Рішення

від 21.03.2014 по справі 177/2717/13-ц

КРИВОРІЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 177/2717/13-ц

Провадження № 2/177/104/14

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

21 березня 2014 року

Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Приміч Г. І.

за участі: секретаря Ференц Я. З.,

позивача ОСОБА_1

представник позивача ОСОБА_2

представник відповідача Штефан Д.Ю.

розглянувши цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до селянського (фермерського) господарства «Кристал» про повернення земельної ділянки, яка використовується без достатньої правової підстави,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовною заявою 19.09.2013 року, востаннє уточнюючи свої позовні вимоги в судовому засіданні, просила суд зобов'язати СФГ "Кристал" повернути належну їй на праві власності земельну ділянку, площею 4,988 га, яка розташована на території Чкаловської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1221887700-01-008-0172, яку відповідач використовує без відповідної правової підстави.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 вказувала, що 13.11.2009 року нею було підписано текст договору оренди землі, відповідно до умов якого вона зобов'язувалася передати відповідачу в платне строкове користування належну їй земельну ділянку, але вказаний договір на даний час не зареєстрований, а тому є неукладеним.

Відповідач фактично використовує її землю без відповідних правових підстав, до того ж з порушенням цільового призначення, оскільки починаючи з 2011 року по даний час засіває її соняшником, чим виснажує землю, порушуються нормативи оптимального співвідношення культур у сівозмінах.

Вона звернулася до відповідача з письмовою вимогою про повернення земельної ділянки, в подальшому не засівати жодної сільгоспкультури на її земельній ділянці, але відповідач вказану вимогу проігнорував, відмовившись отримувати її на поштовому відділенні (а.с. 58,59).

У зв'язку з цим, вона підтримала свій позов та просила його задовольнити.

Представник позивача ОСОБА_2 уточнений позов підтримав, просив його задовольнити. Наполягав на тому, що відповідач використовує землю позивача без відповідної правової підстави, з порушенням її цільового використання, а тому має повернути її власнику.

Представник відповідача Штефан Д.Ю. позов не визнав, просив в його задоволенні відмовити. В обґрунтування заперечень проти позову стверджував, що сторони дійшли згоди щодо всіх істотних умов договору оренди, підписали письмову форму договору, відбулося передача-приймання земельної ділянки, але через технічну помилку землевпорядної організації, що призвела до зміщення земельної ділянки на електронній кадастровій картці, вказаний договір не пройшов державну реєстрацію. Факт використання земельної ділянки підтвердив, але факт порушення цільового використання заперечував, вважав недоведеним.

Вислухавши пояснення позивача та її представника, представника відповідача, дослідивши докази по справі, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню зі слідуючих підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 4,988 га., для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Чкаловської сільської ради Криворізького району, що підтверджується державним актом від 29.10.2009 року (а.с. 5).

13.11.2009 року сторонами по справі було підписано текст договору оренди земельної ділянки, згідно умов якого ОСОБА_1 передає орендарю - СФГ «Кристал» в строкове платне користування належну їй на праві власності земельну ділянку площею 4,988 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Договір укладено на 10 років (а.с. 51-56). Сторонами було складено акт прийому-передачі земельної ділянки (а.с. 56), факт підписання яких позивач не заперечує.

Норми законодавства, які були чинними на час виникнення спірних правовідносин, тобто на момент досягнення сторонами згоди щодо всіх істотних умов договору та скріплення договору підписами, ввстановлювали, що договір, який підлягає державній реєстрації, є укладеним з моменту його державної реєстрації (ч.3 ст. 640 ЦК України). Правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації (ст. 210 ЦК України).

Стаття 182 ЦК України закріплювала, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Пункт 2 стаття 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», в редакції яка була чинною на момент підписання договору оренди, прямо не вказував на право оренди земельної ділянки як на одне із речових прав на нерухоме майно, яке підлягало обов'язковій державній реєстрації, але поряд з цим зазначав, що законом можуть бути встановлені інші речові права на чуже нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації.

Статті 18, 20 Закону України «Про оренду землі» у редакції, які були чинними на час виникнення спірних правовідносин, та ст. 125 ЗК України, передбачали, що укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації, набирає чинності після його державної реєстрації, тобто права та обов'язки визначені договором, набувають чинності з моменту державної реєстрації договору оренди земельної ділянки.

16.03.2010 року набрав чинності Закону України «Про внесення змін до закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", відповідно до ст. 3 якого право на нерухоме майно, яке підлягає обов'язковій державній реєстрації відповідно до вказаного закону виникає з момент державної реєстрації; а за ст. 4 Закону право оренди земельної ділянки підлягає обов'язковій державній реєстрації.

Оскільки договір оренди земельної ділянки підписаний сторонами 13.11.2009 року, на момент розгляду справи не пройшов державної реєстрації, то права та обов'язки визначені цим договором не виникли, а сам договір є неукладеним та не породжує жодних наслідків для сторін.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного суду України від 06.03.2013 року у справі № 6-5, яка є обов'язковою для судів відповідно до ст. 360-7 ЦПК України.

Позиція про те, що договір, який підлягає державній реєстрації, але не пройшов її - є неукладеним, викладена в п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними». Відповідно до вказаного пункту постанови Пленуму ВСУ, а також виходячи з практики ВС України викладеної в постанові від 18.09.2013 року у справі № 6-99 цс 13, у разі якщо на виконання неукладеного договору стороною передчасно передано майно, між сторонами виникають правовідносини внаслідок набуття, збереження майна без достатньої правової підстави, які регулюються ст. 1212-1215 ЦК України.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Стаття 1213 ЦК України закріплює, що безпідставно набуте майно підлягає поверненню в натурі.

У зв'язку з цим, суд приходить до висновку, що відповідач використовує земельну ділянку позивача без достатньої правової підстави, а відповідно дана земельна ділянка підлягає поверненню позивачу.

Доводи позивача в частині того, що відповідач використовує землю з

порушення нормативів оптимального співвідношення культур у сівозмінах, позивачем не доведені. Позивач надав до суду довідку сільської ради та акт обстеження посівів по Чкалівській сільській раді, в яких зафіксовано, що на полі площею 48,64 га на протязі останніх років вирощується соняшник, чим погіршується стан земельних ділянок та порушуються умови договору (а.с. 7-8).

Однак предметом спору по даній справі є земельна ділянка ОСОБА_1 площею 4,988 га., а у вище вказаних довідці та акті вказано про земельну ділянку площею 48,64 га., без ідентифікації земельних ділянок та їх власників. Тобто позивачем не надано доказів того, що саме на її земельній ділянці здійснювалося вирощування соняшника протягом 2011-2013 років підряд.

Крім цього, доводи позивача в частині засівання її земельної ділянки соняшником протягом 2011-2013 років, спростовуються довідкою Управління агропромислового розвитку КРДА, до якого відповідач щороку подає звітність, з якої вбачається, що в 2011 році СФГ «Кристал» мало у користуванні угіддя площею 430,01 га., з яких засівало 400,11 га, при цьому жодного гектару не було засіяно соняшником. У 2012 році у користуванні господарства перебувало 428,83 га, з яких посівна площа склала 193,64 га, з яких соняшником було засіяно лише 85 га., решта 108,64 га - засіяно озимою пшеницею. В 2013 році з 328,83 га, які перебували у користуванні СФГ «Кристал», засівалися 292 га, з яких соняшником 132 га., пшеницею озимою - 60 га., пшеницею ярою - 100 га (а.с.65).

Отже суд приходить до висновку, що позивачем та його представником не доведено факту допущення відповідачем порушень нормативів сівозміни, погіршення якості земельної ділянки ОСОБА_1 яку він використовує.

У зв'язку з вище викладеним, суд приходить до висновку про необхідність задоволення вимог позивача про повернення їй земельної ділянки, яка зайнята без відповідної правової підстави.

Позивачем по справі сплачений судовий збір в розмірі - 453,26 грн., який вона просила стягнути з відповідача. Оскільки рішенням суду позов задоволено, то відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України судовий збір сплачений позивачем підлягає стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.187, 210, 640 ЦК України, ст.ст. 125 ЗК України, ст.ст. 18,20 Закону України «Про оренду землі», ст.. 3, 4 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обмежень», Положенням про Державну інспекцію сільського господарства України, затвердженим Указом Президента України № 459 від 13.04.2011 року та ст.ст. 3,10, 11,15, 60, 61, 209, 212-214 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до селянського (фермерського) господарства "Кристал про повернення земельної ділянки, яка використовується без достатньої правової підстави - задовольнити.

Селянському (фермерському) господарству «Кристал» повернути ОСОБА_1 земельну ділянку площею 4,988 га розташовану на території Чкаловської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, кадастровий номер 1221887700-01-008-0172, яка належить їй на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯГ № 254081 від 23.10.2009 року.

Стягнути з Селянського (фермерського) господарства «Кристал», код ЄДРПОУ: 31381373, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, 453 (чотириста п'ятдесят три) гривні 26 копійок в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: