Рішення

від 27.03.2014 по справі 909/129/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 березня 2014 р. Справа № 909/129/14 Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Булки В.І., при секретарі судового засідання Бабенецькій А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Тисменицького протитуберкульозного диспансеру,

вул. К.Левицького, 81-А, м. Тисмениця, Івано-Франківська область,77400,

до відповідача: Приватного підприємства "Компанія "Роланд Інвест",

вул. Тролейбусна, буд.18 кв. 9, м.Івано-Франківськ, 76008,

про повернення майна згідно договору відповідального зберігання №1 від 03.12.12 (ціна

позову 36 000,00грн.),

за участю представників сторін:

від позивача: Гринишин М.Я. -представник, (довіреність № б/н від 20.02.2014 року);

від відповідача: не з'явився,

встановив: Тисменицький протитуберкульозний диспансер звернувся до господарського суду з позовною заявою до Приватного підприємства "Компанія "Роланд Інвест" про повернення майна згідно договору відповідального зберігання №1 від 03.12.2012р., а саме: котел Ferolli Pegasus F 3 N 2 S 170 квт. вартістю 36 000,00грн.

Позивач позовні вимоги підтримує, просить суд позов задоволити, свої обґрунтування виклав у позовній заяві.

Ухвалами суду від 05.02.14, 18.02.14, 06.03.14 зобов'язано позивача надати докази сплати судового збору. Позивач вимоги ухвал не виконав. Однак, надав суду клопотання (вх.№3518/14 від 12.03.14) в якому просить суд звільнити Тисменицький протитуберкульозний диспансер від сплати судового збору. Крім того, в засіданні суду надав клопотання про долучення до матеріалів справи (вх.№4719/14 від 27.03.14):

- довідку про кредиторську заборгованість Тисменицького протитуберкульозного диспансеру №064 від 2503.14;

- лист №061 від 24.03.14 про те, що позивачем судовий збір буде оплачено в квітні 2014 року.

Розглянувши подане клопотання про звільнення від сплати судового збору суд вважає за правильне відмовити в його задоволенні та виходить з наступних підстав.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додається доказ про сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі. Сплата судового збору здійснюється в порядку і розмірі, встановленому Законом України "Про судовий збір".

Приписами ст. ст. 3, 4 Закону України "Про судовий збір", встановлено, що за подання до суду позовної заяви справляється судовий збір, у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Станом на день звернення позивача до суду із позовною заявою розмір мінімальної заробітної плати складає 1 218,00грн.

Підпунктом 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено ставку судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат. Таким чином, позивач мав сплатити судовий збір в розмірі 1 827,00 грн. Як вбачається з матеріалів справи, позивачем до позовної заяви не додано доказів сплати судового збору, але подано клопотання про звільнення від його сплати.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір» суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Частиною 3 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України (із змінами і доповненнями)" встановлено підстави для звільнення від сплати судового збору.

Єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі (п.3.1).

З огляду на те, що позивачем не надано суду належного обґрунтування його майнового стану із долученням підтверджуючих та належних документів, не наведено доводів та не подано доказів на підтвердження того, що його майновий стан перешкоджав сплаті судового збору, клопотання про звільнення від сплати судового збору суд вважає необґрунтованим та таким, що не підлягає до задоволення.

Представник відповідача в судові засідання жодного разу не з'явився, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не направив, вимоги суду, вказані в ухвалах від 05.02.14, 18.02.14, 06.03.14, 18.03.14 не виконав. Відповідач належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується ухвалами суду від 05.02.14, 18.02.14, 06.03.14, 18.03.14. Вказані вище ухвали направлялась відповідачу на адресу, зазначену у позовній заяві. Однак, ухвали суду від 05.02.14, 18.02.14 повернулись до суду із відміткою Укрпошти "за закінченням терміну зберігання".

При цьому суд зауважує, що згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців №251586 від 18.03.14 місцезнаходженням відповідача, Приватного підприємства "Компанія "Роланд Інвест", вказано: вул. Тролейбусна, буд.18 кв. 9, м.Івано-Франківськ, 76008, що є ідентичною тій адресі по якій надсилалась ухвали відповідачу.

Варто зазначити, що відповідно до ч.1 ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином .

Згідно з пунктом 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України 26.12.2011 N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зі змінами, внесеними згідно з Постановою Вищого господарського суду N 3 від 23.03.2012, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи викладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Беручи до уваги той факт, що неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомленого про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи суд прийшов до висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, враховуючи вимоги чинного законодавства та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

Між Приватним підприємством "Компанія "Роланд Інвест" та Тисменицьким протитуберкульозним диспансером укладено договір відповідального зберігання №1 від 03.12.12.

Відповідно до п.1.1 вказаного вище договору, поклажодавець (позивач) передав, а зберігач (відповідач) прийняв на відповідальне зберігання протягом строку цього договору котел Ferolli Pegasus F 3 N 2 S 170 квт. в кількості 1 шт. на суму 36 000,00грн.

Адреса зберігання: Житомирська обл., с.Іскорость, вул.Центральна,50 (п.1.2 договору).

Згідно п.1.3 договору, приймання майна на відповідальне зберігання та повернення його з відповідального зберігання здійснюється сторонами за актами приймання-передачі, які є невід'ємною частиною цього договору.

Матеріали справи містять копію акту №1 приймання-передачі від 31.12.12, який підписаний сторонами та скріплений їх печатками та сідчить про те, що позивач передав, а відповідач прийняв на відповідальне зберігання майно, а саме: котел Ferolli Pegasus F 3 N 2 S 170 квт. в кількості 1 шт. на суму 36 000,00грн.

Як вбачається з п.п.7.1,7.2 договору, строк його дії з 03.12.12 по 31.12.13.

В судовому засіданні представник позивача зазначив, що відповідач не виконує взяті на себе за договором зобов'язання, а саме: в частині повернення мана, яке передбачене договором.

Розділами 2 та 3 договору сторони передбачили права та обов'язки зберігача та покложодавця.

Відповідно до п.2.1.4 договору, зберігач зобов'язаний повернути майно поклажодавцеві за першою вимогою останнього, а до п.3.2 - поклажодавець має право у будь-який час вимагати у зберігача повернення майна, яке знаходиться на зберіганні

Позивач 20.11.13 звернувся до відповідача з вимогою про повернення майна, оскільки дія договору зберігання закінчується 31.12.13. Вимога направлена відповідачу 20.11.13, про що свідчить фіскальний чек №3135 від 20.11.13.

Однак, відповідач на вимогу позивача жодним чином не відреагував, відповіді не надав, майно не повернув.

За таких обставин, Тисменицький протитуберкульозний диспансер звернувся до господарського суду з позовною заявою до Приватного підприємства "Компанія "Роланд Інвест" про повернення майна згідно договору відповідального зберігання №1 від 03.12.2012р., а саме: котел Ferolli Pegasus F 3 N 2 S 170 квт. вартістю 36 000,00грн.

Станом на сьогоднішній день майно (котел Ferolli Pegasus F 3 N 2 S 170 квт. вартістю 36 000,00грн.) відповідачем позивачу не повернуто.

Беручи до уваги викладене вище суд вважає за правильне позов задоволити та виходить з наступних підстав.

В силу ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України між сторонами на підставі договору виникли зобов'язальні відносини.

Взаємовідносини сторін за договором зберігання регулюються главою 66 Цивільного кодексу України, також, на них поширюються норми глави 63 цього ж Кодексу "Послуги. Загальні положення".

Відповідно до статті 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона, зберігач, зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною, поклажодавцем, і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Згідно зі статтею 937 Цивільного кодексу України договір зберігання укладається у письмовій формі у випадках, встановлених статтею 208 цього Кодексу. Письмова форма договору вважається дотриманою, якщо прийняття речі на зберігання посвідчене розпискою, квитанцією або іншим документом, підписаним зберігачем.

За приписами статті 938 Цивільного кодексу України зберігач зобов'язаний зберігати річ упродовж строку, встановленого у договорі зберігання. Таким чином, даною статтею встановлено умови визначення періоду часу, протягом якого зберігач зобов'язаний виконувати власні зобов'язання по зберіганню прийнятої на зберігання речі.

Судом встановлено, що на виконання п.7.4 договору, позивач за 20 днів до закінчення строку дії договору повідомив відповідача про закінчення дії договору та заявив вимогу про повернення майна (вимога б/н від 20.11.13). Більше того, у вимозі вказано, що оплату за зберігання позивач гарантує, на виконання умов п.4.1 договору (протягом 10 днів після повернення майна з відповідального зберігання). Однак, відповідач, в порушення умов договору не повернув майно.

Згідно зі статтею 942 Цивільного кодексу України зберігач зобов'язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі.

Крім того, п.5.3 сторонами погоджено, що зберігач несе відповідальність за збереження і цілісність майна з моменту передання майна на зберігання і до моменту його повернення поклажодавцеві. У випадку втрати (нестачі) або пошкодження майна, яке передано на зберігання або його частини, зберігач повинен за свій рахунок відшкодувати поклажодавцеві завдану шкоду.

Статтею 948 цього ж Кодексу унормовано, що поклажодавець зобов'язаний забрати річ від зберігача після закінчення строку зберігання.

Приписами статті 949 Цивільного кодексу України визначено обов'язок зберігача повернути річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості. Річ має бути повернена поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей. Статтею 953 Цивільного кодексу України унормовано, що зберігач зобов'язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.

Таким чином, виходячи з вимог даного позову, предметом доказування при вирішенні цього спору є встановлення, зокрема, наявності між сторонами договірних відносин зі зберігання, факту передачі поклажодавцем майна на зберігання, приймання його зберігачем та не виконання відповідачем обов'язку з його повернення.

За приписами статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд, у визначеному законом порядку, встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з приписами статті 34 цього ж Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Належними визнаються докази, які містять відомості про факти, що входять у предмет доказування у справі, та інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору. Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування або певні обставини не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до статті 43 названого Кодексу господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Тобто, при вирішенні господарських спорів суд забезпечує сторонам рівні умови для встановлення фактичних обставин справи і оцінює кожний доказ окремо, та усі докази в сукупності.

Відповідно до приписів статей 525, 526, 629 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

При дослідженні матеріалів справи судом встановлено, що відповідач взяті на себе зобов'язання за договором не виконав, тобто не виконав визначені на розсуд сторонами і погоджені ними умови договору, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Позивачем доведено обставини, на які він посилався.

Виходячи з того, що обов'язок зберігача повернути річ зі зберігання передбачений нормами наведеного законодавства, та з огляду на встановлений судом факт неповернення позивачеві спірного майна у строк визначений договором, суд вважає за правильне позов задоволити.

Щодо судових витрат суд зазначає наступне. Оскільки позивачем при зверненні до суду із позовною заявою не сплачено судового збору у визначеному порядку та розмірі, встановленому Законом України "Про судовий збір", суд приходить до висновку про стягнення з Тисменицького протитуберкульозного диспансеру в дохід Державного бюджету України судовий збір в розмірі 1 827,00грн.

Судові витрати відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.124 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст.11,202,509,525,526,628,629,936-938,942,948,949,953 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.32,33,34,43,49, 82 -85Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Тисменицького протитуберкульозного диспансеру до Приватного підприємства "Компанія "Роланд Інвест" про повернення майна згідно договору відповідального зберігання №1 від 03.12.2012р., а саме: котел Ferolli Pegasus F 3 N 2 S 170 квт. вартістю 36 000,00грн.

Приватному підприємству "Компанія "Роланд Інвест", вул. Тролейбусна, буд.18 кв. 9, м.Івано-Франківськ (код ЄДРПОУ 36732857) повернути Тисменицькому протитуберкульозному диспансеру, вул. К.Левицького, 81-А, м. Тисмениця, Івано-Франківська область (код ЄДРПОУ 25569652) котел Ferolli Pegasus F 3 N 2 S 170 квт. вартістю 36 000,00грн. ( згідно договору відповідального зберігання №1 від 03.12.12).

Видати наказ.

Стягнути з Тисменицького протитуберкульозного диспансеру, вул. К.Левицького, 81-А, м. Тисмениця, Івано-Франківська область (код ЄДРПОУ 25569652) в дохід Державного бюджету України (одержувач: УДКСУ у м. Івано-Франківську; назва рахунку: Державний м. Івано-Франківськ 22030001; МФО одержувача: 836014; р/р 31219206783002; код ЄДРПОУ одержувача: 37952250; код класифікації доходів: 22030001; назва коду класифікації доходів: Судовий збір (державна судова адміністрація України, 050); назва суду: господарський суд Івано-Франківської області) судовий збір в розмірі 1 827,00грн. (одну тисячу вісімсот двадцять сім грн. 00коп.).

Видати наказ.

Стягнути з Приватного підприємства "Компанія "Роланд Інвест", вул. Тролейбусна, буд.18 кв. 9, м.Івано-Франківськ (код ЄДРПОУ 36732857) на користь Тисменицького протитуберкульозного диспансеру, вул. К.Левицького, 81-А, м. Тисмениця, Івано-Франківська область (код ЄДРПОУ 25569652) судовий збір в розмірі 1 827,00грн. (одну тисячу вісімсот двадцять сім грн. 00коп.).

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 28.03.14.

Суддя Булка В.І.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

Помічник судді Гандера М.В. 28.03.14