Рішення

від 25.03.2014 по справі 926/124/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" березня 2014 р. Справа № 926/124/14.

За позовом Дочірнього підприємства «Мікроп Україна»

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Свіженька-Мілк»

про стягнення боргу в розмірі 7576,25 грн.

Суддя С.О. Миронюк

Представники:

від позивача - не з'явився.

від відповідача - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: Дочірнє підприємство «Мікроп Україна», вул. Залізнична, 56, м. Львів, звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Свіженька-Мілк», вул. Задубрівська, 2, с. Горішні Шерівці, Заставнівський район, про стягнення боргу згідно Договору поставки № 11/50 від 22.11.2011 р. в сумі 7576,25 грн., що складається з 6660,00 грн. основного боргу, 73,26 грн. інфляційних втрат, 317,49 грн. 3% річних та 525,50 пені.

Позов обґрунтовується тим, що відповідач, всупереч умов укладеного між сторонами договору поставки № 11/50 від 22.11.2011 р. не виконав взятих на себе зобов'язань, тобто не розрахувався повністю за поставлений товар і заборгував позивачу 6660,00 грн. основного боргу, 73,26 грн. інфляційних втрат, 317,49 грн. 3% річних та 525,50 грн. пені.

Ухвалою суду від 28.01.2014 р. порушено провадження по даній справі, судове засідання призначено на 18.02.2014 р.

Ухвалами суду Чернівецької області розгляд справи неодноразово відкладався в зв'язку з неявкою представників сторін та для витребування додаткових доказів по справі, судове засідання призначено на 25.03.2014 р.

Позивач 24.03.2014 р. звернувся з заявою про розгляд справи за його відсутності та позовні вимоги підтримав.

Відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про причини їх неявки суд не повідомив, вимоги суду викладені в ухвалах без поважних причин не виконав.

Відсутність представника відповідача та письмового відзиву на позовну заяву не перешкоджають розглядові справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини у справі, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, дослідивши та оцінивши в сукупності надані докази, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд встановив.

22 листопада 2011 року між Дочірнім підприємством «Мікроп Україна» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Свіженька-Мілк» укладений договір поставки № 11/50, відповідно до умов якого позивач зобов'язався поставити відповідачу товар, а саме: вітамінно-мінеральні кормові добавки відповідно до видаткових накладних, а відповідач зобов'язався прийняти товар та оплатити його на умовах зазначеного договору.

Свої зобов'язання позивач виконав в повному обсязі, поставивши відповідачу в період з 22.11.2011 р. по 09.04.2012 р. згідно видаткових накладних № РН-000130, № РН-000142, № РН-0000010, № РН-000173 товар на загальну суму 27750,0 грн.

Згідно п. 4.3. Договору покупець зобов'язується оплачувати товар в наступному порядку:

а) перша партія товару оплачується в повному обсязі згідно рахунка або накладної протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів від дати отримання партії товару покупцем,

б) кожна наступна партія товару відвантажується після повного розрахунку за попередні партії товару та оплачується в повному обсязі згідно рахунка або накладної з відтермінуванням оплати 30 (тридцять) календарних днів від дати отримання партії товару покупцем.

Відповідач свої зобов'язання виконав частково, оплативши в період з 29.11.2011 р. по 28.05.2012 р. лише 21090,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статями 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а як зазначалось вище відповідач неналежним чином виконав свій обов'язок щодо оплати отриманого товару, а тому з нього слід стягнути заборгованість в розмірі 6660,00 грн.

Виходячи з норм ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. На цій підставі позивач правомірно заявив вимогу про стягнення з відповідача за порушення грошового зобов'язання 3% річних від простроченої суми за період з 09.05.2012 р. по 10.12.2013 р. в сумі 317,49 грн. та інфляційних втрат за період з 01.09.2012 р. по 30.10.2013 р.в розмірі 73,26 грн.

Згідно ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Пунктом 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не передбачено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. На цій підставі та відповідно до п 6.1. Договору, позивач за порушення відповідачем строків оплати товару правомірно нарахував пеню за період з 09.05.2013 р. по 10.12.2013 р. в сумі 525,50 грн.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити з покладанням судових витрати на відповідача, з вини якого спір безпідставно доведено до розгляду судом.

На підставі викладеного, керуючись ст. 526, 625 Цивільного кодексу України ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Свіженька-Мілк» (вул. Задубрівська, 2, с. Горішні Шерівці, Заставнівський район п/р 26008010123970 у ПАТ «ВТБ Банк» МФО 321767, код 36752260) на користь Дочірнього підприємства «Мікроп Україна» (вул. Залізнична, 56, м. Львів п/р 2600401104486 у ПВ ЛФ ПрАТ «КредоБанк», код 35721708) заборгованість в сумі 6660,00 грн., 73,26 грн. інфляційних, 317,49 грн. річних, 525,50 грн. пені, а також 1827,00 грн. судового збору.

3. З набранням судовим рішенням законної сили видати накази.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

У разі подання апеляційної скарги або апеляційного подання до Львівського апеляційного суду через Господарський суд Чернівецької області, рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Суддя С.О. Миронюк