Рішення

від 27.03.2014 по справі 913/480/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

27 березня 2014 року Справа № 913/480/14

Провадження № 15/913/480/14

За позовом прокурора міста Алчевська Луганської області , м.Алчевськ Луганської області

в інтересах держави в особі:

позивача - Перевальської міської ради, м.Перевальськ Луганської області

до відповідача - Дочірнього підприємства "Автоприцеп" Публічного акціонерного товариства "Луганськбудтранс", м.Перевальськ Луганської області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Алчевська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Луганській області, м.Алчевськ Луганської області

про стягнення 69236 грн 05 коп.

Суддя Смола С.В.

Секретар судового засідання Данилкіна Н.В.

У засіданні брали участь:

від заявника - Голоденко К.О. - прокурор відділу прокуратури м.Луганська, службове посвідчення № 020155 від 03.09.2013;

від позивача - Чередниченко І.І. - начальник відділу правового забезпечення архітектури і містобудування, довіреність № 347-10 від 17.02.2014;

від відповідача - не прибув;

від 3-ої особи - не прибув.

СУТЬ СПОРУ:

Прокурором міста Алчевська Луганської області в інтересах держави в особі Алчевської міської ради заявлено вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором оренди землі від 11.01.2004, державна реєстрація від 11.02.2004 за № 33 у сумі 50599 грн 00 коп.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 18.02.2014 було порушено провадження у справі, до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучено Алчевську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Луганській області та її розгляд справи призначений на 03.03.214.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 03.03.2014 розгляд справи відкладений на 17.03.2014

Заявою про збільшення розміру позовних вимог від 14.03.2014 № 85-1996 вих-14 прокурор міста Алчевськ просив стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати за землю за період квітень 2011 року - січень 2013 року в сумі 69490 грн 08 коп.

Відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу вказана заява приймається судом до розгляду.

Третя особа поясненням від 27.02.2014 № 3567/10 повідомила, що відповідач визначився з орендною платою за землю, надавши до Алчевської ОДПІ податкову декларацію з плати за землю за 2011 рік від 25.01.2011 № 476, за 2012 рік - від 20.02.2012 № 1542; що загальна сума заборгованості за період квітень 2011 року - січень 2013 року складає 50599 грн 00 коп.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 17.03.2014 розгляд справи відкладений на 27.03.2014.

Заявою про зменшення розміру позовних вимог від 26.03.2014 № 176-480 вих-14 прокурор зменшив розмір позовних вимог та просив стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати за землю за період квітень 2011 року - січень 2013 року в сумі 69236 грн 05 коп.

Відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу вказана заява приймається судом до розгляду.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 18223673 правильним найменуванням відповідача є Дочірнє підприємство "Автоприцеп" Публічного акціонерного товариства "Луганськбудтранс", що судом прийнято до уваги.

Відповідач не скористався своїм правом, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, не забезпечив участі повноважного представника у судовому засіданні, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Згідно до п.п. 3.9.1, 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 18223673 місцезнаходженням відповідача є: вул.Слав'янська, б.19, м.Перевальськ Луганської області. На вказану адресу господарський суд і надсилав поштову кореспонденцію.

Відповідно до п.3.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи-підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (ст.17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців").

Згідно з ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" від 15.05.2003 №755-IV якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Також відповідач не надав суду відзив на позовну заяву, не забезпечив явку представника у судове засідання, не надання відзиву на позовну заяву та не прибуття у судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті.

Згідно положень ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 27.03.2014 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників заявника та позивача, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

Згідно зі ст.13 Конституції України земля є об'єктом права власності українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до ст.ст.142-145 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи самоврядування в межах повноважень шляхом прийняття рішень. Права органів самоврядування захищаються у судовому порядку.

Статтею 121 Конституції України передбачено, що на органи прокуратури України покладається представництво інтересів громадян або держави в судах у випадках, визначених законом.

Відповідно до ст.20 Закону України "Про прокуратуру" при виявленні порушень закону прокурор у межах своєї компетенції має право звертатися до суду в передбачених законом випадках.

Статтею 36 1 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що підставою представництва прокурором в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.

Відповідно до ч.1 ст.142 Конституції України матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Частиною 1 ст.60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст.21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою

До відання Перевальської міської ради, на підставі ст.33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", належить справляння плати за землю, яка в повному обсязі надходить до місцевого бюджету. Несвоєчасне надходження таких платежів призводить до невиконання доходної частини бюджету і, внаслідок цього - неналежного фінансування закладів освіти, охорони здоров'я та інших соціальних програм міста, чим завдається істотна шкода державним інтересам.

Відповідно до абзацу 2 п.п.1.3 п.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" системний аналіз норм законодавства України дає підстави для висновку про те, що орендна плата за земельну ділянку, яка перебуває в державній або в комунальній власності, має подвійну правову природу, оскільки, з одного боку, є передбаченим договором оренди землі платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (частина перша статті 21 Закону України "Про оренду землі", підпункт 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, з іншого - є однією з форм плати за землю як загальнодержавного податку нарівні із земельним податком (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України). Разом з тим підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є саме договір оренди такої земельної ділянки (частина друга статті 21 Закону України "Про оренду землі" , пункт 288.1 статті 288 ПК України). У зв'язку з цим та оскільки орендну плату за землю орендар вносить орендодавцеві (стаття 21 Закону України "Про оренду землі", стаття 288 ПК України), то право на стягнення заборгованості з орендної плати має орендодавець шляхом звернення до відповідного господарського суду в установленому ГПК порядку.

Відповідно до п.4 рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 № 3рп/99 справа № 1-1/99 інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Оскільки "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Даний позов поданий прокурором міста Алчевська Луганської області в інтересах держави в особі Перевалсьької міської ради, оскільки відповідачем порушені інтереси держави в особі Перевальської міської ради щодо несплати орендної плати за землю.

11.01.2004 між Перевальською міською радою та Дочірнім підприємством "Автоприцеп" Відкритого акціонерного товариства "Луганськбудтранс", яке в подальшому було перейменоване в Дочірнє підприємство "Автоприцеп" Публічного акціонерного товариства "Луганськбудтранс" укладено договір оренди землі, державна реєстрація від 11.02.2004 за № 33.

Згідно абзацу 1 п.1 "Предмет договору" договору орендодавець передає, а орендар набуває право на оренду земельної ділянки, яка розташована за адресою: м.Перевальськ, вул.Слав'янська, 19, в адміністративних межах Перевальської територіальної громади. В оренду передається земельна ділянка площею 1,44 га.

Відповідно до абзацу 1 пп.2.2 п.2 договору він укладається строком на 10 років, починаючи з дати його реєстрації.

В абзаці 1 пп.2.3 п.2 договору сторони передбачили, що орендна плата вноситься орендарем у розмірі 3600 грн 00 коп. на рік. Абзацом 3 вказаного підпункту визначено періодичність внесення орендної плати - щомісячно до 30 числа кожного місяця.

Абзацом 9 зазначеного підпункту розмір орендної плати щорічно переглядається у випадках з моменту: зміни умов господарювання, передбачених договором; підвищення цін, тарифів тощо, у тому числі внаслідок інфляційних процесів; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря; у разі невиконання орендодавцем обов'язку повідомити орендарю про права третіх осіб на орендовану земельну ділянку; збільшення розмірів ставки земельного податку; в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

Відповідно до пп.3.1 п.3 договору орендар зобов'язався у відповідності з п.2.3 договору своєчасно вносити орендну плату.

Додатковою угодою № 4 від 01.04.2008 сторони внесли зміни до п.2.3 договору та визначили, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі і складає 6% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки у сумі 25894 грн 08 коп. за рік шляхом безготівкового перерахування коштів на розрахунковий рахунок орендодавця.

Відповідач в порушення умов договору та додаткової угоди своєчасно не сплачував оренду плату, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість з орендної плати за землю за період з квітня 2011 року по січень 2013 року в сумі 69236 грн 05 коп., за стягненням якої прокурор міста Алчевська Луганської області в інтересах держави в особі позивача звернувся до суду з даним позовом.

Частиною 1 ст.206 Земельного кодексу України передбачено, що використання землі в Україні є платним.

Згідно ст.96 Земельного кодексу України землекористувач зобов'язаний, зокрема, своєчасно сплачувати орендну плату.

Відповідно до ст.9 Податкового кодексу України плата за землю відноситься до загальнодержавних податків та зборів.

Ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, відповідно до ст.274 Податкового кодексу України, встановлюється у розмірі 1% від їх нормативної грошової оцінки.

Відповідно до ст.ст.13, 14 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. До істотних умов договору, зокрема, віднесено орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Статтею 21 зазначеного Закону передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Податковим кодексом України, зокрема, встановлено, що плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (п.п.14.1.147 п.14.1 ст.14), а орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (п.п.14.1.136 п.14.1 ст.14).

Згідно ст.288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний орган державної податкової служби про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; не може перевищувати: а) для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки; б) для земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності та надані для будівництва та/або експлуатації аеродромів - чотирикратний розмір земельного податку, що встановлюється цим розділом; в) для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

При цьому господарським судом критично оцінюється інформація, надана Алчевькою об'єднаною державною податковою інспекцією в пояснення № 3567/10 від 27.02.2014 (а.с.74), про те, що за відповідачем рахується заборгованість з орендної плати за землю в загальній сумі 50599 грн 00 коп., оскільки, як зазначив представник податкової інспекції в судовому засіданні, вказана інформація отримана виключно з податкових декларацій відповідача (а.с.26-27, 29), достовірність та правильність яких податковою не перевірялась.

Відповідно до витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, виданих управлінням Держземагентства у Перевальському районі Луганської області (а.с.87-88) нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 1,44, яка знаходиться за адресою: вул.Слав'янська, 19, м.Перевальськ, у 2011, 2012, 2013 роках становила 631728 грн 00 коп., і виходячи з неї розмір орендної плати на місяць складає 3158 грн 64 коп.

Розмір заборгованості відповідача підтверджений матеріалами справи, в т.ч. розрахунком прокурора (а.с.72-73) та розрахунком позивача (а.с.85) і відповідачем не оспорений.

Таким чином, вимога прокурора міста Алчевська в інтересах держави в особі Перевалськьої міської ради про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за землю за період з 01.04.2011 по 31.01.2013 у сумі 69236 грн 05 коп. є обґрунтованою і підлягає задоволенню повністю.

Відповідач позов не оспорив, доказів відсутності заборгованості не подав.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Судовий збір покладається на відповідача, згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст.44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов прокурора міста Алчевська Луганської області в інтересах держави в особі Перевальської міської ради до Дочірнього підприємства "Автоприцеп" Публічного акціонерного товариства "Луганськбудтранс" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Автоприцеп" Публічного акціонерного товариства "Луганськбудтранс", вул.Слав'янська, б.19, м.Перевальськ Луганської області, ідентифікаційний код 13371293, на користь Перевальської міської ради, вул.Леніна, б.21, м.Перевальськ Луганської області, ідентифікаційний код 25685281, заборгованість з орендної плати за землю в сумі 69236 грн 05 коп., про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Дочірнього підприємства "Автоприцеп" Публічного акціонерного товариства "Луганськбудтранс", вул.Слав'янська, б.19, м.Перевальськ Луганської області, ідентифікаційний код 13371293, в доход державного бюджету України на поточний рахунок 31214206783006, банк отримувача: ГУ ДКСУ в Луганській області, одержувач - УДКСУ у м.Луганську, МФО 804013, код за ЄДРПОУ 37991503, код класифікації доходів (ККД): 22030001, назва "Судовий збір" (Державна судова адміністрація України, 050); символ звітності банку: 206, судовий збір в сумі 1827 грн 00 коп., про що видати наказ після набрання рішенням законної сили Алчевській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 28.03.2014.

Суддя С.В. Смола