Рішення від 19.03.2014 по справі 908/689/14

cpg1251 номер провадження справи 10/20/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.03.2014 Справа № 908/689/14

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Марка" (69091, м. Запоріжжя, бульвар Гвардійський, 141)

до відповідача : Концерн "Міські теплові мережі" (69091, м. Запоріжжя, бульвар Гвардійський, 137)

про стягнення 116 368, 73 грн.

Суддя:Алейникова Т.Г.

Представники сторін:

від позивача - Железняк О. В., на підставі довіреності від 14.03.2014 р.;

Лебедев Ю.В., директор на підставі наказу № 15-К від 22.10.2002 р.;

від відповідача - Ковальська Я.М., на підставі довіреності № 1202/20-19 від 04.03.2014 р.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглядається позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Марка", м. Запоріжжя до Концерн "Міські теплові мережі", м. Запоріжжя про стягнення заборгованості в сумі 116 368, 73 грн. за Договором № 17 з обслуговування Автоматизованого багаторівневого диспетчерського комплексу концерну «Міські теплові мережі» та додатковими угодами до нього.

Відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 30 від 26.11.2010р., протоколом автоматичного розподілу справи між суддями від 04.03.2014 р., справу 908/689/14 передано на розгляд судді Алейниковій Т.Г.

Ухвалою господарського суду від 05.03.2014 р., порушено провадження у справі № 908/477/14. Справі присвоєно номер провадження 10/20/14, її розгляд призначено на 17.03.2014 р.

Представник відповідача у судовому засіданні 17.03.2014 р. заявив клопотання про відкладення розгляду справи для необхідності підготування обґрунтованого відзиву на позовну заяву.

Представник позивача в судовому засіданні 17.03.2014 р. підтримав свої вимоги в повному обсязі.

У відповідності до ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Статтею 77 ГПК України встановлено, що нез'явлення в судове засідання представників сторін, інших учасників судового процесу, є підставою для відкладення розгляду справи в межах строків, встановлених ст. 69 ГПК України.

У зв'язку із необхідністю надання представником відповідача обґрунтованого відзиву та для витребування необхідних документів для повного розгляду справи, судом було оголошено перерву в судовому засіданні на 19.03.2014 р. на 09 год. 30 хв.

Представник позивача у судовому засіданні 19.03.2014 р. підтримав вимоги викладені в позові та просив суд задовльнити їх повністю.

Представник відповідача до суду 19.03.2014 р. надав відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити позивачу в задоволенні позову.

За клопотанням представників сторін справа була розглянута без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

4 лютого 2010 р. між Концерном «МТМ» в якості замовника та ТОВ «Марка» в якості виконавця було укладено Договір № 17 з обслуговування Автоматизованого багаторівневого диспетчерського комплексу концерну «Міські теплові мережі», до якого вносилися зміни Додатковою угодою № 1 від 03.01.2011 р. та Додатковою угодою № 2 від 01.07.2011 р.

Відповідно до п. 1.1. Договору № 17 в редакції Додаткової угоди № 1, замовник доручає, а виконавець зобов'язується надавати послуги з інформатизації - наданню консультацій і супроводженню Автоматизованого багаторівневого диспетчерського комплексу концерну «Міські теплові мережі». В цьому ж пункті наведений перелік видів послуг, що надаються виконавцем.

Згідно п. 6.1. Договору № 17, строк його дії був встановлений до 31.12.2014 р.

Відповідно до п. 2.1.4. Договору № 17, виконавець зобов'язаний щомісячно, до 5-го числа місяця, наступного за звітним, надати замовнику Акти здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) для підписання.

Згідно п. 3.7. Договору № 17, підписаний Акт слугує підставою для розрахунків.

Пунктом 4.1. Договору № 17 в редакції Додаткової угоди № 2 встановлено, що вартість послуг складає:

-з 01.01.2011 р. по 30.06.2011 р. - 36 748,02 грн. без ПДВ

- з 01.07.2011 р. по 31.12.2011 р. - 36 748,02 грн. з ПДВ 6 124,67 грн.

- 2012-2014 роки - 220 488,12 грн. з ПДВ 36 748,02 грн.

Пункт 4.2. договору в редакції Додаткової угоди № 1 (тобто в редакції, що діяла за період з 01.01.2011 р. по 30.06.2011 р.) передбачав, що замовник проводить щомісячний платіж в сумі 6 124, 67 без ПДВ протягом 5 банківських днів після підписання Акту виконаних робіт шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця.

Цей же пункт договору (п. 4.2.) в редакції Додаткової угоди № 2 (тобто за період дії після 30.06.2011 р.), передбачав, що замовник проводить щомісячний платіж в сумі 6 124,67 з ПДВ 1 020, 78 грн. протягом 5 банківських днів після підписання Акту виконаних робіт шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця.

При виконанні умов Договору № 17 замовник проводив розрахунки за отримані послуги нерегулярно, а саме не сплатив за послуги, отримані в лютому і березні 2011 р., а також з серпня 2012 р. по грудень 2013 р.

Так, надання виконавцем послуг та їх прийняття замовником підтверджується належним чином складеними та підписаними сторонами Актами на надання інформаційно-консультаційних послуг по супроводженню АМДК № 13 від 28.02.2011 р. та № 14 від 31.03.2011 р., а також Актами №№ 31-47 за період з серпня 2012 р. по грудень 2013 р. включно.

Через несплату отриманих послуг заборгованість відповідача за Договором № 17 за лютий і березень 2011 р. становить: 6 124,67 грн. без ПДВ х 2 міс. = 12 249,34 грн. без ПДВ; а за період з серпня 2012 р. по грудень 2013 р.: 6 124,67 з ПДВ х 17 міс. = 104 119,39 грн. з ПДВ, а загалом 116 368,73 грн.

Враховуючи вищевикладене, вивчивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України договори та інші правочини відносяться до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 173 Господарського Кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформації тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно статті 193 Господарського кодексу України (загальні умови виконання господарських зобов'язань) "Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться ".

Відповідно до частини 2 статті 193, Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальнодержавного інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитор) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 629 Цивільного кодексу України закріплено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На підставі ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк/термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк/термін (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за Договором № 17 з обслуговування Автоматизованого багаторівневого диспетчерського комплексу концерну «Міські теплові мережі» та додатковими угодами до нього склала 116 368, 73 грн.

Факт порушення відповідачем умов договору № 17 з обслуговування Автоматизованого багаторівневого диспетчерського комплексу концерну «Міські теплові мережі» та додаткових угод до нього, а також факт заборгованості., за договором, підтверджується матеріалами справи.

Відповідач в судовому засіданні заперечував проти позову, посилаючись на те, що надані позивачем акти не були передбачені умовами діючого між сторонами договору, не підтверджують надання-отримання послуг, що є предметом договору, а отже на думку відповідача не являються підставою для проведення розрахунків.

Заперечення відповідача суд до уваги не приймає, так як вони повністю спростовуються доказами наданими до суду позивачем та не мають будь-якого нормативно-правового обґрунтування.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини, викладені у справі позивачем були підтверджені належними доказами.

Згідно з ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вищевикладене, проаналізувавши надані докази, суд задовольняє позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Марка", м. Запоріжжя до Концерну "Міські теплові мережі", м. Запоріжжя про стягнення заборгованості в сумі 116 368, 73 грн. за Договором № 17 з обслуговування Автоматизованого багаторівневого диспетчерського комплексу концерну «Міські теплові мережі» та додатковими угодами до нього.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» - судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подасться до суду; ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлюється 2 % від ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається повністю на відповідача, внаслідок неправильних дій якого виник спір у суді.

Керуючись ст. 44, 49, 82, 84, ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Марка", м. Запоріжжя до Концерну "Міські теплові мережі", м. Запоріжжя задовольнити.

Стягнути з Концерну «Міські теплові мережі» (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, р/р 26004045320001 в АКБ «Індустріалбанк», м. Запоріжжя, МФО 313849, ідентифікаційний код 32121458) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Марка» (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 141, р/р 26002031558700 в ПАТ «Укрсиббанк» м. Харків, МФО 351005, ідентифікаційний код 20473108) - 116 368 (сто шістнадцять тисяч триста шістдесят вісім) грн. 73 коп. заборгованості за Договором № 17 з обслуговування Автоматизованого багаторівневого диспетчерського комплексу концерну «Міські теплові мережі» від 04.02.2010 р. та судовий збір у розмірі 2 327 (дві тисячі триста двадцять сім) грн. 37 коп.

Видати накази.

Суддя Т.Г. Алейникова

Рішення підписане 21.03.2014 р.