Ухвала

від 25.03.2014 по справі 26/904/206/2013

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

25.03.14р. Справа № 26/904/206/2013

Суддя господарського суду Дніпропетровської області Камша Н.М.

при секретарі судового засідання Штефан В.П.

за участю представників сторін:

від кредитора: не з'явився

від боржника: Польянов Є.О. - довіреність б/н від 20.11.13р., представник ліквідатора

Улізко Г.І. - ліквідатор

розглянувши справу

за заявою голови ліквідаційної комісії Товариства з обмеженою відповідальністю "Оствінд - Стройсервіс", м. Дніпропетровськ

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Оствінд - Стройсервіс", м. Дніпропетровськ, вул. Будівельників, буд. 23 (ЄДРПОУ 31177929)

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Провадження у справі про банкрутство ТОВ "Оствінд - Стройсервіс", м. Дніпропетровськ перебуває на стадії ліквідації ( провадження здійснюється за процедурою передбаченою ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"), повноваження ліквідатора виконує голова ліквідаційної комісії Улізко Г.І.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 01.10.13р. кредитором банкрута визнано, зокрема, приватне підприємство "Максігруп", м. Харків із загальною сумою грошових вимог 389 029,04грн.

29.10.13р. до господарського суду надійшла скарга приватного підприємства "Максігруп" на дії ліквідатора банкрута, обґрунтована тим, що ліквідатор має повернути приватному підприємству "Максігруп" будівельні люльки у відповідності до рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.10.11р. у справі № 40/5005/9554/2011.

Згідно з ч. 4 ст. 24 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає скарги на дії учасників ліквідаційної процедури.

Ухвалою від 30.10.13р. на 28.11.13р. призначено судове засідання для розгляду скарги за обов'язковою участю ліквідатора та представника скаржника, зобов'язано ліквідатора банкрута подати відзив на скаргу, копії інвентаризаційних відомостей щодо майна банкрута та відомості про передачу спірних будівельних люльок їх власнику чи іншим особам.

Представник скаржника у судове засідання 28.11.13р. не з'явився.

Представник ліквідатора подав до господарського суду відзив на скаргу щодо дій ліквідатора банкрута, у якому зазначив, що скарга кредитора задоволенню не підлягає, оскільки спірного майна у банкрута немає, скаржником не подано доказів в підтвердження володіння банкрутом цим майном на даний час.

Крім того, представник ліквідатора повідомив господарський суд, що за заявою кредитора Красногвардійський РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області порушив кримінальне провадження щодо крадіжки будівельного обладнання (будівельних люльок), ліквідатором надавались відповідні пояснення з цього приводу. За інформацією представника ліквідатора на даний час це кримінальне провадження закрито, однак отримати докази цього ліквідатор не має можливості. Також ліквідатор звертався до правоохоронних органів ( до Дзержинського РВ ГУ МВС України в Харківській області) щодо здійснення перевірки за фактом крадіжки будівельних люльок з будівельного майданчику за адресою: м. Харків, пров. От. Яроша, 18, однак інформації з цього приводу до цього часу не отримав.

Зважаючи на вищеозначене, представник ліквідатора заявив клопотання до суду про витребування доказів - направлення запитів до органів внутрішніх справ для отримання інформації про результати перевірки заяв кредитора та ліквідатора.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 23.11.13р. розгляд справи відкладено на 28.01.14р., задоволено клопотання представника ліквідатора про витребування доказів, направлені запити до Красногвардійського РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області та Дзержинського РВ ГУ МВС України в Харківській області щодо результатів перевірки заяв кредитора та ліквідатора відносно спірного майна.

Із Дзержинського РВ ГУ МВС України в Харківській області 09.01.14р. надійшла інформація про те, що в результаті розгляду заяви ліквідатора встановити місцезнаходження будівельного обладнання, свідків та осіб, причетних до вивозу обладнання з об'єкту будівництва, виявити не вдалось.

Відповідь з Красногвардійського РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області до господарського суду не надійшла.

Вивчивши матеріали справи, господарський суд ухвалою від 28.01.14р. відклав розгляд скарги на 18.02.14р., зобов'язав скаржника подати для долучення до справи про банкрутство копії матеріалів виконавчого провадження щодо повернення будівельного обладнання кредитору та подати інформацію від Красногвардійського РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області за результатами кримінального провадження, розпочатого за заявою кредитора.

У судове засідання 18.02.14р. представник скаржник не з'явився, витребуваних документів не подав, у зв'язку з чим розгляд скарги відкладено на 25.03.14р., повторно зобов'язано ПП "Максігруп" подати для долучення до справи про банкрутство копії матеріалів виконавчого провадження щодо повернення будівельного обладнання кредитору та надати інформацію від Красногвардійського РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області за результатами кримінального провадження, розпочатого за заявою кредитора.

Представник скаржника у судове засідання 25.03.14р. не з'явився, витребуваних документів не подав.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення ліквідатора та його представника, господарський суд прийшов до висновку про те, що скарга не підлягає задоволенню враховуючи наступне.

У скарзі на дії ліквідатора скаржник посилається на наступне.

31.01.2013 року постановою господарського суду Дніпропетровської області по справі №26/904/206/2013 Товариство з обмеженою відповідальністю "Оствінд -Стройсервіс" визнано банкрутом, ліквідатором призначено голову ліквідаційної комісії Улізко Г.І.

Відповідно до ч.1 ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор банкрута з дати призначення приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством.

12.05.2009 року між приватним підприємством "Максігруп" в якості орендодавця та товариством з обмеженою відповідальністю "Оствінд-Стройсервіс" в якості орендаря укладено договір оренди №14, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування люльки будівельні у кількості 4 шт., оплачує користування і своєчасно повертає орендовані техзасоби. Даний договір підписано директором ТОВ "Оствінд-Стройсервіс" Улізко Г.І. На виконання умов договору підписано Акти приймання-передачі від 13.05.2009 року та 18.05.2009 року, згідно яких ПП "Максігруп" передало, а ТОВ "Оствінд-Стройсервіс" в особі директора Улізко Г.І. прийняло орендоване майно: три люльки будівельні №071563, №071555, №071556 в справному стані і в повній комплектації та №071554 некомплектну.

На прохання ПП "Максігруп" повернути люльки будівельні у кількості 4 шт. та сплатити орендну плату, ТОВ "Оствінд-Стройсервіс" відмовило.

Рішенням господарського суду Харківської області у справі №5023/9637/11 договір оренди № 14 від 12.05.2009 року, укладений між Приватним підприємством "Максігруп" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Оствінд-Стройсервіс" розірвано. Дане рішення набрало законної сили 23.08.2012р. Але незважаючи на відповідне рішення суду, орендовані будівельні люльки №071563, 071555, 071556, 071554 не було повернуто.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 04.10.2011р. у справі № 40/5005/9554/2011 позов задоволено та зобов'язано повернути будівельні люльки № 071563, 071555, 071556, 071554. Рішення набрало законної сили 04.09.2012р.

На даний час за ствердженням скаржника вказані будівельні люльки знаходяться в користуванні ТОВ "Оствінд-Стройсервіс".

Відповідно до поданого головою ліквідаційної комісії Улізко Г.І. акту інвентаризації не були зазначені вище вказані будівельні люльки, що на думку скаржника, ставить під сумнів об'єктивність акту інвентаризації ТОВ "Оствінд - Стройсервіс".

Відповідно до ч.1 ст. 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси.

На даний час ТОВ "Оствінд-Стройсервіс" не виконало вище вказані рішення господарських судів щодо повернення будівельних люльок.

Тому скаржник вважає, що ліквідатор Улізко Г.І. при зверненні до суду надав недостовірні дані, а саме в акті інвентаризації не були зазначені вище вказані будівельні люльки, оскільки всупереч рішенню господарського суду Дніпропетровської області від 04.10.2011р. у справі № 40/5005/9554/2011 ТОВ "Оствінд-Стройсервіс" не повернув ПП "Максігруп" будівельні люльки.

Скаржник просив господарський суд зобов'язати ліквідатора Улізко Г.І. провести повторну інвентаризацію майна та надати до суду акт інвентаризації майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Оствінд-Стройсервіс" та повернути приватному підприємству "Максігруп" люльки будівельні № 071563, № 071555, № 071556, № 071554.

Ліквідатор просив відмовити у задоволенні скарги, обґрунтувавши свою правову позицію такими ствердженнями.

Договір оренди №14 від 12.05.2009 року розірваний 23.08.2012 року. Відповідно до ч.2 та ч.3 ст. 653 ЦК України зобов'язання припиняється з моменту розірвання договору або винесення відповідного судового рішення, тобто з цього часу у боржника припинили існування майнові права (право володіння і корис тування) та зобов'язання щодо сплати орендних платежів.

Таким чином, на час введення ліквідаційної процедури за рішенням власників та при йняття постанови про визнання боржника банкрутом та введення ліквідаційної процедури, боржникові не належали на праві власності майнові права (право володіння і ко ристування) чи обов'язки за договором оренди №14 від 12.05.2009 року.

Ліквідатор, на його думку, не повинен був протягом здійснення інвентаризації майна боржника враховувати ці права чи обов'язки, що пояснює їх вартість у проміжному балансі та відповідному акті інвентаризації.

Відповідно до ч.1 ст. 184 ЦК України річ є визначеною індивідуальними ознаками, якщо вона наділена тільки їй властивими ознаками, що вирізняють її з-поміж ін ших однорідних речей, індивідуалізуючи її. Речі, визначені індивідуальними ознаками, є не замінними.

Відповідно до ч.3 ст. 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" індивідуально визначені речі, що належать банкруту на підставі речових прав, крім права власності і повного господарського відання, не можуть бути включені до складу ліквідаційної маси. Як вбачається з матеріалів справи, будівельні люльки є індивідуально визначеними речами, які належали боржникові до моменту розірвання договору оренди 23.08.2012 року (тобто до моменту порушення провадження у справі про банкрутство), на праві володіння та користування (праві оренди), тобто на іншому праві ніж право власності і право повного господарського відання, а тому не повинні включатися до складу ліквідаційної маси.

Кредитором у скарзі зазначено, що будівельні люльки знаходяться у користуванні боржника. Відповідно до ч.1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна дове сти ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Кредито ром не надано доказів того, що будівельні люльки знаходяться в користуванні бор жника, а право користування припинилося з моменту розірвання договору оренди, тобто з 04.09.2012 року, що підтверджується рішенням суду.

При проведенні інвентаризації майна ліквідатором встановлено, що будівельні люльки не належать боржникові на праві власності або на будь-якому іншому речовому праві, крім того їх немає в фактичній наявності у боржника за його місцезнаходженням.

За ствердженням ліквідатора з правовідносин, які склалися між боржником та кредитором, сам кре дитор здійснив доставку будівельних люльок на будівельний об'єкт за адресою: м. Харків, пров. От. Яроша,18. Цей будівельний об'єкт не належить боржникові на праві власності, бо ржник лише виконував роботи на цьому об'єкті.

Незважаючи на той факт, що ліквідатор зобов'язаний здійснювати дії щодо пошуку майна, яке належить Боржникові лише на праві власності, ліквідатор Боржника звертався до правоохоронних органів щодо здійснення перевірки за фактом крадіжки будівельних люльок з будівельного майданчика за адресою: м. Харків, пров. От. Яроша,18, однак позитивних результатів не отримав.

Таким чином, ліквідатором боржника здійснені всі необхідні дії, які вимагаються від нього при проведенні ліквідаційної процедури, і підстав для задоволення скарги не вбачається.

Господарський суд не вбачає підстав для задоволення скарги ПП "Максігруп", оскільки до акту інвентаризації ліквідатор має вносити лише майно, яке належить боржнику на праві власності або повного господарського відання, що передбачено ч.1 ст. 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржник або визнання його банкрутом". Індивідуально визначені речі, що належать банкруту на підставі речових прав, крім права власності і повного господарського відання, не можуть бути включені до складу ліквідаційної маси (ч.3 ст. 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржник або визнання його банкрутом").

Тому ліквідатор не вправі включати до інвентаризаційної відомості майно, що перебувало в оренді у боржника, а на даний час відсутнє у банкрута.

Скаржником не подано до господарського суду доказів, які підтверджують факт того, що спірні люльки перебувають у користуванні банкрута.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 86 ГПК України, ст.ст. 22-26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржник або визнання його банкрутом", господарський суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні скарги на дії ліквідатора банкрута - відмовити.

Суддя Н.М. Камша