Рішення

від 18.03.2014 по справі 910/2613/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/2613/14 18.03.14

За позовомДержавного підприємства "Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій" до Комунального підприємства "Київпастранс" в особі Служби утримання об'єктів допоміжної інфраструктури простягнення заборгованості, Суддя Дупляк О.М.

Представники сторін:

від позивача: Янко К.В., за довіреністю; від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство "Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства "Київпастранс" в особі Служби утримання об'єктів допоміжної інфраструктури про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем частково оплачено виконані позивачем за умовами договору № 2150 на створення і передачу науково-технічної продукції від 09.07.2012 роботи, у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 10.403,70, з яких: 10.000,00 грн - основний борг, 70,00 грн - інфляційні втрати, 333,70 грн - 3 % річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.02.2014 порушено провадження у справі № 910/2613/14 та призначено до розгляду на 18.03.2014.

Позивач 06.03.2014 через відділ канцелярії суду, на виконання вимог ухвали суду від 19.02.2014, подав клопотання № 255-512 від 05.03.2014 про долучення до матеріалів справи додаткових документів.

У судовому засіданні 18.03.2014 представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі, позов просив задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив, про час та місце розгляду даної справи повідомлений належним чином.

Належним повідомленням відповідача є наявне матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, згідно з яким ухвалу суду від 19.02.2014 вручено уповноваженому представнику відповідача 03.03.2014.

Нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов за відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 18.03.2014 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на які посилається позивач, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Як підтверджено матеріалами справи, 09.07.2012 між Державним підприємством "Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій" (далі - позивач, виконавець) та Службою утримання об'єктів допоміжної інфраструктури Комунального підприємства "Київпастранс" (далі - відповідач, замовник) було укладено договір № 2150 на створення і передачу науково-технічної продукції (далі - Договір), згідно з п. 1.1 якого позивач зобов'язався виконати обумовлені завданням відповідача науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи (НДДКР), а відповідач зобов'язався прийняти виконані роботи (продукцію) і оплатити їх.

Відповідно до п.п. 1.2, 1.3 Договору предметом цього Договору є створення науково-технічної продукції (далі - роботи), а саме: обстеження будинку № 2 по вул. Набережне шосе в Подільському р-ні м. Києва, визначення технічного стану і розробка рекомендацій щодо подальшої експлуатації. Підставою для виконання робіт є погоджені сторонами технічне завдання (додаток 2) і календарний план робіт (додаток 3), які є невід'ємною частиною даного Договору.

Згідно з п.п. 3.1, 3.2, 3.3 Договору вартість робіт за Договором відповідно до протоколу про договірну ціну, що є невід'ємною частиною цього договору (додаток 1), становить 20.000,00 грн, у тому числі ПДВ (20 %). Відповідач зобов'язався протягом 10 календарних днів з моменту підписання сторонами цього Договору перерахувати на рахунок Виконавця аванс у розмірі 50 % вартості робіт на суму 10.000,00 грн, у тому числі ПДВ (20 %). Остаточна оплата здійснюється відповідачем після виконання позивачем усіх робіт за Договором та передачі науково-технічної документації відповідачу, яка була виготовлена під час виконання цього Договору, протягом 10 банківських днів з моменту підписання відповідного акта приймання-передачі робіт (наданих послуг).

Відповідно до п.п 4.1, 4.2, 4.3 Договору передача оформленої в установленому порядку документації за окремими етапами договору оформляється актом здавання-приймання виконаних робіт (наданих послуг), що підписується обома сторонами. При завершенні робіт позивач надає відповідачеві акт здавання-приймання науково-технічної продукції з додатком до нього: комплекту наукової, технічної та іншої звітної документації, передбаченої технічним завданням та умовами договору, а саме, рекомендації щодо безпечної експлуатації будівлі на період і після реконструкції; рекомендації по підсиленню конструкцій з урахуванням нових технологічних навантажень; науково-технічний звіт. Відповідач протягом 5 днів з дня отримання акта здавання-приймання виконаних робіт (наданих послуг) і звітних документів (у разі їх наявності) зобов'язався направити позивачу підписаний акт і оплатити його протягом 10 днів.

Судом установлено, що позивачем було повністю виконано передбачені умовами Договору роботи і передано їх відповідачу за актом здачі-приймання виконаних робіт (етапів робіт) № 1/1038 від 20.12.2012 на суму 20.000,00 грн. Разом з цим відповідачем, у порушення умов спірного договору, лише частково здійснено оплату виконаних позивачем та прийнятих відповідачем робіт у сумі 10.000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 159 від 12.07.2012, копія якого наявна в матеріалах справи.

На підставі викладеного позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення з відповідача заборгованості за договором № 2150 на створення і передачу науково-технічної продукції від 09.07.2012 в сумі 10.000,00 грн, а також 70,00 грн інфляційних нарахувань та 333,70 грн 3 % річних.

Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що між сторонами укладено договір на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 892 ЦК України за договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт підрядник (виконавець) зобов'язується провести за завданням замовника наукові дослідження, розробити зразок нового виробу та конструкторську документацію на нього, нову технологію тощо, а замовник зобов'язується прийняти виконану роботу та оплатити її.

Згідно з ч. 1 ст. 894 ЦК України виконавець зобов'язаний передати, а замовник прийняти та оплатити повністю завершені науково-дослідні або дослідно-конструкторські та технологічні роботи. Договором можуть бути передбачені прийняття та оплата окремих етапів робіт або інший спосіб оплати.

Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що позивачем були виконані роботи на загальну суму 20.000,00 грн, які були прийняті відповідачем без жодних зауважень щодо якості та обсягу робіт, про що свідчить складений та підписаний уповноваженими посадовими особами обох сторін акт здачі-приймання виконаних робіт (етапів робіт) № 1/1038 від 20.12.2012, у той час як відповідач свої зобов'язання по оплаті виконаних робіт у сумі 10.000,00 грн не виконав.

Згідно зі статтею 854 ЦК України встановлено, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в ст. 193 Господарського кодексу України, яка регламентує, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Порушенням зобов'язання, згідно зі ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Судом ураховано, що наявний в матеріалах справи акт здачі-приймання виконаних робіт (етапів робіт) № 1/1038 від 20.12.2012 на суму 20.000,00 грн відповідачем підписаний без зауважень, що свідчить про прийняття останнім виконаних позивачем робіт без претензій щодо їх якості, об'ємів і вартості та виникнення обов'язку у відповідача щодо їх оплати.

Пунктом 3.3 Договору сторони визначили, що остаточна оплата здійснюється відповідачем після виконання позивачем усіх робіт за Договором та передачі науково-технічної документації відповідачу, яка була виготовлена під час виконання цього Договору, протягом 10 банківських днів з моменту підписання відповідного акта приймання-передачі робіт (наданих послуг).

Як вбачається з акта здачі-приймання виконаних робіт (етапів робіт), останній дати підписання його сторонами не містить, разом з цим даний акт датований 20.12.2012, відтак датою підписання акта суд вважає 20.12.2012. Таким чином оплата виконаних позивачем та прийнятих відповідачем робіт мала бути здійснена відповідачем до 04.01.2013 включно.

Отже, судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що позивачем були виконані, а відповідачем прийняті роботи всього на суму 20.000,00 грн, про що свідчать зазначений вище акт, підписаний обома сторонами без зауважень та претензій, однак відповідач здійснив лише часткову оплату робіт у сумі 10.000,00 грн, проте не здійснив оплати за прийняті роботи в повному обсязі в сумі 10.000,00 грн, хоча строк виконання обов'язку оплати вже настав.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позов у частині стягнення основного боргу в сумі 10.000,00 грн обґрунтований, підтверджується зібраними у справі доказами, відтак підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідачем доказів на підтвердження зворотнього суду не надано.

Разом з цим позивачем заявлено вимогу про стягнення інфляційних втрат за період з січня 2013 р. по січень 2014 р. (13 місяців) у сумі 70,00 грн та 3 % річних за період з 08.01.2013 по 17.02.2014 у сумі 333,70 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Отже передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням, процентів річних та процентів за користування чужими грошовими коштами є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Здійснений позивачем розрахунок інфляційних визнається судом невірним, зокрема, в частині визначення періоду прострочення.

Як встановлено вище судом, відповідач зобов'язаний згідно з умовами Договору оплатити виконані позивачем та прийняті відповідачем роботи до 04.01.2013, відтак прострочення виконання зобов'язання з оплати виконаних позивачем та прийнятих відповідачем робіт починається з 05.01.2013.

Судом здійснено перерахунок, відповідно до якого з відповідача підлягають стягненню інфляційні втрати за період з 05.01.2013 по 31.01.2014 у сумі 69,72 грн та 3% річних за період з 08.01.2013 по 17.02.2014 у сумі 333,70 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Згідно зі ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин та враховуючи викладене вище позов підлягає задоволенню частково.

Згідно з ст. 49 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати по сплаті судового збору, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 44, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Київпастранс" в особі Служби утримання об'єктів допоміжної інфраструктури (03113, м. Київ, вул. Фрунзе, 132, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 37973327) на користь Державного підприємства "Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій" (03680, м. Київ, вул. Івана Клименка, 5/2, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 02495431) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, суму основного боргу в розмірі 10.000 (десять тисяч) грн 00 коп., інфляційні втрати у сумі 69 (шістдесят дев'ять) грн 72 коп., 3% річних у сумі 333 (триста тридцять три) грн 70 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1.826 (одну тисячу вісімсот двадцять шість) грн 95 коп.

3. У решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 24.03.2014.

Суддя О.М. Дупляк