Рішення

від 27.03.2014 по справі 910/3701/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/3701/14 27.03.14

За позовом Приватного підприємства «Україна.Бізнес.Безпека»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Бреварекс Україна»

Про стягнення 40 047,48 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

Від позивача Сидоренко Ю.В. - по дов. № б/н від 21.02.2014

Від відповідача не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Приватного підприємства «Україна.Бізнес.Безпека» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бреварекс Україна» 40 047,48 грн. основного боргу, який виник внаслідок неналежного виконання взятих на себе останнім зобов'язань згідно договору про надання послуг з охорони № 03/08-13 від 05.08.2013.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.03.2014 порушено провадження у справі № 910/3701/14 та призначено її до розгляду на 27.03.2014.

Позивач в судовому засіданні 27.03.2014 позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач в судове засідання 27.03.2014 не з'явився, письмовий відзив на позов не подав, вимог ухвали про порушення провадження у справі від 11.03.2014 не виконав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, з огляду на наступне

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Згідно ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України ухвалу суду від 11.03.2014 було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в позовній заяві, а саме: м. Київ, вул. Солом'янська, 5, яка згідно з інформації на веб-сайті Державного підприємства «Інформаційно-ресурсний центр» є місцезнаходженням відповідача.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Оскільки наявних в матеріалах справи документів достатньо для її розгляду, суд вважає, що неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

В судовому засіданні 27.03.2014, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

05.08.2013 між Приватним підприємством «Україна.Бізнес.Безпека» (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бреварекс Україна» (замовник) було укладено договір про надання послуг з охорони № 03/08-13 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору виконавець зобов'язується надати послуги з фізичної охорони об'єкту та майна замовника силами своїх співробітників, а замовник зобов'язується прийняти ці послуги та оплатити їх.

Під охороною знаходиться: приміщення митного складу та тимчасова зона митного контролю, що розташовані за адресою: 07353, Київська область, Вишгородський район, с. Старі Петрівці, вул. Дубрівська, 8-А (далі - об'єкт).

Згідно з п. 1.2. договору замовник передає, а виконавець приймає об'єкт за актом приймання-передачі об'єкту під охорону. З моменту підписання акту приймання-передачі об'єкту під охорону виконавець приступає до виконання умов договору.

Відповідно до акту приймання-передачі об'єкту під охорони від 05.08.2013 відповідач передав, а позивач прийняв об'єкт під охорону починаючи з 13:00 години 05.08.2013.

Спір виник в зв'язку з тим, що позивач вважає, що відповідачем в порушення умов договору не було у повному обсязі сплачено вартість наданих послуг охорони за період з серпня по грудень 2013 року, в зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість в розмірі 40 047,48 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно з ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з п. 7.2. договору договір укладено строком до 05.08.2015.

Відповідно до п. 3.1. договору вартість послуг з охорони за цим договором передбачена окремим протоколом (додаток № 2), який є невід'ємною частиною цього договору.

Згідно додатку № 2 до договору (протокол погодження вартості послуг з охорони) сторони визначили вартість послуг за договором на місяць в розмірі 11 712,00 грн.

Відповідно до п. 3.3. договору засвідченням наданих послуг за цим договором є акт приймання-передачі послуг (надалі - акт), який складає виконавець по закінчені кожного місяця. Акт підписується уповноваженими представниками сторін, що є підтвердженням належного надання виконавцем послуг замовнику та відсутності у замовника жодних претензій стосовно якості послуг виконавця.

Згідно з п. 3.4. договору замовник зобов'язаний підписати акт протягом п'яти днів з дня його одержання при відсутності претензій.

Пунктом 3.5. договору передбачено, що у разі відмови від підписання акту, замовник зобов'язаний протягом п'яти днів з моменту його отримання надати виконавцю мотивований лист із зазначенням претензій, що стали підставою для такої відмови. Виконавець зобов'язаний усунути претензії Замовника протягом п'яти днів та направити новий акт на підписання замовнику. В разі усунення претензій замовник має підписати акт протягом п'яти днів з моменту його отримання.

Позивачем до позовної заяви подано акти про надання послуг: № 54 від 31.08.2013 на суму 10 200,77 грн., № 62 від 30.09.2013 на суму 11 712,00 грн., № 64 від 31.10.2013 на суму 11 712,00 грн., № 69 від 30.11.2013 на суму 11 712,00 грн., які підписано та скріплено печатками обох сторін.

Також позивачем подано акти про надання послуг № 70 від 13.12.2013 на суму 4 911,48 грн., який з боку відповідача не підписано.

Акт № 70 від 13.12.2013 був надісланий відповідачу 16.12.2013 рекомендованою кореспонденцією, що підтверджується поштовою квитанцією № 0757 та описом вкладання у цінний лист від 16.12.2013.

Проте, на момент звернення позивача з даним позовом до суду, відповідач зазначений акт не підписав та не повернув позивачу, а отже послуги за грудень 2013 року вважаються наданими та прийнятими відповідачем без зауважень.

За приписами ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Пункт 1 статті 902 Цивільного кодексу України встановлює, що виконавець повинен надати послугу особисто.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України передбачений обов'язок замовника оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Тобто, обов'язковою підставою для здійснення замовником свого обов'язку щодо оплати послуг є надання цих послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Проте, замовник в порушення взятих на себе зобов'язань за договором вартість наданих послуг охорони у визначений договором строк не виконав, в зв'язку з чим виникла заборгованість перед позивачем за період з серпня по грудень 2013 року, яка за неоспореними відповідачем розрахунками позивача складає 40 047,48 грн.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

У відповідності до ст. 978 Цивільного кодексу України за договором охорони охоронець, який є суб'єктом підприємницької діяльності, зобов'язується забезпечити недоторканність особи чи майна, які охороняються. Володілець такого майна або особа, яку охороняють, зобов'язані виконувати передбачені договором правила особистої та майнової безпеки і щомісячно сплачувати охоронцю встановлену плату.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З урахуванням існування належних доказів надання позивачем послуг, суд дійшов висновку про наявність передбачених чинним законодавством правових підстав для стягнення з відповідача їх вартості в загальному розмірі 40 047,48 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Зважаючи на вищевказане, позовні вимоги Управління Приватного підприємства «Україна.Бізнес.Безпека» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. 49, ст.ст.82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бреварекс Україна» (м. Київ, вул. Солом'янська, 5, код ЄДРПОУ 37686973) на користь Приватного підприємства «Україна.Бізнес.Безпека» (м. Київ, вул. Драгоманова, 6А, прим № 192, код ЄДРПОУ 35261741) 40 047 (сорок тисяч сорок сім) грн. 48 коп. основного боргу, 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Повне рішення складено 31.03.2014.

СуддяВ.В. Сівакова