Ухвала

від 14.01.2014 по справі 9101/17756/2012

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

"14" січня 2014 р. справа № 2а-0870/7067/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),

суддів: Чередниченко В.Є., Коршуна А.О.,

при секретарі судового засідання Комар Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі (правонаступник - Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів)

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 08.11.2011 р. у справі № 2а-0870/7067/11

за позовом Публічного акціонерного товариства ''Запорізький автомобілебудівний завод''

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі (правонаступник - Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів)

про скасування податкового повідомлення - рішення, -

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнень, просив скасувати податкове повідомлення-рішення №0001760802 від 12 серпня 2011 р.

Постановою суду першої інстанції позов задоволено повністю. Рішення суду мотивовано тим, що висновки відповідача щодо нікчемності правочинів між ТОВ "Будтехсервіс" та ПАТ "ЗАЗ" є такими, що не відповідають фактичним обставинам та не ґрунтуються на чинному законодавстві.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач оскаржив її в апеляційному порядку, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з'ясування судом обставин справи.

Просить скасувати постанову суду та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив залишити постанову суду без змін.

Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що в період з 18 липня 2011 року по 29 липня 2011 року Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі проведено документальну невиїзну перевірку ПАТ "ЗАЗ" з питання дотримання вимог податкового законодавства при господарських взаємовідносинах з ТОВ "Будтехсервіс" за період 01 квітня 2008 року по 31 березня 2010 року. За результатами даної перевірки складено Акт №125/08-02/25480917 від 29 липня 2011 року. Даний акт підписаний позивачем із запереченнями від 03 серпня 2011 року №698.

Перевіркою встановлені порушення, зокрема пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4; пп. 7.7.1, абз. "а" пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями), в результаті чого підприємством завищено податок на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню в періоді, що перевірявся всього у сумі 662 145,00 грн.

На підставі складеного акту СДПІ по роботі з ВПП було прийнято податкове повідомлення-рішення від 12 серпня 2011 року №0001760802.

Як вбачається з акту перевірки №125/08-02/25480917 від 29 липня 2011 року за період з 01 квітня 2008 року по 31 січня 2009 року ПАТ "ЗАЗ" задекларовано (з урахуванням уточнюючих розрахунків та попередніх перевірок) податкового кредиту по податку на додану вартість у сумі 1 702 943 972,00 грн.

Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01 квітня 2008 року по 31 січня 2009 року встановлено його завищення всього у сумі 773 179,00 грн., у тому числі по періодах: квітень 2008 року на суму 111 034,00 грн., червень 2008 року на суму 191 171,00 грн., липень 2008 року на суму 271 192,00 грн., серпень 2008 року на суму 119 884,00 грн., жовтень 2008 року на суму 53 851,00 грн., листопад 2008 року на суму 11 982,00 грн., грудень 2008 року на суму 14 065,00 грн.

В результаті допущених порушень податкового законодавства підприємством занижено суму позитивного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту на загальну суму 119 884,00 грн., в тому числі за серпень 2008 року на суму 119 884,00 грн.

В результаті допущених порушень податкового законодавства підприємством завищено суму від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту на загальну суму 653 295,00 грн., в тому числі за: квітень 2008 року на суму 111 034,00 грн., червень 2008 року на суму 191 171,00 грн., липень 2008р. на суму 271 192,00 грн., жовтень 2008 року на суму 53 851,00 грн., листопад 2008 року на суму 11 982,00 грн., грудень 2008 року на суму 14 065,00 грн.

Згідно "Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів" встановлено, що ТОВ "Будтехсервіс" виступає транзитером із залученням вигодоформуючих підприємств.

По ланцюгу постачання ТОВ "Будтехсервіс" встановлено наступних постачальників: ТОВ "Буделектроіндустрія" (обліковий стан 0 платник податків за основним місцем обліку), ТОВ "Компанія"Вітал" (обліковий стан 21 ліквідаційна процедура за рішенням (постановою) суду), та ТОВ "Снерг - 15" (обліковий стан 7 до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей).

Від Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя на адресу СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі надійшов акт № 305/23-08/32474856 від 14 лютого 2011 року про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Будтехсервіс" щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ "Буделектроіндустрія", ТОВ "Снег-15" та ТОВ "Компанія"Вітал" за період з 01 березня 2008 року по 31 березня 2010 року.

Зазначеним актом перевірки встановлено порушення ч. 1 ст. 203, 207, 215 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК України) в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п. 5 ст. 203 ЦК України) по правочинах здійснених ТОВ "Будтехсервіс" (код ЄДРПОУ 32474856) з постачальниками: ТОВ "Буделектроіндустрія" ТОВ "Снерг - 15" ТОВ "Компанія"Вітал" та покупцем в межах податкового кредиту: ПАТ "Запорізький автомобілебудівний завод".

Відповідно до висновку акту перевірки усі операції купівлі-продажу за участю ТОВ "Будтехсервіс" не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже - є нікчемними по ланцюгу до "вигодонабувача".

Такий висновок зроблено у зв'язку з наступним.

Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Запоріжжя отримано лист №1070/26-018 від 16 липня 2010 року управління податкової міліції Державної податкової адміністрації у Запорізькій області, яким надано вирок Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 12 травня 2010 року за кримінальною справою №1-287/2010 яким засуджено ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 28 - ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 28 - ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 28 - ч. 2 ст. 358, ч. 3 ст. 209 КК України щодо здійснення злочинної діяльності з використанням підприємств ТОВ "Снерг - 15", ТОВ "Буделектроіндустрія", ТОВ "Компанія"Вітал", ТОВ "Компанія"Інвент".

Вирок суду вступив в законну силу 28 травня 2010 року.

ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя в ході документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Будтехсервіс" (код за ЄДРПОУ 32474856) встановлено, що ТОВ "Будтехсервіс" у періоді з 01 березні 2008 року по 31 березня 2010 року мало господарські відносини з постачальниками: ТОВ "Буделектроіндустрія" (код ЄДРПОУ 33837037), ТОВ "Снег-15" (код за ЄДРПОУ 35345978) та ТОВ "Компанія "Вітал" (код ЄДРПОУ 35064555) та покупцем ЗАТ "Запорізький автомобілебудівний завод".

В ході проведення перевірки ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя встановлено, зокрема:

- порушення ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 207, ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228, ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ "Будтехсервіс" з постачальниками та покупцями;

- відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст. 3, ст. 4, ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 із змінами та доповненнями.

Враховуючи вищенаведене ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя зроблені висновки, що усі операції купівлі-продажу ТОВ "Будтехсервіс" не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже - є нікчемними по ланцюгу до "вигодонабувача".

Отже, якщо платником податків здійснюються операції без мети реального настання правових наслідків, але з метою формування валових витрат і податкового кредиту та, як наслідок, заниження об'єктів оподаткування, несплати податків, то такі дії призводять до втрат дохідної частини Держбюджету України.

На підставі того, що матеріали перевірки Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя свідчать про неможливість здійснення ТОВ "Буделектроіндустрія", ТОВ "Снерг - 15", ТОВ "Компанія"Вітал" операцій з продажу робіт, послуг в адресу ТОВ "Будтехсервіс", та, відповідно, про неможливість здійснення ТОВ "Будтехсервіс" операцій поставки будівельних робіт, послуг, отриманих від ТОВ "Буделектроіндустрія", ТОВ "Компанія"Вітал" та ТОВ "Снерг - 15" в адресу ПАТ "ЗАЗ", СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжя зроблені висновки, що договори поставки робіт, послуг від ТОВ "Будтехсервіс" в адресу ПАТ "ЗАЗ" є нікчемними та не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю, тому складання первинних документів по операціям з поставки робіт, послуг згідно цих договорів є нікчемними правочинами та недійсними в силу закону.

Колегія суддів погоджується з правовою позицією суду першої інстанції щодо протиправності висновків відповідача про нікчемність правочинів з огляду на наступне.

Відповідач, приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення, виходив з того, що позивачем порушено ст. 228 ЦК України щодо укладення правочину, який суперечить моральним засадам суспільства, а також порушує публічний прядок, спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже є нікчемним.

Проте, суд першої інстанції вірно зазначив, посилаючись на правову позицію, висловлену Пленумом Верховного суду України в своїй постанові від 06 листопада 2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", який роз'яснив, що нікчемними правочинами, які порушують публічний порядок, визначені ст. 228 ЦК України, є: правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочини, які посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема є: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режими вилучення з обігу або обмеження в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Акт перевірки не тільки не доводить умислу позивача на порушення публічного порядку, а навіть не містить посилання на те, в чому таке порушення полягає. Згідно ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Позивачем 26 вересня 2011 року надані копії правовстановлюючих документів ТОВ "Будтехсервіс": Свідоцтво А00№201127 від 10 квітня 2003 року про державну реєстрацію юридичної особи, Ліцензію АВ№185983 від 19 січня 2007 року на здійснення будівельної діяльності разом із переліком видів робіт провадження будівельної діяльності, довідку з ЄДРПОУ №4569. Свідоцтво №11713174 від 22 квітня 2003 року про реєстрацію платника податку на додану вартість. З даного приводу суд приходить до висновку, що ПАТ "ЗАЗ" були виконані всі можливі заходи застережливості.

Під час розгляду справи судом також встановлено, що укладені між позивачем та ТОВ "Будтехсервіс" угоди не віднесено законом до нікчемних, також відсутні судові рішення про визнання їх недійсними.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що відповідач, приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення, не міг керуватися лише припущеннями щодо нікчемності укладених договорів, його позиція про те, що цей договір ймовірно суперечить інтересам держави, не підкріплена належними доказами чи рішенням суду про визнання його таким.

Необхідно відмітити, що пп. 7.5.1. п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" N 168/97-ВР від 3 квітня 1997 року (із змінами та доповненнями) (далі - Закон України "Про ПДВ") право платника податку на податковий кредит ставить в залежність від отримання податкової накладної, а не від сплати його контрагентами (чи контрагентами постачальника) податку до бюджету та їх знаходження за юридичними адресами після здійснення господарських операцій.

Матеріали справи свідчать про те, що позивач дійсно отримував від ТОВ "Будтехсервіс" певні послуги, сплатило вартість з урахуванням податку на додану вартість. Цей факт також підтверджується довідками про вартість виконаних робіт та актами прийому виконаних підрядних робіт, які містяться в матеріалах справи.

Позивачем були сформовані податкові зобов'язання, порушення контрагентами правил здійснення податкової дисципліни та господарської діяльності ( відсутність за місцем реєстрації, несплата податків та зборів у необхідному розмірі тощо) не може бути підставою для позбавлення платника (позивача у справі) права на отримання податкової вигоди за умови відсутності доказів недобросовісності такого платника.

При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права, свідчить про те, якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкту, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (Рішення Європейського Суду від 09 січня 2007 року у справі "Інтерсплав проти України").

Також податковий орган не надав жодних доказів на підтвердження того, що позивач діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про порушення, які допускали контрагенти, або що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій було одержання позивачем податкової вигоди.

Крім того, правовідносини між ТОВ "Будтехсервіс» та позивачем у справі не були предметом дослідження у кримінальній справі №1-287/2010, доказів участі позивача у схемі транзитного руху коштів податковим органом не представлено.

Отже, На підставі частини 3 статті 228 ЦК України чи статті 207 Господарського кодексу України (далі ГК України) доводити недійсність правочинів (господарських зобов'язань) органи державної податкової служби зобов'язані виключно у судовому порядку. Посилання відповідача на частини і, 5 статтю 203, статтю 215 є безпідставними, так як зазначені норми можуть використовуватися лише при визнанні правочинів недійсними в судовому порядку.

Фактів спрямованості правочинів між позивачем та його контрагентами на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, податковим органом в ході перевірки не досліджувалось та в акті перевірки не наводиться. Рішення суду про визнання зазначених правочинів недійсними через недодержання вимог щодо його відповідності інтересам держави і суспільства, моральним засадам, податковим органом до суду не надано, в акті перевірки про наявність таких рішень не зазначено.

До набуття законної сили рішенням суду про визнання недійсним правочину, відображення в акті перевірки висновків про вчинення таким платником порушення податкового законодавства щодо правильності та повноти справляння податків за цим правочином є передчасним. Наявність ознак фіктивності правочину є лише підставою для визнання його недійсним в судовому порядку.

За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, та ухвалив судове рішення без порушення норм матеріального і процесуального права; доводи апеляційної скарги суперечать матеріалами справи, та не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому постанову слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст. 200, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

Ухвалив:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі (правонаступник - Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів) залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 08.11.2011 р. у справі № 2а-0870/7067/11 залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, визначені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: О.М. Панченко

Суддя: В.Є. Чередниченко

Суддя: А.О. Коршун