в розмірі 71, 03 грн. в задоволенні позову слід відмовити.
Відповідно до абзацу 2 ч.1 ст. 49 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З заявленої до стягнення позивачем суми 50 193, 95 грн. в частині 106, 76 грн. в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Отже, позивачем правомірно заявлено до стягнення з відповідача 50 087, 19 грн.
Таким чином, позивачу відмовлено в задоволенні 0,21 % позовних вимог.
Відтак, пропорційно задоволених позовних вимог підлягає стягненню з відповідача на користь позивача 1 823, 16 грн. судового збору (99,79 % від належних до сплати 1 827, 00 грн.).
Керуючись ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АзовЕкспресбуд" (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Пушкіна, 11, ідентифікаційний код 32904934) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Дека" (71112, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Дюміна, 92, ідентифікаційний код 13609748) 48 450 (сорок вісім тисяч чотириста п'ятдесят) грн. 80 коп. основного боргу, 1 498 (одна тисяча чотириста дев'яносто вісім) грн. 15 коп. - 3 % річних від простроченої суми, 138 (сто тридцять вісім) грн. 24 коп. втрат від інфляції грошових коштів та 1 823 (одна тисяча вісімсот двадцять три) грн. 16 коп. витрат на судовий збір.
3. В частині стягнення 35 (тридцять п'ять) грн. 73 коп. - 3 % річних від простроченої суми та 71 (сімдесят одна) грн. 03 коп. втрат від інфляції грошових коштів в задоволенні позову відмовити.
4. Повне рішення складено 25.03.2014р.
Суддя В.М. Соловйов
Суд | Господарський суд Запорізької області |
Дата ухвалення рішення | 20.03.2014 |
Оприлюднено | 01.04.2014 |
Номер документу | 37890386 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Запорізької області
Соловйов В.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні