Рішення

від 25.03.2014 по справі 923/100/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 березня 2014 р. Справа № 923/100/14

Господарський суд Херсонської області у складі судді Сулімовської М.Б., при секретарі Шикаловій В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Прокурора Каланчацького району Херсонської області в інтересах держави в особі Каланчацької районної державної адміністрації Херсонської області

до приватного підприємства "Аграрна фірма Сон", с.Новокиївка, Каланчацького району Херсонської області

про розірвання договору оренди земельної ділянки, повернення земельної ділянки до земель державної власності

за участю начальника відділу прокуратури м. Херсона Антощук С.В. (посвідчення № 022034 від 29.10.2013р.);

від позивача: не прибув;

від відповідача: не прибув.

Прокурор Каланчацького району Херсонської області в інтересах держави в особі Каланчацької районної державної адміністрації Херсонської області звернувся до суду з позовом до приватного підприємства "Аграрна фірма "Сон", с.Новокиївка Каланчацького району Херсонської області про розірвання договору оренди земельної ділянки, повернення земельної ділянки до земель державної власності. Позовні вимоги, з посиланням на приписи статей 96, 141 Земельного кодексу України, статті 31 Закону України "Про оренду землі", обґрунтовані порушенням відповідачем, як орендарем, умов договору оренди землі при користуванні земельною ділянкою площею 144,99 ґа, яка знаходиться у адміністративних межах Новокиївської сільської ради Каланчацького району Херсонської області.

Ухвалою господарського суду від 12.03.2014р., у зв`язку із неявкою в судове засідання представників сторін та невиконанням ними вимог суду в частині подання необхідних доказів по справі, розгляд справи було відкладено, витребувано від сторін додаткові докази.

17.03.2014р. позивач Каланчацька райдержадміністрація звернувся до суду із заявою, в якій зазначено, що позивач заявлений прокурором позов підтримує в повному обсязі, просить його задовольнити та розглянути справу без участі представника райдержадміністрації.

21.03.2014р. прокурором Каланчацького району подано до матеріалів справи витяг з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців із зазначенням місцезнаходження юридичної особи відповідача та докази направлення відповідачеві копії позовної заяви за адресою, відомості щодо якої містяться в ЄДР.

В судове засідання прокурор прибула.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, вимог ухвали суду в частині надання відзиву та додаткових доказів не виконав.

Ухвали про порушення провадження у справі від 06.02.2014р. та відкладення розгляду справи від 25.02.2014р., направлені ПП "Аграрна фірма "Сон" за адресою, вказаною прокурором у позовній заяві та в договорі оренди земельної ділянки (75804, Херсонська область, Каланчацький район, с. Новокиївка, вул.Шевченка, 38), повернулись до суду із відміткою поштового відділення про відмову відповідача від одержання поштових відправлень.

Ухвала господарського суду від 12.03.2014р. про відкладення розгляду справи, направлена відповідачеві за адресою, відомості щодо якої містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а саме: 75804, Херсонська область, Каланчацький район, с. Новокиївка, вул. Залізнична, буд. 14-А, повернулась до суду з відміткою поштового відділення "Відмова від одержання".

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р., в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (повідомленою суду позивачем в позові, та за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

За наведених обставин, суд, з урахуванням думки прокурора, дійшов висновку про розгляд даної справи за наявними матеріалами в порядку статті 75 ГПК України.

Прокурор підтримує позовні вимоги в повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

У судовому засіданні 25.03.2014р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення прокурора, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, -

в с т а н о в и в:

Відповідно до ст. 121 Конституції України, ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру" на прокуратуру покладено представництво інтересів громадян і держави в суді у випадках, передбачених законом. Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчинюються у відносинах між ними або з державою.

Статтею 2 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Прокурор в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до п.4 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України № З-рп/99 у справі №1-1/99 від 08.04.1999 прокурор або його заступник самостійно визначає з посиланням на чинне законодавство в чому полягає порушення інтересів держави, обґрунтовуючи в позовній заяві необхідність їх захисту, та визначає орган, який уповноважений державою виконувати відповідні функції в спірних правовідносинах.

Захищаючи інтереси держави, прокурором Каланчацького району Херсонської області зазначено, що оскільки при неналежному виконанні істотних умов договору оренди земельної ділянки, що знаходиться у адміністративних межах Новокиївської сільської ради Каланчацького району Херсонської області, приватним підприємством "Аграрна фірма "Сон" порушені інтереси держави в особі Каланчацької районної державної адміністрації, що полягає у систематичній несплаті орендної плати за землю, то наведене вказує на наявність підстав, передбачених ст.36-1 Закону України "Про прокуратуру" для представництва прокурором інтересів держави в особі Каланчацької районної державної адміністрації Херсонської області.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Аналогічна норма міститься і в статті 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За приписами ч.2 ст.651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін, у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Як слідує з матеріалів справи, 30.04.2010р. між позивачем Каланчацькою районною державною адміністрацією Херсонської області (орендодавець) та відповідачем приватним підприємством "Аграрна фірма "Сон" (орендар) укладено договір оренди землі (а.а.14-17), за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться у адміністративних межах Новокиївської сільської ради (землі тимчасового запасу площею 144,99 га Каланчацького району Херсонської області), у тому числі рілля (богара) - 42,9553 га, рілля (зрошення) - 94,2659 га, пасовища - 7,7768 га.

Даний договір зареєстровано у Каланчацькому районному відділі Херсонської регіональної філії центру державного земельного кадастру, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 26.12.2011р. за №652320004000286. Відповідно до акту про передачу та прийом земельної ділянки в натурі (а.с.18), підписаному уповноваженими представниками обох сторін та скріпленому печатками, визначена умовами договору оренди земельна ділянка передана орендодавцем - власником земельної ділянки Каланчацькою державною адміністрацією та прийнята орендарем приватним підприємством "Аграрна фірма "Сон".

Відповідно до п.5 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки з врахуванням коефіцієнта індексації 3,2 становить 2426363,95 грн.

В пунктах 9, 11 договору сторони дійшли згоди про те, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі згідно розпорядження голови райдержадмінстрації від 22.01.2009р. №43 у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 72790, 92 грн. за рік використання земельної ділянки, помісячно по 6065,91 грн. Орендна плата вноситься щомісячно.

Крім цього, за умовами п.31.4 договору орендар (відповідач) взяв на себе зобов'язання щодо своєчасного внесення орендної плати.

В той же час, свої зобов'язання в частині внесення орендної плати за землю відповідач протягом 2012 - 2013 років виконав не в повному обсязі, у зв'язку з чим станом на день розгляду справи за ним обліковується заборгованість в сумі 87096 грн. 20 коп.

В статті 6 ЦК України чітко сформовано принцип свободи договору, та зазначено, що сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Відповідно до п.4 статті 179 Господарського кодексу України при укладанні господарських договорів сторони можуть визначити зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.04.2010р. сторони підписали укладений договір оренди земельної ділянки без будь-яких зауважень.

Отже, підписуючи договір, відповідач у відповідності з п.3 статті 181 ГК України погодився з його умовами, у тому числі й що стосується розміру та порядку внесення орендної плати за землю.

Статтею 2 Закону України "Про оренду землі" визначено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно з ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. За приписами ч.1 ст.96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати орендну плату.

Відповідно до ст. 24 Закону України "Про оренду землі" орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати.

Пунктом "д" ст. 141 Земельного кодексу України встановлено, що систематична несплата земельного податку або орендної плати є підставою для припинення права користування земельною ділянкою.

Як передбачено ч. 3 ст. 31 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України "Про оренду землі", на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до п.41 договору оренди землі від 30.04.2010р. за невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього договору.

За умовами ч.1 п.39 договору розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку допускається в разі невиплати орендної плати орендарем протягом трьох місяців підряд.

Частиною 2 ст. 651 ЦК України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною. Істотним є таке порушення, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Умова про внесення орендної плати, передбачена ч. 1 ст. 15 Закону України "Про оренду землі", належить до істотних умов договору оренди в розумінні ч. 1 ст. 638 ЦК України та ст. 284 ГК України. Дотримання зазначеної умови є обов'язковим для відповідача згідно зі ст. 629 ЦК України, а її порушення зумовлює правомірність ініціювання питання про розірвання договору відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України "Про оренду землі".

Відповідно до п. 2.23 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" від 17.05.2011р. №6, розглядаючи справи зі спорів про розірвання договору оренди з підстав заборгованості з орендної плати, потрібно мати на увазі, що згідно зі статтями 1, 13 Закону України "Про оренду землі" основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. Разом з тим, доводи про наявність заборгованості з орендної плати мають підтверджуватися належними доказами, наприклад, довідкою, виданою державною податковою інспекцією про наявність (або відсутність) заборгованості за земельним податком та орендною платою.

Наявні в матеріалах справи довідка Скадовської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області №12/21-14-15-18 від 24.01.2014р. та копія облікової картки платника податків ПП "Аграрна фірма "Сон" (код ЄДРПОУ 35149227) свідчать, що відповідач тривалий час не виконував свої зобов'язання за договором оренди землі щодо сплати орендної плати, утворивши станом на 31.01.2013р. заборгованість за період 2012 - 2013 роки в сумі 87096 грн. 20 коп.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Факт тривалого і систематичного порушення відповідачем грошових зобов'язань із здійснення орендних платежів є доведеним належним чином. Всупереч приписам ч.1 ст.96 Земельного кодексу України та положенням договору оренди землі заборгованість по орендній платі за 2012-2013 роки відповідачем не погашено, доказів на спростування викладеного у позові прокурора до суду не подано, що свідчить про наявність правових підстав для дострокового розірвання договору оренди землі.

За наведених обставин, позовні вимоги в частині розірвання договору оренди земельної ділянки є доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 34 Закону України "Про оренду землі" визначено, що у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.

Відповідно до п.21 договору оренди після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

У зв'язку з чим суд констатує, що вимога про зобов'язання відповідача приватного підприємства "Аграрна фірма "Сон" повернути земельну ділянку загальним розміром 144,99 га до земель державної власності є обґрунтованою, а тому також підлягає задоволенню.

Відповідно до розділу VI Господарського процесуального кодексу України судовими витратами є пов'язані з розглядом справи в господарському суді витрати, які складаються, у тому числі, з судового збору.

Враховуючи, що даний спір доведено до вирішення у судовому порядку з вини відповідача, з останнього в дохід Державного бюджету України підлягають стягненню 2436,00 грн. судового збору.

На підставі наведених вище норм матеріального права, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2. Договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яка знаходиться у адміністративних межах Новокиївської сільської ради (землі тимчасового запасу площею 144,99 га Каланчацького району Херсонської області), у тому числі рілля (богара) - 42,9553 га, рілля (зрошення) - 94,2659 га, пасовища - 7,7768 га, нормативна грошова оцінка якої становить 2426363,95 грн., укладений 30.04.2010р. між Каланчацькою районною державною адміністрацією та приватним підприємством "Аграрна фірма "Сон" (с. Новокиївка, вул. Залізнична, буд.14-А, Каланчацького району Херсонської області, код ЄДРПОУ 35149227) та зареєстрований 26.12.2011р. за №652320004000286, розірвати.

3. Зобов'язати приватне підприємство "Аграрна фірма "Сон" (с. Новокиївка, вул. Залізнична, буд.14-А, Каланчацького району Херсонської області, код ЄДРПОУ 35149227) повернути земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться у адміністративних межах Новокиївської сільської ради (землі тимчасового запасу площею 144,99 га Каланчацького району Херсонської області), у тому числі рілля (богара) - 42,9553 га, рілля (зрошення) - 94,2659 га, пасовища - 7,7768 га, нормативна грошова оцінка якої становить 2426363,95 грн., до земель державної власності.

4. Стягнути з приватного підприємства "Аграрна фірма "Сон" (с. Новокиївка, вул. Залізнична, буд.14-А, Каланчацького району Херсонської області, код ЄДРПОУ 35149227) в доход спеціального фонду Державного бюджету України на р/р № 31215206783002 в ГУДКСУ у Херсонській області, МФО 852010, код ЄДРПОУ 37959779, одержувач УДКСУ у місті Херсоні, призначення платежу - судовий збір, код 03500045 - 2436 (дві тисячі чотириста тридцять шість) грн. судового збору.

5. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано 27.03.2014р.

Суддя М.Б. Сулімовська