Рішення

від 24.03.2014 по справі 913/29/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

24 березня 2014 року Справа № 913/29/14

Провадження №8пн/913/29/14

За позовом Дочірнього підприємства "Ринок міста Стаханова" Луганської обласної спілки споживчих товариств, м. Стаханов Луганської області,

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Стаханов Луганської області,

за участю Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області, м. Луганськ, -

про усунення перешкод у праві користування земельною ділянкою.

Суддя господарського суду Луганської області Середа А.П.,

при секретарі судового засідання Скоковій К.Л.,

у засіданні брали участь:

від позивача - Курячий О.П. - представник, - довіреність №324 від 05.01.2014;

від відповідача - ОСОБА_1 - фізична особа-підприємець, - паспорт НОМЕР_3, вид. Стахановським МВ УМВС України у Луганській обл. 28.12.2000;

від третьої особи - Ішичкін М.В. - провідний фахівець сектору правової роботи, - довіреність № 4/11 від 06.06.2013, -

розглянувши матеріали справи, -

ВСТАНОВИВ:

суть спору: позивачем заявлено вимогу про усунення відповідачем - Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1.) перешкод у праві користування земельною ділянкою шляхом демонтажу торгівельного кіоску розміром 5,4м х 2,7м загальною площею 14,58 м 2 , який належить йому на праві власності та розташований за адресою: АДРЕСА_3

У зв'язку з надходженням позову 08.01.2014 господарським судом Луганської області порушено провадження у справі №913/29/14.

На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено: з 27.01.2014 до 10.02.2014 - у зв'язку з неявкою відповідача та невиконанням ним вимог ухвали в частині надання витребуваних документів; з 10.02.2014 до 24.02.2014 - у зв'язку з неявкою відповідача та залученням до участі у справі третьої особи; з 24.02.2014 до 11.03.2014 та з 11.03.2014 до 24.03.2014 - з метою надання учасникам розгляду спору можливості подати додаткові докази.

10.02.2014, через канцелярію суду, позивач подав Зміни до позовної заяви від 08.02.2014 за вих. №31 (а.с.50-51), які по своїй суті є зміною предмету позову та згідно яким він заявив вимогу про зобов'язання відповідача звільнити земельну ділянку шляхом демонтажу торгівельного кіоску розміром 5,4м х 2,7м загальною площею 14,58 м 2 , який належить йому на праві власності та розташований за адресою: АДРЕСА_3

Дослідивши цю заяву, суд дійшов висновку, що за своїми суттю та змістом вона є заявою про предмету позову, з огляду на що та враховуючи, що станом на дату її подання розгляд справи по суті не розпочато, суд, керуючись ч.4 ст.22 ГПК України, прийняв її з метою врахування при вирішенні спору.

На підставі заяви позивача від 11.03.2014 за вих. №б/н (а.с.120) суд, керуючись частиною 3 ст. 69 ГПК України, продовжив термін розгляду цієї справи на 15 днів, - до 23.03.2014 (неділя) (а.с.135-136).

До початку судового засідання 24.03.2014 від учасників розгляду спору надійшло клопотання про відмову від здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, яке судом задоволено.

У судовому засіданні позивач заявлені вимоги (з урахуванням заяви про зміну предмету позову) підтримав повністю.

Відповідач позов не визнав (відзив на позов від 24.03.2014 за вих.№б/н).

В той же час у судовому засіданні він пояснив, що після 01.03.2013, без отримання відповідного дозволу та без узгодження в порядку, встановленому законом, за власний кошт здійснив покращення торгівельного місця (відкритого прилавку), яке займав на підставі укладеного з ДП "Ринок міста Стаханова" договору від 01.03.2013, а саме: зварив каркас та обшив його пластиковими матеріалами, - після чого торгівельне місце перетворилося у приміщення (кіоск). Відстань між ним та сусідніми торгівельними місцями (наприклад - торгівельним місцем Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (далі - ФОП ОСОБА_4)) стала дорівнювати не більше півтора метри, а з одного боку - створене відповідачем приміщення стало впритул з іншим торгівельним місцем. Про проведення перевірки працівниками Державної служби з надзвичайних ситуацій, яка стала підставою для цього спору, обізнаний, хоча під час її проведення присутнім не був. Дізнавшись про її результати, сам, власними силами, демонтував пластикову обшивку, за актом приймання-передачі від 01.09.2013 повернув на користь ринку торгівельне місце (а.с.57) та не вносив плату за його користування (а.с.64), хоча на ньому досі стоїть зварений ним металевий каркас колишнього кіоску, право власності на який за ним (відповідачем) не зареєстровано.

Третя особа (Головне управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області (далі - ГУ ДСУНС)) проти позовних вимог не заперечила, підтвердивши, що підчас перевірки дотримання вимог протипожежного законодавства в діяльності ДП "Ринок міста Стаханова", яка була здійснена 24.09.2013 за скаргою ФОП ОСОБА_4, було встановлено, що ФОП ОСОБА_1 в результаті самовільно здійсненого покращення торгівельного місця, внаслідок чого воно стало приміщенням, були порушені допустимі відстані від нього до сусідніх торгівельних місць, а саме: 1,5 м - замість 10 м (відзив на позовну заяву від 21.03.2014 за вих. №б/н).

Заслухавши учасників розгляду спору, дослідивши наявні докази, суд встановив наступні фактичні обставини справи.

Дочірнє підприємство "Ринок міста Стаханова" Луганської обласної спілки споживчих товариств в якості юридичної особи зареєстроване 15.03.2001 (а.с.10;12-13).

Згідно п.1.5 статуту підприємства, затвердженого постановою правління Луганської обласної спілки споживчих товариств №210 від 12.08.2010 (а.с.14-18), воно є юридичною особою; метою його діяльності є надання послуг та створення належних умов для здійснення продажу продовольчих та непродовольчих товарів; створення необхідних зручностей для їх купівлі, умов для повного задоволення потреб населення у продуктах харчування та т.і.; мета діяльності визначена у п.2.2, зокрема: здавання в оренду власного нерухомого майна; роздрібна торгівля з лотків на ринках.

На підставі рішення Стахановської міської ради від 26.02.2010 №1189/17 "Про припинення права користування земельними ділянками та про надання у користування земельних ділянок підприємствам" (а.с.30-31), ДП "Ринок м. Стаханова" було продовжено термін дії договору оренди земельної ділянки площею 2,9115 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, з 10.03.2010 терміном на 5 років, наданої для обслуговування будівель та споруд та здійснення господарської діяльності згідно статуту (п.2.7).

Рішенням названої ради від 19.08.2010 №1315/15 "Про внесення змін до рішення виконавчого комітету Стахановської міської ради та рішення Стахановської міської ради з питань земельних відносин" (а.с.29).

На підставі цих рішень 10.09.2010 між Стахановською міською радою (орендодавець) та ДП "Ринок м. Стаханова" (орендар), у простій письмовій формі, був укладений договір оренди вищезгаданої земельної ділянки, строк дії якого - з 10.03.2010 до 10.03.2015 (п.7).

Державну реєстрацію договору здійснено 24.11.2010 за №0410407003 (а.с.22-25;26-29;33).

Орендована земельна ділянка передана орендареві 24.11.2010, що підтверджується двосторонні актом приймання-передавання (а.с.34).

Згідно абзацу третьому п.13 Правилам торгівлі на ринках міста Стаханова, затвердженим рішенням міської ради від 12.11.2004 №678/16 (далі - Правила торгівлі) (а.с.58-63) торгівельне місце - площа, відведена для розміщення необхідного для торгівлі інвентарю (вагів, лотків тощо) та здійснення продажу продукції з прилавків (столів), транспортних засобів, причепів, візків (у т.ч. ручних), у контейнерах, кіосках, палатках тощо.

Розмір торгівельного місця - одне торгівельне місце з прилавків дорівнюється 1-му погонному метру, а для продажу продукції з транспортних засобів, причепів, візків, кіосків, палаток та інші - 2-м квадратним метрам.

Згідно абзацу четвертому п. 16 Правил, у разі використання торгівельного місця на умовах оренди у продавця повинна бути копія угоди з адміністрацією ринку про оренду, а на умовах суборенди - копія такої угоди із суб'єктом підприємницької діяльності (орендодавцем).

Користування торгівельним місцем та іншими послугами ринку здійснюється на платній основі (пункти 18-19 Правил).

Пунктом 20 останніх встановлено, що адміністрація ринку при наданні продавцям торгівельних місць на визначений термін укладає з ним письмову угоду, у якій рекомендується зазначати термін дії угоди, асортимент (вид) товарів, які реалізуються, розташування торгівельного місця, умови його оренди, розмір та порядок оплати за оренду майна, перелік послуг, які надає ринок, та їх вартість.

Керуючись приписами названих Правил, позивач (сторона-1) та відповідач (сторона-2) 01.03.2013, у простій письмовій формі, уклали договір №ДВ-415 про надання торгівельного місця, відповідно до якого сторона-1 передає стороні-2 торгівельне місце (без номеру) на території ринку на ділянці "Речовий ринок №2" для тимчасового розміщення кіоску розміром 5,4 м х 2,7 м загальною площею 14,58м 2 (далі - МАФ) (п.1.1); у цьому пункті договору сторони визначилися з поняттям торгівельного місця та порядком оплати за користування ним.

Договір набирає чинності з 01.03.2013 та діє до 28.02.2014 (п.2.1).

Договір може бути пролонговано за умов, визначених у п. 2.3.

Як зазначено у п.3.2 договору, торгівельне місце вважається переданим з моменту підписання сторонами акту приймання-передавання.

Сторони визначили перелік свої прав та обов'язків за договором, у т.ч.: дотримуватися Правил торгівлі, виконувати рішення міської ради та чинне законодавство (п.5.4); виконувати усі протипожежні заходи (п.5.6).

До числа обов'язків сторони-2, зокрема, віднесено: у 3-денний термін звільнити торгівельне місце у разі припинення договору (п.5.10).

Згідно п. 10.3 дія цього договору припиняється у разі закінчення терміну, на який його було укладено (а.с.54-55).

Торгівельне місце було передано стороні-2 (відповідачеві) 01.03.2013, що підтверджується двостороннім актом приймання-передавання (а.с.56).

Договір втратив чинність 28.02.2014 - у зв'язку з закінченням строку, на який його було укладено.

Цей спір виник з наступних підстав.

Як уже сказано вище у цьому рішенні, відповідач після 01.03.2013, без отримання відповідного дозволу та без узгодження в порядку, встановленому законом, за власний кошт здійснив покращення торгівельного місця (відкритого прилавку), яке займав на підставі укладеного з ДП "Ринок м. Стаханова" договору від 01.03.2013, а саме: зварив каркас та обшив його пластиковими матеріалами, - після чого торгівельне місце перетворилося у приміщення (кіоск). Відстань між ним та сусідніми торгівельними місцями (наприклад - торгівельним місцем Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (далі - ФОП ОСОБА_4)) стала дорівнювати не більше півтора метри, а з одного боку - створене відповідачем приміщення стало впритул з іншим торгівельним місцем.

Ці дії відповідача змусили ФОП ОСОБА_4 звернутися до Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області (3-я особа у справі) зі скаргою (документальні докази додано до справи).

На підставі скарги ФОП ОСОБА_4 названим Управлінням 11.06.2013 було винесено постанову №26 про застосування запобіжних заходів, якою припинено шляхом опечатування експлуатацію торгівельних кіосків та павільйонів в районі розташування будівель АДРЕСА_3 (п.1) (а.с.106); додатково -06.02.2014 (а.с.77).

24.09.2013 було здійснено перевірку додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, контролю за діяльністю аварійно рятувальних служб у діяльності ДП "Ринок міста Стаханова", за результатами якої 24.09.2013 складено однойменний акт №212, згідно якому, зокрема, було встановлено факт недотримання протипожежної відстані від кіосків, павільйонів ринку до існуючих будівель АДРЕСА_3, з урахуванням ступеню вогнестійкості (а.с.78;83-89).

Даний акт у порядку, визначеному чинним законодавством, до цього часу ніким не змінено та не скасовано.

Дослідження судом правомірності дій Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області, у т.ч. шляхом отримання пояснень від учасників проведення перевірки - фахівців ГУ ДСУНС Немченка С.В. та Нікішина Є.Г.; підстав для проведення ним перевірки та порядку її здійснення показало, що порушень чинного законодавства при цьому не допущено (а.с.90;105;107;108 та ін.).

Так, право на здійснення ГУ ДСУНС вищезгаданої перевірки передбачено статтею 2 Закону України від 05.04.2007 №877-У "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та ст. 4 Закону України від 17.12.1993 №3745-ХІІ"Про пожежну безпеку".

З наданих до справи документальних доказів вбачається, що порядок здійснення перевірки відповідає, зокрема, приписам статей 4-8 Закону "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

За результатами перевірки Головним управлінням державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області на адресу директора ДП "Ринок м.Стаханова" внесено припис №116 про усунення порушень вимог чинного законодавства у сфері протипожежної, техногенної безпеки, цивільного захисту, у якому, зокрема, висунуто вимогу про забезпечення протипожежних відстаней від кіосків, павільйонів ринку до існуючих будівель АДРЕСА_3 з урахуванням ступеня вогнестійкості (а.с.91-93), - який директор ДП "Ринок м. Стаханова" отримав 26.07.2013 під розписку (а.с.93).

Надані до справи документальні докази підтверджують, що ДП "Ринок м. Стаханова" після отримання цього припису вживало заходів до його виконання (а.с.82;121).

Крім того, про це свідчать дії відповідача з часткового демонтажу зведеного ним торгівельного кіоску.

Факт невжиття відповідачем заходів, спрямованих на повне звільнення торгівельного місця від залишків самовільно зведеного торгівельного кіоску (його каркасу) став підставою для звернення позивача з цим позовом до суду.

Відповідач позов не визнав.

Заслухавши учасників розгляду спору, оцінивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що позов (з урахуванням заяви про зміну предмету позову) підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

Згідно частинам 1-2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 202 ЦКУ).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина 1 ст. 626 ЦКУ); він є обов'язковим до виконання сторонами (ст. 629 ЦКУ).

Як сказано у ст. 631 Цивільного кодексу, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснювати свої права і виконувати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Частиною 1 ст. 628 Кодексу встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Уклавши вищезгаданий договір, сторони у справі набули низку прав та обов'язків.

Зобов'язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певні дії (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певних дій, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (частина 1 ст.509 ЦКУ).

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГКУ) господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Одностороння відмова від зобов'язання є неприпустимою (ст. 525 ЦКУ), а згідно ст.526 ЦКУ (ст.193 ГК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 ЦКУ встановлено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання.

Як сказано у частині 1 ст. 530 ЦКУ, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір, укладений між сторонами, має комплексний характер та належить до договорів тимчасового користування чужим майном, а також про надання послуг.

За загальним правилом за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ч.1 ст.759 ЦК України).

Предметами вищезгаданих договорів є зазначені в них торгівельні місця (пункти 1.3).

Як встановлено ст.785 Цивільного кодексу, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормативного зносу, або у стані, який обумовлено у договорі.

З обставин справи відомо, що строк дії укладеного між сторонами договору №ДВ-415 від 01.03.2013 скінчився 28.02.2014.

Укладений сторонами договір має також ознаки договорів про надання послуг, зміст, порядок укладення та виконання яких врегульовано статтями 901-907 глави 63 Цивільного кодексу України.

Як вбачається з обставин справи та наявних у ній доказів, термін звільнення та повернення торгівельного місця за вищеназваним договором є таким, що настав.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, але відповідач не сплатив на користь позивача зазначену у договорі суму боргу, тобто припустився порушення зобов'язань.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

В силу пунктів 3 та 4 статті 611 Кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки та відшкодування збитків та моральної шкоди.

Частинами 1 та 2 статті 612 ЦКУ визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

З урахуванням викладеного та наявних у справі доказів суд вважає, що позивач у порядку та у спосіб, встановлені чинним законодавством, довів наявність вини відповідача у невиконанні умов обох договорів, а тому особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності його вини (умислу чи необережності), якщо інше не встановлено законом або договором (частина 1 ст.614 ЦКУ).

Отже, вимоги позивача узгоджуються з приписами чинного законодавства.

Спосіб захисту порушеного права, обраний позивачем, відповідає ст. 16 Цивільного та ст. 20 Господарського кодексів України.

З урахуванням викладеного позов (з урахуванням заяви про зміну предмету позову) підлягає задоволенню повністю з підстав, про які йдеться вище у цьому рішенні.

Керуючись ст.ст. 44 та 49 ГПК України, суд сплату судового збору покладає на відповідача.

На підставі викладеного, ст.ст.11,16,202,509,512-514,525-527,530,547-549,599,610-614,759,785 Цивільного кодексу України, ст. 20,173 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст.4 3 ,4 7 ,22,32-34,36,43,44,49,75,82, 84 та 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області

В И Р І Ш И В :

1.Позов Дочірнього підприємства "Ринок міста Стаханова" Луганської обласної спілки споживчих товариств до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - про звільнення торгівельного місця - задовольнити повністю.

2.Зобов'язати Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, - звільнити земельну ділянку (торгівельне місце №б/н (без номеру)) для тимчасового розміщення кіоску розмірами 5,4м х 2,7м загальною площею 14,58 (чотирнадцять цілих п'ятдесят вісім сотих) м 2 , розташоване на території Дочірнього підприємства "Ринок міста Стаханова" Луганської обласної спілки споживчих товариств, на ділянці "Речовий ринок №2" за адресою: АДРЕСА_3, - шляхом демонтажу за власний кошт нестаціонарної споруди (кіоску) та вивезення її з території Дочірнього підприємства "Ринок міста Стаханова" Луганської обласної спілки споживчих товариств; видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, - на користь Дочірнього підприємства "Ринок міста Стаханова" Луганської обласної спілки споживчих товариств, ідентифікаційний код 01548007, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, - витрати по сплаті судового збору у сумі 1147 (одна тисяча сто сорок сім) грн. 00 коп.; видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні 24.03.2014 оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Рішення складено у повному обсязі та підписано - 28 березня 2014 року.

Суддя А.П.Середа