Рішення

від 25.03.2014 по справі 912/292/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2014 рокуСправа № 912/292/14 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кабакової В.Г. розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія Техноекспорт Україна", м. Київ

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Алекс-2000", м. Кіровоград

про стягнення 33974,78 грн.

Представники сторін:

від позивача - Почтовий А.О., керівник підприємства;

від відповідача - участі не брали.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія Техноекспорт Україна" (надалі - ТОВ "ТПК Техноекспорт Україна") звернулось до господарського суду Кіровоградської області з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Алекс-2000" (надалі - ТОВ "Алекс-2000") 32741,43 грн. заборгованості за поставлений товар відповідно до договору поставки № 29/13 від 08.07.2013 року, з яких: 31001,60 грн. основний борг, 186,26 грн. інфляційні втрати, 272,84 грн. 3% річних, 1280,73 грн. пеня, з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору.

Позов мотивовано неналежним виконанням відповідачем зобов'язань по оплаті поставленого ТОВ "Торгово-промислова компанія Техноекспорт Україна" товару за договором поставки № 29/13 від 08.07.2013 року.

Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 04.02.2014 року порушено провадження у справі, від сторін витребувано необхідні для вирішення спору документи.

Ухвалою суду від 04.03.2014 року розгляд справи відкладався.

28.02.2014 року на адресу господарського суду від ТОВ "ТПК Техноекспорт Україна" надійшла заява від 25.02.2014 року № 1/14-П про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача 33974,78 грн. заборгованості за поставлений товар відповідно до договору поставки № 29/13 від 08.07.2013 року, з яких: 31001,60 грн. основний борг, 404,88 грн. інфляційні втрати, 481,53 грн. 3% річних, 2086,77 грн. пеня, з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору.

З врахуванням положень статті 22 Господарського процесуального кодексу України заява ТОВ "ТПК Техноекспорт Україна" про збільшення розміру позовних вимог прийнята господарським судом до розгляду та подальший розгляд справи відбуватиметься з врахуванням зазначеної заяви.

Представник позивача в судовому засіданні позовних вимог, з врахуванням заяви від 25.02.2014 року № 1/14-П, підтримав в повному обсязі.

Відповідач відзив на позов не подав, у судовому засіданні присутній не був. Станом на час проведення судового засідання на адресу господарського суду повернуто ухвали від 04.02.2014 року про порушення провадження та від 04.03.2014 року про відкладення розгляду справи, які направлялись на адресу відповідача, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, а саме: 25006, м. Кіровоград, вул. Інтернаціональна, 75 (а.с.49-50), з відміткою органу поштового зв'язку "за закінченням терміну зберігання".

З врахуванням положень абзацу 3 п. 3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", відповідно до якого в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом, господарський суд дійшов висновку, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

На час розгляду справи заяви і клопотання від відповідача до господарського суду не надходили.

Правом на змагальність, передбаченим ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України, відповідач не скористався з власної ініціативи.

Згідно з ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

08.07.2013 року між сторонами укладено договір поставки № 29/13 (надалі - договір), за умовами п. 1.1. якого постачальник (ТОВ "ТПК Техноекспорт Україна") зобов'язується поставити покупцеві (ТОВ "Алекс-2000") товари на умовах даного договору, а покупець - прийняти і оплатити такі товари. Товари поставляються з метою їх подальшої реалізації.

Товар поставляється партіями. Кількість, асортимент, ціна за одиницю товарів, термін та місце поставки окремої партії додатково погоджуються сторонами. Факт та дата поставки підтверджується прибутково-видатковою накладною, яка підписується представниками сторін (п.п. 3.1 та 3.2. договору).

Відповідно до п. 4.2. договору вартість конкретної партії товарів зазначається у прибутково-видаткових накладних.

В п. 5.1. договору сторонами погоджено, що розрахунки проводяться шляхом перерахування покупцем грошових коштів в розмірі вартості поставлених товарів на поточний рахунок постачальника протягом 60 календарних днів з моменту поставки товарів.

Договір підписано повноважними представниками сторін та скріплено печатками підприємств (а.с.9-10).

На виконання вказаного договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 47200,59 грн., що підтверджується видатковими накладними №633 від 08.07.2013 року та №661 від 12.07.2013 року (а.с.12-13).

ТОВ "Алекс-2000" 01.10.2013 року повернуло позивачу товар на суму 16198,99 грн., що підтверджується накладною на повернення № Б-000000026 (а.с.14).

Повного розрахунку за поставлений товар відповідач з ТОВ "ТПК Техноекспорт Україна" не провів, у зв'язку з чим у ТОВ "Алекс-2000" перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 31001,60 грн.

11.12.2013 року, з метою досудового врегулювання спору, ТОВ "ТПК Техноекспорт Україна" направило на адресу відповідача претензію № 4 (а.с.15-17) про сплату заборгованості за договором поставки № 29/13 від 08.07.2013 року з вимогою погасити заборгованість за поставлений позивачем товар з врахуванням індексу інфляції, 3 % річних та пені в сумі 32045,13 грн. Однак, вказана претензія залишена відповідачем поза увагою.

Вирішуючи даний спір господарський суд виходить з наступного.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених вказаним Кодексом.

За правилами статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається .

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (статті 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно з ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до частин 1, 2 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Враховуючи те, що відповідач на момент розгляду справи не надав господарському суду доказів оплати суми основного боргу, позовних вимог не заперечив, господарський суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення з ТОВ "Алекс-2000" суми основного боргу в розмірі 31001,60 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки відповідач свої зобов'язання щодо оплати поставленого товару у строки визначені договором поставки № 29/13 від 08.07.2013 року в повному обсязі не виконав, позивачем заявлено до стягнення з ТОВ "Алекс-2000" 404,88 грн. інфляційних втрат, 481,53 грн. 3% річних, 2086,77 грн. пені.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлений обов'язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, відшкодувати кредиторові борг з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми.

За розрахунком позивача (а.с.25), з врахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, який відповідає нормам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, відповідач повинен сплатити на користь ТОВ "ТПК Техноекспорт Україна" суму 3% річних в розмірі 481,53 грн. та 404,88 грн. інфляційних втрат.

Вирішуючи питання щодо стягнення з відповідача суми пені в розмірі 2086,77 грн., господарський суд враховує наступне.

Відповідно до п. 7.2 договору поставки № 29/13 від 08.07.2013 року у випадку невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, що передбачені договором, сторона, що не виконує (неналежним чином виконує) зобов'язання, сплачує на користь іншої сторони пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від розміру невиконаних (неналежним чином виконаних) зобов'язань за кожний день прострочення виконання.

Згідно змісту ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

ТОВ "ТПК Техноекспорт Україна" нараховано відповідачу пеню в розмірі 2086,77 грн. (розрахунок - а.с.25), яка не суперечить умовам договору поставки № 29/13 від 08.07.2013 року, нормам чинного законодавства та відповідає фактичним обставинам справи.

За викладених обставин, господарський суд дійшов висновку що позовні вимоги ТОВ "ТПК Техноекспорт Україна" є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати пов'язані зі сплатою судового збору покладаються на відповідача.

В судовому засіданні 25.03.2014 року господарським судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст.ст. 22, 32, 33, 43, 44, 49, 64, 75, 82, 84, 85, 87, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Алекс-2000" (25006, м. Кіровоград, вул. Інтернаціональна, 75; ідентифікаційний код 30567110) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія Техноекспорт Україна" (03115, м. Київ, вул. Святошинська, 34; ідентифікаційний код 37962907) 33974,78 грн. заборгованості, з яких: 31001,60 грн. основний борг, 404,88 грн. інфляційні втрати, 481,53 грн. 3% річних, 2086,77 грн. пеня, а також 1827,00 грн. судового збору.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Дніпропетровським апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга на рішення подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Засвідчений належним чином примірник рішення направити відповідачу за адресою: 25006, м. Кіровоград, вул. Інтернаціональна, 75.

Повне рішення складено 28.03.2014 року.

Суддя В.Г. Кабакова