Постанова

від 28.03.2014 по справі 826/1390/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 березня 2014 рокуз 15:10 № 826/1390/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шулежка В.П.,

при секретарі Пасічнюк С.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Директ Промо Лайн» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про скасування наказу, зобов'язання вчинити дії, визнання протиправними дій,-

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Директ Промо Лайн» (надалі - ТОВ «Директ Промо Лайн», позивач) до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (надалі - ДПІ у Дніпровському районі м. Києва, відповідач) про визнання протиправним та скасування наказу від 09.07.2013р. №195 про призначення позапланової виїзної документальної перевірки; зобов'язання відновити в обліковій картці платника ТОВ «Директ Промо Лайн», а також в усіх електронних системах показники декларацій з ПДВ за червень 2012 року, в частині визначених ТОВ «Директ Промо Лайн» показників податкових зобов'язань та податкового кредиту, та декларації з податку на прибуток підприємств за півріччя 2012 року, в частині визначених ТОВ «Директ Промо Лайн» доходів та витрат; визнання протиправними дій щодо встановлення в акті перевірки № 357/22-621/37936175 від 19.07.2013р.:

- відсутності об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у підприємств - постачальників та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам - покупцям за період з 01.06.2012р. по 30.06.2012р. в розумінні ст. 134 та ст. 185 Податкового кодексу України;

- відсутності об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за період з 01.06.2012р. по 30.06.2012р., які підпадають під визначення ст. 185 Податкового кодексу України;

- порушення пп.201.1, 201.2, 201.4, 201.6, 201.7 ст.201, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту та податкових зобов'язань за період з 01.06.2012р. по 30.06.2012р.;

- порушення пп. 139.1.9, п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, що призвело до завищення валового доходу та валових витрат за 1 півріччя 2012 року.

Свої позовні вимоги ТОВ «Директ Промо Лайн» обґрунтовує тим, що, позапланова перевірка здійснюється у разі, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Позивач стверджує, що відповідач не направляв жодних письмових запитів про надання пояснень та їх документального підтвердження по взаємовідносинам з ТОВ «Сіті Менеджмент» (код за ЄДРПОУ 38005555) за червень 2012 року, а отже відповідач не мав законних підстав на прийняття наказу від 09.07.2013р. №195 про призначення позапланової виїзної документальної перевірки позивача та проведення такої перевірки.

Окрім того, позивач зазначає, що з 06.06.2013р. місцезнаходження ТОВ «Директ Промо Лайн», є 69001, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 2., а отже твердження відповідача в Акті перевірки, що направлення на перевірку від 11.07.2013р. №21446 та копію наказу від 09.07.2013р. № 195 про документальну позапланову виїзну перевірку не пред'явлено та не вручено у зв'язку відсутністю підприємства та його посадових осіб за юридичною та фактичною адресою, а саме 02160, м. Київ, пр-т Возз'єднання, 19, не відповідає дійсності.

Також, позивач зазначає, що податковий орган на підставі Акту перевірки змінив в своїх базах даних показники декларацій з ПДВ за червень 2012 року, в частині визначених позивачем показників податкових зобов'язань та податкового кредиту, та декларації з податку на прибуток підприємств за півріччя 2012 року, в частині визначених доходів та витрат.

Вказані дії відповідача щодо внесення змін до облікової картки до Автоматизованих систем позивач вважає протиправними, оскільки висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку як підстави для внесення змін до вказаної бази даних може бути зроблений податковим органом після визначення платникові податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку.

Щодо правовідносин з контрагентом позивач зазначає, що первинні бухгалтерські документи, отримані від ТОВ «Сіті Менеджмент» відповідають вимогам закону та мають усі необхідні реквізити. Таким чином, зазначені суми по податкових накладних правомірно включені позивачем до валових витрат і податкового кредиту відповідного періоду.

На думку позивача, перевіряючий орган неправомірно кваліфікував правочини між позивачем та зазначеним контрагентом як нікчемні, так як під час здійснення господарських операцій ТОВ «Сіті Менеджмент» мало належну й необхідну цивільну правоздатність, чинну державну реєстрацію, реєстрацію платника податків та не було позбавлено прав та не мало обмежень укладати будь-які договори у відповідності з діючим законодавством України.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, подав до суду письмові заперечення проти позову у яких зазначив, що податковий орган діяв відповідно до вимог чинного законодавства, просив суд у задоволенні позову відмовити.

Відповідно до вимог частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на вищевикладене та з урахуванням вимог ст.128 КАС України, суд прийшов до висновку про доцільність розгляду справи у письмовому провадженні на підставі наявних матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, судом встановлено наступне.

ТОВ «Директ Промо Лайн» зареєстроване Дніпровською районною державною адміністрацією в м. Києві від 23.11.2011р. за № 10671020000017253. Код суб'єкта господарювання за ЄДРПОУ: 37936175.

ТОВ «Директ Промо Лайн» взято на податковий облік в органах державної податкової служби від 25.11.2011р. за № 22690 та перебуває на обліку в ДПI у Дніпровському районі м. Києва.

ДПІ у Дніпровському районі м. Києва на підставі направлення на перевірку від 11.07.2013р. № 1446 та наказу від 09.07.2013р. №195, згідно пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «Директ Промо Лайн» з питань правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати ПДВ за червень 2012 року та податку на прибуток за півріччя 2012 року по фінансово - господарським взаємовідносинам з ТОВ «Сіті Менеджмент» (код за ЄДРПОУ 38005555).

За результатами перевірки складено Акт № 357/22-621/37936175 від 19.07.2013р. (надалі - Акт перевірки).

Згідно з висновками, викладеними в Акті перевірки, перевіркою встановлено:

- відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у підприємств-постачальників та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам - покупцям за період з 01.06.2012р. по 30.06.2012р. в розумінні ст. 134 р. ІІІ Податкового Кодексу України ст.185 р. V Податкового Кодексу України;

- відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за період з 01.06.2012р. по 30.06.2012р., які підпадають під визначення ст.185 Податкового кодексу України;

- порушення п. 201.1, 201.2, 201.4, 201.6, 201.7 ст. 201, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту та податкових зобов'язань за період з 01.06.2012р. по 30.06.2012р.;

- порушення п.п. 139.1.9 п. 139.1. ст.139 Податкового Кодексу України, що призвело до завищення валового доходу та валових витрат за І півріччя 2012 р.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення виходячи з наступного.

Статтею 62 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI передбачено, що податковий контроль здійснюється, зокрема, шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу.

Підпунктом 20.1.6 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України передбачено, що для здійснення функцій, визначених податковим законодавством, органи державної податкової служби уповноважені, зокрема отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, у порядку, визначеному цим Кодексом, інформацію, довідки, копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності) про фінансово-господарську діяльність, отримувані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, дотриманням вимог іншого законодавства, здійснення контролю за яким покладено на органи державної податкової служби, а також фінансову та статистичну звітність, в порядку та на підставах, визначених цим Кодексом.

В контексті зазначеної норми згідно із п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті органу державної податкової служби, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем від ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС отримано податкову інформацію, а саме Акт від 25.04.2013р. № 1470/22.9/38005555 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Сіті Менеджмент» (код ЄДРПОУ 37817020) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за червень, липень, серпень, вересень 2012 року.

Відповідач звернувся до позивача з письмовим запитом №10740/10/22-611 від 27.05.2013р. про надання письмових пояснень та їх документального підтвердження по взаємовідносинах з ТОВ «Сіті Менеджмент» з питань правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податку на додану вартість за червень 2012 року та податку на прибуток за півріччя 2012 року.

На вищевказаний письмовий запит до ДПІ у Дніпровському районі м. Києва надійшов лист №06/06/2013 від 06.06.2013р., яким позивач відмовив у надані документів та письмових пояснень щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ «Сіті Менеджмент».

Відповідно до пп.16.1.5 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов'язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання.

З матеріалів справи вбачається, що запит, направлений податковим органом на адресу ТОВ «Директ Промо Лайн» відповідає нормам чинного законодавства України, проте позивач, в порушення вищезазначених норм чинного законодавства не надав запитуваних документів та письмових пояснень.

В той же час, відповідно до пп. 78.1.1, пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту та виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Оскільки позивач не надав документів на підтвердження фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Сіті Менеджмент» відповідачем на підставі пп.78.1.1 ст.78 Податкового кодексу України видано наказ №195 від 09.07.2013р. про проведення документальної позапланової перевірки та виписано направлення на перевірку від 11.07.2013р. №1446.

Щодо тверджень позивача про те, що податковий орган не направляв, а позивач не отримав копію наказу про проведення перевірки суд зазначає наступне.

Направлення на перевірку від 11.07.2013р. № 1446 та копію наказу від 09.07.2013р. №195 про документальну позапланову виїзну перевірку не пред'явлено та не вручено у зв'язку з відсутністю підприємства та його посадових осіб за адресою, а саме: 02160, м. Київ, пр.-т Возз'єднання, 19.

В той же час, місцезнаходженням ТОВ «Директ Промо Лайн» з 06.06.2013р. є 69001, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 2.

Відповідно до пп.16.1.11. п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платники податків зобов'язані повідомляти контролюючі органи про зміну місцезнаходження юридичної особи та зміну місця проживання фізичної особи - підприємця.

Позивач покладений на нього обов'язок не виконав і не повідомив контролюючий орган, а саме ДПІ у Дніпровському районі м. Києва, де він перебуває на податковому обліку, про зміну місцезнаходження.

Отже, у зв'язку з тим, що позивачем не дотримано вимоги пп.16.1.11. п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, відповідач станом на дату видання наказу не міг знати про зміну перереєстрації місцезнаходження ТОВ «Директ Промо Лайн».

Таким чином, у зв'язку із отриманням податкової інформації про встановлення фактів, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, беручи до уваги той факт, що платник податків не надав пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту, суд приходить до висновку, що начальником ДПІ у Дніпровському районі м. Києва правомірно, у межах повноважень, наданих чинним законодавством України, винесено наказ №195 від 09.07.2013р. щодо проведення позапланової виїзної перевірки позивача.

Крім того, внесення чи видалення з інформаційно-аналітичних систем та облікової картки відомостей щодо результатів проведення перевірки позивача жодним чином не може порушувати права, свободи чи законні інтереси позивача, виходячи з наступних міркувань.

Згідно ст. 72, 74 Податкового кодексу України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності державної податкової служби використовується інформація, що надійшла, зокрема, від платників податків, податкових агентів, органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, Національного банку України, банків, інших фінансових установ - інформація про наявність та рух коштів на рахунках платника податків; органів влади інших держав, міжнародних організацій або нерезидентів, підрозділів податкової служби та митних органів - за результатами податкового контролю, податкова інформація, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби.

Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

Відповідно ст. 16 Закону України "Про інформацію" податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку встановленому Податковим кодексом України.

Згідно ч. 1 ст. 9 Закону України "Про доступ до публічної інформації" інформація, що міститься в документах суб'єктів владних повноважень, які становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію, доповідні записки, рекомендації, якщо вони пов'язані з розробкою напряму діяльності установи або здійсненням контрольних, наглядових функцій органами державної влади, процесом прийняття рішень і передують публічному обговоренню та/або прийняттю рішень, належить до службової, тому в силу ст. 6 вищезазначеного Закону, є інформацією з обмеженим доступом.

З метою удосконалення адміністрування податку на додану вартість, руйнування схем мінімізації податкових зобов'язань, ліквідації віртуального податкового кредиту з податку на додану вартість, повноти декларування податкових зобов'язань та забезпечення своєчасності відшкодування податку на додану вартість наказом Державної податкової адміністрації України №266 від 18.04.2008р. "Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів" затверджено Методичні рекомендації щодо взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів.

Згідно з п. 2.21 вищевказаних Методичних рекомендацій підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з податку на додану вартість на центральному рівні відображаються в додатку до акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в АС "Аудит" (підсистема «Податковий аудит»).

Дані усіх актів перевірок без виключень, що здійснювались посадовими особами Державної податкової служби, підлягають фіксації в єдиній системі «Податковий блок» незалежно від їх змісту. Інформація, внесена до інформаційних систем державної податкової служби, не визначає змісту прав та обов'язків платників податків, є службовою інформацією, яка використовується в інформаційно-аналітичних цілях з метою здійснення податкового контролю.

Унесення до інформаційно-аналітичних систем податкової інформації, незалежно від її позитивного чи негативного змісту, перевірка цієї інформації, є обов'язком податкового органу.

Єдина система «Податковий блок» та її підсистеми «Податковий аудит» та «Аналітична система» є програмними продуктами, створеними для внутрішнього використання органами Державної податкової служби для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі.

Таким чином, до єдиної системи «Податковий блок» та її підсистеми «Аналітична система» вноситься службова інформація, одержана податковими органами за результатами контролюючих заходів, ця інформація не визначає податкових зобов'язань платників податків, є аналітичною і використовується виключно з метою здійснення податкового контролю, а тому не може порушувати законні права свободи чи інтереси позивача та сама по собі не тягне за собою для позивача жодних зобов'язань.

Аналізуючи наведені докази та норми чинного законодавства, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про зобов'язання відповідача відновити в обліковій картці платника ТОВ «Директ Промо Лайн», а також в усіх електронних системах показники декларацій з ПДВ за червень 2012 року, в частині визначених ТОВ «Директ Промо Лайн» показників податкових зобов'язань та податкового кредиту, та декларації з податку на прибуток підприємств за півріччя 2012 року, в частині визначених ТОВ «Директ Промо Лайн» доходів та витрат є необґрунтованими.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій щодо встановлення в акті перевірки № 357/22-621/37936175 від 19.07.2013р. окремих висновків суд зазначає наступне.

В підтвердження законності включення до складу валових витрат та податкового кредиту відповідних сум позивач надав суду копії первинних документів, зокрема, договорів, видаткових накладних, податкових накладних, актів надання послуг тощо.

Відповідно до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11 з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясовувати, зокрема, обставини щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Судам слід ураховувати, що наявність укладеного між учасниками господарської операції цивільно-правового договору або відсутність визнання такого договору недійсним або нікчемним сама собою не свідчить про реальність вчинення відповідної операції.

Про відсутність факту здійснення господарської операції можуть свідчити, зокрема, такі обставини: результати, відображені у даних податкового обліку будь-кого з учасників господарської операції, фактично не настали внаслідок відсутності відповідних дій будь-кого з учасників такої операції (наприклад, відображення отримання послуг без їх фактичного надання або в разі їх надання іншою особою, ніж та, що вказана у даних податкового обліку чи первинних документах; імітація купівлі товару в особи, яка ніколи його не продавала тощо).

Окрім того, необхідно зазначити, що згідно правової позиції Верховного Суду України, викладеній в Постанові від 26.09.2006 року правочин, який вчинено з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з ч.1 ст.203, ч.2 ст.215 ЦК України є нікчемним, і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до Листа від 02.06.2011р. встановлення факту нереальності вчинення господарської операції не потребує з'ясування змісту умислу учасників такої операції. Відсутність реально вчиненої господарської операції та, як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів за змістом пункту 44.1 Податкового кодексу України не дозволяє формувати дані податкового обліку незалежно від спрямованості умислу платників

Відповідно до п. 134. 1.1. ст. 134 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Відповідно до п. 138. 2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно п. 138.8. ст. 138 Податкового кодексу України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Згідно положень п.п. 139.1.9. п 139.1. ст. 139 Податкового кодексу України 39.1. не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до ст. 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт); г) вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт); ґ) з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, до митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України; д) з метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України, для їх подальшого вільного обігу на території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Суд також звертає увагу на те, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, тобто достовірні первинні документи.

Відповідно до положень ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

У відповідності до ч.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до правової позиції Вищого адміністративного суду України, відображеної в Інформаційному листі від 01.11.11 №1936/11/13-11 «Щодо підтвердження даних податкового обліку», документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.

При цьому, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, відповідачем від ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС отримано податкову інформацію, а саме Акт від 25.04.2013 р. № 1470/22.9/38005555 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Сіті Менеджмент» (код ЄДРПОУ 37817020) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за червень, липень, серпень, вересень 2012 року.

Згідно з висновками, викладеними в Акті, встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за червень, липень, серпень, вересень 2012 року, які підпадають під визначення п. п. 14.1.27 ст.14, ст.185, ст..198 Податкового кодексу України.

Відтак, суд дійшов висновку, що у податкового органу були підстави поставити під сумнів операції між позивачем та ТОВ «Сіті Менеджмент».

Окрім того, Акт перевірки є службовим документом, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Контролюючий орган не позбавлений права викладати в акті перевірки власні висновки щодо зафіксованих обставин, та в подальшому обґрунтовувати ними власну позицію щодо наявності певних допущених платником податків порушень.

Таким чином, суд вважає необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню позовні вимоги про визнання протиправними дій щодо встановлення в акті перевірки № 357/22-621/37936175 від 19.07.2013р. окремих висновків.

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку відповідачем доведено правомірність своїх дій.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, про необґрунтованість позовних вимог і відсутність підстав для їх задоволення.

Враховуючи положення ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, відшкодування судового збору позивачу не підлягає.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України суд,-

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Директ Промо Лайн» відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя В.П. Шулежко