Рішення

від 05.02.2014 по справі 911/4723/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" лютого 2014 р. Справа № 911/4723/13

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Щур О. Д.

за участю представників учасників процесу:

від позивача: Покидько М. М. (протокол зборів № 1/11 від 06.05.2011 р.);

від відповідача: Ваврінчук С. Г. (довіреність № 01-12/43 від 20.01.2014 р.);

розглянувши матеріали справи

за позовом Приватного підприємства "Фанаберія", м. Київ

до Білоцерківського Національного аграрного університету, м. Біла Церква, Київська область

в особі Маслівського аграрного технікуму ім. П. Х. Гаркавого, с. Маслівка, Миронівський район, Київська область

про стягнення 11 053, 13 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ПП "Фанаберія" звернулось в господарський суд Київської області із позовом до Білоцерківського Національного аграрного університету в особі Маслівського аграрного технікуму ім. П. Х. Гаркавого про стягнення 10 723, 64 грн. основної заборгованості, 232, 98 грн. пені, 53, 62 грн. 3 % річних та 42, 89 грн. інфляційних збитків.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем невиконанням відповідачем свого обов'язку щодо оплати за товар згідно договору поставки № 1-26 від 01.10.2013 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 23.12.2013 р. порушено провадження у справі № 911/4723/13 за позовом ПП "Фанаберія" до Білоцерківського Національного аграрного університету в особі Маслівського аграрного технікуму ім. П. Х. Гаркавого про стягнення 11 053, 13 грн. і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 15.01.2014 р.

15.01.2014 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 05.02.2014 р.

03.02.2014 р. до загальної канцелярії суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву № 01-12/97 від 03.02.2014 р., в якому він визнає основну заборгованість у розмірі 10 723, 64 грн.

05.02.2014 р. у судовому засіданні представник позивача надав документи, витребувані судом, та усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні надав усні пояснення по суті спору, основну заборгованість визнав.

За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.

Заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

01.10.2013 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки № 1-26, згідно умов п. 1.1. якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця, у зумовлені строки, паливно-мастильні матеріали, надалі товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар та сплатити його вартість по ціні, вказаній у рахунку-фактурі постачальником, що діє на день здійснення покупцем оплати товару, в кількості та асортименті, зазначених у видатковій накладній постачальника, на умовах даного договору, а саме - дизельне паливо в кількості 2 186 літрів на суму 20 417, 24 грн.

Згідно п. 2.1. договору приймання-передача товару по кількості і якості, здійснюється на складі продавця в присутності представників сторін, що попередньо обумовлюється та вказується у видатково-прибуткових накладних.

Пунктом 4.1. договору визначено, що ціна товару на окрему партію товару, що поставляється, вказується постачальником у рахунку-фактурі та передається покупцю факсимільним зв'язком і остаточно узгоджується покупцем шляхом повної оплати рахунку-фактури. Ціни встановлюються у національній валюті України.

Відповідно до п. 4.4. договору покупець повинен сплатити рахунок-фактуру, виставлену постачальником, не пізніше семи банківських днів з дати виписки рахунку-фактури постачальником, у розмірі повної вартості поставленої партії товару шляхом безготівкового переказу на поточний рахунок постачальника, вказаний у реквізитах постачальника в цьому договорі, або інших реквізитах, погоджених сторонами.

Пунктом 4.5. договору передбачено, що у разі поставки товару без передплати, покупець зобов'язаний перерахувати постачальнику кошти за товар на протязі одного банківського дня з моменту поставки.

Згідно ч. 1. п. 5.1. договору сторони несуть повну матеріальну відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов цього договору у відповідності з чинним законодавством України.

Відповідно до ч. 1. п. 7.1. договору цей договір вступає в дію з дати його укладання обома сторонами і діє до 31.12.2013 р., а в частині взаєморозрахунків, до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.

На виконання умов договору позивачем 01.10.2013 р. було поставлено відповідачу товар на загальну суму 20 417, 24 грн., що підтверджується рахунком-фактурою № ФАН-000170 від 01.10.2013 р. на суму 20 417, 24 грн. та видатковою накладною № РНФ-000150 від 01.10.2013 р. на суму 20 417, 24 грн., наявними в матеріалах справи.

За період дії договору та на його виконання відповідачем було лише частково виконано свій обов'язок по оплаті товару та перераховано позивачу грошові кошти у розмірі 9 693, 60 грн., що підтверджується випискою по особовому рахунку позивача за 06.12.2013 р., наявною в матеріалах справи.

06.11.2013 р. позивач звернувся до відповідача з претензією вих. № 7 від 01.11.2013 р., у якій просив погасити заборгованість у розмірі 10 723, 64 грн., що підтверджується копією вкладення у цінний лист та фіскальним чеком № 7520 від 06.11.2013 р.

Регулювання відносин, що виникають у зв'язку із купівлею-продажем товару здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 692 цього ж кодексу передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 ст. 530 цього ж кодексу закріплено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У встановлений договором строк та станом на час розгляду справи відповідач обов'язок щодо оплати товару у повному обсязі не виконав і його основна заборгованість перед позивачем складає 10 723, 64 грн., що підтверджується договором поставки № 1-26 від 01.10.2013 р., рахунком-фактурою № ФАН-000170 від 01.10.2013 р. на суму 20 417, 24 грн. та видатковою накладною № РНФ-000150 від 01.10.2013 р. на суму 20 417, 24 грн., випискою по особовому рахунку позивача за 06.12.2013 р., наявними в матеріалах справи.

Отже, вимоги позивача про стягнення із відповідача основної заборгованості у розмірі 10 723, 64 грн. за договором поставки № 1-26 від 01.10.2013 р. є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути із відповідача пеню, передбачену договором поставки № 1-26 від 01.10.2013 р., за період прострочення відповідачем виконання обов'язку по оплаті товару з 02.10.2013 р. по 30.11.2013 р. на загальну суму 232, 98 грн. у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 611 цього ж кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 549 цього ж кодексу передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 3 цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 цього ж кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно ч. 6 ст. 232 цього ж кодексу нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 5.2. договору передбачено, що у випадку порушення строків, передбачених п. 2.3. даного договору, постачальник зобов'язаний сплатити покупцеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період простроченої поставки, від суми непоставленого товару за кожний день прострочення.

Розрахунок пені від суми основної заборгованості, виконаний позивачем, є невірним.

Правильний розрахунок пені від суми основної заборгованості за договором наступний:

-період заборгованості - з 03.10.2013 р. - по 30.11.2013 р., сума основної заборгованості - 10 723, 64 грн., кількість днів заборгованості - 59 днів, розмір облікової ставки НБУ - 6, 50 %.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 10723.64 03.10.2013 - 30.11.2013 59 6.5000 % 0.036 %* 225.34 10 723, 64 грн. х 6, 5 % х 2 х 59/365 = 225, 34 грн.

Отже, загальний розмір пені від суми основної заборгованості за договором поставки № 1-26 від 01.10.2013 р. у вищевказаний період становить 225, 34 грн.

Отже, суд приходить до висновку про часткове задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача пені від суми основної заборгованості за договором у вищевказаний період у розмірі 225, 34 грн.

Крім того, позивач просить стягнути із відповідача інфляційні збитки та 3 % річних від суми основної заборгованості за період прострочення відповідачем виконання обов'язку по оплаті товару з 02.10.2013 р. по 30.11.2013 р. всього на загальну суму 42, 89 грн. та 53, 62 грн. відповідно у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст. 625 цього ж кодексу передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок інфляційних збитків від суми основної заборгованості, виконаний позивачем, є невірним.

Правильний розрахунок інфляційних збитків від суми основної заборгованості наступний:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період?Інфляційне збільшення суми боргу?Сума боргу з врахуванням індексу інфляції? 03.10.2013 - 30.11.2013 10723.64 1.006 64.34 10787.98 10 723, 64 грн. х 1, 006 = 10 787, 98 грн.; 10 787, 98 грн. - 10 723, 64 грн. = 64, 34 грн.

Отже, загальний розмір інфляційних збитків від суми основної заборгованості згідно договору у вищевказаний період становить 64, 34 грн.

Оскільки, розмір інфляційних збитків від суми основної заборгованості, на яку претендує позивач, є меншим ніж сума, на яку він має право, то суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача інфляційних збитків від суми основної заборгованості за договором у вищевказаний період у розмірі 42, 89 грн.

Розрахунок 3 % річних від суми основної заборгованості, виконаний позивачем, є невірним.

Правильний розрахунок 3 % річних від суми основної заборгованості наступний:

період заборгованості - з 03.10.2013 р. - по 30.11.2013 р., сума основної заборгованості - 10 723, 64 грн., кількість днів заборгованості - 59 днів, розмір річних - 3, 00 %.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 10723.64 03.10.2013 - 30.11.2013 59 3 % 52.00 10 723, 64 грн. х 0, 03 % х 59/365 = 52, 00 грн.

Отже, загальний розмір 3 % річних від суми основної заборгованості згідно договору у вищевказаний період становить 52, 00 грн., а тому суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача 3 % річних від суми основної заборгованості у вищевказаний період у розмірі 52, 00 грн.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на обидві сторони пропорційно розмірі задоволених позовних вимог вимог.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 67, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Білоцерківського Національного аграрного університету (ідентифікаційний код 00493712) в особі Маслівського аграрного технікуму ім. П. Х. Гаркавого (ідентифікаційний код 36969901) на користь Приватного підприємства "Фанаберія" (ідентифікаційний код 37615207) 10 723 (десять тисяч сімсот двадцять три) грн. 64 (шістдесят чотири) коп. основної заборгованості, 225 (двісті двадцять п'ять) грн. 34 (тридцять чотири) коп. пені, 52 (п'ятдесят дві) грн. 00 (нуль) коп. 3 % річних, 42 (сорок дві) грн. 89 (вісімдесят дев'ять) грн. інфляційних збитків та судові витрати 1 719 (одна тисяча сімсот дев'ятнадцять) грн. 06 (шість) коп. судового збору.

3. Відмовити в задоволенні інших позовних вимог.

Суддя В. М. Бацуца

Повний текст рішення підписаний

10 лютого 2014 р.