Рішення

від 24.03.2014 по справі 310/73/14-ц

БЕРДЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 310/73/14-ц

РІШЕННЯ

Іменем України

24 березня 2014 року м.Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

у складі: головуючого - судді Парій О.В.

при секретарі - Мирошниченко Н.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Бердянського міськрайонного суду справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бердянськ-Тур» про стягнення кінцевого розрахунку при звільненні, середнього заробітку за час затримки розрахунку після звільнення та відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила стягнути з відповідача на її користь: - заборгованість по заробітній платі в розмірі 1681,00 грн.; - компенсацію невикористаної відпустки в розмірі 332,00 грн.; - середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 7048,60 грн.; - моральну шкоду в розмірі 5000,00 грн.. До початку розгляду справи по суті позивач подала уточнюючий позов, за яким просить стягнути з відповідача на її користь: - компенсацію невикористаної відпустки в розмірі 332,00 грн.; - середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 6560,62 грн.; - моральну шкоду в розмірі 5000,00 грн.. Зазначила, що працювала у відповідача на посаді кухаря на сезонній роботі з 04.06.13 р. по 31.08.13 р.. Звільнена за п. 2) ст. 36 КЗпП України. Кінцевий розрахунок з нею не був проведений. Заборгованість з виплати заробітної плати становила 1681,00 грн.. Заборгованість із заробітної плати виплачена відповідачем 30 грудня 2013 року. Компенсація за невикористану відпустку не виплачена, розмір якої розрахувала в сумі 332,00 грн.. Середній заробіток розрахований виходячи із розміру заробітної плати за липень та серпень 2013 року, який становить за місяць - 1681,00 грн. та за день - 54,22 грн.. За період з 01.09.13 р. по 30.12.13 р. за 121 день розрахувала в сумі 6560,62 грн.. Вказує, що проживає в сільській місцевості, де робочих місць не має. Земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва вона не має. В підсобному господарстві станом на 01.01.12 року мала 2 свині та 100 голів птиці. Єдиний заробіток для влаштування нормального життя та годування худоби був від сезонної роботи. Станом на 06.06.13 р. худоби та птиці вона не має. Крім цього, має кредитну картку та в зв'язку з невиплатою заробітної плати вимушена була отримати гроші в банку, що призвело до виникнення заборгованості за кредит. Розмір морального відшкодування оцінює у 5000 гривень.

В судовому засіданні позивач заявлені вимоги щодо стягнення нарахованої та невиплаченої заробітної плати не підтримала. Зазначила, що 30 грудня 2013 року вказану виплату отримала. Вимоги про стягнення компенсації за невикористану відпустку, стягнення середнього заробітку та моральної шкоди підтримала. В доповнення до вказаного в позовній заяві зазначила, що розрахунок середнього заробітку проводила згідно довідки, наданої відповідачем для центру зайнятості, та враховувала 121 календарний день. Зверталася до директора ТОВ «Бердянськ-Тір» з вимогами про виплату заборгованості, але він відмовляв, вказуючи про відсутність коштів. В зв'язку невиплатою зарплати не змогла придбати зерно для худоби, в зв'язку з чим не держить а ні свиней, а ні птиці, що змушує її докладати додаткових зусиль до організації життя, зокрема придбання продуктів харчування. Крім цього, не змогла своєчасно внести платіж за кредит в банку, в зв'язку з чим їй нарахований штраф 50,00 грн..

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав. Зазначив, що дійсно, позивач працювала у відповідача та звільнена 31.08.13 р.. На день звільнення розрахунок з нею не проведений в зв'язку з відсутністю коштів. Вважає, що вина підприємства з невиплати кінцевого розрахунку з позивачем відсутня. Підприємство уклало договір з Міністерством соціальної політики України про надання санаторно-курортних путівок для громадян та надати послуги із санаторно-курортного лікування. Послуги були надані, проте замовник за договором оплату не проводив. Після надходження коштів на рахунок підприємства працівникам одразу ж було проведено виплати. ОСОБА_1 виплата проведена 30 грудня 2013 року, яка включала заборгованість із заробітної плати за серпень 2013 року та компенсацію з невикористану відпустку. Суду надано письмові заперечення, відомості про нарахування заробітної плати та компенсації за невикористану відпустку та на виплату грошей, а також договір від 11.06.13 року з Мінсоцполітики України, бухгалтерська довідка про розрахунки згідно договору, листи-звернення до Мінсоцполітики України, пояснювальна записка та виписка за особовим рахунком з банку.

Аналізуючи надані докази, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата усіх сум, належних йому від підприємства, проводиться у день звільнення.

Згідно ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженного ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадяться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Судом встановлено, що позивач працювала у відповідача кухарем на сезонній роботі з 04 червня 2013 року по 31 серпня 2013 року. Згідно наказу від 31.08.13 р. № 74 звільнена за закінченням сезону за п. 2) ст. 36 КЗпП України. У день звільнення кінцевий розрахунок не проведений. Зазначене підтверджується записами в трудовій книжці, наказом № 74 від 31.08.13 р..

Відповідно до відомості нарахування заробітної плати ТОВ «Бердянськ-Тур» за серпень 2013 року ОСОБА_1 нараховано заробітну плату за серпень 2013 року в розмірі 1681,00 грн., за відрахуванням податків та зборів до видачі - 1360,60 грн..

Згідно відомості нарахування компенсації за невикористану відпустку ТОВ «Бердянськ-Тур» за 2013 рік ОСОБА_1 нараховано компенсацію за невикористану відпустку в розмірі 328,62 грн., за відрахуванням податків та зборів до видачі - 265,98 грн..

Відповідно до відомості на виплату грошей № 18 ТОВ «Бердянськ-Тур» за серпень 2013 року ОСОБА_1 30 грудня 2013 року виплачено 1626,58 грн..

Суд приходить до висновку, що позивач 30 грудня 2013 року отримала кінцевий розрахунок у вигляді заробітної плати та компенсації за невикористану відпустку, які їй належали після звільнення. Отже, в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Судом також встановлено, що 11 червня 2013 року між Міністерством соціальної політики України (Замовник) та ТОВ «Бердянськ Тур» (Виконавець) укладено договір №13/99-ВТ про закупівлю за державні кошти. За вказаним договором виконавець зобов'язався у 2013 році надати санаторно-курортні путівки для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надати послуги із санаторно-курортного лікування. Замовник зобов'язаний оплатити санаторно-курортні путівки.

Відповідно до бухгалтерської довідки про розрахунки з Мінсоцполітики України за договором № 13/99-ВТ від 11 червня 2013 року Замовником проведено перерахування коштів в сумі 1545726,00 грн. 25 грудня 2013 року., заборгованість становить 147212,00 грн..

Згідно виписки з особового рахунку ТОВ «Бердянськ-Тур» за 25 грудня 2013 року Мінсоцполітики України проведено перерахування коштів в розмірі 1545726,00 грн.. Призначення платежу: «опл.за сан-кур.пут. для громад., постр. внасл. Чорноб. катаст., дог.13/99-ВТ 11.06.13, накл.32 23.12.13, рах.32 23.12.13, Без ПДВ». В даній виписці також зазначено дату попередньої операції « 31.10.2013».

Надані відповідачем договір № 13/99-ВТ про закупівлю за державні кошти від 11.06.13 р. та виписку з особового рахунку за 25.12.13 р., суд не приймає до уваги як доказ відсутності вини підприємства в невиплаті ОСОБА_1 коштів раніше ніж 30.12.13р.. Так, відповідно до виписки за особовим рахунком проведено попередню операцію 31 жовтня 2013 року. Які саме розрахункові операції проводилися за період з 31 серпня 2013 року по 31 жовтня 2013 року, не зазначено. Доказів в підтвердження факту відсутності у підприємства коштів на рахунку з дня звільнення позивача, а саме з 31 серпня 2013 року суду не надано. Про складнощі в отриманні таких доказів та про витребування доказів судом в порядку ст. 137 ЦПК України відповідачем не заявлено.

Суд приходить до висновку, що оскільки кінцевий розрахунок з позивачем проведений лише 30 грудня 2013 року та докази відсутності вини відповідача в несвоєчасному розрахунку не надано, з відповідача підлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 01 вересня 2013 року по 30 грудня 2013 року.

Суд не приймає розрахунок середнього заробітку, наданий позивачем, оскільки вказаний розрахунок нею здійснений на підставі довідки про середню заробітну плату (для розрахунку виплат на випадок безробіття) від 10.09.13 р. № 10, та враховує нарахування за весь період роботи та кількість календарних днів у розрахунковому періоді. При цьому, суд враховує розмір нарахованої заробітної плати, зазначеної у даній довідці за останні два місяці роботи позивача: липень 2013 року - 1681 грн. та серпень 2013 року - 1681 грн..

Таким чином відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок обчислення середньої заробітної плати" від 08.02.95 року № 100 середній заробіток ОСОБА_1 за день становить 76,41 грн. ((1681грн.+1681грн.=3362грн.) : 44 р.дн. = 76,41 грн.).

За період з 01 вересня 2013 року по 30 грудня 2013 року, тобто за 86 робочих днів ((вересень 21 р.дн.)+(жовтень 23 р.дн.)+(листопад 21 р.дн.)+(грудень 21 р.дн.) = 86 р.дн.) стягненню підлягає середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні в розмірі 6571,26 грн. (76,41 грн. х 86 р.дн. = 6571,26 грн.).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що конституційне право ОСОБА_1 на своєчасне одержання винагороди за працю порушене відповідачем. В зв'язку з чим середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Зазначені порушення призвели до моральних страждань позивача, втрати нормальних життєвих зв'язків та вимагали від неї додаткових зусиль для організації свого життя. Виходячи з характеру та обсягу страждань позивача, їх тривалості, тяжкості вимушених змін у її житті, суд вважає можливим визначити грошовий еквівалент завданої позивачу моральної шкоди в розмірі 100,00 грн..

Судовий збір, від сплати якого позивач звільнений при зверненні з даним позовом до суду, підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

Керуючись ст.ст. 4, 57-62, 64, 88, 212-215, 223, 294 ЦПК України, ст.ст. 116, 117 КЗпП України, Постановою Кабінету Міністрів України "Про порядок обчислення середньої заробітної плати" від 08.02.95 року № 100, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.12.99року "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці", суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бердянськ-Тур» (ЄДРПОУ 25219478 м.Бердянськ вул.Приазовська, 114Б) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1, АДРЕСА_1) середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні за період з 01 вересня 2013 року по 30 грудня 2013 року за 86 робочих днів в розмірі 6571 (шість тисяч п'ятсот сімдесят одна) гривня 26 (двадцять шість) копійок та моральну шкоду в розмірі 100 (сто гривень), всього 6671 (шість тисяч шістсот сімдесят одна) гривня 26 (двадцять шість) копійок.

В задоволенні іншої частини вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бердянськ-Тур» (ЄДРПОУ 25219478 м.Бердянськ вул.Приазовська, 114Б) на користь держави судовий збір в розмірі 243 (двісті сорок три) гривні 60 (шістдесят) копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: О.В.Парій