Постанова

від 25.02.2014 по справі 807/498/14

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

25 лютого 2014 рокум. Ужгород№ 807/498/14

Закарпатський окружний адміністративний суд

у складі головуючого - судді Іванчулинця Д.В.,

з участю секретаря судового засідання - Гринюка І.В.,

з участю сторін та осіб, які беруть участь у справі:

сторони в судове засідання не з'явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою управління Пенсійного фонду України в м. Мукачевому та Мукачівському районі Закарпатської області до публічного акціонерного товариства "Мукачівська міжрайонна пересувна механізована колона" про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Управління Пенсійного фонду України у місті Мукачевому та Мукачівському районі Закарпатської області звернулося у Закарпатський окружний адміністративний суд з позовною заявою до публічного акціонерного товариства «Мукачівська міжрайонна пересувна механізована колона», з вимогою: стягнути з публічного акціонерного товариства «Мукачівська міжрайонна пересувна механізована колона» на користь Управління Пенсійного фонду України в місті Мукачевому та Мукачівському районі Закарпатської області заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгової пенсії, призначених відповідно до п.«б-з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у сумі 3986,43 грн., мотивуючи тим, що останній за період з 01.09.2013 року по 31.12.2013 року не здійснював відшкодування виплачених громадянам пільгових пенсій та виплат на їх доставку.

Ненадходження вказаної суми до бюджету Пенсійного фонду перешкоджає забезпеченню збирання та акумулювання коштів, призначених, для повного та своєчасного фінансування виплати пенсій. Отже, позивач був змушений звернутися до суду для захисту прав та законних інтересів держави та примусового стягнення з відповідача вищезазначеної суми заборгованості.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, проте 25 лютого 2014 року на адресу Закарпатського окружного адміністративного суду надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності позивача за наявними матеріалами справи, позовні вимоги підтримує у повному обсязі з мотивів наведених у позовній заяві, просив суд позов задовольнити (а.с.22-23).

Представник відповідача, будучи належним чином повідомленими про день, час та місце проведення судового розгляду у засідання не з'явився та не повідомив суд про причини неявки, заперечень проти позовних вимог не подав. Доказом про належне повідомлення відповідача слугує наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.18,21,24).

Дослідивши подані документи та матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить наступного висновку.

Судом встановлено, що публічне акціонерне товариство «Мукачівська міжрайонна пересувна механізована колона» зареєстрована виконавчим комітетом Мукачівської міської ради Закарпатської області, як юридична особа, про що видано відповідне Свідоцтво про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи. Дані обставини також підтверджуються Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. (а.с.6-8).

У відповідності до вимог статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» відповідач зареєстрований управлінні Пенсійного фонду України в м. Ужгороді Закарпатської області як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідач зареєстрований органами пенсійного фонду, як платник єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначений статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

У відповідності до вимог частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Порядок відшкодування підприємствами витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах визначено в Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року за №21-1 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за № 64/8663. Визначення сум до відшкодування, формування розрахунків фактичних витрат здійснюється органами Фонду. Встановлено єдиний порядок як для відшкодування пенсій призначених відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» так і для пенсій призначених відповідно до пункту «б» зазначеної статті та інших видів пільгових пенсій. При цьому не відбувається щомісячного узгодження сум до відшкодування. Розрахунок надсилається раз на рік, до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій. Підприємства вносять плату щомісячно до 25 числа.

Відшкодування Пенсійному фонду України, крім суми виплаченої пенсії, підлягають і виплати на доставку державних пенсій та грошової допомоги, затверджених Наказом Держкомзв'язку та інформації України № 166 від 22.07.2004 року, відповідно до якого становлять для міста 0,79% від суми пенсії, для села 1,56% від суми пенсії.

У відповідності до вимог Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», визначається об'єкт для нарахування збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та його ставка, передбачений відповідний обов'язок платників збору відшкодовувати Пенсійному фонду витрати на виплату та доставку пільгових пенсій в 100 відсотковому відношенні до таких витрат. Ці витрати відшкодовують підприємства не залежно від форми власності та господарювання. У випадку, якщо особа має стаж, що дає право на призначення цих пенсій на кількох підприємствах, витрати покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи. Інших джерел на фінансування зазначених пенсій у бюджеті Пенсійного фонду не передбачено.

У відповідності до ст.4 п.1 вищевказаного Закону, для платників збору, а саме суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності, юридичних чи фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, встановлюються ставки збору в розмірі 32 % з 01.01.2004 р. до 31.03.2005 р., 32,3 % з 01.04.2005 р. до 31.12.2005 р., 31,8 % з 01.01.2006 р. по 31.12.2006 р., а 33,2 % з 01.01.2007 р. від об'єкта оподаткування визначеного п.1 ст.2 цього Закону - суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних витрат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України «Про оплату праці», виплати винагород фізичним особам, виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком з доходів фізичних осіб, а також суми сплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю.

У відповідності до вимог п.1 ст.14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» роботодавці - юридичні та фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру - являються страхувальниками, тому, відповідно до ст.15 вищевказаного Закону вони є платниками страхових внесків до солідарної системи Пенсійного фонду України та зобов'язані сплачувати внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Згідно п.п.1 п.8 Прикінцевих положень даного нормативно-правового акту передбачено, що страхові внески, що перераховуються до солідарної системи, сплачуються страхувальниками та застрахованими особами на умовах та в порядку визначених цим Законом та в розмірах передбачених Законом України «Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Як встановлено судом, за період з 01 вересня 2013 року по 31 грудня 2013 року підприємство не здійснювало необхідного відшкодування виплачених громадянам пільгової пенсії та витрат на її доставку, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість у розмірі 3986,43 грн.

У відповідності до ч.6 ст.20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", якщо підприємство не сплатило самостійно нараховані страхові внески за відповідний базовий звітний період, то не пізніше як через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду та у відповідності до п.2 ст.106 вони вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (недоїмкою). Страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України у порядку, встановленому цим Законом.

Пунктом 9.3.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України за № 21-1 від 19.12.2003 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за № 64/8663, передбачено, що розрахунок фінансових санкцій та пені здійснюється на підставі облікових даних картки особового рахунку підприємства, яка формується за даними звітів платника розрахованих та поданих самостійно.

Судом встановлено, що громадянин: ОСОБА_2 працював у ПАТ «Мукачівська міжрайонна пересувна механізована колона» повний робочий день в шкідливих умовах праці на атестованому робочому місці. Вказані обставини дали право вищезазначеній особі на призначення пенсії за віком на пільгових умовах по списку № 2 відповідно до вимог ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року.

Судом встановлено, що згідно розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсій по списку № 2 за період з 01 вересня 2013 року по 31 грудня 2013 року було фактично виплачено пенсії в сумі 3986,43 грн.(а.с.9).

На адресу відповідача Пенсійним фондом України направлялися повідомлення з розрахунками заборгованості перед Пенсійним фондом за період з 01 вересня 2013 року по 31 грудня 2013 року.

Згідно ч.6 ст.19 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхові внески нараховуються незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати.

Відповідно до ч.12 ст.20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Згідно ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до преамбули Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058 (з наступними змінами та доповненнями, в редакції Закону станом на час виникнення спірних правовідносин) - цей Закон визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Згідно ст.5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, та дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

На підставі вищенаведеного, суд дійшов висновку про наявність в даному випадку правових підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в м. Мукачевому та Мукачівському районі Закарпатської області до публічного акціонерного товариства "Мукачівська міжрайонна пересувна механізована колона" про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Мукачівська міжрайонна пересувна механізована колона» (89600, Закарпатська область, Мукачівський район, м. Мукачево, вул. Крилова, буд. 97, код ЄДРПОУ 05392016) на користь управління Пенсійного фонду України в місті Мукачевому та Мукачівському районі Закарпатської області (89600, Закарпатська область, Мукачівський район, м. Мукачево, вул. Миру, буд. 151 «ж», код ЄДРПОУ 37857963; р/р 371910760000716 в ГУ ДКУ в Закарпатської області, МФО 812016) заборгованість зі збору на обов'язкове державне пенсійне страхування по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п.п.«б-з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в сумі 3986 (три тисячі дев'ятсот вісімдесят шість) гривень 43 (сорок три) копійок.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст.254 КАС України.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

СуддяД.В. Іванчулинець