Рішення

від 21.03.2014 по справі 916/293/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" березня 2014 р.Справа № 916/293/14

Господарський суд Одеської області у складі:

судді В.С. Петрова

при секретарі Л.Е. Кришиневській

за участю представників:

від позивача - Гудз С.С.,

від відповідача - Миронов І.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Приватного підприємства „Деметра" до Товариства з обмеженою відповідальністю „Віді Дрім Моторз" про стягнення 504 000,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

В засіданнях суду 21.02.2014 р. та 03.03.2014 р. оголошувалась перерва в порядку ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Приватне підприємство „Деметра" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Віді Дрім Моторз" про стягнення 504 000,00 грн., посилаючись на наступне.

10.12.2013 р. між ПП „Деметра" та ТОВ „Віді Дрім Моторз" було укладено договір поставки № ДМцА-0001/344, за умовами якого відповідач зобов'язувався передати у власність позивача автомобілі, а позивач зобов'язується прийняти товар і сплатити його вартість у порядку і на умовах, визначених договором.

Відповідно до п. 2.2 договору строк поставки товару встановлений до 30 грудня 2013 року.

Так, за ствердженнями позивача, на виконання вказаного договору 26.12.2013 року позивачем на рахунок відповідача було перераховано аванс в сумі 504 000,00 грн.

При цьому відповідно до п. 4.10 договору у випадку порушення постачальником встановлених строків поставки товару за умови, що покупцем здійснена на 100% попередня оплата вартості товару, постачальник зобов'язаний повернути попередню оплату покупцеві протягом робочого дня, наступного за днем закінчення строку поставки товару, визначеного цим договором. В цьому випадку вважається, що покупець відмовився від договору та укладення додаткових угод до договору не вимагається.

Як стверджує позивач, у зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за вказаним договором на останнього з 31.12.2013 р. покладено обов'язок протягом робочого дня повернути позивачу попередньо сплачені кошти. У зв'язку з неповерненням суми авансових грошових коштів позивачем пред'явлено позов до суду.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 31.01.2014 р. позовну заяву Приватного підприємства „Деметра" прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 916/293/14, при цьому розгляд справи призначено в засіданні суду.

Відповідач у поясненнях по справі (а.с. 27) визнав обставини, викладені в позовній заяві, та підтвердив, що розмір прострочених грошових зобов'язань відповідача перед позивачем становить 504000,00 грн., про що надав копію підписаного обома сторонами акту звірки взаєморозрахунків. Таким чином, відповідач проти задоволення позову не заперечує.

Також відповідачем було подано до суду заяву про визнання позову (а.с. 36).

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків.

10 грудня 2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Віді Дрім Моторз" (постачальник) та Приватним підприємством „Деметра" (покупець) був укладений договір поставки № ДМцА-0001/344 (а.с. 7), відповідно до п. 1.1 якого відповідач як постачальник зобов'язується передати у власність позивачу як покупцю автомобілі: Honda Accord - CR267DE, 2.4 Sport (2013 р.в.), Honda Civic 4D-FB265DE, 1.8 LS (2013 р.в.), а позивач як покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його згідно договору. При цьому відповідач як постачальник зобов'язується передати позивачу (покупцеві) товар у комплектності відповідно до специфікації, що є невід'ємною частиною договору (п. 1.2. договору). В 1.3. договору передбачено, що товар є новим (не використовувався). За договором вважається, що товар не використовувався, якщо він не був в експлуатації (крім необхідних переміщень до передачі покупцю) та/або не був зареєстрований в органах ДАІ.

Гарантійні зобов'язання викладені в додатку № 1 до договору (п. 1.4. договору). Імпортер товар - ТОВ „Хонда України" (виробник) (п. 1.5. договору).

Згідно п. 2.1. договору передбачено, що передача товару здійснюється на складі постачальника за адресою: 65076, м. Одеса, вул. Радісна, 2/4а. Вказаний факт сторони засвідчують шляхом підписання акту приймання-передачі товару, який є невід'ємною частиною договору та підтверджує належні якість, комплектність та кількість товару в цей момент.

Строк поставки товару встановлено в п. 2.2. договору та визначено до 30 грудня 2013 року за умови оплати покупцем ціни товару згідно з п. 3.1. договору. Надання товару в розпорядження покупця визначається за моментом надання покупцю відповідного повідомлення і означає виконання обов'язку поставити товар.

В п. 2.4. договору сторони домовились про те, що відмова виробника поставити товар постачальнику вважається скасувальною обставиною за договором. В такому разі права та обов'язки сторін за договором припиняються, а договір вважається розірваним з моменту надання постачальником покупцеві повідомлення про настання скасувальної обставини. Протягом наступним п'яти робочих днів сторони зобов'язані повернути одна одній все, отримане на виконання договору. Належним доказом дій виробника вважається копія відповідного повідомлення виробника.

За умовами п. 2.5. договору товар вважається наявним на складі постачальника з моменту оформлення акту приймання-передачі товару від виробника до постачальника, про що постачальник повідомляє покупця. В свою чергу покупець зобов'язується одержати товар протягом семи календарних днів з дня надання повідомлення, якщо ціна товару не змінювалась, а якщо змінювалась - протягом 15 календарних днів з дня, коли покупець повинен був повністю оплатити товар. Товар знаходиться у постачальника на відповідальному зберіганні до передачі товару покупцю (п. 2.6. договору).

Відповідно до п. 2.8 договору з моменту оформлення акут приймання-передачі товару у покупця виникає право власності на товар.

Ціна товару та умови оплати визначено в розділі 3 договору. Так, за умовами п. 3.1. договору покупець повинен сплатити за товар 504000,00 грн. в термін до 27 грудня 2013 року (рахунок-фактура за типовою формою № 1). Моментом здійснення оплати вважається дата зарахування коштів на поточний рахунок постачальника (п. 3.2. договору).

Як встановлено судом, на виконання умов договору № ДМцА-0001/344 позивачем було перераховано відповідачу в якості передоплати 504000,00 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 650 від 26.12.2013 р. (а.с. 14), а також довідкою ПАТ „Банк „Національні інвестиції" № 746/14-1 від 12.03.2014 р. про списання 26.12.2013 р. коштів з рахунку ПП „Деметра" на користь ТОВ „Віді Дрім Моторз" (а.с. 39) та довідкою Одеського відділення № 2 ПАТ „Радикал Банк" за вих. № 68/14 від 12.03.2014 р. про зарахування вказаних коштів на рахунок ТОВ „Віді Дрім Моторз" (а.с. 40).

При цьому, за ствердженнями позивача, відповідачем до теперішнього часу не було поставлені обумовлені договором автомобілі найменування, комплектність та якісні характеристики яких вказані у специфікаціях № 1 і № 2, що є додатками до вказаного договору (а.с. 12, 13).

Так, за умовами п. 4.10 вказаного договору у випадку порушення постачальником встановлених договором строків поставки товару за умови, що покупцем здійснена 100% попередня оплата вартості товару, постачальник зобов'язаний повернути попередню оплату покупцеві протягом робочого дня, наступного за днем закінчення строку поставки товару, визначеного цим договором. В цьому випадку вважається, що покупець відмовився від цього договору, та укладення додаткових угод до договору не вимагається.

Саме у зв'язку з невиконанням умов договору № ДМцА-0001/344 щодо поставки товару та неповерненням відповідачем вказаної суми передоплати позивач звернувся до суду із заявленим позовом про стягнення суми передоплати за договором.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж , якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Так, вищевказаний договір поставки, до якого застосовуються правила купівлі-продажу, є підставою для виникнення у сторін за цим договором господарських зобов'язань відповідно до ст.ст. 173, 174 ГК України (ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання його сторонами.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Так, згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Ч. 1 ст. 173 ГК України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Частиною 1 ст. 174 ГК України встановлено, що господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Так, за статтею 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання, при якому сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено умовами договору, актами цивільного законодавства тощо.

Стаття 663 даного Кодексу передбачає, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Так, відповідно до умов п. 1.1, 2.2. договору відповідач зобов'язався поставити автомобілі згідно специфікацій № 1 і № 2 до договору у строк до 30.12.2013 р. у разі здійснення позивачем попередньо повної сплати вартості автомобілів, передбаченої п. 3.1. договору.

Проте, як з'ясовано судом та визнається відповідачем, останній не виконав прийняті на себе зобов'язання по поставці автомобілів згідно вказаного договору № 18/12-2013АО, про що свідчить відсутність доказів повідомлення позивача про наявність товару та акту приймання-передачі товару, як це передбачено п. 2.5.-2.8. договору.

З огляду на встановлення судом факту невиконання відповідачем своїх зобов'язань за укладеним з позивачем договором щодо поставки автомобілів, суд доходить до висновку про порушення відповідачем умов вказаного договору, внаслідок чого позивач позбавлений можливості отримати товар, на який він розраховував при укладенні договору.

Так, невиконання зобов'язання або виконання зобов'язання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) згідно ст. 610 Цивільного кодексу України є порушенням зобов'язання.

В свою чергу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Згідно положень ч. 3 ст. 612 Цивільного кодексу України, якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Наразі в п. 4.10 договору передбачено обов'язок відповідача як постачальника повернути попередню оплату протягом робочого дня, наступного за днем закінчення визначеного договором строку поставки, у випадку порушення вказаного строку.

Частиною другою статті 693 ЦК України передбачено право покупця у разі порушення продавцем строку передання йому попередньо оплаченого товару або пред'явити вимогу про передання оплаченого товару, або вимагати повернення суми попередньої оплати (тобто відмовитися від прийняття виконання).

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю, а у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно, тобто або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця. При цьому, оскільки законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.

Так, враховуючи те, що передоплату позивачем було здійснено 26.12.2013 р. згідно платіжного доручення № 650, відповідно строк на поставку товару сплинув 30.12.2013 р. (з урахуванням п. 2.2. договору). В свою чергу відповідач повинен був повернути позивачу суму попередньої оплати протягом робочого дня, наступного за днем закінчення строку поставки товару, тобто не пізніше 31.12.2013 р.

Однак, як встановлено судом, суму здійсненої позивачем передоплати відповідач не повернув, що підтверджується відповідачем у поясненнях по справі (а.с. 27) та у заяві про визнання позову (а.с. 36), у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі суми передоплати 504 000,00 грн., про наявність якої свідчить складений сторонами акт звірки взаєморозрахунків від 14.01.2014 р. (а.с. 29).

Відтак, враховуючи, що позивачем порушено строк поставки обумовленого договором товару, умовами договору не передбачено обов'язку здійснення поставки після спливу строку поставки, а виконання договору в подальшому втратило інтерес для позивача, суд вважає цілком обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі передоплати, перерахованої на виконання вказаного договору у розмірі 504000,00 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно положень ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Оцінюючи надані сторонами докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги ПП „Деметра" обґрунтовані, відповідають фактичним обставинам і матеріалам справи, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.

Враховуючи те, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача та рішення відбулось на користь позивача, відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем при подачі позову, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов Приватного підприємства „Деметра" до Товариства з обмеженою відповідальністю „Віді Дрім Моторз" про стягнення 504 000,00 грн. задовольнити.

2. СТЯГНУТИ з Товариства з обмеженою відповідальністю „Віді Дрім Моторз" (65076, м. Одеса, вул. Радісна, 2/4А; код ЄДРПОУ 35406972) на користь Приватного підприємства „Деметра" (35154, Рівненська область, Млинівський район, с. Бокійма; код ЄДРПОУ 32631554) заборгованість за договором поставки № ДМцА-0001/344 у розмірі 504 000/пятсот чотири тисячі/грн. 00 коп., витрати по сплаті судового збору у розмірі 10080/десять тисяч вісімдесят/грн. 00 коп.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 26.03.2014 р.

Суддя Петров В.С.