Рішення

від 12.03.2014 по справі 654/159/14-ц

ГОЛОПРИСТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 654/159/14-ц

Провадження №2/654/265/2014

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 березня 2014 року Голопристанський районний суд Херсонської області в складі:

головуючого судді Охтень А.А.,

при секретарі - Данилевич В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу житлового будинку недійсним , -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, мотивуючи тим, що між ним та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу 1/2 частини житлового будинку на товарній біржі «ВА-БАНК», відповідно до якого право власності на 1/2 житлового будинку,який знаходиться у АДРЕСА_1. Позивач вважає, що договір купівлі-продажу укладений поза межами правового поля, оскільки недодержано вимогу про нотаріальну форму правочину, хоча посилання на відповідний акт цивільного законодавства міститься в статті 227 ЦК УРСР.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 звернувся із клопотання про забезпечення доказів шляхом витребування від КП ХОР «Бюро технічної інвентаризації» - інвентарної справи на спірний житловий будинок.

Представник позивача в судовому засіданні просив задовольнити позов з підстав які викладені в позові

Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча про час та місце слухання справи належним чином повідомлений.Зі згоди представника позивача суд проводить заочний розгляд справи.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позові вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

21.03.2001 року на товарній біржі «ВА-БАНК» код ЄДРПОУ: 23139456 було укладено договір купівлі-продажу 1/2 частини житлового будинку у АДРЕСА_1 між ОСОБА_1 від імені якого діяла ОСОБА_4 та ОСОБА_2 від імені якого діяла ОСОБА_5, який в подальшому було зареєстровано у відповідності до законодавства, яке діяло на момент реєстрації договору та вказаний вище договір долучено до інвентарної справи на житловий будинок.

Відповідно до вказаних вище цивільних правовідносин необхідно застосувати Цивільний кодекс Української РСР від 18.07.1963 року, оскільки взаємні права та обов'язки відповідно до правочину виникли в 2001 році під час дії ЦК УРСР.

Вказане твердження закріплено в частині 3 статті 5 ЦК України, якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

У відповідності до статті 2 ЦК УРСР передбачено, що відносини які виникають між громадянами між собою регулюються актом цивільного законодавства.

Згідно статті 45 ЦК УРСР зазначено, що недодержання форми угоди, якої вимагає закон, тягне за собою недійсність угоди лише в разі, якщо такий наслідок прямо зазначено в законі.

Нормою статті 227 ЦК УРСР врегульоване питання форми правочину, та прямо зазначено, що нотаріальне посвідчення договору є обов'язковою, якщо хоча б однією стороною правочину є громадянин. Відповідно до матеріалів інвентарної справи на житловий будинок у АДРЕСА_1 не міститься нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу, а є тільки договір купівлі-продажу, який посвідчений на товарній біржі, який укладений між двома громадянами, що в свою чергу є порушенням цивільного законодавства та не дотримання вимог статті 227 ЦК УРСР.

Статтею 47 ЦК УРСР зазначено, що нотаріальне посвідчення угод обов'язкове лише у випадках, зазначених у законі. Недодержання в цих випадках нотаріальної форми тягне за собою недійсність угоди з наслідками, передбаченими частиною другою статті 48 цього Кодексу. Актом цивільного законодавства статтею 227 ЦК УРСР прямо зазначено вимогу законодавця щодо нотаріального посвідчення угоди. Також суд вважає за необхідне зазначити, що на момент розгляду цивільної справи в інвентарній справі на спірний житловий будинок відсутні будь-які посилання на визнання договору купівлі-продажу 1/2 частини житлового будинку дійсним, оскільки б подальше нотаріальне оформлення не вимагалось.

Нормою статті 48 ЦК УРСР врегульовано, що недійсною є та угода, яка не відповідає вимогам закону.

Момент недійсності договору купівлі-продажу цивільним законодавством передбачено статтею 59 ЦК УРСР та зазначено, що з моменту укладання договору, тобто з 23.03.2001 року.

Згідно роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 28 квітня 1978 року «Про судову практику в справах про визнання угод недійсними» зі змінами та доповненнями передбачено п.4 вказаної вище постанови Пленуму, що з підстав недодержання нотаріальної форми визнаються недійсними тільки угоди, які відповідно до чинного законодавства підлягають обов'язковому нотаріальному посвідченню, зокрема договори довічного утримання, застави, купівлі-продажу (у тому числі при придбанні на біржових торгах).

Згідно роз'яснень Міністерства юстиції України № 17-12/44 від 10 квітня 1998 року «Щодо діяльності товарних бірж» передбачено, що, беручи до уваги вимоги статті 227 ЦК УРСР, яка передбачає особливі умови щодо договорів купівлі-продажу будинку (його частини), якщо хоча б однією із сторін є громадянин, вважається, що такі договори, укладені та зареєстровані біржами з дотриманням закону, підлягають обов'язковому нотаріальному посвідченню, недотримання цієї вимоги згідно з статті 47 ЦК УРСР тягне недійсність договору. Таким чином, зазначений договір набуватиме чинності з моменту його нотаріального посвідчення.

У відповідності статті 54 Закону України «Про нотаріат» нотаріуси та посадові особи виконавчих комітетів сільських, селищних, міських Рад народних депутатів, які вчиняють нотаріальні дії, посвідчують угоди, щодо яких законодавством встановлено обов'язкову нотаріальну форму, а також за бажанням сторін й інші угоди. Тобто законодавець чітко визначив коло осіб, які здійснюють посвідчення угод щодо відчуження нерухомого майна, і в переліку відсутні будь-які посилання на товарну біржу на якій посвідчено спірний договір купівлі-продажу та потім зареєстровано у компетентному органі. Також суд вважає за потрібне зазначити, що статтею 1 Закону України «Про нотаріат» визначено вичерпний перелік осіб та органів влади, які можуть вчиняти нотаріальні дії, та вказаний перелік є вичерпним та таким що не підлягає тлумаченню чи розширенню.

Також необхідно зазначити, що статтею 15 Закону України «Про товарну біржу» зафіксовано, що угоди зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню, але відповідно вказане положення суперечить ЦК УРСР який має пріоритетність, що підтверджено Міністерством юстиції України 26.12.2008 N 758-0-2-08-19 «Щодо практики застосування норм права у випадку колізії» п.3 зазначено, у разі існування неузгодженості між актами, виданими одним й тим же органом, але які мають різну юридичну силу, застосовується акт вищої юридичної сили

Таким чином, твердження представника позивача про достатність підстав для задоволення позовної заяви про визнання права власності знайшли своє відображення в письмових доказах, які були здобуті в ході судових засіданнях.

Оскільки при укладанні угоди щодо відчуження 1/2 частини житлового будинку було не дотримання вимог, які прямо передбачені статтею 227 ЦК УРСР в частині нотаріального посвідчення угоди позовні вимоги слід задовольнити повністю.

Керуючись ст.ст.208, 212-215, 218 ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу недійсним задовольнити.

Визнати договір купівлі-продажу 1/2 частини житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 який посвідчений на товарній біржі «ВА-БАНК» від 23.03.2001 року за №2-1706 недійсним.

Застосувати наслідки недійсності правочину шляхом повернення сторін у первісний стан, а саме: зобов'язати ОСОБА_2 повернути в натурі 1/2 частину житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 законному власнику ОСОБА_1, який є власником відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 05.03.2001 року, а ОСОБА_1 повернути ОСОБА_2 грошові кошти за недійсним правочином у сумі 500,00 гривень.

Рішення| може бути оскаржено в апеляційний суд Херсонської області через Голопристанський районний суд Херсонської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя А. А. Охтень