Ухвала

від 27.03.2014 по справі 904/9494/13

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

27.03.2014 Справа № 904/9494/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

головуючого судді Джихур О.В. (доповідач)

суддів: Лисенко О.М., Вечірко І.О.

при секретарі судового засідання: Ситниковій М.Ю.

за участю представників сторін:

ліквідатор: Зибін А.О., паспорт НОМЕР_1 виданий Бабушкінським РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області від 16.05.97, арбітражний керуючий,

представник скаржника у судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином

розглянувши матеріали апеляційної скарги Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим

на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 25 грудня 2013 року у справі №904/9494/13

за заявою голови ліквідаційної комісії Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕЛЕІНФОРМ СІСТЕМС", м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕЛЕІНФОРМ СІСТЕМС", м. Дніпропетровськ

про визнання банкрутом,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 25 грудня 2013 року (суддя Владимиренко І.В.) визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕЛЕІНФОРМ СІСТЕМС", м. Дніпропетровськ банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 3 місяці, ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕЛЕІНФОРМ СІСТЕМС" призначено голову ліквідаційної комісії Зибіна А.О., якого зобов'язано виконати певні дії, пов'язані з ліквідаційною процедурою.

Постанова господарського суду мотивована ст.ст.37, 38, 40, 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Не погодившись з вказаною постановою Державна податкова інспекція у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим (далі -ДПІ у м. Сімферополі) її оскаржує на предмет невідповідності нормам матеріального та процесуального права.

Посилаючись на приписи ст.95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" скаржник стверджує, що в матеріалах справи відсутні докази оцінки майна боржника, належно сформованого пасиву боржника та оцінки активів боржника, у зв'язку з чим відсутні підстави вважати, що вартості майна боржника -Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕЛЕІНФОРМ СІСТЕМС" недостатньо для задоволення вимог кредиторів.

В супереч положенням п.5 ст.60 Господарського процесуального кодексу України та п.п.7, 10, 11, ст.11 Цивільного кодексу України скаржник зазначає, що боржник не подавав до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим звітність за останній податковий період та ліквідаційний баланс. Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕЛЕІНФОРМ СІСТЕМС" остання звітність подана за 2012 рік.

Відповідно до постанови господарського суду від 25 грудня 2013 року встановлено, що вартості майна боржника недостатньо для задоволення вимог кредиторів, крім того боржник зазначає, що має кредиторську заборгованість на суму 327 993 грн. 20 коп., дебіторська заборгованість відсутня, основні засоби становлять 5 960, 00 грн., не матеріальні акти -7 120, 00 грн. Але, як стверджує ДПІ у м. Сімферополі, згідно декларації з прибутку за 2012 рік боржником отримано дохід приблизно 121 927 грн., що свідчить про не збитковість боржника і спростовує неплатоспроможність Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕЛЕІНФОРМ СІСТЕМС".

Згідно положень ч.1 ст.105 Цивільного кодексу України, п.10 ст.35 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців" скаржник стверджує, що оскільки рішення про припинення діяльності боржника прийняте 23 вересня 2013 року, то останній строк повідомлення орган, що здійснює державну реєстрацію -26 вересня 2013 року, проте, державним реєстратором запис про припинення юридичної особи внесено 30 вересня 2013 року з порушенням норм чинного законодавства.

Спираючись на приписи Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців", Наказ Міністерства фінансів України "Про затвердження обліку платників податків і зборів" податковий орган зазначає, що 19 листопада 2013 року державному реєстратору направлено повідомлення за №1301092700691 про наявність заперечень проти проведення державної реєстрації припинення юридичної особи, у зв'язку з неможливістю проведення документальної позапланової перевірки за відсутністю повідомлень від фінансових установ про закриття всіх рахунків та наявності інших заперечень з боку податкового органу. Проте, не дочекавшись відповіді від Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб ті фізичних осіб -підприємців, та порушуючи п.10 ст.36 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців" 30 вересня 2013 року державний реєстратор опублікував повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.

Скаржник стверджує, що голова ліквідаційної комісії боржника, всупереч ч.5 ст.105 Цивільного кодексу України звернувся до суду з заявою про порушення справи про банкрутство одразу після спливу двомісячного строку, не дочекавшись місячного строку для звернення до суду із позовами до ліквідаційної комісії, відповідно до ст.112 Цивільного кодексу України, яким передбачено заявлення кредиторами своїх грошових вимогами до боржника. Мінімальний строк заявлення кредиторських вимог починається з 30 вересня 2013 року а закінчується в перший робочий день 02 грудня 2013 року (оскільки 30 листопада 2013 року -це субота), тому звернення боржника до суду з заявою про порушення справи про банкрутство позбавило можливості податковий орган, відповідно до ст.112 Цивільного кодексу України, у місячний термін вжити заходів щодо проведення перевірки, визначити суми податкових зобов'язань та заявити кредиторські вимоги до банкрута, оскільки з урахуванням місячного терміну звернення до суду із позовом до ліквідаційної комісії боржник мав право звернутися до господарського суду з 02 січня 2014 року, а останній звернувся -05 грудня 2013 року, чим порушив норми законодавства.

Підсумовуючи доводи своєї апеляційної скарги, скаржник наголошує, що боржник скористався розповсюдженою схемою ухилення від сплати податків, що свідчить про застосування процедури фіктивного банкрутства (доведення до банкрутства) з метою унеможливлення проведення контрольно -перевірочних заходів по реальним існуючим підприємствам, які скористалися послугами боржника по безпідставному формуванню податкового кредиту та валових витрат. Зазначене свідчить про безпідставно розпочату господарським судом ліквідаційну процедуру боржника.

Скаржник просить скасувати постанову господарського суду Дніпропетровської області від 25 грудня 2013 року року, закрити провадження у справі.

Ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕЛЕІНФОРМ СІСТЕМС" арбітражний керуючий Зибін А.О. вважає, що Державна податкова інспекція у м. Сімферополі АР Крим не є учасником у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕЛЕІНФОРМ СІСТЕМС", оскільки податковим органом не надано суду доказів звернення з грошовими вимогами до боржника, крім того, про наявність у боржника будь -якої податкової заборгованості скаржник не зазначає в апеляційній скарзі, що виключає право на оскарження постанови господарського суду Дніпропетровської області від 25 грудня 2013 року. Ліквідатор доводи апеляційної скарги заперечує, вважає постанову господарського суду від 25 грудня 2013 року законною, просить залишити її без змін, апеляційну скаргу без задоволення, провадження у справі припинити.

Представник скаржника у судові засідання 11 березня 2014 року, 27 березня 2014 року не з'явився, про час та місце судових засідань повідомлений належним чином. На вимогу апеляційної інстанції скаржником не надано додаткові докази.

Розгляд справи відкладався з 11 березня 2014 року до 27 березня 2014 року.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши ліквідатора, судова колегія вважає, що апеляційне провадження у справі підлягає припиненню з наступних підстав.

Матеріали справи свідчать, що провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕЛЕІНФОРМ СІСТЕМС", м. Дніпропетровськ порушено господарським судом Дніпропетровської області 18 грудня 2013 року за ознаками ст.95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону України №4212-VI від 22 грудня 2011 року).

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 25 грудня 2013 року боржника визнано банкрутом.

Пункт 8 частини 3 статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Таким чином, Господарський процесуальний кодекс України повинен містити імперативні норми про те, в яких випадках особа має право оскаржити рішення суду в апеляційному чи касаційному порядку.

Відповідно до ч.1 ст.91 Господарського процесуального кодексу України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Відтак, в силу особливостей справи про банкрутство (ст.4 1 Господарського процесуального кодексу України), коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення у справі про банкрутство, діючим законодавством звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства.

Тому, оскаржувати судові рішення у справі про банкрутство можуть тільки учасники справи про банкрутство.

У відповідності до ч.1 ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі Закон про банкрутство) учасники у справі про банкрутство -сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) суб'єкта підприємницької діяльності - боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Сторонами у справі про банкрутство згідно ст.1 Закону про банкрутство є конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут).

Кредитором, згідно норм цієї ж статті Закону про банкрутство, законодавець визначає юридичну або фізичну особу, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори -кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори -кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство; забезпечені кредитори -кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).

При цьому слід врахувати, що особливості та порядок заявлення кредиторами претензій до боржника, що ліквідується в порядку ст.95 Закону про банкрутство, визначений положеннями ч.3 вказаної статті та передбачає право кредиторів заявити свої вимоги до боржника, який ліквідується, в місячний строк з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом, на офіційному веб -сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет.

Отже, у справі про банкрутство боржника, що ліквідується власником (в порядку ст.95 Закону про банкрутство), особа може набути статусу кредитора - сторони у справі про банкрутство, лише після прийняття постанови про визнання банкрутом та у разі звернення із кредиторськими вимогами до боржника.

Слід зазначити, що правами кредиторів щодо неплатоспроможних боржників користуються також визначені законом органи справляння податків, зборів (обов'язкових платежів). Ця норма міститься в ст.210 Господарського кодексу України. Однак, вказана норма не встановлює автоматичного визнання цих органів кредиторами у всіх справах про банкрутство. Статус кредитора щодо неплатоспроможного боржника набувається, у тому числі і цими органами через певні процедури, які визначені спеціальною нормою законодавства -Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

З матеріалів справи вбачається, що Державна податкова інспекція у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим з грошовими вимогами до боржника не зверталась. Апеляційному господарському суду відповідні докази також не були надані. В апеляційній скарзі Державна податкова інспекція зазначає, що не є стороною у справі (а.с.97).

Отже, Державна податкова інспекція у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим не набула статусу учасника провадження у справі про банкрутство.

В апеляційній скарзі Державна податкова інспекція у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим не визначила, яким чином оскаржувана постанова стосується її прав та обов'язків в розумінні ст.91 Господарського процесуального кодексу.

Щодо твердження скаржника про порушення боржником порядку добровільної ліквідації, яка здійснюється у відповідності до норм цивільного законодавства, то судовою колегією не встановлено порушення цього порядку з боку Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕЛЕІНФОРМ СІСТЕМС".

Матеріали справи свідчать, що Державною податковою інспекцією у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим 25 вересня 2013 року було направлено повідомлення за формою 8 ОПП щодо припинення юридичної особи за рішенням власника (а.с.48-49).

Отже, податковому органу було відомо про припинення Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕЛЕІНФОРМ СІСТЕМС" і відповідно до приписів ст.78 Податкового кодексу України він повинен був здійснити податкову перевірку платника податків.

Не заслуговує на увагу твердження Державної податкової інспекції, що внесення запису про прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи здійснено з порушенням норм чинного законодавства, оскільки 19 листопада 2013 року державному реєстратору направлено повідомлення про наявність заперечень проти проведення державної реєстрації припинення юридичної особи, у зв'язку з неможливістю провести документальну позапланову перевірку.

До витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців станом на 03 грудня 2003 року за №17692670 внесена 24 вересня 2013 року інформація щодо припинення юридичної особи (а.с.27-28). Тобто належними доказами доведено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕЛЕІНФОРМ СІСТЕМС" знаходиться в стані припинення. В разі незгоди податкового органу з діями державного реєстратора він не позбавлений права їх оскаржити в установленому порядку.

Таким чином, судова колегія вважає, що оскільки Державна податкова інспекція у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим на час оскарження постанови господарського суду не набула статусу кредитора, то вона не мала права на оскарження прийнятого господарським судом судового акту.

Відповідно до п.5 Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 17 травня 2011 року №7 "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України", якщо апеляційну скаргу подано, зокрема, особою, яка не має права її подавати, то у таких випадках апеляційний господарський суд повинен відмовити у прийнятті апеляційної скарги і винести з цього приводу відповідну ухвалу з посиланням на ст.91 або ст.101 Господарського процесуального кодексу України. У разі помилкового порушення апеляційного провадження в зазначених випадках, суд апеляційної інстанції припиняє таке провадження на підставі п.1 1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно п.1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що спір згідно поданої Державною податковою інспекцією апеляційної скарги на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 25 грудня 2014 року не підлягає вирішенню в господарському суді в порядку апеляційного провадження.

Отже, апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим на вказану постанову господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/9494/13 підлягає припиненню.

Керуючись ст.80 ч.1 п.1, ст.ст.91, 99 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 25 грудня 2014 року у справі №904/9494/13 - припинити.

Справу №904/9494/13 повернути господарському суду Дніпропетровської області.

Головуючий суддя О.В. Джихур

Суддя О.М. Лисенко

Суддя І.О. Вечірко