ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 910/25654/13 27.02.14
За позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1;
до Приватного підприємства "Інфо-Стар";
про стягнення 42 597,34 грн.
О. В. Мандриченко
Представники:
Від позивача: ОСОБА_3, представник, довіреність № 158 від 26.02.2014р.
Від відповідача: не з'явився.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.12.2013 р. порушено провадження у справі №910/25654/13, розгляд справи призначено на 28.01.2014 р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.01.2014 року відкладено розгляд справи до 27.02.2014 року.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача 38 520,50 грн. боргу за договором № 4/04-12, неустойку в розмірі 4 076,84 грн., а також 1 720,50 грн. витрат по сплаті судового збору з мотивів, вказаних у позовній заяві.
У судовому засіданні 27.02.2014 р. представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.
Відповідач був належним чином повідомлений про час, день і місце розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням, яке повернулось на адресу суду і підтверджує факт направлення ухвали господарського суду на адресу відповідача, зазначену у витязі з ЄДРПОУ.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. Згідно статті 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
Відповідач не направив в судове засідання своїх повноважних представників, не надав письмовий відзив на позовну заяву, а також не заперечив позовні вимоги по суті.
У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.
Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд-
В С Т А Н О В И В:
Між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (виконавець) та Приватним підприємством „Інфо-Стар" (замовник) 03 квітня 2012 року між був укладений договір про виконання робіт № 4/04-12.
Відповідно до п. 1.1 та 2.2 вказаного договору, замовник доручив а виконавець зобов'язався виконати дискування землі на площі 800 гектарів, при цьому вартість виконання робіт орієнтовно склала 136 000 грн.
Згідно з п. 1.2 договору, остаточна площа визначається за актами виконаних робіт, що укладаються між сторонами по закінченню виконання робіт на окремих полях.
Пунктом 2.1 договору сторони визначили, що ціна дискування за 1 га поля становить 170,00 грн.
Між сторонами 12 квітня 2013 року була укладена додаткова угода № 1 до договору про виконання робіт № 4/04-12 від 03.04.2012 року, відповідно до пункту 2.1 якої сторони узгодили ціну та обсяг замовлених робіт, яка становить 145 грн. за дискування поля площею від 5 до 20 га та 135 грн. за площу окремого поля більшого 20 га.
Даний договір вступає в силу 03 квітня 2012 року та діє до повного завершення розрахунків. (п. 7.1. договору)
Позивач у своїй позовній заяві зазначає, що ним були належним чином виконані зобов'язання за договором № 4/04-12 від 03.04.2012 р., тоді як відповідач свої зобов'язання щодо оплати за наданні послуги виконав не в повному обсязі, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 38 520,00 грн.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.
Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Згідно з частиною 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням іншої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Судом встановлено, що на виконання умов договору позивачем на користь відповідача було надано послуг з дискування землі на суму 171 520,50 грн., що підтверджується актами виконаних робіт, які містяться у матеріалах справи.
Однак відповідач свої зобов'язання за договором щодо оплати за виконану роботу виконав не в повному обсязі, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість перед позивачем в розмірі 38 520,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, касовими ордерами та карткою рахунком 361, які містяться у матеріалах справи.
Також у матеріалах справи присутній акт звірки від 16.02.2012 року, підписаний та скріплений печатками обох сторін, відповідно до якого відповідач визнав наявність суми боргу станом на 16.02.2012 року в розмірі 37 557,50 грн.
Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Таким чином, судом встановлено, що позивач правомірно заявив вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за надані, але несплачені послуги за договором про виконання робіт № 4/04-12 від 03.04.2012 р. в сумі 38 520,50 грн.
Оскільки доказів належної оплати вказаної заборгованості суду не надано, позовні вимоги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 в частині стягнення основної заборгованості в розмірі 38 520,50 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.
В зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення по платежах, позивач на підставі п. 4.4 договору просить суд стягнути з відповідача неустойку в розмірі 4076,84 грн.
Пунктом 4.4 договору передбачено, що за кожний день простроченої заборгованості замовник сплачує неустойку виконавцю в розмірі подвійної ставки НБУ, яка діяла в період існування заборгованості, від вартості виконаних робіт.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 4 076,84 грн. - неустойки.
Витрати по оплаті судового збору згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного підприємства "Інфо-Стар" (інд. 03115, м. Київ, проспект Перемоги, 136, к. 34, код ЄДРПОУ 36619860) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідент. номер НОМЕР_1) 38 520 (тридцять вісім тисяч п'ятсот двадцять) грн. 50 коп. основного боргу, 4 076 (чотири тисячі сімдесят шість) грн. 84 коп. неустойки, та 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору. Видати наказ.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя О.В. Мандриченко Дата складання рішення 17.03.2014 р.
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 27.02.2014 |
Оприлюднено | 31.03.2014 |
Номер документу | 37908450 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Мандриченко О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні